Діяльність перших університетів
Болонья - 1158 р. заснування, Сорбонна - 1180р. (можливо 1200р.),
Оксфорд - 1206р., Неаполь - 1224р., Кембридж - 1231 р. Лісабон - 1290 р.
У ХІІІ ст. існувало: 19 університетів, ХІV - 44; ХV - від 70 до 80; ХVІ - 109.
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ |
ПРИВІЛЕЇ |
демократичний характер управління (виборність керівних осіб); розташування у містах (на відміну від монастирських шкіл); заснування центральною (а не місцевою) церковною або світською владою. |
захист від різних форм гноблення: звільнення від військової служби, податей тощо; внутрішня юрисдикція в оцінці вчинків студентів; надання вченим права на викладання свого власного курсу та захисту своїх наукових поглядів, дарування вчених ступенів; право "страйку", або переїзду університету у інше місто. |
Схоластика
тип розумового життя та виховання, що переважав в ХІ - ХV ст.
Якщо у ранньому Середньовіччі - безумовне схиляння перед авторитетом, підкорення догмі, неприпустимість сумнівів, то в ХІ ст. у зв'язку із вторгненням зі Сходу єретичних вчень, розвитком вивчення діалектики виникла необхідність у логічному формулюванні релігійних поглядів.
ЦІЛІ СХОЛАСТИКИ: розвинути здатність викладати вірування у формі логічної системи, захистити логічні положення віри без розвитку критичного ставлення до принципів, що встановлені авторитетом;
довести кожного учня до досконалого володіння систематизованим знанням, що зведені до положень та силогізмів єдиного логічного цілого.
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ розвитку схоластики: збудження розумової діяльності, пізнавальних інтересів, наслідком чого став розвиток університетів; розвиток розумової здібності як такої; виникнення досить чисельної когорти вчених, що відзначались витонченим гострим розумом.
НЕДОЛІКИ схоластики: зосередженість на метафізичних знаннях, відсутність інтересу до конкретних знань про матеріальний світ, нескінченні та марні розмірковування про сутність слів та термінів, керівництво у навчальному процесі логікою предмета, а не рівнем розвитку учня.
ПЕДАГОГIЧНI IДЕI ЕПОХИ ВIДРОДЖЕННЯ
МЕТА ВИХОВАННЯ: виховання досконалої, різнобічно розвиненої особистості, вільної людини.
НАПРЯМИ ВИХОВАННЯ літературне, моральне, естетичне, фізичне, соціальне, відірвано-наукове, теологічно-церковне.
|
ЗМIСТ ВИХОВАННЯ В епоху раннього Відродження: сполучення лицарського виховання з
літературною освітою: ретельне та благоговійне вивчення класичних літератур, відродження давнього п'ятиборства, естетизація всіх компонентів виховання у їх зовнішніх проявах та внутрішній сутності. В епоху пізнього Відродження: засвоєння досконалої латини, поглиблена літературна освіта.
|
|
IДЕI ВIДРОДЖЕННЯ В IТАЛII ВІТТОРІНО да-ФЕЛЬТРЕ (1378-1446) Створив у 1428р. у м. Мантуя школу “Будинок радості”, мета якої - закласти фундамент загальної культури, щоб у подальшому оволодіти спеціальними знаннями. Особливості діяльності школи: повага до особистості дитини, заборона тілесних покарань, розвиваючий характер навчання, велика увага фізичному та естетичному розвитку, застосування ігрових методів навчання, розвиток учнівського самоврядування. Зміст освіти: класичні мови і літератури, відомості з точних наук (7 вільних мистецтв).
ХУАН ВІВЕС (1492-1540) - іспанський філософ, психолог і педагог, працював в університетах Франції та Англії. Ідея експериментального, дослідного пізнання оточуючого світу, природи людини. Вперше обґрунтував принцип природовідпо-відності. Написав трактат “Про метод занять з дітьми”. |
IДЕI ВIДРОДЖЕННЯ У ФРАНЦII ФРАНСУА РАБЛЕ (1483-1553) Головний твір: “Гаргантюа і Пантагрюель” - гостра сатира на схоластичну освіту і виховання. Завдання виховання: формувати різнобічну людину, яка сприятиме утворенню розумного суспільного устрою, торжеству суспільного прогресу.
МІШЕЛЬ МОНТЕНЬ (1538-1592) Головний твір: “Досліди”, в якому створений образ людини нового часу, глибоко освіченої і критично мислячої. Завдання виховання: різнобічний розвиток особистості. Пріоритет морального виховання над розумовим. Завдання освіти: розвинути розум учня, самостійність його думки, критичне ставлення до авторитетів, прищепити смак і любов до науки. Зміст освіти: гуманітарна + природничо-наукова Принципи навчання: свідомість, активність, розвиваючий характер, наочність, розвиток пізнавального інтересу, відсутність примусу. Вимоги до вчителя: виявлення та врахування індивідуальних особливостей кожної дитини; виховувати власним прикладом, що є важливішим ніж знання. |
|
IДЕI ВIДРОДЖЕННЯ У НIМЕЧЧИНI ЕРАЗМ РОТТЕРДАМСЬКИЙ (1467-1536) Твори: “Метод навчання”, “Похвала глупоті”, “Вільне виховання дітей”.
Ідеї: вирішальна роль виховання у справі перетворення світу, досягненні загального щастя; увага до особистості дитини, моральна мета освіти; праця як критерій моральності і освіченості; широка народна освіта.
Зміст освіти: класична латина, давня література, священне писання, історія, природа, світська мораль. |
ПЕДАГОГIЧНI IДЕI РАННIХ СОЦIАЛIСТIВ-УТОПIСТIВ ТОМАС МОР (1478-1535). Головний твір: “Острів Утопія”
Ідеї: гармонійне виховання всіх громадян; освіта рідною мовою, що включає основи гуманітарних та природничих знань; активне трудове виховання; широка самоосвіта дорослого населення.
ТОМАЗО КАМПАНЕЛЛА (1568-1639) Головний твір: “Місто Сонця”. Ідеї: суспільний характер освіти і виховання, доступність для всіх громадян; різнобічний та розвиваючий характер освіти, практичне застосування знань. |