- •Isbn 966-8568-51-6
- •1. Яке місце займає «Міжнародна економіка» в економічній науці?
- •2. У чому полягає предмет «Міжнародної економіки» як самостійної дисципліни?
- •3. Як складаються відносини України із міжнародною економічною спільнотою?
- •1. Міжнародна торгівля товарами та послугами /. /. Загальна характеристика та базові поняття
- •1 .Значення має міжнародна торгівля в системі міжнародної економіки
- •1.1.2. В чому полягають специфічні риси міжнародної торгівлі?
- •3. Товарна та географічна структурою міжнародної торгівлі
- •1.1.4. Яка існує класифікація ринків?
- •1.1.5. Яка існує класифікація товарів?
- •1.1.7. В чому полягає сутність умов торгівлі?
- •1.1.8. Що розуміють під еластичністю експорту та імпорту?
- •1.1.9. Як впливає на міжнародну торгівлю економічне зростання?
- •1.1.10. В чому полягає міжнародний баланс попиту та пропозиції?
- •1.2. Основні теорії розвитку міжнародної торгівлі
- •1.2.1. В чому полягають сутність теорії меркантилізму, її значення та обмеженість?
- •1,2.2. В чому полягають сутність теорії абсолютних переваг, її позитивні та негативні риси?
- •1.2.3. В чому полягають сутність теорії порівняльних переваг, її значення та недоліки?
- •1.2.4. В чому полягає сутність
- •1.2.5. Які є альтернативні теорії міжнародної торгівлі?
- •1.3. Методи регулювання міжнародної торгівлі 1.3.1. Які існують основні типи торгівельної політики?
- •1.3.2. В чому полягають тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі?
- •1. За способом стягування:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •133. Що являють собою митна вартість •і 'а країна походження товару?
- •1.3.4. Які є економічні наслідки введення мита?
- •1.3.5. В чому сутність нетарифных методів регулювання міжнародної торгівлі?
- •1.3.6. В чому полягають кількісні обмеження як форма нетарифного регулювання міжнародної торгівлі?
- •1.3.7. В чому полягають приховані види торгівельних обмежень?
- •1.3.8. В чому полягають фінансові методи торгівельної політики?
- •1.3.9. Які особливості розвитку митно-тарифного регулювання
- •1.4. Світові товарні ринки 1.4.1. Якою є система класифікації товарів в міжнародній торгівлі?
- •1.4.2. Що являють собою світові ціни на промислові і сировинні товари?
- •1.4.3. Які е особливості світових ринків промислових товарів?
- •1.4.4. Які е особливості світових ринків сировинних товарів?
- •1.4.5. В чому полягають особливості зовнішньої торгівлі України товарами?
- •1.5. Міжнародна торгівля послугами
- •1.5.2. Які існують способи здійснення міжнародних операцій
- •1.5.3. Якими є масштаби сучасної міжнародної торгівлі послугами?
- •1.5.4. Які є особливості міжнародних транспортних послуг та міжнародних поїздок?
- •1.5.5. Яким є стан та перспективи зовнішньої торгівлі України
- •2. Міжнародний рух чинників виробництва
- •2.1. Міжнародний рух капіталу 2.1.1. Що являє собою міжнародний рух чинників виробництва?
- •2.1.2. В чому полягають суть та форми міжнародного руху капіталу?
- •2.1.3. В чому полягають суть та основні форми міжнародного кредиту?
- •2.1.4, Які е нові форми міжнародного кредитування?
- •2.1.5. У чому полягають суть тик та критерії транснаціоналізаціг?
- •2.1.6. В чому суть пзі?
- •2.1.7. Які е основні чинники прямого зарубіжного інвестування?
- •2.1.8. В чому полягає суть технологічного трансферу?
- •2.1.9. В чому полягають основні тенденції розвитку ринку міжнародних прямих інвестицій?
- •2. /. 10. В чому полягають наслідки пзі?
- •2.1.11. Якими є перспективи і проблеми пзІв економіку України?
- •2.2. Міжнародна міграція робочої сили
- •2.2.1. В чому полягають причини міжнародної міграції робочої сили?
- •2.2.2 Як визначаються основні етапи міжнародної міграції
- •IV етап розвитку міжнародної міграції робочої сили розпочався після II світової війни і триває понині.
- •2.2.3. Що являють собою сучасні центри притягання робочої сили?
- •2.2.4. Які є наслідки переміщення трудових ресурсів?
- •2.3. Міжнародна передача технологій
- •2.3.1. В чому полягають сутність та форми міжнародного технологічного обміну?
- •II. Нематеріальні види технологій:
- •2.3.2. Які особливості притаманні міжнародному технологічному обміну в сучасних умовах?
- •2.33. Якими е особливості міжнародної ліцензійної торгівлі?
- •2.3.4. Що являють собою об'єкти ліцензій?
- •2.3.5. В чому полягає сутність міжнародних ліцензійних угод?
- •2.3.6. Якими е форми ліцензійних платежів?
- •2.3.7. Якими е особливості міжнародного ринку інжинірингових послуг?
- •2.3.8. В чому полягає сутність міжнародного договору на консультативний інжиніринг?
- •2.3.9. Що являють собою умови надання інжинірингових послуг?
- •2.3.10. Які е особливості міжнародного технологічного обміну
- •3. Національна економіка та світогосподарська система. Міжнародна економічна інтеграція
- •3.1. Національна економіка в системі світового господарства. Класифікація країн світу
- •3.1.1. Яке місце посідає національна економіка в системі світового господарства?
- •3.1.2. В чому полягає регіональний підхід до класифікації країн світу?
- •3.1.3. В чому полягає типологічний підхід до класифікації країн світу?
- •3.1.4. Як виявляються етнокультурні особливості країн у сфері світової економіки?
- •3.1.5. Що відносять до специфічних рис економіки розвинутих країн?
- •3.1.6. В чому полягають особливості динаміки економіки розвинутих країн?
- •3.1.7. В чому полягають особливості економічної структури
- •3.1.8. Якими є основні риси країн з перехідною економікою?
- •3.1.9. В чому полягають економічні реформи перехідного періоду?
- •3.1.10. Якими рисами характеризується динаміка розвитку й структура економіки країн з транзитивною економікою?
- •3.1. І і. В чому полягає загальний характер економіки країн, що розвиваються?
- •3.1.12. Які фактори економічного розвитку характеризують країни,
- •3.1.13. В чому полягають основні економічні проблеми країн,
- •3.1.14. В чому полягає механізм інтегрованості країн, що розвиваються, у світову економіку?
- •3.1.15. В чому полягають регіональні особливості країн, що розвиваються?
- •3.2. Сутність та цілі інтеграційних процесів. Рівні інтеграції та регіональні інтеграційні угрупування
- •3.2.1. В чому полягає сутність інтеграційних процесів?
- •3.2.2. Які існують рівні міжнародної економічної інтеграції?
- •3.2.3. В чому полягають особливості європейських інтеграційних процесів?
- •II. Європейська асоціація вільної торгівлі
- •IV. Умови та передумови загальноєвропейської економічної інтеграції
- •3.2.4. Які е особливості розвитку економічних взаємозв'язків у Північній Америці?
- •3.2.5. В чому полягає специфіка Латиноамериканських інтеграційних процесів?
- •3.2.6. Які відмітні риси економічної інтеграції в Азії?
- •3.2.7. Які основні економічні угрупування існують в Африці?
- •1. Світова валютно-фінансова система та принципи її функціонування
- •1.1. Валюта та валютні курси 1.1.1. Що таке валюта та які е її види?
- •1.1.2. В чому полягає суть «обмінного валютного курсу»-і які є кількісні показники валютного курсу?
- •1.1.3. Які існують розрахункові види валютних курсів?
- •1.1.4. Що таке ціна валюти та які е п види?
- •1.1.5. Які чинники визначають попит і пропозицію валюти?
- •1.1.6. Як визначається крос-курс і тристоронній арбітраж?
- •1.1.7. Як визначаються ціни іноземних товарів та послуг у національній валюті?
- •1,2. Платіжний баланс та валютні курси 1.2.1. В чому суть міжнародних розрахунків?
- •1.2.2. Які є основні форми міжнародних розрахунків?
- •1.2.3. В чому полягає суть та якою є структура платіжного балансу?
- •1.2.4. В чому полягає зміст рахунку поточних операцій?
- •1.2.6. В чому полягає зміст рахунку офіційних резервів?
- •1.2.7. Які чинники впливають на стан платіжного балансу?
- •1.2.8. Як здійснюється балансування статей платіжного балансу?
- •1.2.9. Який зв'язок між станом платіжного балансу і позицією національної валюти?
- •1.2.10. В чому полягають основні проблеми конвертованості гривні?
- •1.2.11. Які чинники впливають на валютний курс?
- •1.2.12. Для чого здійснюють прогнозування валютного курсу?
- •1.2.13. Як здійснюється прогнозування на основі паритету купівельної спроможності валют?
- •1.2.14. Як здійснюється прогнозування на основі відмінностей у відсоткових ставках?
- •1.2.15. В чому полягає значення аналізу платіжного балансі/ для прогнозування валютного курсу?
- •1.3. Еволюція валютної системи 1.3.1. Які існують варіанти валютної політики?
- •1.3.2. В чому полягають система «золотого стандарту» та Бреттон-Вудська валютна система?
- •1.33. Якими є принципи Ямайської валютної системи?
- •1.3.4. Як відбувається вибір конкретної валютної політики?
- •1.3.5. У чому полягає валютна політика України?
- •1.4. Міжнародні фінансові ринки
- •1.4.2. Якими є особливості спотового ринку і обмінного курсу «спот»-?
- •1.4.3. В чому полягає специфіка форвардного ринку і форвардного курсу?
- •1.4.4. Які відмітні риси визначають ф'ючерсний ринок та ф'ючерсний курс?
- •1.4,5. Що таке валютні опціони?
- •1.4.6. В чому полягає суть спекулятивних валютних операцій?
- •1.4.7. Що таке валютні ризики?
- •1.4.8. Яким чином здійснюється урядове втручання в діяльність валютних ринків?
- •1.4.11. Які чинники впливають на зміни величини відсоткових ставок?
- •1.4.12. Що являє собою відсотковий арбітраж?
- •1.4.13. Як впливає відсотковий арбітраж на форвардні і спотові обмінні курси?
- •1.4.14. Як впливає інфляція через відсоткові ставки на валютний курс?
- •1.4.15. Що собою являє рівновага міжнародних ринків капіталів?
- •6. Розмір відсоткової ставки.
- •1.4.18. Які особливості зовнішньої заборгованості України?
- •1.4.19. Як здійснюється міжнародна офіційна допомога країнам,
- •1.4.20. Яким е місце та в чому полягають функції фондового ринку
- •1.4.21. Що таке інвестиційний капітал?
- •1,4.22. Хто є постачальниками й споживачами інвестиційного капіталу?
- •1.4.23. Які посередники існують на ринку цінних паперів?
- •1.4.24. В чому полягає ризик інвестування?
- •1.4.25. Які відомі етапи розвитку світових фондових ринків?
- •1.4.26. Які існують головні тенденції сучасного розвитку світового фондового ринку?
- •1.4.27. В чому полягає суть і яка є класифікація цінних паперів?
- •1.4.28. Що таке акції?
- •1.4.29. Яким є сучасний світовий ринок акцій?
- •1.4.30. В чому суть облігацій?
- •1.4.31. Яким е сучасний світовий ринок боргових цінних паперів?
- •1.4.32. Що таке фінансовий дериватив?
- •1.4.33. Яким е сучасний світовий ринок деривативів ?
- •1.4.34. Що слід розуміти під первинним ринком цінних паперів?
- •1.4.35. Що слід розуміти під вторинним ринком цінних паперів?
- •1.4.36. Які нові тенденції в організації діяльності світових фондових бірж?
- •1. Перехід на електронну торгівельну систему.
- •3. Об'єднання класичних фондових і деривативних бірж.
- •1.4.37. В чому полягає суть позабіржового ринку цінних паперів?
- •1.4.38. Якими е принципи формування портфеля акцій інвестора?
- •1.4.39. Які принципи визначають стратегію поведінки інвестора у випадку продажу своїх акцій?
- •1.4.40. Якими основними показниками визначається діяльність ринку цінних паперів?
- •1.4.41. Які є основні показники діяльності ринку цінних паперів за методом обчислення?
- •1.4.42. Як визначається ринкова вартість акції на фондовому ринку?
- •1.4.43. Як зробити оцінку вартості облігації?
- •1.4.44. В чому полягають основні завдання реформування на фондовому ринку України?
- •1.4.45. В чому полягає суть фондової політики держави?
- •1.4.46. На яких основних принципах можливе ефективне функціонування фондового ринку України?
- •1.4.47. Яким є механізм державного регулювання фондового ринку України?
- •1.5. Особливості міжнародного фінансового менеджменту 1.5.1. В чому полягає суть міжнародного фінансового менеджменту?
- •1.5.3. Якими є особливості фінансового менеджменту тнк?
- •1.5.4. Якою є специфіка зовнішнього середовища прийняття рішень
- •1.5.5. Якими е особливості бухгалтерського обліку в тнк?
- •1.5.6. Як здійснюється управління валютним ризиком?
- •1.5.7. Що таке капітальне бюджетування?
- •1.5.8. Які існують головні ризики при прийнятті рішень про пзі?
- •1.5.9. Як здійснюється управління портфелем зарубіжних цінних паперів?
- •1.5.10. Що таке хеджирування?
- •1.5.11. Як здійснюється управління політичним ризиком?
- •1.5.12. Що являє собою чинна капітальна політика?
- •1.5.13. Як здійснюється транснаціональне фінансування?
- •1.5.14. Як здійснюється фінансування міжнародної торгівлі?
- •1.5.15. Якою є дивідендна політика корпорації?
- •1.5.16. Що повинен вміти фінансовий менеджер міжнародної компанії?
- •2. Регулювання міжнародної мікро- та макроекономіки
- •2.1. Регулювання міжнародної торгівлі
- •2.1.1. Що являє собою cot, яка її роль в регулюванні міжнародної торгівлі товарами?
- •2.1.2. Як здійснюється міждержавне регулювання торгівлі послугами?
- •2.1.3. Що являє собою юнктад, яке місце вона займає в регулюванні міжнародної торгівлі?
- •2.1.4. Які цілі та функції Міжнародного торговельного центру?
- •2.1.5. Які цілі та функції юнсітрал?
- •2.2. Регулювання міжнародного руху чинників виробництва
- •2.2.1. Що являють собою багі-мцуіс, яке місце вони займають в регулюванні міжнародного інвестування?
- •2.2.2. Як здійснюється міжнародне регулювання ринку технологій?
- •2.2.3. Які цілі та функції моп?
- •2.3. Регулювання міжнародної макроекономіки
- •2.3.1. Що являє собою мвф яке місце він займає в здійсненні регулювання міжнародною макроекономгкою?
- •2.3.2. Що являють собою Паризький та Лондонський клуби щодо регулювання зовнішньої заборгованості країн?
- •2.3.3. Якими є цілі та функції Банку Міжнародних Розрахунків?
- •1. Комерційні послуги
- •II. Послуги зв'язку
- •XII. Інші послуги, які не зазначені вище
- •4.1. Економіка Сполучених Штатів Америки
- •4.2. Економіка Японії
- •4.3. Економіка Федеративної Республіки Німеччина
- •4.4. Економіка Франції
- •4.5. Економіка Великої Британії
- •4.6. Економіка Італії
- •4.7. Економіка Канади
- •5.1. Економіка Російської Федерації
- •5.2. Економіка Китайської Народної Республіки
- •5.3. Економіка Польщі
- •6.1. Економіка нових індустріальних країн
- •6.2. Економіка найменш розвинутих країн
II. Європейська асоціація вільної торгівлі
Угода про заснування ЄАВТ була підписана в 1960 р. на принципах дещо інших, ніж в ЄС. Країни, що об'єднались у ЄАВТ (тоді їх було 7), заперечували ідею повної інтеграції й утворення наднаціональних структур, інтеграція передбачалась тільки у формі вільної торгівлі. Згодом виявилося, що штучна затримка інтеграційного процесу на одній із стадій його розвитку гальмує весь процес і знижує його ефективність. Поступово з ЄАВТ вийшли найголовніші її засновники — Велика Британія, Данія, Швеція, Португалія, Австрія), які приєдналися до Європейського Союзу.
Сьогодні ЄАВТ являє собою організацію з не дуже потужним внутрішнім ринком; до неї входять: Швеція, Норвегія, Ісландія і Ліхтенштейн. Головною метою організації є розвиток торгівлі між країнами-чле-нами на умовах добросовісної конкуренції, сприяння розширенню світової торгівлі, усунення торговельних перепон. Незважаючи на утворення спільної торговельної зони, переважна частина товару кожної з країн ЄАВТ припадає на ринки ЄС.
НІ. Специфіка інтеграції східноєвропейських країн
Сучасна (повоєнна) історія східноєвропейської інтеграції безпосередньо пов'язана з утворенням і відносно тривалим функціонуванням Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ).
Рішення про створення РЕВ як інтеграційного угрупування соціалістичних країн було прийнято в Москві в 1949 р. Практична діяльність тривала до червня 1991 року. В різні роки РЕВ об'єднував Албанію, Болгарію, Угорщину, В'єтнам, НДР, Кубу, Монголію, Польщу, Румунію, СРСР, Че-хословаччину.
РЕВ функціонував паралельно з ЄС понад ЗО років. І хоча РЕВ являв собою форму інтеграції соціалістичних країн, його цілі були ідентичні цілям інтеграції ринкових економік Західної Європи. РЕВ сподівалась отримати вигоди від спеціалізації, економії від масштабу виробництва, вільного переміщення праці, промислового співробітництва та обміну технологіями.
Разом з тим домінуючою передумовою РЕВ був чинник політичний та ідеологічний.
Механізм економічного співробітництва в рамках РЕВ спирався на міжурядові угоди, які виконувалися за допомогою командних методів і були спрямовані на централізований обмін товарами.
Такий механізм зовнішньоекономічних зв'язків повністю відповідав неринковим адміністративно-командним системам управління народним господарством, котрі були притаманні країнам східної блоку. Економічне співробітництво країн-членів РЕВ, яке здійснювалось через посередництво центральних державних органів, не забезпечувало відкритості економік цих країн у взаємовідносинах між ними.
В РЕВ домінувала натуралізація товарообміну, що регулювався на урядовому рівні, коли товари не продавались, а розподілялись держпланами.
Перевідний карбованець так і не набув якостей колективної валюти (на зразок ЕКЮ) і виконував функції лише розрахункової одиниці. Якщо не було урядових домовленостей про поставки, то на перевідні карбованці, скільки б їх не було, нічого не можна було купити. Цим пояснювалась незацікавленість країн-учасниць РЕВ мати позитивне сальдо в перевідних карбованцях. Подібний механізм зовнішньоекономічного співробітництва виключав формування ринкових відносин, підміняючи їх прямим товарообміном, позбавляючи підприємства будь-яких стимулів працювати на зовнішній ринок, сприяв консервації низького технічного рівня виробництва, незадовільної якості продукції і, в цілому, був гальмом технічного прогресу.
Водночас система товарообміну, що склалась, з усіма її вадами дозволяла учасникам РЕВ задовольняти за рахунок централізованих паливно-енергетичних та сировинних поставок більшу частину своїх зростаючих потреб, розплачуючись один з одним промисловими товарами, що, як правило, не знаходили збуту на світових ринках. В кінцевому підсумку країни-члени РЕВ отримували певні стимули для підтримки співробітництва.
Перехід у двосторонніх відносинах, починаючи з 1991 року, на світові ціни з введенням розрахунків у вільно конвертованій валюті сприяв різкому скороченню товарообігу в рамках східного блоку, оскільки його учасники не мали достатніх резервів ВКВ для ведення такого роду операцій. Внаслідок цього торговельно-економічні зв'язки, що складалися протягом багаторічного існування РЕВ, стали розриватися. Такий розрив в умовах неможливості для колишніх соціалістичних країн широкого виходу на західні ринки завдав відчутного удару по економіці всіх без винятку членів нині вже не існуючого РЕВ. Відтак закономірною стала остаточна ліквідація цієї організації в червні 1991 року.
Після розпаду СРСР, в тому ж 1991 році, на його теренах було проголошено утворення нової спільноти — Співдружності Незалежних Держав (СНД). До цієї організації входять: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Турк-меністан, Узбекистан, Україна.
Цілями Співдружності в економічній та правовій галузях є: •J* формування спільного економічного простору на базі ринкових відносин і вільного переміщення товарів, послуг, капіталів та робочої сили; *> координація соціальної політики, розробка спільних соціальних програм та заходів по зниженню соціальної напруженості у зв'язку з проведенням економічних реформ;
*• розвиток системи транспорту і зв'язку, а також енергетичних систем; *» координація кредитно-фінансової політики;
* * сприяння розвиткові торговельно-економічних зв'язків країн-учасниць; *« заохочення та взаємний захист інвестицій;
*» сприяння стандартизації та сертифікації промислової продукції і товарів;
*• правовий захист інтелектуальної власності;
»» сприяння розвиткові спільного інформаційного простору;
«» здійснення спільних природоохоронних заходів, надання взаємодопомоги в ліквідації наслідків екологічних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;
* здійснення спільних проектів і програм в галузі науки і техніки, освіти, охорони здоров'я, культури і спорту.
Координує співробітництво органів виконавчої влади держав-учас-ниць СНД в економічній, соціальній та інших сферах загальних інтересів — Рада голів урядів. Останній, згідно зі Статутом СНД, збирається на засідання 4 рази на рік. Позачергові засідання Ради можуть скликатися за ініціативою уряду однієї з держав-учасниць.
У відповідності зі Статутом СНД передбачається функціонування Економічного Суду, органів галузевого співробітництва, інших інститутів.
Однак передчасне інституційне об'єднання дій країн СНД в соціально-економічній галузі без формування національних ринкових систем може перетворити Співдружність у штучне утворення.
Лише заходи щодо розвитку приватнопідприємницької інтеграції або інтеграції знизу дозволять призупинити реальний процес дезінтеграції і, в кінцевому підсумку, покласти початок реінтеграції країн СНД. Зрозуміло, що інтеграційні інститути повинні створюватись в разі необхідності в міру розвитку приватнопідприємницької інтеграції.
В 1993 р. держави-члени СНД підписали угоду про створення Економічного Союзу, яке передбачало вільний рух товарів, послуг, капіталів, робочої сили; узгодження валютної і податкової політики; сприяння інвестуванню між країнами Співдружності; підтримку виробничої кооперації й таке інше. Проте реально мало чого з цих цілей було досягнуто. Як вже зазначалося, СНД сьогодні відповідає рівневі зони преференційної торгівлі. Пропозиції уряду України щодо побудови механізму зони вільної торгівлі одержали підтримку в 2003 р. урядами Росії, Білорусі й Казахстану в рамках так званого Єдиного економічного простору(ЄЕП). Але це рішення поки що не втілюється у життя. В межах СНД утворюються локальні об'єднання з більш тісними зв'язками: Співтовариство Росії і Білорусі, ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова). Така різновекторність напрямків інтеграції багато де в чому пояснюється розбіжностями в орієнтаціях політичних сил в країнах-членах.
Чорноморське економічне співробітництво
Україна є членом ще одного регіонального об'єднання — Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС). Воно офіційно було засноване в 1998 p., нараховує 11 членів: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина, Україна. Цілями ЧЕС є: розвиток багатостороннього й двостороннього співробітництва; поліпшення умов для підприємницької діяльності; співробітництво в провідних галузях економіки, зокрема, утворення спільної транспортної системи; співробітництво по запобіганню забруднення Чорного моря. В 1994 р. було утворено Чорноморський банк торгівлі й розвитку (ЧБТР), який має сприяти економічному розвитку країн Чорноморського регіону.
Серед інших інтеграційних угрупувань Європи слід назвати такі:
* Центральноєвропейська угода про вільну торгівлю (ЦЕФТА); утворена в 1993 р., до її складу входять: Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Чехія, Угорщина;
*> Рада держав Балтійського моря (РДБМ) утворена в 1992 р.; до неї входять 11 держав: Німеччина, Данія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Росія, Фінляндія, Швеція, Естонія. Рада є координуючим органом країн Балтійського регіону і покликана сприяти більш тісному регіональному співробітництву в економіці, насамперед, в галузях транспорту, зв'язку, туризму, охорони довкілля.