- •Isbn 966-8568-51-6
- •1. Яке місце займає «Міжнародна економіка» в економічній науці?
- •2. У чому полягає предмет «Міжнародної економіки» як самостійної дисципліни?
- •3. Як складаються відносини України із міжнародною економічною спільнотою?
- •1. Міжнародна торгівля товарами та послугами /. /. Загальна характеристика та базові поняття
- •1 .Значення має міжнародна торгівля в системі міжнародної економіки
- •1.1.2. В чому полягають специфічні риси міжнародної торгівлі?
- •3. Товарна та географічна структурою міжнародної торгівлі
- •1.1.4. Яка існує класифікація ринків?
- •1.1.5. Яка існує класифікація товарів?
- •1.1.7. В чому полягає сутність умов торгівлі?
- •1.1.8. Що розуміють під еластичністю експорту та імпорту?
- •1.1.9. Як впливає на міжнародну торгівлю економічне зростання?
- •1.1.10. В чому полягає міжнародний баланс попиту та пропозиції?
- •1.2. Основні теорії розвитку міжнародної торгівлі
- •1.2.1. В чому полягають сутність теорії меркантилізму, її значення та обмеженість?
- •1,2.2. В чому полягають сутність теорії абсолютних переваг, її позитивні та негативні риси?
- •1.2.3. В чому полягають сутність теорії порівняльних переваг, її значення та недоліки?
- •1.2.4. В чому полягає сутність
- •1.2.5. Які є альтернативні теорії міжнародної торгівлі?
- •1.3. Методи регулювання міжнародної торгівлі 1.3.1. Які існують основні типи торгівельної політики?
- •1.3.2. В чому полягають тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі?
- •1. За способом стягування:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •133. Що являють собою митна вартість •і 'а країна походження товару?
- •1.3.4. Які є економічні наслідки введення мита?
- •1.3.5. В чому сутність нетарифных методів регулювання міжнародної торгівлі?
- •1.3.6. В чому полягають кількісні обмеження як форма нетарифного регулювання міжнародної торгівлі?
- •1.3.7. В чому полягають приховані види торгівельних обмежень?
- •1.3.8. В чому полягають фінансові методи торгівельної політики?
- •1.3.9. Які особливості розвитку митно-тарифного регулювання
- •1.4. Світові товарні ринки 1.4.1. Якою є система класифікації товарів в міжнародній торгівлі?
- •1.4.2. Що являють собою світові ціни на промислові і сировинні товари?
- •1.4.3. Які е особливості світових ринків промислових товарів?
- •1.4.4. Які е особливості світових ринків сировинних товарів?
- •1.4.5. В чому полягають особливості зовнішньої торгівлі України товарами?
- •1.5. Міжнародна торгівля послугами
- •1.5.2. Які існують способи здійснення міжнародних операцій
- •1.5.3. Якими є масштаби сучасної міжнародної торгівлі послугами?
- •1.5.4. Які є особливості міжнародних транспортних послуг та міжнародних поїздок?
- •1.5.5. Яким є стан та перспективи зовнішньої торгівлі України
- •2. Міжнародний рух чинників виробництва
- •2.1. Міжнародний рух капіталу 2.1.1. Що являє собою міжнародний рух чинників виробництва?
- •2.1.2. В чому полягають суть та форми міжнародного руху капіталу?
- •2.1.3. В чому полягають суть та основні форми міжнародного кредиту?
- •2.1.4, Які е нові форми міжнародного кредитування?
- •2.1.5. У чому полягають суть тик та критерії транснаціоналізаціг?
- •2.1.6. В чому суть пзі?
- •2.1.7. Які е основні чинники прямого зарубіжного інвестування?
- •2.1.8. В чому полягає суть технологічного трансферу?
- •2.1.9. В чому полягають основні тенденції розвитку ринку міжнародних прямих інвестицій?
- •2. /. 10. В чому полягають наслідки пзі?
- •2.1.11. Якими є перспективи і проблеми пзІв економіку України?
- •2.2. Міжнародна міграція робочої сили
- •2.2.1. В чому полягають причини міжнародної міграції робочої сили?
- •2.2.2 Як визначаються основні етапи міжнародної міграції
- •IV етап розвитку міжнародної міграції робочої сили розпочався після II світової війни і триває понині.
- •2.2.3. Що являють собою сучасні центри притягання робочої сили?
- •2.2.4. Які є наслідки переміщення трудових ресурсів?
- •2.3. Міжнародна передача технологій
- •2.3.1. В чому полягають сутність та форми міжнародного технологічного обміну?
- •II. Нематеріальні види технологій:
- •2.3.2. Які особливості притаманні міжнародному технологічному обміну в сучасних умовах?
- •2.33. Якими е особливості міжнародної ліцензійної торгівлі?
- •2.3.4. Що являють собою об'єкти ліцензій?
- •2.3.5. В чому полягає сутність міжнародних ліцензійних угод?
- •2.3.6. Якими е форми ліцензійних платежів?
- •2.3.7. Якими е особливості міжнародного ринку інжинірингових послуг?
- •2.3.8. В чому полягає сутність міжнародного договору на консультативний інжиніринг?
- •2.3.9. Що являють собою умови надання інжинірингових послуг?
- •2.3.10. Які е особливості міжнародного технологічного обміну
- •3. Національна економіка та світогосподарська система. Міжнародна економічна інтеграція
- •3.1. Національна економіка в системі світового господарства. Класифікація країн світу
- •3.1.1. Яке місце посідає національна економіка в системі світового господарства?
- •3.1.2. В чому полягає регіональний підхід до класифікації країн світу?
- •3.1.3. В чому полягає типологічний підхід до класифікації країн світу?
- •3.1.4. Як виявляються етнокультурні особливості країн у сфері світової економіки?
- •3.1.5. Що відносять до специфічних рис економіки розвинутих країн?
- •3.1.6. В чому полягають особливості динаміки економіки розвинутих країн?
- •3.1.7. В чому полягають особливості економічної структури
- •3.1.8. Якими є основні риси країн з перехідною економікою?
- •3.1.9. В чому полягають економічні реформи перехідного періоду?
- •3.1.10. Якими рисами характеризується динаміка розвитку й структура економіки країн з транзитивною економікою?
- •3.1. І і. В чому полягає загальний характер економіки країн, що розвиваються?
- •3.1.12. Які фактори економічного розвитку характеризують країни,
- •3.1.13. В чому полягають основні економічні проблеми країн,
- •3.1.14. В чому полягає механізм інтегрованості країн, що розвиваються, у світову економіку?
- •3.1.15. В чому полягають регіональні особливості країн, що розвиваються?
- •3.2. Сутність та цілі інтеграційних процесів. Рівні інтеграції та регіональні інтеграційні угрупування
- •3.2.1. В чому полягає сутність інтеграційних процесів?
- •3.2.2. Які існують рівні міжнародної економічної інтеграції?
- •3.2.3. В чому полягають особливості європейських інтеграційних процесів?
- •II. Європейська асоціація вільної торгівлі
- •IV. Умови та передумови загальноєвропейської економічної інтеграції
- •3.2.4. Які е особливості розвитку економічних взаємозв'язків у Північній Америці?
- •3.2.5. В чому полягає специфіка Латиноамериканських інтеграційних процесів?
- •3.2.6. Які відмітні риси економічної інтеграції в Азії?
- •3.2.7. Які основні економічні угрупування існують в Африці?
- •1. Світова валютно-фінансова система та принципи її функціонування
- •1.1. Валюта та валютні курси 1.1.1. Що таке валюта та які е її види?
- •1.1.2. В чому полягає суть «обмінного валютного курсу»-і які є кількісні показники валютного курсу?
- •1.1.3. Які існують розрахункові види валютних курсів?
- •1.1.4. Що таке ціна валюти та які е п види?
- •1.1.5. Які чинники визначають попит і пропозицію валюти?
- •1.1.6. Як визначається крос-курс і тристоронній арбітраж?
- •1.1.7. Як визначаються ціни іноземних товарів та послуг у національній валюті?
- •1,2. Платіжний баланс та валютні курси 1.2.1. В чому суть міжнародних розрахунків?
- •1.2.2. Які є основні форми міжнародних розрахунків?
- •1.2.3. В чому полягає суть та якою є структура платіжного балансу?
- •1.2.4. В чому полягає зміст рахунку поточних операцій?
- •1.2.6. В чому полягає зміст рахунку офіційних резервів?
- •1.2.7. Які чинники впливають на стан платіжного балансу?
- •1.2.8. Як здійснюється балансування статей платіжного балансу?
- •1.2.9. Який зв'язок між станом платіжного балансу і позицією національної валюти?
- •1.2.10. В чому полягають основні проблеми конвертованості гривні?
- •1.2.11. Які чинники впливають на валютний курс?
- •1.2.12. Для чого здійснюють прогнозування валютного курсу?
- •1.2.13. Як здійснюється прогнозування на основі паритету купівельної спроможності валют?
- •1.2.14. Як здійснюється прогнозування на основі відмінностей у відсоткових ставках?
- •1.2.15. В чому полягає значення аналізу платіжного балансі/ для прогнозування валютного курсу?
- •1.3. Еволюція валютної системи 1.3.1. Які існують варіанти валютної політики?
- •1.3.2. В чому полягають система «золотого стандарту» та Бреттон-Вудська валютна система?
- •1.33. Якими є принципи Ямайської валютної системи?
- •1.3.4. Як відбувається вибір конкретної валютної політики?
- •1.3.5. У чому полягає валютна політика України?
- •1.4. Міжнародні фінансові ринки
- •1.4.2. Якими є особливості спотового ринку і обмінного курсу «спот»-?
- •1.4.3. В чому полягає специфіка форвардного ринку і форвардного курсу?
- •1.4.4. Які відмітні риси визначають ф'ючерсний ринок та ф'ючерсний курс?
- •1.4,5. Що таке валютні опціони?
- •1.4.6. В чому полягає суть спекулятивних валютних операцій?
- •1.4.7. Що таке валютні ризики?
- •1.4.8. Яким чином здійснюється урядове втручання в діяльність валютних ринків?
- •1.4.11. Які чинники впливають на зміни величини відсоткових ставок?
- •1.4.12. Що являє собою відсотковий арбітраж?
- •1.4.13. Як впливає відсотковий арбітраж на форвардні і спотові обмінні курси?
- •1.4.14. Як впливає інфляція через відсоткові ставки на валютний курс?
- •1.4.15. Що собою являє рівновага міжнародних ринків капіталів?
- •6. Розмір відсоткової ставки.
- •1.4.18. Які особливості зовнішньої заборгованості України?
- •1.4.19. Як здійснюється міжнародна офіційна допомога країнам,
- •1.4.20. Яким е місце та в чому полягають функції фондового ринку
- •1.4.21. Що таке інвестиційний капітал?
- •1,4.22. Хто є постачальниками й споживачами інвестиційного капіталу?
- •1.4.23. Які посередники існують на ринку цінних паперів?
- •1.4.24. В чому полягає ризик інвестування?
- •1.4.25. Які відомі етапи розвитку світових фондових ринків?
- •1.4.26. Які існують головні тенденції сучасного розвитку світового фондового ринку?
- •1.4.27. В чому полягає суть і яка є класифікація цінних паперів?
- •1.4.28. Що таке акції?
- •1.4.29. Яким є сучасний світовий ринок акцій?
- •1.4.30. В чому суть облігацій?
- •1.4.31. Яким е сучасний світовий ринок боргових цінних паперів?
- •1.4.32. Що таке фінансовий дериватив?
- •1.4.33. Яким е сучасний світовий ринок деривативів ?
- •1.4.34. Що слід розуміти під первинним ринком цінних паперів?
- •1.4.35. Що слід розуміти під вторинним ринком цінних паперів?
- •1.4.36. Які нові тенденції в організації діяльності світових фондових бірж?
- •1. Перехід на електронну торгівельну систему.
- •3. Об'єднання класичних фондових і деривативних бірж.
- •1.4.37. В чому полягає суть позабіржового ринку цінних паперів?
- •1.4.38. Якими е принципи формування портфеля акцій інвестора?
- •1.4.39. Які принципи визначають стратегію поведінки інвестора у випадку продажу своїх акцій?
- •1.4.40. Якими основними показниками визначається діяльність ринку цінних паперів?
- •1.4.41. Які є основні показники діяльності ринку цінних паперів за методом обчислення?
- •1.4.42. Як визначається ринкова вартість акції на фондовому ринку?
- •1.4.43. Як зробити оцінку вартості облігації?
- •1.4.44. В чому полягають основні завдання реформування на фондовому ринку України?
- •1.4.45. В чому полягає суть фондової політики держави?
- •1.4.46. На яких основних принципах можливе ефективне функціонування фондового ринку України?
- •1.4.47. Яким є механізм державного регулювання фондового ринку України?
- •1.5. Особливості міжнародного фінансового менеджменту 1.5.1. В чому полягає суть міжнародного фінансового менеджменту?
- •1.5.3. Якими є особливості фінансового менеджменту тнк?
- •1.5.4. Якою є специфіка зовнішнього середовища прийняття рішень
- •1.5.5. Якими е особливості бухгалтерського обліку в тнк?
- •1.5.6. Як здійснюється управління валютним ризиком?
- •1.5.7. Що таке капітальне бюджетування?
- •1.5.8. Які існують головні ризики при прийнятті рішень про пзі?
- •1.5.9. Як здійснюється управління портфелем зарубіжних цінних паперів?
- •1.5.10. Що таке хеджирування?
- •1.5.11. Як здійснюється управління політичним ризиком?
- •1.5.12. Що являє собою чинна капітальна політика?
- •1.5.13. Як здійснюється транснаціональне фінансування?
- •1.5.14. Як здійснюється фінансування міжнародної торгівлі?
- •1.5.15. Якою є дивідендна політика корпорації?
- •1.5.16. Що повинен вміти фінансовий менеджер міжнародної компанії?
- •2. Регулювання міжнародної мікро- та макроекономіки
- •2.1. Регулювання міжнародної торгівлі
- •2.1.1. Що являє собою cot, яка її роль в регулюванні міжнародної торгівлі товарами?
- •2.1.2. Як здійснюється міждержавне регулювання торгівлі послугами?
- •2.1.3. Що являє собою юнктад, яке місце вона займає в регулюванні міжнародної торгівлі?
- •2.1.4. Які цілі та функції Міжнародного торговельного центру?
- •2.1.5. Які цілі та функції юнсітрал?
- •2.2. Регулювання міжнародного руху чинників виробництва
- •2.2.1. Що являють собою багі-мцуіс, яке місце вони займають в регулюванні міжнародного інвестування?
- •2.2.2. Як здійснюється міжнародне регулювання ринку технологій?
- •2.2.3. Які цілі та функції моп?
- •2.3. Регулювання міжнародної макроекономіки
- •2.3.1. Що являє собою мвф яке місце він займає в здійсненні регулювання міжнародною макроекономгкою?
- •2.3.2. Що являють собою Паризький та Лондонський клуби щодо регулювання зовнішньої заборгованості країн?
- •2.3.3. Якими є цілі та функції Банку Міжнародних Розрахунків?
- •1. Комерційні послуги
- •II. Послуги зв'язку
- •XII. Інші послуги, які не зазначені вище
- •4.1. Економіка Сполучених Штатів Америки
- •4.2. Економіка Японії
- •4.3. Економіка Федеративної Республіки Німеччина
- •4.4. Економіка Франції
- •4.5. Економіка Великої Британії
- •4.6. Економіка Італії
- •4.7. Економіка Канади
- •5.1. Економіка Російської Федерації
- •5.2. Економіка Китайської Народної Республіки
- •5.3. Економіка Польщі
- •6.1. Економіка нових індустріальних країн
- •6.2. Економіка найменш розвинутих країн
4.5. Економіка Великої Британії
Місце у світовій економіці
Велика Британія (Сполучене Королівство) належить до групи найрозвиненіших країн світу. За розмірами ВВП вона посідає п'яте місце (після США, Японії, Німеччини, Франції). Таку ж позицію вона має й за обсягом промислового виробництва. Велика Британія утримує друге місце в світі за обсягом іноземних інвестицій (після США). Лондон є одним з найбільших фінансових центрів, він посідає перше місце за числом діючих тут іноземних банків. Тут знаходиться третя в світі за обсягом операцій фондова біржа (після Нью-Йорку й Токіо). Лондон є великим валютним центром, через нього здійснюється третина валютних операцій, а також найбільший в світі обсяг страхових операцій. Лондон контролює значну частку світового біржового ринку метала, нафти та деяких інших стратегічних товарів.
Велика Британія: коротка довідка
Територія....................................... 244,8 тис. кв. км.
Населення (2000 р.)........................... 59 млн. чол.
Стол иця.......................................... Лондон
ВВП (1999р.).................................. 1364млрд. дол.
ВВП на душу населення..................... 23112 дол.
Експорт (2000 р.).............................. 282млрд. дол.
Імпорт (2000 р.)................................ 324 млрд. дол.
Сальдо платіжного балансу по
поточних операціях (2000 р.)............... -23 млрд. дол.
Національна валюта........................... фунт стерлінгів
Велика Британія у світовій економіці відіграла особливу роль. Вона однією з найперших здійснила буржуазну революцію й перейшла від феодалізму до розвинутих ринкових відносин. У Великій Британії уперше розпочався промисловий переворот і вона свого часу виробляла значно більше промислової продукції, ніж будь-яка інша держава світу. Англію прозвали «майстернею світу». Велика Британія довгий час була головним експортером товарів і капіталу. Вона була одним із засновників міжнародної системи страхування (контора, згодом корпорація Ллойда). Британська колоніальна імперія була найбільшою в світі; англійська адміністрація й англійський капітал поклали помітний відміток (як негативний, так і позитивний) на економіку великої кількості країн, що розвиваються. Англійський фунт стерлінгів тривалий час був найнадійнішою валютою на світовому валютному ринку.
Проте поступово Велика Британія починає втрачати свої лідируючі позиції. В 60-х роках XIX ст. за обсягом промислового виробництва й ВВП її обходять США, а в останній чверті того ж століття — й Німеччина. Велика Британія опиняється на третьому місці. Після Першої світової війни Британія, яка менше постраждала від воєнних дій, ніж країни континентальної Європи (в тому числі Німеччина), ненадовго повернула собі друге місце (після США) за обсягами ВВП і промислового виробництва. Але вже в 30-х роках XX ст. Німеччина знов її обганяє. Ситуація повторюється після Другої світової війни, коли Велика Британія, за аналогічних причин, знов посідає друге місце і знов ненадовго. В 50-х роках її обганяє Німеччина, в 60-х — Японія, в 70-х — Франція. Велика Британія опиняється на п'ятому місці (серед країн ОЕРС) за розміром ВВП. За деякими економічними показниками її вже наздоганяє Італія. Отже, в другій половині XX ст. позиції Великої Британії в світовій економіці неухильно слабнуть.
Але в 90-х роках падіння питомої ваги Великої Британії припиняється. Темпи приросту ВВП стабілізуються, рецесія, що вразила більшість розвинутих країн в 1991-1992 pp., тут була не такою глибокою. Рівень безробіття також невисокий. Незважаючи на відносне відставання Великої Британії від головних суперників, її роль у світовій економіці і сьогодні залишається досить значною, особливо у фінансово-кредитній сфері. Великим є також її політичний авторитет у світовому співтоваристві. Велика Британія була серед перших засновників ООН (вона є постійним членом Ради Безпеки), ОЕСР, НАТО. В Європейському Союзі вона займає особисту, нестандартну позицію (про що мова піде нижче), але й тут її вплив досить значний.
Структура й динаміка розвитку економіки
Галузева структура британської економіки в повоєнний період зазнала суттєвих змін. Насамперед, це виявилося у скороченні частки «старих» галузей промисловості — текстильної, металургійної промисловості, суднобудування. Конкуренція, що посилилася з боку нових індустріальних країн, призвела до витіснення зі світових ринків колишню гордість Англії — текстильну промисловість. В цілому роль легкої промисловості Великої Британії помітно зменшилася. Далося взнаки також все більше переміщення чорної металургії до країн, що розвиваються. В 60-70-х роках приріст виробництва в означених вище галузях був від'ємним, особливо в суднобудуванні. Значно знизилися темпи виробництва локомотивів, вагонів, автомобілів і мотоциклів.
Водночас швидко розвивалася електротехніка й електроніка, хімічна промисловість, щорічні темпи приросту яких в 60-ті роки досягали 6%, а в приборобуду-ванні — навіть 8%. Якщо в побутовій електротехніці позиції Великої Британії слабкіші за її конкурентів, то у виробництві великих ЕОМ та в аерокосмічній техніці вона знаходиться серед лідерів (за випуском космічної техніки вона поступається тільки США та Франції). В електронній промисловості велику роль відіграє компанія «Інтернешнл комп'ютера лімітед» (ІКЛ), в аерокосмічній та воєнній — «Роллс-Ройс», виробництві засобів зв'язку — «Брітіш телеком» (БТ).
В автомобілебудуванні Велика Британія втрачає лідируючі позиції, які мала напочатку XX століття. Значна частина виробництва автомобілів в країні контролюється американським капіталом. Основний випуск автомобілів в Британії здійснює компанія «Брітіш Лейланд»; корпорація «Роллс-Ройс» переорієнтувалася на виробництво моторів і аерокосмічної техніки.
В хімічній промисловості випереджаючими темпами розвивається виробництво продукції органічного синтезу (пластмаси, синтетичні волокна), нафтохімія і фармацевтика. В останній галузі Велика Британія здобула особливих успіхів (до речі, ще в 1929 р. саме англійський вчений А. Флемінг відкрив пеніціллін, за що був нагороджений Нобелівською премією).
В цілому частка обробної промисловості Великої Британії, як і в економіці інших розвинутих країн, неухильно знижується. Якщо в 1950 р. вона становила 30%, то в 2000 р. — вже тільки 18,8%. Що ж до гірничої промисловості й енергетики, то в перші повоєнні десятиліття вона скорочувала обсяги виробництва; це було пов'язано з тривалим спадом вугільної й залізорудної промисловості. Проте із відкриттям і освоєнням родовищ нафти й газу на шельфі Північного моря ситуація різко змінилася. Видобуток нафти в британському секторі шельфу розпочався в 1975 році, і в невдовзі країна не тільки повністю забезпечила себе своєю нафтою, але й стала її експортером. Правда, собівартість англійської нафти досить висока через складні умови видобутку; тому її конкурентоспроможність сильно залежить від рівня світових цін на енергоносії. Найвідомішим родовищем нафти є «Екофіск». Від нафтових і газових свердловин до британського узбережжя протягнуто трубопроводи. Переважна частина нафти й газу видобувається й переробляється англо-го-ландською компанією «Роял Датч-Шелл» та англійською «Брітіш петролеум».
Нафта й газ складають 70% всіх енергоносіїв, що споживаються у Великій Британії. Незважаючи на досить великі поклади вугілля, його частка впала досить сильно; в 1913 р. у Великій Британії видобувалося 287 млн. т цього палива, а в 1999 р. — тільки 36 млн. т. Нарощує потужності атомна енергетика, сьогодні вона виробляє чверть всієї електроенергії країни; проте частка АЕС в британській енергетиці значно нижча, ніж у французькій.
Найбільші компанії в промисловості Великої Британії__________
|
Назва компанії |
Галузь виробництва |
|
"Брітіш петролеум", "Ройял Датч-Шелл" |
Нафтогазова, нафтопереробна |
|
"Ролл-Ройс", "Брітіш Лейланд", "Брітіш ейрспейс", "Уестленд ейкрафт", "Віккерс" |
Авіакосмічна, автомобільна, військова |
|
"Брітіш стіл", "Брітіш алюмініум" |
Металургія |
|
"Дженерал електрік", "Інтернешнл комп'ютера", "Брітіш телеком" |
Електротехнічна, електронна, телекомунікаційна |
|
"Інтернешнл кемікл індастріз", "Кертолд", "Брітіш найлон спіннерз" |
Хімічна |
|
"Глаксо Веллкам", "Сміткін Бічем", "Зенека" |
Фармацевтична |
|
"Юнілевер" |
Харчова |
Сільське господарство Великої Британії — одне з найпродуктивніших у світі. Незважаючи на те, що його частка у ВВП складає тільки 1,2%, а серед зайнятих — 2,0%, воно забезпечує повністю потреби британців у пшениці, ячменю, вівсу й свинині. Не повністю, але в значній мірі покриваються потреби у картоплі, яловичині, баранині, вовні, цукру та яйцях. В цілому сільське господарство задовольняє на 80% потреби населення Великої Британії у продовольстві. Темпи його зростання досить швидкі (пересічно на 3% в 90-х роках). Провідною галуззю сільського господарства є тваринництво (70% всієї продукції). Сільське господарство користується дієвою підтримкою з боку британського уряду.
Як і в інших розвинутих країнах, основна частка в структурі ВВП належить сфері послуг.
Галузева структура економіки Великої Британії (% до ВВП)
Обробна промисловість...................... 18,8
Енергетика й гірнича промисловість...... 9,8
Сільське господарство........................ 1,2
Сфера послуг................................... 70,2
В сфері послуг провідна роль належить кредитним закладам. Частка лондонських банків складає 20% у міжнародному кредитуванні. Наймогутнішими банками є: «Берклейз Бенк», «Ллойдз Бенк», «Мідленд Бенк», «Нешнл Вестмінстер бенк». На цю «Велику четвірку» припадає 92% всіх вкладів у комерційні баки Великої Британії. Ці банки стали осередником утворення великих фінансових груп — «Ллойдз», «Барклейз», «Мідленд». Група «Ллойдз» контролює банківські, інвестиційні операції, торгівлю сировиною, виробництво чорних металів, важке машинобудування, сільське господарство і лісову промисловість. В сферу «Барклейз» входять банківські й страхові операції, судноплавство, зовнішня торгівля й перевезення, легка промисловість, гірнича промисловість у деяких африканських країнах. Група «Мідленд» охоплює банківські й кредитні операції, телебачення, електроніку, авіабудування, хімічну й харчову промисловість. Крім того, утворена спільно з американським капіталом група «Коудрей-Морган Гренфелл — Морган (США)», інтереси якої лежать у сферах банківських, інвестиційних і страхових операцій, військово-промислового комплексу, електроніки, сталеливарної промисловості, виробництва обладнання, атомної промисловості.
Контрольно-регулюючі функції в кредитно-фінансовій сфері здійснює Банк Англії. Центром ділової активності Великої Британії є Сіті — квартал в Лондоні, де зосереджені англійські банки й філії зарубіжних банків, товарні й фондові біржі, страхові компанії. Серед британських страхових компаній найбільшою є «Пру-деншл»; виокремлюються також корпорації «Ллойд», «Комершл юніон», «Ройял».
Банки Великої Британії широко відомі наданням висококваліфікованих консультацій з питань юридичної й бухгалтерської справи, послугами в галузі приватизації. Від такого роду послуг Велика Британія отримує досить значний доход у зовнішньоекономічних операціях.
Динаміка розвитку економіки Великої Британії в повоєнні часи характеризується темпами нижчими, ніж у її конкурентів — Франції, ФРН та Японії. Це обумовило відносне відставання її, втрату позицій в світовій економіці. Водночас динаміка англійської економіки стабільніша, ніж в інших країнах. Падіння вироб ництва підчас рецессій було на таким глибоким, оскільки не спостерігалося пікових сплесків підчас підйому (як, наприклад, в Німеччині або Японії). В значній мірі така «вирівненість» темпів пояснюється політикою «стоп-уперед», яку намагався здійснювати уряд Великої Британії, щоб не допускати перегріву економіки (докладніше про це мова буде йти нижче).
Динаміка основних показників розвитку економіки Великої Британії (в %)
|
|
Пересічно за рік |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
||||
|
1950-1960 |
1960-1970 |
1970-1980 |
1980-1990 |
1990-1995 |
|||||||
|
ВВП Промисловість |
2,3 3,5 |
2,7 2,8 |
1,9 1,5 |
3,2 |
1,4 |
2,8 4,1 |
2,3 1,1 |
3,3 0,8 |
2,6 0,5 |
2,2 0,0 |
3,0 1,5 |
[Джерело: Современный монополистический капитализм. Великобритания. С. 25; МЭ и МО, №8, 2001, с. 104].
Звертає на себе увагу падіння темпів ВВП в 1970-1980 pp. і в 1990-1995 pp. В першому випадку — це наслідок енергетичної кризи 1973-1975 pp., а також болісного пристосування економіки Великої Британії до структури ЄС через її пізній вступ до цієї організації. В другому випадку далася взнаки світова економічна криза 1991 року. З іншого боку, відносно високі темпи розвитку спостерігалися у 80-х роках і з другої половини 90-х років. Починаючи з кінця 70-х років позитивний вплив на економічні показники Великої Британії справляло освоєння покладів нафти й газу в Північному морі.
З другої половини 90-х років в економіці Великої Британії розпочалося піднесення, яке тривало, принаймні, до 2001 року. Основною рушійною силою економічного розвитку в цей період стало підвищення споживчого попиту з боку населення країни, що є наслідком зростання доходів. За 2001 рік споживчі витрати населення зросли на 3,5%. Збільшилися витрати на товари тривалого користування й продукцію галузей високих технологій. Швидко зростає продаж мобільних телефонів, сьогодні ними користується вже дві третини населення. Щороку понад 20 млн. англійців проводять відпустку за кордоном. Фактором, що сприяє розширенню попиту, є зростання зайнятості населення. З 1995 р. до 2000 р. число робочих місць збільшилося на 1,6 млн. чол. Реальна заробітна плата за 2000 р. піднялася на 5%, безробіття скоротилося до 5,3% від числа економічно активного населення.
Найбільш динамічно розвивалася сфера послуг, темпи якої перевищували 4%. Водночас промисловість розвивалася нерівномірно. В 90-х роках зростали капіталовкладення в економіку, переважно в приватний сектор. Найвищі темпи росту в промисловості притаманні електроніці, фармацевтиці й інструментальному виробництві. Знизилися темпи розвитку сільського господарства; значні збитки ця галузь понесла через захворювання скота енцефалітом («коров'ячий сказ»), а потім ящуром. ЄС заборонив імпорт з Великої Британії усіх видів м'ясомолоч-ної продукції та живого скота.
Позитивний вплив на динаміку розвитку британської економіки в 90-х роках спричинило розширення й зовнішнього попиту на товари та послуги з Великої Британії. Сприятливо діяло в цьому напрямку підвищення світових цін на нафту, як)' Британія експортує.
Незважаючи на економічне піднесення, рівень інфляції в країні залишався досить низьким, в середньому 2,5% в другій половині 90-х років.
Внутрішньоекономічна політика
В регулюванні економіки Великої Британії державі належить значно більша роль, ніж в інших розвинутих країнах. Це виявляється, зокрема, у високій питомій вазі держави в національних капіталовкладеннях, в частці державних підприємств у числі зайнятих і валовій продукції, у високій частці бюджетних витрат у ВВП. Наприкінці 70-х років (перед приходом до влади уряду М. Тетчер) в націоналізованих галузях утворювалося понад 10% ВВП й здійснювалося чверть всіх інвестицій в промисловість. Глибина втручання державних органів в економіку в значній мірі залежить від того, яка партія знаходиться при владі: лейбористи чи консерватори.
Коли в 1945 р. до влади прийшли лейбористи, вони здійснили широкомасштабну націоналізацію виробництва. Перша хвиля націоналізації (1946-1951 pp.) охопила переважно капіталомісткі, базові галузі промисловості: вугільну, енергетику, чорну металургію, транспорт, зв'язок. Також був націоналізований Англійський Банк. Лейбористи спиралися на кейнсіанську концепцію необхідності централізованого державного контролю й значного розширення господарських і соціальних функцій уряду. В 60-х роках уряд лейбористів впровадив індикативне планування і регіональне програмування. Були створені додаткові механізми регулювання економіки — міністерство економіки, міністерство зайнятості й продуктивності праці, міністерство технології.
Уряд лейбористів не вирішив проблем прискорення темпів економічного розвитку і не досяг суттєвого поліпшення умов життя населення. В 1970 р. до влади прийшли консерватори, які взяли курс на денаціоналізацію економіки й зменшення втручання держави в діяльність фірм. Вони розпустили ті міністерства, що були створені їх попередниками. Якщо лейбористи вважали необхідним перш за все стимулювати попит як головний фактор піднесення економіки, то консерватори здійснювали неоліберальну політику, суть якої полягає в стимулюванні пропозиції, тобто в наданні всілякої підтримки виробникам. Спільним у лейбористів і консерваторів було намагання досягнути покращення платіжного балансу або росту економіки за допомогою політики «стоп-вперед». Основним завданням такої політики була боротьба з інфляцією. Проте дефляційні заходи, що особливо активно впровадили консерватори, погіршили становище на внутрішньому ринку, обмежили попит на товари й послуги. Внаслідок уповільнилися темпи росту економіки й зросло безробіття.
Економічна криза 1973-1974 pp. прискорила падіння уряду консерваторів, до влади знов прийшли лейбористи. Розпочалася друга хвиля націоналізації економіки. (1974-1977 pp.). Цього разу до державного сектору були залучені суднобудування, авіаракетне виробництво, автомобільна промисловість/низка підприємств верстатобудування, електроніки та інші. Були націоналізовані такі концерни, як «Брітіш стіл», «Брітіш ероспейс», «Брітіш ейруейз», «Роллс-Ройс» (націоналізована ще в 1971 p.), транспортні підприємства тощо. Одним з напрямків політики лейбористів цього періоду була закупівля державою контрольних пакетів акцій перспективних підприємств. Для здійснення цієї мети була утворена холдінгова компанія «Національне управління підприємствами».
Наприкінці 70-х років економічна ситуація у Великій Британії погіршилася, темпи розвитку загальмувалися. Кейнсіанська теорія стала розглядатися як така, що не може вирішити економічні проблеми в нових умовах. Все це сприяло приходу до влади в 1979 р. консерваторів на чолі з М. Тетчер. Вона рішуче відкинула кейнсіанство й віддала перевагу політиці монетаризму. Була денаціоналізована ціла низка державних підприємств. Було розпродано приватному бізнесові родовища нафти й газу, що належали до того державі, контрольні пакети акцій компаній «Брітіш ероспейс», «Брітіш ейруейз», «Брітіш фрейт корпорейшн», «Брітіш телеком», «Роллс-Ройс». Було приватизовано близько 100 державних компаній, внаслідок чого державний сектор скоротився на дві третини. Виручка від реалізації активів денаціоналізованих компаній становила 80 млрд. ф.ст.
Державна система в сфері охорони здоров'я, страхування, пенсійного забезпечення перетворилася на змішано-державну систему. Було проголошено вільний вибір в шкільній освіті: кожний міг обирати або безплатну державну школу, або платну приватну. Уряд консерваторів знизив ставки податків на прибуток, йому вдалося приборкати інфляцію. Ще при консерваторах в промисловості Великої Британії з'явилася тенденція до зростання темпів розвитку. Відбулася значна децентралізація механізму управління економікою. Консерватори були при владі безперервно 18 років.
З 1997 р. країною керують знов лейбористи на чолі з Е. Блером. На відміну від попередніх лейбористський урядів Блер не став розпочинати нову хвилю націоналізації підприємств. Його програма будується на сполученні соціальних цінностей лейборизму з розвитком ринкової економіки. Якщо в попередніх програмах лейбористів наголос робився на наданні прямої допомоги малозабезпеченим верствам населення, то нові лейбористи перевагу надають кращим умовам одержання освіти, професійному навчанню, стимулюванню праці, створенню нових робочих місць.
Хоч уряд лейбористів не здійснив нової деприватизації, держава продовжує контролювати цілі сектори економіки, в тому числі й приватизовані об'єкти. В першу чергу це стосується електро- й газопостачання, телекомунікацій й інших комунальних послуг. В цих секторах створені спеціальні регулюючі органи, які контролюють, зокрема, тарифи на комунальні послуги, перешкоджаючи надмірному зростанню цін.
Новим заходом в політиці лейбористів стало залучення приватних фірм до фінансування державних проектів (замовлення на будівництво об'єктів інфраструктури, надання громадських послуг тощо).
У власності держави залишалися Поштове відомство, Лондонський транспорт, Управління цивільної авіації та деякі інші. Державним залишився й Англійський Банк, але йому надана досить широка оперативна незалежність. Він може самостійно встановлювати процентні ставки, приймати рішення про їх зміни.
Лейбористи продовжують політику обмеження зростання цін та інфляція, яку впроваджували ще консерватори. Велика увага приділяється скороченню дефіциту державного бюджету; в 1997 р. був розроблений п'ятирічний план скорочення дефіциту. Пріоритетними витратами в бюджеті названо витрати на освіту, професійне навчання, особливо молоді. Як і до них консерватори, лейбористи знижують ставки прямих податків для стимулювання економіки. Базова ставка подоходного податку знижена з 33% в 1979 р. до 25% в 1995 р., до 23% в 1997 p., до 22% в 2000 p., планується її зниження до 20%. Ставка податку на корпорації знизилася з 50% до 30%. Зараз рівень оподаткування у Великій Британії нижчий, ніж у більшості інших розвинутих країн (правда, основна заслуга в цьому належить консерваторам, які більш рішуче здійснювали таку політику).
Незважаючи на зниження ставок податків, бюджет Великої Британії з 1999 р. став профіцитним (в 1999 р. +17,1 млрд. ф.ст., в 2000 р. +19,2 млрд, ф.ст.), тоді як раніше він зводився із значним дефіцитом (наприклад, в 1995 р. дефіцит складав — 25 млрд. ф. ст.). Позитивне сальдо держбюджету утворилося як за рахунок зростання податкових надходжень через загальне піднесення економіки, так і за рахунок зростання цін на нафту. В 2000 році уряд підвищив рівень мінімальної заробітної плати й пенсій. Половина всіх видів видатків бюджету припадає на освіту й охорону здоров'я.
В 2000 р. розроблено програму підвищення ефективності наукової та інноваційної діяльності в країні. Поставлено завдання забезпечити Великій Британії лідерство в певних галузях науки й техніки. Особлива увага приділяється розвитку інформаційних технологій і телекомунікацій. Додаткові кошти надані Фонду наукових досліджень та Інноваційному фонду вищої освіти для розширення співробітництва вищої школи та бізнесу.
Зовнішньоекономічна політика
Протягом повоєнного періоду зовнішньоекономічні орієнтири Великої Британії поступово змінювалися. Якщо в 40-х — 50-х роках пріоритет надавався зв'язкам з колоніями та США, то згодом зросла роль Західної Європи, особливо після вступу Британії до ЄЕС в 1973 р. Так, в 1950 р. 40% експорту країни і стільки ж експорту припадало на країни, що розвиваються, а наприкінці 90-х років частка Західної Європи в британському експорті становила 63%. Знизилася також частка США в зовнішній торгівлі, проте для Великої Британії партнерство зі США має більше значення, ніж для будь-якої іншої країни ЄС.
Вже відзначалося, що Велика Британія увійшла до Європейського Економічного Співробітництва із запізненням. Це негативно вплинуло на її економіку, оскільки ємні ринки Західної Європи опинилися недостатньо відкритими для британських товарів. З кінця 70-х років ситуація змінилася на краще, і Велика Британія змогла використати переваги глибокої економічної інтеграції. Особливістю стосунків Великої Британії з партнерами по ЄС є те, що по зовнішньоторговельним операціям з ними вона має негативне сальдо, а по інвестиціях — позитивне, тобто англійські інвестиції в західноєвропейські країни перевищують за обсягом приток інвестицій звідти.
Як консерватори, так і лейбористи протидіють тотальній інтегрованості Великої Британії в європейські структури, вони виступають проти перетворення Європейського Союзу в наднаціональну організацію. В цьому уряд має підтримку більшості населення країни. Велика Британія не приєдналася до Європейського валютного союзу і зберегла фунт стерлінгів як національну валюту. Уряд лейбористів має розбіжжя зі своїми партнерами по ЄС і в деяких інших питаннях. Так, наприклад, він проти уведення єдиних податкових ставок в ЄС, оскільки рівень ставок в Британії нижче, ніж в інших країнах, і це надає певні переваги англійським виробникам.
В зовнішній торгівлі Великої Британії спостерігається нарощування товару, особливо інтенсивне з 90-х років. Умови для експорту покращилися через спри ятливу ситуацію, яка склалася на ринках США і Західної Європи; економічний «бум» в США тривав десять років, це стимулювало імпорт. При цьому імпорт незмінне перевищує експорт, зовнішньоторговельне сальдо від'ємне.
Динаміка зовнішньої торгівлі товарами (млрд. ф. ст.)
|
Експорт Імпорт Сальдо |
1995 р. |
1996 р. |
1997 р. |
1998 р. |
1999 р. |
2000 р. |
|
153,7 165,4 -11,7 |
167,4 180,5 -13,1 |
171,8 183,7 -11,9 |
164,1 184,6 -20,5 |
165,7 192,4 -26,7 |
182,7 202,8 -20,1 |
Характерною особливістю британської зовнішньої торгівлі товарами є постійне зростання частки готової продукції як в експорті, так і в імпорті. Наприкінці 90-х років частка готових виробів і напівфабрикатів в експорті Великої Британії становила 86%, а в імпорті 85%.
В англійському експорті переважає продукція аерокосмічної, хімічної і електротехнічної продукції, а також нафта. На експорт йде близько 90% виробництва електронно-обчислюваної техніки, 70% хімічної продукції, понад половину приборів. Високою є частка експорту у виробництві тракторів, текстильного й гірничого обладнання, зброї. В імпорті основну частину складають машини й обладнання. Частка продовольства знизилася до 9%, сировини — до 3%.
В торгівлі товарами головним партнером Великої Британії виступає ЄС: 59% експорту й 54% імпорту припадає на країни цього регіону. В розрізі окремих країн географічна структура зовнішньої торгівлі Великої Британії наприкінці 90-х років складалася таким чином:
Основні торговельні партнери Великої Британії (в % до обороту)
|
|
Експорт |
Імпорт |
|
Німеччина |
12 |
14 |
|
США |
12 |
13 |
|
Франція |
10 |
10 |
|
Нідерланди |
8 |
7 |
За експортом послуг Велика Британія посідає друге місце у світі, поступаю-чись тільки США. В основному експортуються ділові послуги. Частка Великої Британії в експорті послуг зросла з 6,8% в 1990 р. до 7,5% в 1999 p.; в імпорті — відповідно 5,5% і 6,0%. За імпортом послуг Велика Британія знаходиться на четвертому місці в світі (після США, Німеччини та Японії).
Велика Британія займає друге місце після США за обсягом зарубіжних інвестицій. Частка британських ТНК в зарубіжних прямих інвестиціях в 2,5 рази перевищує частку країни в світовій торгівлі. Протягом XX ст. відбувалося переміщення капіталовкладень Великої Британії з колоній і країн, що розвиваються, до індустріально розвинутих країн. Понад 60% британських капіталовкладень пішло в країни ЄС. В структурі інвестицій основна маса припадає на обробну промисловість (понад дві третини) і на нафтову промисловість (20%). Значні обсяги вивезеного капіталу вкладаються в банківську й страхову справу.
В 90-х роках спостерігався інтенсивний приплив іноземних інвестицій і в економіку Великої Британії.
Особливості ділової етики
Для англійського бізнесу характерні дуже сильний соціальний консерватизм, прихильність до ідей, що мають багатовікову історію. Англійський бізнесмен — це вишколена, ерудована людина, що відрізняється високою професійною підготовкою. Для англійського бізнесмена чисто людські фактори мають більше значення, ніж для європейських або японських колег. Він не замикається у своїй роботі, а має широке коло інтересів, пов'язаних не тільки з економікою, але й спортом, літературою, мистецтвом. Англійський бізнесмен дуже спостережливий, є гарним психологом і не приймає як фальші, так і приховання слабкої професійної підготовки. Теоретична і практична підготовка англійських бізнесменів відбувається, в основному, в коледжах та спеціалізованих комерційних школах, престиж яких стоїть досить високо в світі.
В діловому спілкуванні британці є прибічниками традиційного ритуалу, який включає ділові ланчі, симпозіуми, конгреси, семінари, виставки, специфіку телефонних розмов, строгий обсяг, манери. На ділових переговорах британці ведуть себе спочатку формально, але потім після декількох зустрічей, їх манери стають більш вільними, вони звертаються до партнерів по іменам і т.д.
Англійці дуже цінують гумор і часто користуються ним підчас переговорів. Вони вміють розповідати та слухати дотепні анекдоти; часто це вносить розрядку в напруженій ситуації. Самі вони можуть кепкувати з себе, з англійських традицій, але ображаються, якщо це робить іноземний партнер.
Британські бізнесмени, на відміну від американців, не люблять приймати рішення зразу, вони більш обережні. Як і японці, вони рідко висловлюють рішучу незгоду з позицією партнера, намагаються робити це в м'якій формі, стримано, іноді в невизначеній формі.
Британці надають великого значення репутації фірми партнера, її капіталу, обсягам операцій. Вони враховують також соціальний статус партнера, належність його до престижних клубів і організацій. Особливістю англійських бізнесменів є їх тісні зв'язки з колегами по школі й коледжу, що вони успішно використовують на рівні міністерств та ділових кіл, де вони мають «своїх людей». Це підсилює їх позиції на переговорах.
Інтереси України у Великій Британії
Велику Британію слід розглядати як потенційно важливого партнера України, її економічний і політичний авторитет стоїть високо в світі. Британський прем'єр-міністр Ентоні Блер виступає за скоріше інтегрування до ЄС країн Центральної та Східної Європи, в тому числі й України. Україна сподівається і на позитивну роль Великої Британії щодо вступу нашої країни до Світової торговельної організації.
Зовнішня торгівля між нашими країнами розвивається поки що дуже повільно; за обсягами товарообігу Велика Британія серед західноєвропейських держав поступається Німеччині, Італії, Франції, Швейцарії.
Однією з причин кволості динаміки товарообігу між нашими країнами є те, що сьогодні Україна мало товарів може поставити на британські ринки. Вже зазначалося, що в імпорті Великої Британії основна частка припадає на високотехнічне обладнання, електроніку; поки що ця галузь в нашій країні знаходиться у скрутному становищі.
Динаміка торгівлі товарами між Україною і Великою Британією (млрд. дол.)
|
Оборот Експорт України Імпорт України Сальдо |
1996 |
1998 |
1999 |
2000 |
|
337,4 135,9 201,5 -65,6 |
312,7 108,0 204,7 -96,7 |
252,0 108,4 143,6 -35,2 |
340,5 137,7 202,8 -65,1 |
В торгівлі послугами Україна має невелике позитивне сальдо з Великою Британією: в 2000 році було експортовано послуг на 123 млн. дол., а імпортовано на 104 млн. В нашому експорті послуг Велика Британія посідає друге місце (після Росії), в імпорті — третє (після США й Росії).
Більш сприятлива динаміка британських прямих інвестицій в економіку України.
Динаміка прямих інвестицій з Великої Британії в економіку України
|
|
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
|
млн. дол. |
33,8 |
53,9 |
100, |
151,4 |
201,3 |
246,1 |
299,4 |
|
% приросту |
- |
59,5 |
86,1 |
50,9 |
33,0 |
22,3 |
21,7 |
За обсягом прямих інвестицій в економіку України Велика Британія посідає шосте місце. Є сподівання, що розширення інвестиційної діяльності сприятиме розвитку торговельних відносин між нашими країнами.