6.4. Моральне виховання в педагогічній системі я.А.Коменського

• Сумлінне ставлення до своєї діяльності, відповідальність за неї..

• Працелюбність.

• Ентузіазм, енергійність.

• Чуйність.

• Висока моральність, чесність.

• Освіченість та постійне прагнення до збагачення своїх знань та досвіду.

• Служіння взірцем для своїх учнів.

• Уважне, турботливе ставлення до учнів.

• Завжди прагнути повідомляти щось таке, що надавало б задоволення і приносило користь.

• Пояснювати учням доцільність вивчення матеріалу, що може викликати інтерес до нього.

• Звертатися скрізь, де можливо, до зовнішніх відчуттів учнів шляхом наочного викладання.

• Перед початком кожної нової роботи зацікавлювати учнів, ставлячи питання щодо попередньої теми, щоб встановити зв’язок уже набутих знань з новим матеріалом.

• Надавати учням можливість ставити питання до вчителя про незрозумілі місця і схвалювати тих, хто ставить корисні питання, спонукаючи й інших до старанності.

КРАЇНА

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

СЕРЕДНЯ ШКОЛА

ПРИМІТКИ

Німеччина

Характерним було державне піклування про народну школу; прийняття статутів, за якими елементарна освіта повинна була мати обов’язковий характер, здійснюватися за класно-урочною системою, з використанням наочності (Готський шкільний статут 1642 р.). Однак ці статути виконувалися лише у великих містах.

Навчання відбувалося рідною мовою.

Зміст освіти: читання, письмо, лічба, закон Божий, церковний спів, початки природознавства, місцевої географії.

Учителі: дячки, ремісники, відставні солдати.

Підвищена початкова освіта – бюргерська школа, де вивчалися: геометрія, природознавство, початки фізики, спеціальні предмети.

Гімназії - для міського дворянства і заможних буржуа - для підготовки чиновництва. Поступовий відхід від вузького класицизму; включення до змісту освіти географії, історії, сучасних мов.

Лицарські академії - елітарні заклади для знатного юнацтва. Вивчалися: теологія; етика; цивільне право; загальна історія з географією, генеалогією, хронологією і геральдикою; риторика, математика, сучасні мови, лицарські вправи.

Реальні школи – для буржуазії – напівпрофесійні школи, де вивчалися: математика, фізика і механіка, природознавство, малювання, астрономія, географія, законодавство, прикладні науки.

Філантропіни – навчальні заклади нового типу, побудовані на ідеях віротерпимості, із застосуванням активних методів, орієнтуванням учнів на самостійну активність.

Рух за оновлення школи очолив протестантський орден пієтистів (pietas - благочестя) під проводом А.Г.Франке - професора університету та пастора.

“Заклади Франке” початкового та середнього рівня, притулки для сиріт стали першими реальними школами Німеччини, де навчали рідною мовою, запроваджували методичні ідеї В.Ратке та Я.А.Коменського.

Англія

Типи шкіл:

англіканська, приватна,

сектантські, зокрема методистська

Зміст освіти:

читання, письмо, лічба, закон Божий, церковний спів

Граматичні школи, які мали приватний елітарний характер і утворювалися на благодійницькі кошти. Найбільш знаменитими були: Ітон, Вінчестер, Шефтсбері, Вестмінстер, Харроу, св.Павла. Це інтернатні школи для аристократії, які відзначалися класичним змістом освіти і суворою дисципліною.

Міські середні школи для буржуазії. Приватні школи, в яких крім класичних предметів вивчалися математика, історія, географія, нові мови.

Закріплення королівськими актами 1603 та 1604 р.р. права відкриття шкіл за англіканською церквою.

Спроби реформування школи в середині ХVІІ ст.: парламентський проект передачі школи в руки держави, надання школі загальнодоступного характеру.

Створення для поширення в народі церковного впливу біблійних товариств, які започатковували елементарні школи.

У другій пол. ХVІІІ ст. значне збільшення кількості шкіл при гострому дефіциті вчителів - створення шкіл взаємного навчання (Белл-Ланкастерські школи).

Франція

Типи шкіл:

католицька,

гугенотська,

школа янсеністів (1637-1661).

Зміст освіти:

читання, письмо, лічба, закон Божий, церковний спів.

До 1761р. школи належали ордену єзуїтів і відрізнялися вузьким класицизмом.

Після 1761р. (вигнання з Франції ордену єзуїтів) утворення ордену “Ораторії Ісуса”, який опікувався середніми школами - колежами. В центрі уваги були давні мови і антична література, релігія. Вивчалися також природничі науки, математика, історія, географія.

Школи Пор-Роялю (1637-1661) – інтернатного типу, як для хлопчиків, так і для дівчат. Вивчалися: рідна, давні та нові мови, географія, історія, математика, риторика, філософія. Вперше навчання читанню за звуковим методом.

Оновлення школи відбувалося під проводом католицько-дисидетської течії янсеністів (за ім’ям голландського теолога К.Ян­сенія), спрямованої проти етичних принципів єзуїтів. Оплотом янсеністів став монастир Пор-Рояль, а його прихильниками – Р.Декарт,

К.Лансе­ло, Б.Паскаль,

Ж. Ра­син.

Утворення з метою розвитку католицьких елементарних шкіл “Товариства братів християнських шкіл” Ж.Б.Лассаля, навчання у школах товариства велося рідною мовою, було безкоштовним.