224 Тема?

критості і прозорості, ліквідності, інвестиційної ефективності, визначення об'єктивної і справедливої вартості цінних паперів. У європейських країнах існує єдина система фондової торгівлі на єдиній торговій платформі, що об'єднує всіх учасників ринку, триває процес об'єднання крупних бірж тощо.

Порівняння параметрів фондового ринку України та інших країн свідчить про значне відставання вітчизняного ринку акцій (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Оборот ранку акцііі і капіти:ігіашя фондових ринків, лиірд. дач.

	КІІпіІпаїї ші{ія		Ог'ю/юш рипк\ акцій
	2004р.	2005р.	200-(р.	2005р.
СШЛГІЧУВД	12707,6	13310.9	11618,1	14125,3
С.'ІНЛ (МЛ.ЧПАО)	3532.9	3603,9	8767.1	10086,7
Японія ( і оЬуо XI:)	3557,7	4572.9	3218.1	44!! 1.7
Англія (І-опОоп 81:)	2865.2	3058.2	5169.0	5677.7
Франція та ін. (І'їигопехі)'	2441.3	2706.8	2472.1	2406.2
Німеччина (ІХчІЬсЬс Вогзї)	1 194.5	1221. 1	1541.1	1915.3
Ігалія (Вогха Ііаііапа)	789,6	798.1	969,2	1293.7
Авсфія (МІ-псг Ніже)	87.8	126.3	24.2	46.5
Польща (\Уаг«т; 8Е)	71.5	93.6	16.3	30,4
Госія (Фондова біржа УІ.МВБ)	1 53.3	274,1	112.7	140.1
УкрсшІа(ПФІС)**	11.8	29.2	0.2	0.7

ії фошіоких їгірж НІІр: •• >ги

Л/ /)(//ш.ш/ Лссі'ІІІтІІ *')и гіипими ІІФП '

Останні роки виявилися надзвичайно сприятливими для роз­витку інститутів спільного інвестування (ІСІ), що значною мірою було обумовлено збільшенням з 2007 року показників зростання вітчизняного фондового ринку. При цьому динаміка розвитку інфраструктури ринку ІСІ значно перевищувала динаміку за­лучення інвесторів.

Попри високі відносні показники зростання ринку ІСІ, окремі абсолютні показники залишаються на низькому рівні - зокрема, послугами ІСІ в Україні користуються менше 1 % населення.

До позитивних тенденцій, які прослідковуються на рин­ку, слід віднести зростання загального рівня інвестиційної культури населення (значною мірою зумовлене високою до­хідністю інвестицій в ІСІ протягом 20062007 рр.) та заго­стрення конкуренції і, як наслідок, - підвищення загального рівня сервісу, розширення асортименту, зростання загальної

225

Функціональна інфраструктура національного ринку

кількості публічних ІСІ, орієнтованих на роботу з фізичними особами.

Т^ким чином, перспективи розвитку ринку ІСІ залежать зна­чною мірою від розвитку інфраструктури фондового ринку та його реформування. На жаль, позитивні тенденції розвитку вітчизняного фондового ринку в країні не покращують інвес­тиційний клімат, який характеризується загалом як несприят­ливий. Низький рівень захисту прав інвесторів цінних паперів спричинений недосконалістю правових, регулятивних, судових механізмів їх забезпечення. Фондовий ринок поки що не став прозорим²⁶.

В цілому основними причинами відставання розвитку фінан­сових ринків є такі:

• відсутність скоординованої державної політики в сфері врегулювання роботи фінансових ринків; недосконалість законодавства, що регулює діяльність на фінансових рин­ ках;

• недостатньо сформована інфраструктура фінансових рин­ ків у цілому і фондового ринку зокрема;

• законодавчі прогалини в сфері корпоративного управління та незахищеність прав інвесторів;

• недостатнє висвітлення інформації про емітентів, профе­ сійних учасників ринку цінних паперів, ризиків стосовно фінансових інструментів, що перешкоджає оцінці інвес­ тором реальної вартості і потенціалу українських підпри­ ємств, прийняттю ним інвестиційних рішень;

• відсутність належної концентрації торгівлі цінними па­ перами та іншими фінансовими інструментами в системі біржової торгівлі.

У зв'язку з цим, необхідно забезпечити реалізацію комплек­сних реформ, спрямованих на вдосконалення функціонування фондового ринку та його інфраструктури, які повинні бути од­ними з центральних у комплексному реформуванні фінансових ринків та ринку капіталу.

Реформи повинні стосуватись, у першу чергу; розвитку інфра­структури ринків капіталу, укладення договорів купівлі-продажу

²⁶ Собкевич О.В. Розвиток фондового ринку як фактор підвищення інвестицій­ної привабливості економіки України для ЄС ЬПр://'«™\лшіі5р.£ОУ.иа/сопІеп(У агис1е8/п1е5/8оЬкеуісп_риЬ1ісаІіоп2-72611 .рсіґ

226

Тема?

Функціональна інфраструктура національного ринку

227

цінних паперів на фондових біржах та інших організаторах тор­гівлі цінними паперами, розбудови Національної депозитарної системи, вдосконалення механізму захисту прав інвесторів і системи розкриття інформації на ринку цінних паперів, випуску та обігу фінансових інструментів.

В цілому, комплексна модернізація фінансових ринків пови­нна ґрунтуватися на вирішенні таких завдань:

• забезпечення консолідованого догляду за фінансовими ринками і ринком капіталу шляхом об'єднання держав­ них органів в єдиний мегарегулятор з метою уникнення дублювання функцій різних регуляторів, повноважень при прийнятті рішень, зменшення ризику втрати ефективнос­ ті нагляду за фінансовою стабільністю;

• проведення інституційної реформи ринків капіталу, що передбачає утворення нових потужних спеціалізованих фінансових інституцій (інвестиційних банків; інституцій для фінансування інноваційного розвитку), підвищення ролі інститутів спільного інвестування, пенсійних фондів та страхових компаній для акумуляції інвестиційних ре­ сурсів і їх спрямування в реальний сектор економіки;

• консолідація біржової системи України та створення висо- котехнологічної єдиної платформи для торгівлі цінними па­ перами, яка відповідає міжнародним вимогам, забезпечує тісний зв'язок між організаторами торгівлі депозитарно- кліринговою системою з метою мінімізації ризиків;

• завершення розбудови Національної депозитарної систе­ ми: впровадження дворівневої системи з центральним де­ позитарієм, вдосконалення обліку прав власності на цінні папери, запровадження міжнародних стандартів обліку прав власності на цінні папери, створення центральної розрахунково-клірингової палати, яка підвищить ліквід­ ність ринку цінних паперів та інших фінансових інстру­ ментів, спростить розрахунки за договорами щодо цінних паперів, сприятиме ефективному виконанню договорів та прискорить процес інтеграції національного ринку до європейського та світового ринку, а також проведення дематеріалізації обігу цінних паперів і переведення всіх по­ передніх випусків цінних паперів з документарної форми у бездокументарну;

системи захисту прав інвесторів, корпоративного законо­давства, зокрема:

запровадження в акціонерних товариствах, що знаходять­ся під контролює держава, загальновизнаних принципів корпоративного управління,

розширення можливості участі представників інститу-ційних інвесторів в органах управління товариств (на­глядовій раді та ревізійній комісії), які перебувають під контролем держави, як важливої умови підвищення рівня якості управління та посилення корпоративного контролю за діяльністю таких товариств.

розширення кількості фінансових інструментів, доступних для інвесторів, повноцінне впровадження в обіг похідних цінних паперів; зокрема - випуск спеціальних довгостроко­вих державних облігацій зі строками погашення 10 і біль­ше років та плаваючою купонною ставкою для розміщення в них коштів з накопичувальної пенсійної системи, а також сприяння виходу на фондовий ринок боргових цінних па­перів широкого кола емітентів, які мають рейтинги неза­лежних рейтингових агентств не нижче інвестиційного рівня;

лібералізація валютного регулювання з метою спрощення процедури входження в Україну та виходу з неї іноземних портфельних інвестицій, створення ефективної системи розкриття інформації вітчизняними підприємствами, яке повинне реалізовуватись за трьома напрямками: поліп­шення правового середовища для системи розкриття ін­формації, забезпечення прозорості українських емітентів, цінні папери яких перебувають у публічному обігу, та до­ступності інформації, що розкривається ними, для широ­кого кола інвесторів; удосконалення механізму контролю і нагляду за виконанням вимог щодо розкриття інформації, притягнення до відповідальності за порушення таких ви­мог; використання сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності збору, обробки, аналізу та публічного розкриття інформації;

запровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку з метою забезпечення прозорості фондового ринку

228

Тема?

Функціональна інфраструктура національного ринку

229

та підвищення привабливості вітчизняних емітентів серед іноземних інвесторів²⁷.

7.4. Кредитний ринок та його значення для розвитку національної економіки

Роль кредиту в ринковій економіці важко переоцінити. Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає відносини між кредиторами і позичальниками. За його допомогою вільні грошові капітали та доходи підприємств, осо­бистого сектора і держави акумулюються, перетворюються на позичковий капітал, який надається за плату в тимчасове користування.

Капітал фізично, у вигляді засобів виробництва, не може пе­реливатися з одних галузей в інші. Цей процес здійснюється зазвичай у формі руху грошового капіталу. Тому кредит в рин­ковій економіці необхідний, перш за все, як еластичний меха­нізм переливу капіталу з одних галузей до інших і вирівнювання норми прибутку.

Кредит вирішує суперечність між необхідністю вільного пере­ходу капіталу з одних галузей виробництва в інші і закріпленням виробничого капіталу в певній натуральній формі. Він дозволяє також долати обмеженість індивідуального капіталу. Одночас кредит необхідний для підтримки безперервності кругообігу фондів підприємств, що діють, обслуговування процесу реалі­зації виробничих товарів.

Позичковий капітал перерозподіляється між галузями, спря­мовуючись з урахуванням ринкових орієнтирів в ті сфери, які забезпечують отримання вищого прибутку або яким надається перевага відповідно до загальнонаціональних програм. Тому кредит виконує перерозподільчу функцію. Ця функція носить суспільний характер і активно використовується державою

у регулюванні виробничих пропорцій та управлінні сукупним грошовим капіталом.

Кредит здатний надавати активну дію на обсяг і структуру грошової маси, платіжного обороту, швидкість обернення гро­шей. Завдяки кредиту прискорюється процес капіталізації при­бутку, а отже, концентрації виробництва.

Кредит стимулює розвиток виробничих сил, прискорює формування джерел капіталу для розширення відтворення на основі досягнень науково-технічного прогресу. Регулюючи доступ позичальників на ринок позикових капіталів, надаю­чи урядові гарантії і пільги, держава орієнтує банки на пере­важне кредитування тих підприємств та галузей, діяльність яких відповідає здійсненню загальнонаціональних програм соціально-економічного розвитку. Держава може викорис­товувати кредит для стимулювання капітальних вкладень, житлового будівництва, експорту товарів, освоєння відсталих регіонів.

Без кредитної підтримки неможливо забезпечити швидке і цивілізоване становлення фермерських господарств, підпри­ємств малого та середнього бізнесу, впровадження інших видів підприємницької діяльності на внутрішньодержавному і зовніш­ньому економічному просторі.

Збільшення масштабів накопичення грошового капіталу в умовах капіталізму зумовило розвиток кредитного ринку. Під впливом попиту і пропозиції відбувається рухи позичко­вого капіталу: капітал, що накопичується у вигляді грошових коштів, перетворюється безпосередньо на позичковий капі­тал.

Кредитний ринок як економічна категорія виражає соціально-економічні відносини, які визначаються законами капіталістичного господарювання, що формують зрештою його суть, тобто зв'язки і відносини як усередині самого ринку, так і у взаємодії з іншими економічними категоріями²⁸.

Кредитний ринок являє собою сукупність банківської системи та небанківських фінансово-кредитних установ (рис. 7.3).

²⁸ Бударина Н.А. Развитие кредитного рьінка УкраиньІ в условиях глобали-зации зкономического пространства, 2009.

230

Тема?

Функціональна інфраструктура національного ринку

231

Кредитний ринок України

Небанківські фінансово-кредитні установи

Банківська система

Інвестиційні фонди

НБУ

Страхові компанії

Комерційні банки

Пенсійні фонди

Довірчі товариства

Факторингові компанії

Кредитні союзи

Лізингові компанії

Ломбарди

Рис. 7.3. Інституційна структура кредитного ринку

Грошовий капітал вивільняється в процесі відтворення. Він прямує туди у вигляді позичкового капіталу через ринок, а потім знов повертається до кредитора (банкам та іншим кредитно-фінансовим інститутам).

Суть кредитного ринку не залежить від того, який грошовий капітал використовується на ньому: власний або чужий, акуму­льований, тобто не має значення, чи веде банкір свою справу лише за допомогою власного капіталу або тільки за допомогою капіталу, що депонує в нього.

Зміст, характер використання, закономірності розвитку кредитного ринку визначаються соціально-економічними відносинами капіталістичного способу виробництва. У свою чергу суть цього ринку зумовлює конкретну роль, яку він ви­конує в сучасному механізмі державно-монополістичного ка­піталізму.

Кредитний ринок сприяє зростанню виробництва і товароо­бігу, руху капіталів усередині країни, трансформації грошових

заощаджень в капіталовкладення, реалізації науково-технічної революції, оновленню основного капіталу. У цьому сенсі ринок опосередковує різні фази відтворення, є своєрідною опорою ма­теріальної сфери виробництва, звідки вона черпає додаткові грошові ресурси.

Економічна роль кредитного ринку полягає в його здатнос­ті об'єднати дрібні, розрізнені грошові кошти на користь усьо­го капіталістичного накопичення. Це дозволяє ринку активно впливати на концентрацію та централізацію виробництва і ка­піталу.

Важливою особливістю кредитного ринку є посилення впливу на процес інтернаціоналізації світового господарства за допо­могою міграції капіталів. Крім того, кредитний ринок грає ве­лику роль у структурній перебудові капіталістичної економіки, особливо таких промислове розвинених країн, як США, країни Західної Європи і Японія.

Кредитний ринок виконує макроекономічну функцію. У су­часній капіталістичній економіці грошовий капітал накопичу­ється, в основному, у вигляді грошового позичкового капіталу. Тому накопичення грошового капіталу важливе не само по собі як відособлений процес, а перш за все з погляду його впливу на весь хід капіталістичного відтворення, тобто в макроеконо-мічному аспекті. В цьому відношенні накопичення грошового капіталу тісно взаємодіє з реальним накопиченням, що в цілому іншим процесом. Велика частина грошового капіталу форму­ється за рахунок заощаджень населення, а їх розміри грають значну роль в утворенні загальнонаціональної норми реального накопичення, долі капіталовкладень у валовому національному продукті.

Функції кредитного ринку визначаються його суттю і роллю, яку він виконує в системі капіталістичного господарства, а та­кож завданнями з відтворення капіталістичних виробничих відносин.

Слід виділити п'ять основних функцій кредитного ринку:

• обслуговування товарного обороту через кредит;

• акумуляція або збирання грошових заощаджень (накопи­ чень) підприємств, населення, держави, а також іноземних клієнтів;

232