Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Козак.doc 2.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
07.11.2018
Размер:
11.75 Mб
Скачать

1.4.36. Які нові тенденції в організації діяльності світових фондових бірж?

В роботі фондових бірж за останні 10 років сталися значні зміни, котрі повністю змінили обличчя бірж.

1. Перехід на електронну торгівельну систему.

На більшості бірж торгівельний зал сам по собі відсутній, а угоди здійснюються через віддалені термінали персональних ЕОМ, що мають доступ до центрального комп'ютеру фірми. Лише на нью-йоркській фон­довій біржі в якості основного методу використовується відкритий вигук; на токійській біржі від нього відмовились у 1999 р.; на франкфуртській біржі хоча торгівельний зал діє, але число угод невелике. Основна части­на угод укладається за допомогою електронної системи, завдяки якій можна торгувати на тій чи інший біржі з будь-якої точки земної кулі, а в міру розвитку Інтернету це стає ще простіше.

На американських біржах третина всього обороту припадає на угоди через Інтернет.

На електронну систему торгівлі переходять деривативні біржі. Пер­шою з таких стала німецька біржа строкових контрактів під назвою DTB у Франкфурті (1990 p.). Вона з самого початку була електронною і могла приваблювати віддалених членів практично в будь-якій країні світу.

2. Активізація процесів глобалізації на фондових ринках. Починає здійснюватись перехід окремих бірж на технологію провідних організаторів торгівлі, що створило передумови для їх злиття. Інституиіональним проявом цього процесу є інтеграція лондонської і франкфуртської фондо­вих бірж, об'єднання паризької, амстердамської і брюссельської бірж, котрі діють як одна міжнаціональна — Euronext (нині в об'єднання увійшла біржа Португалії), формування «Глобального фондового ринку», який об'єднує десять величезних бірж світу з сукупною капіталізацією в 20трлн. дол. (Нью-Йорк, Токіо, Гонконг, Париж, Брюссель, Амстердам, Мельбурн, Торонто, Сан-Паулу, Мехіко) та ін.

Інтеграція фондових бірж сприяє формуванню інвестиційного просто­ру, який функціонує за уніфікованими правилами.

3. Об'єднання класичних фондових і деривативних бірж.

На об'єднаних біржах торгують не лише акціями і облігаціями, але й ф'ючерсами і опціонами. Прикладом може слугувати Німецька Deutsche Borse, що об'єднує фондову (FWB) і строкову (DTB-EUREX) біржі; об'єднання сінгапурської фондової біржі зі строковою (SIMEX).

4. Перетворення фондових бірж у відкриті акціонерні товариства, тобто в бізнес — організації. Відкритими акціонерними товариствами ста­ли фондові біржі Стокгольму (1993 p.), Хельсінкі (1996 p.), Копенгагену (1997р.), Амстердаму (1997 p.), Мілану (1997 p.), австралійська фондова біржа (1998 p.), лондонська фондова біржа (2000 p.). Акціонувалась аме­риканська торгівельна система NASDAQ. В оборот на позабіржовому ринку NASDAQ можуть надійти 45% її акцій, а виручка піде на розширен­ня бізнесу в інших країнах і модернізацію технологій.

5. Вихід бірж через зрослу конкуренцію за національні межі і пропо­нування своїх послуг на зовнішньому ринку. Вони відкривають доступ на свої торгівельні майданчики іноземним учасникам торгів, проводять лістинг і ведуть торгівлю іноземними цінними паперами. Так, на лон­донській фондовій біржі в торгівлі беруть участь понад 170 міжнародних інвестиційних організацій і понад 500 іноземних банків. Акції міжнародних компаній понад 60 країн пройшли лістинг на лондонській фондовій біржі.

6. Злиття депозитарних організацій. Так, у 1999 р. виникла нова ор­ганізація Clearstream, яка створилась шляхом злиття депозитарно-клірингової системи Deutshe Borse Clearing і міжнародної системи Cedel. У 2000 р. відбулось злиття французького депозитарію (SICOVAM) з провідною розрахунково-депозитарною організацією на міжнародному фондовому ринку Euroclear.