Третій етап (хііі - хv ст.)

Найвидатніші діячі освіти: Варлаам Калабрійський, Никифор Григор, Феодор Метохит, Георгій Геміст Пліфон - були близькими за своїми поглядами до західноєвропейських гуманістів, продовжували відстоювати ідеали греко-римської освіченості. Активізується аскетично-чернецький рух у вихованні (ісіхазм): Григорій Палама, патріарх Георгій Схоларій.

ГРИГОРІЙ ПАЛАМА (1296-1359) Представник руху ісіхастів (ісіхія - мовчазна "розумна молитва"). Мета виховання - містичне злиття з Богом шляхом ісіхії. Заперечення античної культури.

ГЕОРГІЙ ГЕМІСТ ПЛІФОН ( 1355-1457) Мета виховання: досягнення досконалості, підготовка передусім до земного життя. Шлях до нього - єдність розумової освіти, морального виховання та самовиховання.

Освіта у народів сходу в епоху середньовіччя

(Іран, частина Середньої Азії, Сирія, Єгипет, Північна Африка )

ПРОВІДНІ ВПЛИВИ, під якими відбувалось будівництво освіти і культури Ближнього та Середнього Сходу: мусульманська теологія, в рамках якої розвивались наукові знання з математики, астрономії, теоретичної граматики арабської мови; давні східні культури, зокрема сирійська, з якої були запозичені коментарі античної філософської спадщини; персидська та індійська культури, що сприяли розвитку літературних та природничо-наукових знань. У свою чергу Халіфат збагатив світ арабською цифровою системою числення, годинником, компасом тощо.

І ДЕЙНОЮ ОСНОВОЮ системи освіти став Іслам. На основі святої книги ісламу - Корану був сформульований шаріат - канонічний закон, що являє собою сукупність релігійно-етичних та правових законів, за якими живе кожен мусульманин. Засобом розвитку освіти стала арабська мова.

Етапи та зміст освіти

Вища освіта

Здійснювалася в університетах, які давали світські та релігійні знання, мали прекрасні бібліотеки, лекційні зали, запрошували для викладання видатних вчених. За часів халіфа Аль-Мамуна (786-833) з'явились культурні центри "Будинки мудрості", в яких збирались видатні вчені для обговорення античних текстів і дискусій з актуальних проблем сучасності.

Середня та підвищена освіта

Н авчання відбувалося у медресе (перша з таких шкіл була відкрита у Багдаді у 1055 році), що знаходилися при мечетях, а також у приватних школах-салонах. Програма навчання повинна була сприяти формуванню шляхетного мусульманина. Предмети поділялись на два цикли: традиційні (релігійні) і раціональні (каліграфія, логіка, математика, астрономія, медицина та інші природничо-наукові науки у зв'язку з філософськими концепціями аристотелевського толку, правила поведінки).

Елементарна освіта

Елементарні школи при мечетях - "куттабах" (арабо-граматична школа) - Навчання йшло від прослуховування Корану та його початкового осмислення до читання, а потім переписування текстів. У таких школах вчились діти з демократичних станів. Діти феодальної верхівки навчались у найманих домашніх вчителів.