Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Козак.doc 2.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
07.11.2018
Размер:
11.75 Mб
Скачать

1.2.15. В чому полягає значення аналізу платіжного балансі/ для прогнозування валютного курсу?

Платіжний баланс країни дає характеристику діяльності, пов'язаної з операціями виплат грошових коштів та їх отриманням. Операції отриман­ня — це такі операції, котрі пов'язані з отриманням коштів резидентами даної країни, а операції виплат — це ті операції, котрі призводять до ви­плати грошових коштів резидентами.

Отримання грошових коштів пов'язане з експортом товарів і послуг, отриманням доходу від інвестицій за кордоном і припливом капіталу (придбання зарубіжними компаніями внутрішніх активів країни). Ці опе­рації становлять джерела іноземної валюти. Виплати грошових коштів пов'язані з імпортом товарів і послуг, відпливом капіталу (придбання резидентами зарубіжних активів). Ці операції є способами використання іноземної валюти.

Прогнозування змін обмінних курсів на основі платіжного балансу ба­зується на прогнозуванні змін надходження і витрачання резервів інозем­ної валюти, виявлення розбіжності між передбачуваними доходами і вит­ратами.

Міжнародна торгівля впливає на валютні курси через співвідношення імпорту й експорту. Імпорт товарів і послуг породжує пропозицію валю­ти цієї країни, а експорт з країни призводить до попиту на валюту цієї країни на ринку валютних обмінів.

Збільшення імпорту призводить до зниження курсу валюти, а змен­шення імпорту — до його зростання.

Прогнозування змін обмінного курсу може ґрунтуватись на будь-яких чинниках, котрі впливають на підвищення або зниження імпорту в країну: фазі ділового циклу, податках, тарифах, імпортних квотах, регулюванні з боку уряду тощо.

Оскільки експорт товарів і послуг призводить до попиту на валюту країни-експортера, збільшення експорту призводить до збільшення вар­тості її валюти, зниження експорту викликає зниження обмінного курсу.

Всі чинники, котрі впливають на обсяг експорту, можуть бути викори­стані для прогнозування змін валютного курсу.

Такі показники платіжного балансу, як торговельний баланс (нетто — співвідношення експорту й імпорту країни), баланс розрахунків за поточни­ми операціями впливають на тенденції руху валютного курсу. Наприклад, дефіцит торговельного або поточного балансу є відображенням того, що кра­їна витрачає грошей за кордоном більше, ніж отримує, відбувається збіль­шення закупівлі товарів і послуг в іноземній валюті і дедалі більше учас­ників валютного ринку віддають перевагу тому, щоб мати (або витрачати) іноземну валюту, а потреба в національній валюті падає. Валютний ринок враховує цю ситуацію і відбувається падіння курсу національної валюти.

1.3. Еволюція валютної системи 1.3.1. Які існують варіанти валютної політики?

Кожна країна вибирає і здійснює певну валютну політику: управління курсом своєї валюти, операціями з іншими країнами. Знання основних можливостей регулювання валютних проблем особливо необхідне фінансо­вим менеджерам при проведенні валютних операцій в тій чи іншій ситуації. Теоретично можна виділити п'ять основних варіантів валютної політики: 1. Фінансування загального платіжного дефіциту без зміни валютно­го курсу.

2. Жорсткий валютний контроль.

3. Плаваючі валютні курси.

4. Постійно фіксовані валютні курси.

5. Компроміс валютних курсів (3 і 4).

Кожний варіант являє собою спосіб вирішення валютних проблем як реакцію на дефіцит платіжного балансу і падіння курсу національної ва­люти [57, с. 207-209].

Перший варіант передбачає умови, за яких країна має можливість фінансувати дефіцит свого платіжного балансу, залишаючи валютний курс незмінним, за рахунок валютних резервів і грошових зобов'язань по відношенню до інших країн. Такими умовами є: а) дефіцит платіжного ба­лансу має тимчасовий характер; б) країна має достатні валютні резерви; в) стійкість валютного курсу в довгостроковому плані, без істотних корекцій загальноекономічної політики для його підтримки. Якщо ці умови відсутні, то підтримка валютного курсу за допомогою тимчасових фінан­сових заходів малоефективна і дорого коштує.

Другий варіант — жорсткий валютний контроль — передбачає обме­ження імпорту товарів і послуг, вивозу капіталу за кордон, закордонного туризму і т. ін.

Вважається, що застосування першого варіанту валютної політики об­межене, другого — практично неприйнятне, оскільки економічні і соціаль­ні витрати жорсткого валютного контролю надто великі. Відтак в якості реальних звичайно розглядаються три варіанти: фіксовані валютні курси, гнучкі або плаваючі валютні курси та компромісні валютні курси.

Отже, можливі три варіанта валютної політики: «> в країні може діяти механізм постійно фіксованих (твердих) валютних

курсів; «> можна допустити вільне плавання валютних курсів, без втручання

держави; <« можна прийняти компромісне рішення: а) при політиці фіксованих

курсів час від часу проводити значні девальвації або ревальвації чи

б) проводити політику керованого плавання.

Кожна з названих систем валютних курсів має свої як позитивні, так і негативні якості. Але ці достоїнства і недоліки не можна напрямки при­в'язати до будь-яких умов і будь-якої країни. Не можна назвати валютну політику, яка була б найкращою одночасно для всіх країн і для всіх часів. Відтак проблема вибору оптимального варіанту валютної політики може розглядатися лише в контексті історичної практики в галузі валютних відносин, яка розкриває залежність змін валютної політики від конкрет­ного стану світової економіки і соціально-економічної ситуації в даній країні. Історичний досвід розкриває конкретні умови і передумови прове­дення тієї чи іншої валютної політики. Такий підхід дозволяє зрозуміти сучасні проблеми валютних відносин, конкретно-історично оцінити позитивні і негативні якості, доцільність і можливість тієї чи іншої валют­ної політики в даній країні і в конкретній ситуації.

В історії системи фіксованих валютних курсів (ФВК) можна виділити три періоди:

1) ера «золотого стандарту» (1870-1914 pp. та 1925-1931 pp.);

2) система «золотовалютного стандарту» між І і II світовими війнами;

3) так звана Бреттон-Вудьска валютна система (1944-1971 pp.). Перша і друга системи — це системи реально фіксованих курсів. Тре­тя — система договірне фіксованих валютних курсів.