- •Виникнення письма і становлення писемної культури в месопотамії (держави в міжріччі тигра і євфрата)
- •Розвиток освіти у візантії
- •Етапи розвитку освіти
- •Перший етап
- •Етапи та зміст навчання
- •Педагогічна думка у візантії
- •Педагогічні ідеї, що існували на різних етапах розвитку освіти перший етап (іv-іх ст.)
- •Другий етап (іх-хіі ст.)
- •Третій етап (хііі - хv ст.)
- •Освіта у народів сходу в епоху середньовіччя
- •Етапи та зміст освіти
- •Вища освіта
- •Середня та підвищена освіта
- •Елементарна освіта
- •Сімейне виховання
- •Педагогічна думка народів сходу в епоху середньовіччя основні характеристики педагогічної думки
- •Педагогічні ідеї вчених-енциклопедистів
- •Виховання та освіта у країнах західної європи в епоху раннього середньовіччя (V-х ст.)
- •Типи шкіл
- •Основи чернечого виховання
- •Етапи розвитку церковних шкіл
- •Найвидатніші освітні діячі
- •4.6. Лицарське виховання
- •Шлях підготовки лицаря
- •Сім лицарських доброчинностей
- •Типові риси лицарського характеру
- •Освіта у країнах західної європи в епоху пізнього ( "високого") середньовіччя (х-хііі ст.)
- •Діяльність перших університетів
- •Схоластика
- •Педагогiчнi iдеi епохи реформацii та контрреформацii
- •Педагогічні ідеї провідних діячів епохи реформації
- •Засновник педагогічної науки ян амос коменський
- •Гносеологічні погляди
- •Загальнопедагогічні погляди я.А.Коменського мета виховання
- •Чинники формування особистості
- •Природовідповідність – методологічний принцип педагогічної системи
- •Дидактична система я.А.Коменського вчення про школу Головні принципи організації шкільної системи:
- •6.4. Моральне виховання в педагогічній системі я.А.Коменського
- •Кардинальні моральні
- •Принципи морального виховання
- •Методи морального виховання
- •Дисципліна у навчанні і вихованні
- •Вчення про вчителя Якості хорошого вчителя
- •Школа у країнах західної європи у хvіі-хvііі століттях
- •Провідні ідеї та представники педагогіки просвітництва
- •Провідні педагогічні ідеї епохи просвітництва
- •Педагогічна система джона локка
- •Моральне виховання методи дисциплінування характеру
- •Фізичне виховання
- •Предмети навчання:
- •Імануїл кант (1724-1804) педагогічні ідеї епохи просвітництва у німеччині (неогуманісти хvііі століття)
- •Йоган готфрід гердер (1744-1803)
- •Фрідріх август вольф (1759-1824)
- •Йоган готліб фіхте (1762-1814)
- •Вільгельм гумбольдт (1767-1835)
- •Педагогічні ідеї епохи просвітництва у німеччині (філантропінізм, філантропіни і філантропіністи)
- •Головні філантропіни та філантропіністи
- •Педагогічні ідеї епохи французького просвітництва
- •Репрезентативні постаті французького просвітництва та їх педагогічні ідеї
- •Шарль луї монтеск´є
- •Клод адріан гельвецій
- •Вольтер
- •Літературно-педагогічна діяльність жан-жака руссо
- •Завдання трудового виховання
- •Дітей різного віку система виховання за “емілем”
- •Проект кондорсе
- •Структура освіти за планом кондорсе
- •Проект лепелетьє Луї Мішель Лепелетьє (1760-1793) – виходець з аристократії, який за щирим переконанням приєднався до якобінців і голосував за страту короля, за що був убитий королівським гвардійцем.
- •Становлення та розвиток національних шкільних
- •Педагогічна діяльність та загальнопедагогічні погляди йогана генріха песталоцці
- •Основні етапи педагогічної діяльності
- •Уважне вивчення природи дитини, розуміння її внутрішніх відчуттів, її нахилів та здібностей; сприяння тренуванню всіх сил дитини, спонукання до їх використання
- •Педагогіка як наука і як мистецтво
- •Основні педагогічні твори
- •Мета виховання
- •Вихідні етичні ідеї, що повинні стати основою для більш складних моральних суджень:
- •Засоби управління
- •Теорія пізнавального інтересу
- •Ступені морального розвитку дитини
- •Внесок й.Гербарта у розвиток педагогіки:
- •Дидактична система адольфа дістервега (1) ступені розвитку дітей шкільного віку
- •Тридцять три правила навчання
- •Правила навчання, що відносяться до навчального матеріалу, об’єкта навчальної діяльності.
- •Правила навчання, що стосуються вчителя.
- •Дидактична система адольфа дістервега (2) сутність процесу навчання
- •Дидактичні принципи
- •Методи навчання
- •Педагогічні погляди фрідріха вільгельма августа фребеля
- •Методика діяльності
- •Педагогічна система герберта спенсера
- •Моральне виховання
- •Методологічні основи реформаторської педагогіки:
- •Принципи організаційно-методичного забезпечення
- •Зарубіжна експериментальна педагогіка кінця хіх- початку хх століття
- •Завдання експериментальної педагогіки
- •Провідні представники експериментальної педагогіки та їх ідеї
- •Зарубіжна соціальна педагогіка кінця хіх – початку хх століття
- •Видатні представники західноєвропейської соціальної педагогіки та їх ідеї
- •Педагогічні основи діяльності “нових шкіл”
- •Характерні ознаки “нових шкіл”:
- •Особливості побудови педагогічних систем найбільш відомих “нових шкіл”
- •Організаційна основа “нових шкіл”:
- •Педагогічна система джона дьюї
- •Педагогічна система марії монтессорі
- •Вальдорфська педагогіка
- •Принципи вальдорфської педагогіки
- •Особливості змісту вальдорфської педагогіки
- •Особливості методики навчально-виховного процесу
- •Педагогічна система селестена френе
- •Принципові засади виховної системи
- •Педагогіка доброти януша корчака
- •Основні етапи життя та педагогічної діяльності
- •Провідні педагогічні ідеї
- •Реформування освітніх систем у промислово розвинених країнах у 80-90-х рр. Хх століття
- •Глобалізація як чинник розвитку сучасної освіти
- •Субпланетарний (регіональний) вимір – європейська інтеграція Планетарний вимір
- •Глобалізація як історичний процес: етапи розвитку
- •Глобалізація як сучасний процес: причини активізації
- •Провідні стратегії глобалізації освіти
- •Реформи освіти в сучасному світі: базова освіта порівняльна характеристика традиційної та нової
- •Реформи освіти в сучасному світі: вища освіта порівняльна характеристика традиційної та нової
- •Кількість закладів дистанційного навчання у різних регіонах світу
- •Провідні ідеології освіти в сучасному світі ідеологія культурного консерватизму
- •Представники: Гаррі Брауді, Джон Уайлд
- •Представники:: Ричард Пітерс, Вільям Беглі, Майкл Поляні
- •Представники: Герман Хорн, Роберт Хаттчинз, Мортимор Адлер
- •18.6. (2) Провідні ідеології освіти в сучасному світі
- •Засновник: Джон Дьюї
- •Виховна концепція неотомізму
- •Психоаналітичні концепції виховання особистості
- •Біхевіористична концепція виховання особистості
- •Прагматична концепція виховання особистості
- •Виховна концепція екзистенціалізму
- •Неогуманістична концепція виховання особистості
- •Діалектико-матеріалістична (марксистська) концепція виховання особистості
Проект кондорсе
Жан Антуан Кондорсе (1743-1794) – один з найвидатніших представників французького Просвітництва: філософ, математик, економіст, політичний діяч (захисник інтересів великої буржуазії).
Розроблена Кондорсе “Доповідь про загальну організацію народної освіти” (1792) була побудована на таких принципах: безплатність, безрелігійність, загальність, рівність прав на освіту всіх громадян, спадкоємність ступенів навчання, незалежність змісту освіти від політичних партій.
Мета освіти - відкриття людям засобів: а) задоволення своїх потреб у забезпеченні свого добробуту, б)пізнання і виконання своїх прав та обов’язків, в)удосконалення у своїй професії, г)виконання громадських обов’язків.
Очолювати систему освіти повинно було Національне товариство наук та мистецтв з виборним керівним складом.
Структура освіти за планом кондорсе
Тип школи |
Зміст освіти |
Кількість шкіл |
Примітки |
Початкова школа першого ступеня для народу, 4-річний курс. |
Знання, необхідні для самостійної діяльності: читання, письмо, елементи граматики, правила арифметики, прості методи виміру, відомості про сільське господарство, перші поняття про мораль, етику і принципи громадського ладу. |
Одна школа на кожні 400 громадян. |
Для фізичного виховання використовуються гімнастичні вправи. |
Школа другого ступеня для дітей заможних батьків; 3-х річний курс. |
Знання, необхідні в ремеслах: математика, природнича історія, хімія, комерція; знайомство з життям суспільства і основами моралі. |
Одна школа у адміністративному окрузі з населенням більш як 4 тис. |
Створення бібліотек і кабінетів з обладнанням для вивчення природничих наук. |
Школа третього ступеня – інститут 5-річний курс. |
Предмети, пов’язані з практичною діяльністю: сільським господарством, промисловістю, військовим мистецтвом, медициною тощо. |
Один інститут у кожному департаменті. |
|
Школа четвертого ступеня – ліцей. |
Підготовка вчених, тобто людей, для яких наука складає зміст життя. Підготовка майбутніх викладачів шкіл та інститутів. |
Дев’ять ліцеїв на всю Францію. |
Засновуються замість схоластичних університетів. |
Проект Кондорсе був відхилений Національними зборами.
Проект лепелетьє Луї Мішель Лепелетьє (1760-1793) – виходець з аристократії, який за щирим переконанням приєднався до якобінців і голосував за страту короля, за що був убитий королівським гвардійцем.
Принципи побудови освіти: загальна доступність; рівність можливостей; всезагальний, національний, світський, соціальний, єдиний для всіх характер.
Шляхи втілення проекту: створення для всіх хлопчиків від 5 до 11 років будинків національного виховання, у яких би вони повністю утримувалися за рахунок республіки (республіка повинна брати грошу у багатіїв), знаходились би під її захистом, мали однаковий одяг, їжу, освіту та догляд.
Вибір віку пояснюється тим, що він є найбільш важливим для фізичного і морального розвитку людини, він є найбільш придатним для суспільного виховання, для вивчення різних ремесел та наук.
Будинок національного виховання розраховувався на 400-600 вихованців, по 50 на одного вчителя. Діти повинні набувати знань, однаково необхідних для громадян будь-якого стану, дотримуватись однакового для всіх жорсткого режиму. “Рятівна жорсткість виховання” доповнювалась іншим благом – звичкою до праці. У дітях виховувалася мужність, необхідна для початку складної роботи, та енергійність, завзятість, необхідна для її завершення. Дитина повинна вміти розподілити життя згідно з вимогами дисципліни. Така вдача згодом повинна перетворитися на “національну вдачу”, що приведе до оновлення суспільної моралі.
Проект не був втілений, однак вплинув на подальший розвиток педагогічної думки у європейських країнах.