Становлення та розвиток національних шкільних

КРАЇНА

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

СЕРЕДНЯ ОСВІТА

ПРИМІТКИ

НІМЕЧЧИНА (ПРУСІЯ)

Обов’язкова початкова освіта введена у 1794р.

Зміст освіти: читання, письмо, арифметика, релігія, спів, початки географії, природознавства, історії.

Обов’язкове вивчення релігії відмінено у 1872 р. як наслідок “культуркампфа”.

Підвищена початкова школа, що давала неповну середню освіту реального профілю.

Гімназії з класичною або “неогуманістичною” програмою. Вивчалися давні мови і класична література, німецька мова і література, математика. Як другорядні предмети: природничі науки, малювання, спів.

Реальні училища (“сучасна освіта”) набували все більшого значення. Зміст освіти: німецька мова, математика, фізика, географія, історія, французька мова, малювання, спів, гімнастика, релігія.

Після поразки революції 1848-50 р.р.- досягнутий компроміс, за яким існувало три типи середньої освіти: класичний, сучасний, змішаний.

Законодавчим актом 1794 р. всі навчальні заклади були об’яв­_лені державними. У 1798 р. – створена Вища Рада з освіти. Управління освітою мало централізований характер.

За 50 років (1820-1870) рівень неграмотності знизився з 28% до 3%.

ФРАНЦІЯ

Введення законодавства про обов’язкову початкову освіту у 1880-х р.р. – “Закони Феррі”

Зміст освіти: читання, письмо, арифметика. З 60-х рр. – елементи історії, географії; фізики, хімії (“предметні уроки”); малювання, креслення, спів; рукоділля (для дівчат).

1808р. – визначена структура державних середніх шкіл – ліцеїв: два підготовчі класи і 6 основних. Приблизно таку ж структуру мали і колежі. Основу їх навчальних програм складав класицизм.

1852р. – “реформа Фуртеля” – три відділення: елементарне (8-7 класи), граматичне (6-4 класи), вище (3-0 класи). У вищому відділенні вводилася біфуркація: поділ на дві секції – літературну і наукову.

У 1860 р. відмінений поділ на секції, відновлений єдиний тип класичної освіти.

Одержавлення шкіл почалося в роки Наполеонівської імперії.

Управління школою мало централізований характер. Поділ на округи (академії)

За 50 років (1820-1870) рівень неграмотності знизився з 66% до 15%.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Введення законодавства про обов’язкову початкову освіту у 1870р. – “Акт Форстера”.

Зміст освіти: читання, арифметика, письмо, малювання (для хлопчиків), шитво (для дівчат), катехізис.

На початку ХІХ ст. основний тип середньої школи – приватна граматична, що стала вузько елітарною. Зміст освіти мав класичний характер.

З середини ХІХ ст. – міські граматичні школи з двома варіантами навчального плану – класичним та сучасним (більша увага приділялася природничим та фізико-математичним наукам).

Процес розробки шкільного законодавства тривав протягом усього ХІХ ст., починаючи з 1830р.

Управління мало децентралізований характер.

За 50 років (1843-1893) рівень неграмотності знизився з 33% до 18%.

США

Введення законодавства про обов’язкову початкову освіту у 1850-х р.р.

Вперше спільне навчання хлопчиків та дівчат.

Зміст освіти: читання, письмо, арифметика. У деяких штатах: релігія, праця.

Підвищена початкова школа, що давала неповну середню освіту реального профілю.

На початку ХІХ ст. основний тип середньої школи – академія, де програма у ряді штатів виходила за рамки класицизму.

З середини ХІХ ст. роль середньої школи все більше набувають підвищені початкові школи. Їх програми включали як предмети початкової школи, так і академії, з давніми мовами включно. Активізується вивчення природничих та фізико-математичних дисциплін.

Розробка державного шкільного законодавства почалася відразу після завоювання незалежності. У ХІХ ст. кожен штат законодавчо визначив статус навчальних закладів. У 1867р. у Вашингтоні створено Бюро народної освіти. Утворення навчальних округів (дистриктів). Управління децентралізоване – на рівні штатів.

У 1880р. більше половини жителів південних штатів були неграмотними.