4. За походженням:

* автономні — мита, що вводяться на підставі односторонніх рішень ор­ганів державної влади країни;

•«• договірні — мита, установлювані на базі двосторонньої чи багатосто­ронньої угоди;

*J* преференційні — мита з більш низькими ставками в порівнянні з діючим тарифом; вони накладаються щодо основі багатосторонніх угод на товарів, які походять з країн, що розвиваються, чи країн, що створюють разом з даною країною митний союз чи зону вільної торгівлі або утворюються в прикордонній торгівлі. Країни іноді використовують тарифну квоту, що являє собою різно­вид перемінних митних податків, ставки яких залежать від обсягу імпор­ту товару. При імпорті в межах визначених кількостей товар обкладається за базовою внутріквотовою ставкою тарифу, а при перевищенні визначе­ного обсягу імпорту — за більш високою понадквотовой ставкою тарифу. Використання цього інструмента торгової політики дозволяє деякою мірою подолати протиріччя, що виникає між інтересами національних ви­робників і введенням імпортної квоти, тому що з одного боку, товарови­робники зацікавлені в тарифі, що обгороджує їх від іноземної конку­ренції, а з іншого боку — вони, як споживачі, не зацікавлені в ньому, оскільки тариф позбавляє їх можливості одержувати більш дешеві імпортні товари.

Тарифні ставки бувають різних видів. За типом ставок розрізняють: «> постійні — це ставки митного тарифу, встановлені органами державної

влади, що не можуть змінюватися в залежності від обставин; *J» змінні — це ставки митного тарифу, що можуть змінюватися у вста­новлених органами державної влади випадках. За способом обчислення розрізняють ставки: *J* номінальні — митні ставки, зазначені в митному тарифі; »»» дійсні — реальний рівень митних ставок на кінцеві товари, обчислені з урахуванням рівня мит, накладених на імпортні вузли і деталі цих то­варів.

Для захисту національних виробників готової продукції і стимулю­вання ввозу сировини і напівфабрикатів може використовуватися тариф­на ескалація.

Тарифна ескалація — це підвищення рівня митного обкладання то­варів у міру зростання ступеня їхньої обробки.

Чим вище відсоткова ставка імпортного тарифу в міру просування від сировини до готової продукції, тим вище ступінь захисту виробників го­тової продукції від зовнішньої конкуренції. Так, наприклад, у США рі­вень митного обкладання товарів зі шкіри, вибудованих за принципом ви­робничого ланцюжка (шкура — шкіра — продукти зі шкіри), зростає в мі­ру зростання ступеня обробки шкури і складає 0,8-3,7-9,2% [33, с. 211].

133. Що являють собою митна вартість •і 'а країна походження товару?

Нарахування, сплата і стягування мита на товари виробляється на базі їх митної вартості, тобто ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за них у момент перетинання митного кордону країни [56].

Митна вартість включає ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі, а та­кож наступні фактичні витрати, якщо вони не включені в рахунок-фактуру:

а) витрати по доставці товару до аеропорту, порту чи іншого місця ввозу товару на митну територію країни:

«J* вартість транспортування;

<* витрати по навантаженню, розвантаженню, перевантаженню товарів; <» страхову суму (страхування до пункту перетинання митного кордону країн).

б) витрати, понесені покупцем:

<* комісійні і брокерські винагороди;

•J» вартість контейнерів і (чи) іншої багатооборотної тари, якщо відпо­відно до ТН ЗЕД вони розглядаються як єдине ціле з оцінюваними то­варами;

* вартість упакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів і робіт з упакування;

в) ліцензійні й інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до даних товарів, що повинні бути сплачені імпор­тером (експортером) прямо чи побічно як умова їхнього ввозу (вивозу);

г) частина прямого чи непрямого доходу продавця від будь-яких на­ступних перепродажів, чи передачі використання оцінюваних товарів на території даної країни.

Даний метод оцінки митної вартості є основним. У тому випадку, як­що основний метод не може бути використаний, застосовуються послідо­вно методи на основі ціни на ідентичні товари, на основі ціни на подібні товари, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.

При використанні методу на основі ціни на ідентичні товари прий­мається до уваги, що під ідентичними розуміються товари однакові в усіх відношеннях з оцінюваними товарами, у тому числі по наступним озна­кам:

*• фізичні характеристики; •• якість і репутація на ринку; ** країна походження; «» виробник.

При визначенні митної вартості за даним методом повинні враховувати­ся витрати, зазначені в основному методі. У випадку, якщо при цьому методі виявляється більше однієї ціни угоди по ідентичних товарах, то для визна­чення митної вартості ввезених товарів застосовується найнижча з них.

При використанні методу на основі ціни на подібні товари, врахо­вується, що під подібними розуміються товари, що хоча і не є однаковими у всіх відношеннях, мають подібні характеристики і складаються зі схо­жих компонентів, що дозволяє їм виконувати ті ж функції, що й оцінювані товари і бути комерційне взаємозамінними.

При визначенні подібності товарів враховуються наступні їх ознаки: <• якість, наявність товарного знаку і репутація на ринку; »»* країна походження; «J» виробник.

При визначенні митної вартості за даним методом також повинні вра­ховуватися витрати, визначені в основному методі.

Згідно з цими двома методами визначення митної вартості: •J» товари не вважаються ідентичними оцінюваним чи подібними їм, як­що вони не були зроблені в тій же країні, що й оцінювані товари; *> товари, зроблені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, приймаються до уваги тільки в тому випадку, якщо не мається ні іден­тичних, ні однорідних товарів, зроблених особою-виробником оціню­ваних товарів;

»> товари не вважаються ідентичними чи подібними, якщо їхнє проекту­вання, дослідно-конструкторські роботи, їхнє художнє оформлення, креслення й інші аналогічні роботи виконані в країні імпорту. Мито нараховується, сплачується митним органам держави і вносить­ся в Державний бюджет.

При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перера­ховується в національну валюту.

При митному обкладанні товарів важливим моментом є визначення країни походження товару.

Під країною походження товару розуміється країна, де товари були цілком зроблені чи піддані достатній переробці чи обробці. Товарами, цілком зробленими в даній країні, вважаються:

а) корисні копалини, добуті в межах її території чи економічної зони;

б) рослинна продукція, вирощена на її землі;

в) живі тварини, вирощені в ній;

г) продукція, отримана в ній від живих тварин;

д) зроблена в ній продукція мисливського, рибальського і морського промислу;

е) продукція морського промислу, добута чи зроблена у Світовому океані судами даної країни, а також судами, орендованими (зафрахтова­ними) нею;

ж) вторинна сировина і відходи, що є результатом виробничих й інших операцій, здійснених у даній країні;

з) товари, зроблені в даній країні винятково з продукції, зазначеної в пунктах «а» — «ж»

Не вважаються достатньою переробкою наступні технологічні операції:

* по збереженню товарів під час їхнього збереження чи транспортування; •> підготовка товарів до продажу і транспортування (подріблення партії,

формування відправлень, сортування і переупаковка). »«« прості складальні операції; <• змішування товарів (компонентів) без надання отриманої продукції

характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових.