10.3. Сутність стратегічного планування розвитку національної економіки

У загальному розумінні план - це сукупність обґрунтованих цілей при одночасному встановленні способів, ресурсів і термінів їх досягнення. План, на відміну від прогнозування, яке є засо­бом наукового передбачення та базується на ймовірних оцінках, містить однозначно визначені терміни виконання подій та ха­рактеристики планованого об'єкта. Для планових розробок ви­користовується найбільш раціональний прогнозний варіант.

298

Тема 10

Програмування та прогнозування розвитку національної економіки 299

План практично завжди зорієнтований на певну ціль, що знаходить своє відображення у показниках його, які відобра­жають спрямованість економічних дій, проміжні результати, види та обсяги ресурсів, що потрібні для досягнення планових цілей. Показники плану класифікуються за такими групами: натуральні і вартісні; кількісні і якісні; об'ємні та сітьові; аб­солютні та відносні; обов'язкові, розрахункові та інформа­ційні.

Планування - це процес розробки плану. Воно включає та­кий комплекс робіт: аналіз ситуації і факторів внутрішнього середовища, прогнозування, оцінку та оптимізацію альтерна­тивних варіантів досягнення цілей, розробку плану, реалізацію плану.

Особливість макроекономічного планування полягає в тому, що його об'єктом є національна економіка, а суб'єктом - держа­ва. Отже, макроекономічне планування - це свідома діяльність держави з метою досягнення бажаного стану національної еко­номіки.

Плани головним чином пов'язані з часом, оскільки вони роз­робляються на певний період, що має назву планового періоду. В масштабах країни в цілому найбільш розповсюджене річне планування, хоча може мати місце й економічне планування на декілька років. Спроби планування на 10-20 років скоріше є планами-прогнозами, оскільки невизначеність майбутніх умов функціонування економіки не дозволяє визначити її стан на такий віддалений період. Хоча це й не виключає можливос­ті розробки довгострокових планів, проектів, що стосуються розв'язання окремих екологічних, науково-технічних чи інших проблем.

Виділяють декілька видів державного планування. Особливе значення мають соціальне, економічне, фінансове планування (табл. 10.3).

Таблиця Ю.З

Характеристика окремих видів планування

Вид плану­вання	Сфера дії	І Основні параметри	Результативність
		Мінімальні і середні рівні	Характеристика іс-
		грошових доходів в розра-	нуючого та очіку-
	Процеси і об'єкти со-	хунку на людину, сім'ю; заро­бітної плати; рівень соціаль-	ваного стану рівня життя країни і її ре-
1. Соціальне	ціального п т5 й з н а -	них субсидій: прожитковий мінімум; частка суспільних	гіонів, тенденції змін у соціальній сфері та
	чення	фондів споживання, рівень	місце країни за соці-
		освіти в регіоні, країні; рі-	альними показни-
		вень захворюваності, три-	ками серед інших
		валість життя тощо	країн
2 . Ек о н о - мічне	Економіч­ні процеси і явища	ВВП країни, регіонів в ціло­му і в розрахунку на душу населення; обсяг інвести­цій; експорт і імпорт; при­бутковість; конкуренто-	Одна з умов ефек­тивного і цілеспря­мованого управ­ління економікою, запобігання еко-
		спроможність; структура економіки; форми власнос-	номічним спадам і
		ті тощо	кризам
		Доходи і видатки, дефіцит
		(профіцит) бюджетів різно-
		го рівня; державний борг.
	Фінансова.	види податків та їх ставок;	Сприяння фінан-
3. Фінансо-	кредитна.	внутрішні і зовнішні займи:	совій стабільності,.
ве	банківська	курс гривні: рівні інфляції;	запобігання фінан-
	системи	ставки банківського кре-	совим кризам
		дитного та депозитного
		відсотків, страхові запаси
		тощо

З точки зору виконання суб'єктами господарювання плано­вих завдань розрізняють директивні та індикативні плани.

Директивний план- має силу юридичного закону, адресний характер і обов'язковий до виконання. В такому випадку по­садові особи відповідають за невиконання планових завдань. Директивне планування притаманне командній економіці. Воно використовувалося в СРСР та соціалістичних країнах з метою прямого впливу держави на всі ланки економіки.