1.4.35. Що слід розуміти під вторинним ринком цінних паперів?

Вторинний ринок — це ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів, випущених в обіг раніше. Покупці на вторинному ринку укладають угоди не з емітентом, а з новими власниками цінних паперів. На вторинному ринку андеррайтери виступають в ролі брокерів, тобто зводять разом покупців і продавців, і в ролі принципалів, тобто скупову­ють і продають цінні папери з метою стабілізації цін. Вторинний ринок є основним ринком, оскільки саме на ньому відбувається: а) торгівля цінни­ми паперами, 'випущеними в обіг раніш, і б) встановлення курсу цінних паперів, тобто визначення тієї ринкової ціни, котра відображає всю наяв­ну інформацію про конкретний цінний папір.

Особливістю вторинного ринку є високий рівень ліквідності, тобто можливості швидкого продажу цінних паперів. Ліквідність ринку тим ви­ща, чим більше учасників купівлі-продажу цінних паперів.

Вторинний ринок складається з: * організованого, біржового ринку; *J« неорганізованого — «вуличного» ринку (торгівля «з прилавка»).

В 70-х роках виникли і швидко розвиваються так звані «третій» і «чет­вертий» ринки цінних паперів. Фондова біржа, як організований і регуляр­но функціонуючий ринок цінних паперів, є центральним ринком акцій найбільших монополій. Всього у світі нараховується приблизно 200 бірж у більше ніж 60 країнах. Найбільші з них: Нью-Йоркська, Токійська, Лон­донська, Середньо-Західна (США) та ряд інших. 31 біржа входить до Міжнародної федерації фондових бірж (МФФБ), розташованої в Парижі.

Лондонська і Токійська біржі у великих розмірах торгують акціями іноземних компаній. На цих біржах в 1991 році було зареєстровано відповідно 813 і 125 іноземних компаній.

Щоб стати членом біржі, необхідно купити «місце» на біржі, тобто право на торгівлю і мати в торговельній зоні біржі свого трейдера — пра­цівника брокерської фірми, який безпосередньо виконує замовлення на купівлю-продаж цінних паперів. Брокерська фірма, що має «місце» на біржі, називається «фірмою з місцем на біржі». Акція, котра допущена до торгів на біржі, називається «зареєстрованим цінним папером, що прой­шов листинг».

На Нью-Йоркській біржі основними критеріями, котрими керується рада директорів біржі при прийнятті рішень про допуск акцій компанії до котирувань, є:

1) ступінь національного інтересу до даної компанії;

2) місце компанії в галузі та ЇЇ стабільність;

3) належність компанії до зростаючої галузі і перспективи, котрі доз­волили б їй зберегти свої позиції.

Компанії, чиї акції пройшли процедуру листингу (реєстрації), повинні щорічно платити мито і періодично надавати певну інформацію інвесто­рам. Якщо інтерес до цінного паперу неухильно падає, то рада директорів приймає рішення про делистинг цінного паперу. Папір буде вилучено з обігу. Допускається також тимчасово призупинення торгівлі яким-небудь цінним папером у випадку ажіотажу з тієї чи іншої причини навколо цінного паперу.

На Нью-Йоркській та інших американських біржах йде торгівля в ос­новному не акціями іноземних компаній, а американськими депозитарни­ми розписками (АДР), які засвідчують володіння певною кількістю акцій якої-небудь іноземної компанії, поміщених на депозиті в банку країни, де вона зареєстрована. АДР є цінними паперами, а банк, що випустив їх, гарантує американському інвестору виплату в доларах США всіх диві­дендів, котрі виплачує ця компанія.

Вимоги до іноземних фірм, які бажають включити свої акції в листинг, набагато жорсткіші, ніж до національних. Так, на Нью-Йоркській біржі ви­могою для включення в листинг є чиста вартість реального основного капі­талу в розмірі не менше 18 млн. дол., для іноземної фірми — 100 млн. дол.

В залежності від виду торговельної діяльності члени біржи поділяють­ся на чотири категорії: брокер-комісіонер, брокер, працюючий в залі, біржовий брокер і «спеціаліст». На Нью-Йоркській біржі з 1366 членів біржі 700 чоловік — це брокери-комісіонери, 400 — «спеціалісти», 225 — брокери, працюючі в залі, і 41 чоловік — біржові брокери.

Брокери-комісіонери збирають у брокерських фірм заявки клієнтів, доставляють їх в зал біржі і відповідають за їх виконання. За свої послуги збирають з клієнтів комісійні.

Біржові брокери виконують в біржовому залі доручення інших бро­керів, допомагають брокерам-комісіонерам.

Біржові грейдери здійснюють операції лише за свій рахунок. Свій прибу­ток вони отримують, використовуючи незбалансованість на ринку, котра призводить до тимчасового завищення або заниження курсів цінних паперів.

«Спеціалісти» виконують дві функції:

*J* здійснюють виконання заявок з обмеженням ціни, оскільки є брокера­ми для брокерів;

* діють як ділер з певних груп акцій, тобто купують і продають цінні па­пери певної групи за свій рахунок, отримуючи при цьому прибуток. «Спеціаліст» повинен підтримувати стабільність на ринку тих цінних паперів, з котрих він призначений вести операції. Для цього він повинен компенсувати тимчасові дизбаланси між числом заявок на купівлю і за­явок на продаж шляхом купівлі акцій, призначених для нього, зі свого ра­хунку. «Спеціалістам» належить провідна роль в біржовій торгівлі.