2.3.9. Що являють собою умови надання інжинірингових послуг?

У міжнародному типовому договорі особлива увага приділяється фінансовим умовам надання інжинірингових послуг: методам розрахунку винагороди консультанта, винагороді субконсультантів, валюті, місцю платежу, оподатковуванню [див. докладніше: 20].

Методи розрахунку винагороди консультанта. Оплата послуг кон­сультанта містить у собі покриття різних витрат (зарплата технічного персоналу, витрати, пов'язані з адміністративним і канцелярським персо­налом, додаткові виплати, устаткування, предмети постачання, кон­торські приміщення, податки, інші загальні витрати) і відповідний чистий доход консультанта. Витрати, пов'язані з інжинірингом, вказуються в до­датку до договору. Сторони можуть на більш пізній стадії внести зміни в положення, що стосуються витрат. Витрати розраховуються на основі одного або сполучення двох чи декількох наступних методів з відповідни­ми змінами в окремих випадках (причому можуть існувати й інші мето­ди): час; вартість робочої сили, помноженої на накладні витрати, плюс прямі витрати; одноразова (паушальна) сума; відсоткова частка від вар­тості будівництва об'єкта; вартість плюс відсоткова винагорода або вартість плюс фіксована винагорода; попередній гонорар.

Час. В основі цього методу лежить час, що витрачає консультант на надання послуг замовнику плюс покриття прямих витрат. Сторони вста­новлюють тариф, що визначає місячні, тижневі, денні, і погодинні ставки, а також додаткові виплати для всіх категорій персоналу. Крім визначення всіх витрат, сторони передбачають, що час, який витрачається на пе­реміщення при здійсненні договору, оплачується замовником.

Вартість робочої сили, помножена на накладні витрати, плюс прямі витрати. Цей метод заснований на вартості робочої сили, використовува­ної за проектом, помноженої на накладні витрати, плюс понесені прямі витрати. Цей метод часто використовується для оплати послуг консуль­тантів при проведенні обстежень і досліджень і основних послуг, пов'яза­них з розробкою проектів, коли обсяг роботи, яку необхідно виконати, і тривалість послуг, що надаються, можуть бути чітко і цілком визначені.

Відсоткова частка від вартості будівництва об'єкту. Цей метод широ­ко застосовується для визначення розміру винагороди консультантам у тих випадках, коли їх основним завданням є проектування різних споруд і підготовка креслень, технічних вимог та інших договірних документів, необхідних для опису об'єктів, що повинні бути побудовані. Сюди не вхо­дять техніко-економічні обґрунтування і суміжні послуги такі, як надання сприяння при пуску об'єкта в експлуатацію чи підготовка кадрів, що опла­чуються на основі погодинних ставок чи ставок заробітної плати. Вартість будівництва об'єкта, що береться за основу при визначенні розмірів вина­городи консультанта, є для замовника загальною чи оцінною вартістю всіх робіт, виконаних з будь-якої причини, включаючи будь-які виплати гене­ральному підрядчику у вигляді премій, заохочувальних виплат або виплат у порядку врегулювання спорів до відрахування заздалегідь оцінених збитків або неустойки, якщо вони повинні бути виплачені генеральним підрядчиком замовнику. Сума, на основі якої розраховується відсоткова частка, виплачувана консультанту, повинна застосовуватись в договорі з докладним перерахуванням витрат, які підлягають відшкодуванню.

Вартість плюс відсоткова винагорода або вартість плюс фіксована винагорода. Згідно з цим методом консультанту відшкодовуються фак­тичні витрати, пов'язані з усіма його послугами. Фактичні витрати скла­даються з трьох елементів, а саме: вартості робочої сили (заробітна плата плюс соціальне страхування), накладних витрат, що часто виражаються у відсотках від вартості робочої сили, і дрібних витрат. До цього додається винагорода консультанта, виражена у відсотках від вартості робочої сили і накладних витрат (наприклад, для покриття непередбачених витрат, для заохочення за швидкість виконання робіт) і у вигляді прибутку. Вод­ночас винагорода консультанта може визначатися у вигляді паушальної суми замість відсоткової частки.

Попередній гонорар. Цей метод використовується в тому випадку, ко­ли передбачається, що послуги консультанта будуть необхідні час від ча­су протягом визначеного періоду. Він часто використовується тими за­мовниками, що хочуть, зокрема, бути впевненими в тім, що вони завжди зможуть скористатися послугами визначеного консультанта. Цей метод вони використовують в зв'язку з консультативними послугами, надани­ми, наприклад, у випадку спорів, спеціальними послугами, що надаються на основі сумісництва протягом ряду років, чи додатковими послугами, для забезпечення виконання окремого договору на проектування.

Розмір попереднього гонорару визначається видом і цінністю послуг, наданих замовнику. Гонорар виплачується або за весь термін дії договору, або на помісячній основі, або на якій-небудь іншій взаємопогоджуваній основі з поденними чи погодинними надбавками за час, наданий замовни­ку на його прохання. Попередній гонорар може розглядатися як компен­сація, що доповнює винагороду, яка розрахована за допомогою методів, заснованих на часі роботи чи відсотковій частки від вартості будівництва об'єкта.

Сторони повинні вирішити, чи будуть у договорі передбачені фіксо­вані ціни, що не можуть бути переглянуті, чи ціни, що можуть бути пере­глянуті. На вартість проекту і винагороду консультанта можуть впливати різні чинники: зміни, модифікації і/чи додавання, внесені в проект; зміни цін на сировину і послуги; зміна заробітної плати тощо. Усі ці чинники впливають на права та обов'язки сторін і можуть призвести до зміни вар­тості проекту і, отже, розміру винагороди консультанта. Тому багато дого­ворів містять застереження про коректування цін, тобто застереження, що передбачає можливість зміни тарифу на основні послуги.

Якщо застосовується метод оплати, заснований на часі роботи, то замов­ник вносить на ім'я консультанта аванс, сума якого складає твердо встанов­лену відсоткову частку передбачуваної суми винагороди останнього.

На величину винагороди закордонного консультанта впливають особ­ливості, рівень розвитку галузі в країні замовника, ступінь авторитету і популярності імені консультанта. Рівень оплати інжинірингових послуг при наданні технічного сприяння закордонним фірмам значно вище ста­вок оплати на національному ринку. Так, європейські великі консуль­таційні фірми продають інжинірингові послуги в країни Західної Європи за цінами, що перевищують внутрішні на 40-50%, а в країни, що розвива­ються — за цінами, що перевершують внутрішні в два і більш рази.

Винагорода субконсультантів. Договір між замовником і консультан­том містить положення про винагороду субконсультантів. Однак якщо та­ких спеціальних положень немає, послуги субконсультантів оплачуються консультантом. Крім винагороди субконсультантів, консультант, як пра­вило, одержує компенсацію для покриття витрат, пов'язаних з послугами стосовно координації, контролю відповідальності, витрат, понесених при оплаті рахунків субконсультантів.

Валюта, місце платежу й обмінні курси. Платежі консультанту здійснюються у валюті, погодженій сторонами, або у декількох валютах.

Оскільки виявляється важливим знати, де повинен здійснюватись платіж (зокрема, через валютні обмеження), сторонам варто вказати в до­говорі місце платежу, наприклад, назву й адресу банків, де буде виконува­тись платіж.

Сторонам варто розглянути питання про обмінні курси в договорі і, якщо виникає необхідність, виразити вартість однієї валюти в іншій ва­люті з метою виплати консультанту винагороди чи покриття витрат; пе­редбачити вибір використовуваного обмінного курсу чи погодити засто­совуваний обмінний курс; їм слід також домовитися щодо особи, що приймає на себе ризик, пов'язаний зі зміною обмінних курсів і коректу­ванням з урахуванням розходжень обмінних курсів. Сторони часто вирішують, що з метою розрахунку перекладного курсу буде застосовуватися базовий курс. Вони можуть також регулювати наслідки можливої де­вальвації чи ревальвації валют.

Сторони можуть домовитися про те, що замовник повинен надати кон­сультанту упродовж визначеного періоду часу з моменту вступу договору в силу, банківську гарантію, видану визнаним обома сторонами банком.

Оподатковування, інші збори і мита. У договорі, розглядаються пи­тання, що стосуються податків і зборів: які податки і збори повинні бути сплачені, яка сторона повинна їх сплатити; недопущення подвійного опо­датковування; звільнення від сплати податків; податки з обороту, напри­клад, податки на додаткову вартість і податки на прибуток; податки з до­ходів корпорацій; податки з особистого доходу й окремі місцеві податки (податок на продаж предметів розкоші, податок на будівництво і т.п.). Прикладами інших зборів, що можуть поширюватися на консультанта з різних причин, є: гербовий збір з договорів, рахунків-фактур і інших доку­ментів; дозволи, такі, як дозвіл на здійснення робіт; витрати, пов'язані з понаднормовою роботою, транспортом і соціальним забезпеченням та інші витрати, пов'язані з роботою персоналу за кордоном.

Звільнення від подвійного оподатковування регулюється відповідними договорами, що укладаються між зацікавленими урядами, і в цьому кон­тексті виникає питання про звільнення від податку. Сторонам рекомен­дується консультуватися з цієї і інших проблем, пов'язаним з податками, з фахівцями в області оподатковування, які проживають у відповідній країні. У договорах вказується, хто сплачує мита.

У міжнародному договорі на консультативний інжиніринг важливе місце приділяється умовам стосовно:

<• інтелектуальної власності і запатентованої інформації. Сторони по­винні вирішити, чи може технічна документація повторно використо­вуватися будь-якою стороною для інших проектів або для розширення здійснюваного проекту у випадку наявності на те письмової згоди обох сторін і після виплати належної компенсації іншій стороні. Оскільки повторне використання може бути також пов'язане з програмами ЕОМ у тих чи інших цілях, то в цьому зв'язку сторонам варто вказати обме­ження, що накладаються на використання замовником програми, роз­робленої консультантом (наприклад, тільки для вивчення, без права повторного використання чи передачі третім сторонам тощо). <• патентів і ліцензій. Якщо надання консультаційних послуг зв'язано з наданням прав на патенти і ліцензії промислової власності, то сторони, насамперед, повинні врегулювати цю проблему в договорі: вони, зок­рема, можуть зробити застереження, хто несе витрати, пов'язані з ви­користанням того чи іншого патенту, ліцензії.

<• винаходів і удосконалень. Сторони повинні досягти домовленості відносно права однієї з них використовувати розробки, відносно яких іншою стороною подаються заявки на патент. Це право залежить від взаємин замовника і консультанта, а також методу, використовувано­го для здійснення проекту. У даному випадку кожна сторона звичайно зберігає за собою право на креслення і розробки. Якщо замовнику не­обхідно використовувати результати, отримані консультантом у ході виконання ним своїх обов'язків, то він повинен мати право використо­вувати ці результати безоплатно тільки для безпосереднього забезпе­чення функціонування об'єкта, при ремонті й обслуговуванні. Це пра­во залежить від застосовуваного закону і повинне бути спеціально за­стережене в договорі на консультативний інжиніринг. <* таємності. У договорі повинно бути передбачено, що як замовнику, так і консультанту заборонено розголошувати конфіденційну інфор­мацію. Остання в слючає усі факти, що стосуються предмета договору, у тому числі не тільки технічні, але і комерційні аспекти проекту (на­приклад, умови договору, ціни), за винятком тих фактів, що є загаль­новідомими. Як замовник, так і консультант повинні стежити за збере­женням таємниці всіма особами, що беруть участь у здійсненні проек­ту, включаючи своїх службовців. І нарешті, сторони повинні домови­тися про те, протягом якого періоду варто зберігати таємницю. Поло­ження, що стосуються таємниці, як правило, виходять за межі терміну дії договору і часто передбачають збереження таємниці на необмеже­ний період.

<« страхування. Консультант звичайно за свій рахунок забезпечує стра­хування, що охоплює його власну роботу; страхування від втрати ус­таткування, використовуваного при виконанні ним своїх обов'язків; страхування персоналу. Звичайно консультант зобов'язаний зберігати страхове покриття з початку виконання договору і упродовж всього терміну його дії.

Часто до особливого завдання консультанта входить надання консуль­тацій замовнику щодо технічних стандартів і норм, які необхідно викори­стовувати у зв'язку з даним проектом. Технічними стандартами можуть бути стандарти країни-замовника, країни-консультанта, країни, у якій здійснюється даний проект чи якої-небудь третьої країни. Ці стандарти звичайно докладно вказуються в документах для торгів. Сторони повинні застережити систему виміру (метричну систему чи яку-небудь іншу сис­тему). Сторони можуть домовитися про те, що в тому випадку, якщо кон­сультант не знайомий зі стандартами і нормами, яких йому доведеться до­тримуватись при виконанні своїх договірних зобов'язань, то замовник бу­де зобов'язаний одержати і передати консультанту дані стандарти і норми, а також охарактеризувати їх.

У договорі сторони повинні застережити закон, що регулює даний до­говір і відповідно до якого цей договір складається. Якщо сторони поба­жають застосовувати інші правила, наприклад, загальні умови, типові форми чи норми професійної поведінки, то в договорі вони повинні будуть зробити посилання на ці правила і чітко заявити про те, що вони їх приймають. Консультант звичайно дотримується кодексів етики та інших професійних правил асоціації, до якої він належить.