4.6. Лицарське виховання
Період існування лицарського виховання - від Хрестових походів (VІІ ст.) до ХVІ ст.
Найбільша послуга лицарського виховання суспільній моралі - привнесення ідеї покірності особистому наказу і підкорення статуту.
Шлях підготовки лицаря
У 21 рік - |
ПОСВЯТА У ЛИЦАРІ |
||||||
З 14 років до 21 - |
ЗБРОЄНОСЕЦЬ ПРИ СЮЗЕРЕНІ |
|
|||||
З 7 років- |
ПАЖ ПРИ ЖІНЦІ СЮЗЕРЕНА |
|
|||||
До 7 років - |
ЖИТТЯ У РІДНІЙ СІМ'Ї |
|
|||||
Ідеал лицарського
виховання: різноманіття вмінь та
навичок, широта культури, висока
моральність
Мета виховання:
засвоєння начал любові, війни та релігії.
НАЧАЛА ЛЮБОВІ |
НАЧАЛА ВІЙНИ |
НАЧАЛА РЕЛІГІЇ |
Зміст: ввічливість, доброта, великодушність, точне знання етикету, гарні манери, витончена мова, вміння складати вірші; запобігання гніву, заздрощам, лінощам, ненажерливості, всіляким надмірностям. Шляхи набуття: слугування дамам, навчання у менестрелів (складанню віршів, співам, танцям, грі на арфі та флейті). |
Зміст: навички їзди верхи, володіння мечем, щитом, метання дротика, бій на списах під час турнірів, що слугували підготовкою до війни або її заміною; полювання на звірів, на птахів з соколом. Шляхи набуття: тривалі тренування, що привчали до протистояння всім тяготам життя під відкритим небом, виховували байдужість до страждань, здатність переносити голод і втому. |
Зміст: основи християнського благочестя. Шляхи набуття: кількатижневе релігійне служіння, проходження через обряди очищення, благословення меча, прийняття клятви щодо служіння церкві та боротьби з нечестивими, поваги до священства, захисту жінок та бідних, турботи про збереження спокою в державі, пролиття своєї крові за своїх братів. Поступове зростання розумового компоненту виховання: від повного нехтування до значного поширення навичок читання та письма як серед чоловіків, так і серед жінок |
Сім лицарських доброчинностей
ЇЗДА ВЕРХИ
ПОЛЮВАННЯ
ВОЛОДІННЯ СПИСОМ,
МЕЧЕМ ТА ЩИТОМ
ФЕХТУВАННЯ
ГРА В ШАХИ
ПЛАВАННЯ
СКЛАДАННЯ І
ДЕКЛАМАЦІЯ ВІРШІВ
Типові риси лицарського характеру
МУЖНІСТЬ,
ШЛЯХЕТНІСТЬ,
САМОПОВАГА, ПОШТИВЕ
ДОТРИМАННЯ СЛОВА
ЧЕСТІ,
БЕЗКОРИСЛИВІСТЬ,
ВВІЧЛИВІСТЬ ТА ЛЮБ'ЯЗНІСТЬ У СТАВЛЕННІ
ДО ДАМ ТА ОДИН ДО ОДНОГО
ДИКА ЖОРСТОКІСТЬ,
ШАЛЕНА ЛЮТЬ,
ГНОБЛЕННЯ,
ЩО ДОХОДИЛО ДО БЕЗУМСТВА, БЕЗГЛУЗДА
ПОХВАЛЬБА, ЛЕГКОВАЖНЕ МАРНОТРАТСТВО,
НИЗЬКА ВІЙСЬКОВА
ДИСЦИПЛІНА, РОЗПУСТА, ПРЕЗИРСТВО ДО
НИЖЧИХ ЗА СОЦІАЛЬНИМ СТАНОМ.
Освіта у країнах західної європи в епоху пізнього ( "високого") середньовіччя (х-хііі ст.)
Передумови розвитку освіти: звільнення від "кошмару 1000-го року" (страху кінця світу), що гальмував розвиток
підприємливості, свободи розумової діяльності; розвиток ремесел, торгівлі, муніципального самоврядування, що сприяло розвитку світської ученості; активізація контактів зі Сходом з початком Хрестових походів.
ТИПИ
Ш К І Л
ЗНАННЯ |
|
|
|
|
університети |
|
|
|
факультети |
(вищі факультети: |
|
|
|
соборні, мо- |
мистецтв |
теологічний, |
|
|
парафіяльні |
настирські |
в |
юридичний, |
|
міські, цехові, гільдійські, приватні
елементарні знання |
латинська граматика |
trivium |
університетах
trivium+ quadrivium |
медичний)
загальні та фахові знання вищого рівня |
|
