Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Козак.doc 2.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
07.11.2018
Размер:
11.75 Mб
Скачать

1.4.42. Як визначається ринкова вартість акції на фондовому ринку?

Акція має номінальну і ринкову вартості (ціни). Номінальна ціна — це ціна, визначена на акції. Ринкова ціна або курс акції — це ціна, за котрою акція реально продається і купується на фондовому ринку. Курс акцій знаходиться в прямій залежності від розміру отримуваного за ними дивіденда і в оберненій залежності від рівня позичкового відсотка.

Різниця між курсами цінних паперів, ціною продавця і ціною покупця називається «маржею».

На фондовому ринку визначення курсу цінних паперів відбувається в результаті взаємодії попиту і пропозиції. Чинником же, що визначає по­пит і пропозицію, є оцінка інвестором доходів корпорації в майбутньому і величини передбачуваних дивідендів. На попит і пропозицію впливає вели­чина спреду — розриву між мінімальною ціною пропозиції і максимальною ціною попиту. Найбільш ліквідними є цінні папери, у котрих відношення спреду до максимальної ціни найменше (від 0 до 3%).

Процедура проведення торгів на ринках цінних паперів і визначення ринкового курсу така. Всі брокери зі своїми заявками збираються в заяі біржі. Спеціально уповноважений біржовий агент оголошує курс, напри­клад, 940 дол. за акцію. Після цього брокери намагаються укласти між со­бою угоди по цьому курсу. Визначаються брокери, котрі готові купити певне число акцій по цьому курсу, і брокери, котрі мають заявки на про­даж акцій по даному курсу. Укладаються попередні угоди. Але вияв­ляється, що попит за ціною 940 дол. перевищує пропозицію. Попит стано­вить 300 акцій, а пропозиція — лише 200 акцій. Це означає, що ціна в 940 дол. надто низька для продавця. Тоді біржовий агент називає нову ціну, наприклад, 950 дол. За цієї ситуації попередні угоди з попередніх торгів повністю анулюються, і брокери знову переглядають свої пакети заявок. На продаж за новою ціною пропонується 300 акцій, а попит пред'явлено лише на 200 акцій. Якщо після попередніх угод продовжу­ються запити на продаж, але вони залишаються без відповіді, то це озна­чає, що ціна 950 дол. надто висока. Біржовий агент робить наступну спро­бу і називає нову ціну і т. д. І лише тоді, коли залишається вкрай незнач­на кількість незадоволених заявок брокерів, ціна буде названа остаточно.

Якщо цей процес зобразити у вигляді графіків сукупних попиту на купівлю і пропозиції на продаж, то точка їх перетину покаже ціну, за якою попит і пропозиція рівні. Отже, ринковий курс цінного паперу відображає своєрідний результат згоди і спільної думки про перспективи певного цінного паперу.

Характеризуючи стан ринку цінних паперів, говорять про ефективний та ірраціональний ринок.

Абсолютно ефективний ринок — це такий ринок, на якому ціна на кожний цінний напір завжди дорівнює його інвестиційній вартості. Інве­стиційна вартість — це вартість цінного паперу на даний момент з ураху­ванням перспективної оцінки рівня ціни попиту на нього і доходів по ньо­му в майбутньому, розрахована добре інформованими і здібними аналіти­ками, котра може бути розглянена як справедлива вартість паперу. На та­кому ринку нема недооцінених і переоцінених паперів, нова інформація миттєво відображається на ринкових цінах. Це, звичайно, еталон. Реально ж визначення ринку йде за градацією ступеня ефективності ринку: слаб­ка, середня, сильна. Три ступеня ефективності ґрунтуються на різних пе­редбаченнях про ступінь відображення в курсах цінних паперів інфор­мації про них. Ірраціональний ринок — це ринок, на якому курси ніяк не пов'язані з інвестиційною вартістю, коливання курсів носять випадковий характер. На добре розвиненому, вільному ринку ірраціональність — рідкісне явище. Основні фондові ринки США оцінюються ближче до ефективних, ніж до ірраціональних.

В угодах купівлі-продажу учасники ринку прагнуть виявити недо­оцінені і переоцінені акції у порівнянні з інвестиційною вартістю. Для визначення істинної вартості звичайних акцій застосовують засіб, ко­трий називається моделлю дисконтування дивіденду.

Алгебраїчне істинна вартість акції ( V) дорівнює сумі наведених очіку­ваних виплат дивідендів (D) в період часу (t) і відповідної ставки дискон­тування* для фінансових потоків (тобто різниці між доходами і витрата­ми) даного ступеня ризику (К):

Для визначення істинної вартості звичайних акцій при різному харак­тері зміни дивідендів в часі застосовуються: <• Модель нульового зростання, в котрій передбачається, що розмір

дивідендів у майбутньому залишається незмінним, тобто

•»• Модель постійного зростання, в якій передбачається, що дивіденди зростатимуть від періоду до періоду в одній пропорції, тобто з однако­вим темпом зростання (q): Д = Д,(1 + q)'. Формула для моделі постійного зростання:

»«« Модель змінного зростання, в якій передбачається, що до моменту Т для кожного періоду інвестор робить індивідуальний прогноз щодо ве­личини дивідендів — Д, Д, Д,,..., Д, прогнозує настання моменту Ті передбачає, що після настання моменту часу Г дивіденди зростатимуть з постійним темпом q. Формула обчислення згідно з цією моделлю матиме вигляд:

де V(T-) — приведена вартість дивідендів, виплачуваних до періоду Т включно; V(T+) ~ приведена вартість всіх дивідендів, виплачуваних після періоду Т в момент часу 0.

Важливим параметром при оцінці звичайних акцій є ринковість, тоб­то торгівля акціями повинна бути досить активною, щоб угоди відбува­лись без непотрібних ривків у динаміці цін. Оскільки ціни на звичайні акції помітно коливаються, а дивіденди взагалі можуть не виплачуватись, то ці акції не для всіх інвесторів. В заявці нового клієнта, що подається в брокерську фірму, вимагається чітко викласти цілі інвестування і підкреслити, що саме вони визначатимуть його інвестиційні дії. Інвестор повинен визнати, що ризик, пов'язаний з купівлею звичайних акцій, відповідає його фінансовому становищу.

При прийнятті рішень про інвестування в привілейовані акції потрібно звернути увагу на: *J» умови угоди; <» поведінку акцій на ринку і співвідношення доходу і ступеня ризику.

Для визначення інвестиційної вартості привілейованих акцій викори­стовуються такі змінні:

  1. фіксована норма дивідендів, яку власник сподівається отримати в кінці кожного періоду (наприклад, кварталу чи року);

  2. чинна ставка дисконту або мінімальна норма прибутку, прийнятна для інвестора.

Математична формула для визначення інвестиційної вартості акції така:

де VPn — приблизно обчислена інвестиційна вартість привілейованої акції;

£>,, — очікувані щорічні виплати дивідендів; г — очікувана мінімальна ставка дисконту.

Для привілейованих акцій нема дати погашення, але за ними випла­чується фіксована сума дивідендів протягом невизначеного періоду часу (D).

Якщо очікувана мінімальна ставка дисконту є постійною величиною, рівняння для визначення дійсної вартості акції можна спростити:

Наприклад, інвестиційна ціна привілейованої акції, на яку компанія платить 10 дол. дивідендів і забезпечує 12-відсотковий доход, дорівнюва­тиме 83,33 дол.

Очікуваний доход є важливою характеристикою, яка використо­вується інвесторами для визначення доходу з привілейованих акцій.

Він визначається за формулою:

де і — очікуваний доход з привілейованої акції; D,, — щорічна виплата дивіденду; Р„ — існуюча ринкова ціна привілейованої акції.

Привілейовані акції можуть бути викуплені за номіналом і попереднь­ою премією. Попередня премія — величина до рівня дивіденду за 1 рік. Якщо припустити, що акція буде викуплена за 5 років, дивіденди випла­чуватимуться щорічно і ціна викупу буде 110 дол., існуюча ціна за акцію -85 дол., тоді приблизно доход на дату викупівлі обчислюється так:

де /,. — доход до дати викупівлі;

D/tщорічна норма дивіденду;

Р, ринкова ціна на момент викупівлі;

ро існуюча ринкова ціна привілейованої акції;

F, — кількість років до дати викупівлі.

Реалізований прибуток як середня щорічна норма прибутку по приві­лейованій акції між датою придбання і датою продажу обчислюється так:

Використовуючи наведені вище дані, приблизний доход до дати ви­купівлі дорівнює 15,38%,

де /г — реалізований прибуток по привілейованій акції;

Р, виручка від реалізації;

У„,, — кількість років володіння акцією;

Dflщорічна норма дивідендів;

Ри існуюча ринкова ціна привілейованої акції.

Якщо акція була придбана за 95 дол., продана за 99 дол., дивіденд по акціям 10 дол., строк володіння — 4 роки, то