Педагогiчнi iдеi епохи реформацii та контрреформацii

ПРОВІДНІ

ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ

ЕПОХИ

РЕФОРМАЦІЇ

(перша половина

ХVІ століття)

• вивільнення шкільної освіти з-під впливу католицької церкви;

• запровадження загальної елементарної освіти для дітей всіх станів з метою поширення свого релігійного впливу;

• навчання рідною мовою;

• використання виховної практики братських громад, зокрема ідеї підкорення особистості авторитету громади;

• розвиток середньої освіти на гуманістичній основі з метою сформувати “Благочестя, красномовство, знання” (Й.Штурм)

МАРТІН ЛЮТЕР (1483-1546)

Видатний лідер Реформаційного руху, який очолив освітній рух в Німеччині

Провідні педагогічні ідеї:

• загальний, навіть можливо примусовий характер освіти;

• підпорядкування освіти державі, місцевій владі;

• функції освіти - як релігійні так і мирські: поєднання шкільного навчання, що має релігійний зміст, з ремісничим навчанням (для простих людей);

• виховання - підготовка до виконання життєвих обов’язків в сім'ї, згідно посади, в державі, в церкві;

• критика аскетичного духу, суворої дисципліни церковних шкіл;

• гуманне ставлення до дитини, врахування її потреб, зв’язок навчання з життям;

• сім’я - виховний інститут, рівний школі;

• висока оцінка ролі вчителя в житті суспільства;

Зміст освіти: латинська, грецька, єврейська мови, логіка, математика, історія, гімнастика, фізичне виховання.

Найвідоміші послідовники у справі розвитку освіти: Ф.Меланхтон, Й. Штурм.

ЖАН КАЛЬВІН (1509-1564)

Ідеолог французької Реформації.

Переклав Біблію французькою мовою. Заперечував необхідність наукового логічного пізнання. В кінці життя звернув спеціальну увагу на виховання, заснував у Женеві гуманістичну латинську школу.

УЛЬРІХ ЦВІНГЛІ (1484-1532)

Ідеолог Реформації в Швейцарії.

Сприяв утвердженню гуманістичної освіти, створенню елементарних шкіл, написав трактат “Як навчати та виховувати хлопчиків у дусі християнства”.

УІЛЬЯМ ТІНДЕЛЬ (1484-1537)

Ідеолог англіканської Реформації.

Переклав Біблію англійською мовою, що сприяло формуванню суспільної свідомості на началах спільності, народності, громадянськості, працелюбства.

ДЖОН КНОКС (1505-1572)

Ідеолог Реформації у Шотландії.

Діяч, який сприяв заснуванню системи парафіяльних шкіл у Шотландії.

КОНТРРЕФОРМАЦІЯ

(з кінця 50-х р.р. ХVІ ст.)

Мета: розширення політичного духовного та культурно-освітнього впливу римсько-католицької церкви засобами проповіді, сповіді і навчання.

Головний інструмент -

орден єзуїтів (1540 р.засн.)

Засновник ордену –

Ігнатій Лойола.

ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛ ОРДЕНУ ЄЗУЇТІВ

• головна увага - створенню середніх та вищих шкіл з метою ідеологічного впливу на вищі верстви суспільства;

• повне підкорення особистості ідеї служіння ордену, церкві;

• чіткість та суворість у дотриманні встановлених організаційних та методичних норм; необмежений авторитет керуючої особи;

• методи навчання: розповідь та пояснення учителя, метод дрібних кроків, робота в парах та у групах з метою організації обговорення, діалектичного диспуту, змагання. Досягнення міцності знань шляхом багаторазових вправ.