Влияние ценностных ориентаций студентов на трудовое поведение

Большинство опрашиваемых в 60-80е гг. ХХ в. молодых людей и девушек не мыслили своей жизни без профессиональной деятельности. Опросы 1993-1995 гг. показывают, что 15-20% молодых респондентов не стали бы работать вообще, если бы были материально обеспечены. Рассмотрим, каковы современные ценностные ориентации молодежи по отношению к трудовой деятельности.

Опрос харьковских студентов, проведенный в 2010 г., показал, что основной причиной выбора специальности являются возможность самореализации, престиж специальности, материальная обеспеченность в будущем и возможность сделать карьеру. В послевузовской деятельности наиболее значимыми для них являются возможность заниматься любимым делом, самореализация.

Наряду с этим доминантными стали также такие потребности, как: достижение материального благополучия, возможность карьерного роста, стабильность, хороший коллектив.

Результаты социологического исследования показали, что наиболее значимыми для студентов г.Харькова в жизни являются: настоящие друзья (83,4%), уверенность в себе (82,5%), самореализация (71,5%), хорошее образование (71%), в том числе для более чем половины опрошенных - его престижность и возможность сделать карьеру. Наряду с этим, значимыми для студентов являются: профессия по душе (70,9%), хорошая работа (70,5%), любимое дело (69,9%), уверенность в завтрашнем дне (64,7%), совершенствование себя как личности, развитие своих способностей, таланта (63,5%). Ценности материального порядка составили третью по важности в жизни студентов группу: материальное обеспечение (58,2%), комфортная жизнь (54,8%), заработанные честным трудом деньги (53,6%).

Наименее значимыми в жизни для студентов оказались полезные действия в отношении своей страны (23,9%).

Из результатов исследования следует, что в системе ценностных ориентаций студенческой молодежи трудовые ценности занимают более высокое положение, чем материальные. В то же время для подавляющего большинства студентов профессиональная деятельность является возможностью улучшить материальное положение.

Материальная мотивация у опрошенных сочетается с потенциальными возможностями в профессиональном развитии. Однако в целом превалируют ориентации на условия труда и статусный рост.

Таким образом, в системе ценностей студенческой молодежи, наряду с материальными ценностями, все более важное место занимают ценности самореализации, хорошая работа.

Это свидетельствует о том, что в сознании современной украинской молодежи начинает формироваться система постмодернистских ценностей, а высокая значимость материальных ценностей, на наш взгляд, является следствием кризисных явлений в экономике страны.

Євтушенко Ксенія

Сумський державний університет

(Україна, м. Суми)

Світ-системний аналіз як альтернатива традиційній соціології

Іммануїл Валерстайн – професор, директор Центру Ф. Броделя з вивчення економік, історичних систем і цивілізацій при Університеті штату Нью-Йорк в Бінxемтоні, США. Його концепція світ-системного аналізу [1] в останні два десятиліття перетворилася на впливовий напрям сучасної соціологічної теорії і виступає як альтернатива традиційній соціології.

Валерстайнівська критика спрямована, перш за все, на положення, що на них ґрунтується сучасне соціальне знання. На думку І. Валерстайна, ми потребуємо не просто переосмислення, а й радикальної заміні соціальної науки XIX століття, оскільки безліч її передумов все ще занадто вкорінені в нашому мисленні. Вони сьогодні виступають головним інтелектуальним бар'єром для успішного аналізу соціуму.

По-перше, це уявлення про існування соціальної реальності нібито в трьох особливих та окремих сферах: економіці, політиці і культурі. Кожна з них представляє автономний вид діяльності і має власну внутрішню логіку розвитку. Однак, на думку І. Валерстайна, такий поділ є скоріше догмою ліберальної ідеології, ніж відображенням реальних механізмів функціонування сучасного світу.

У реальності, всередині капіталістичної системи, зазначені три сфери працюють разом і нерозривно: на особистісному рівні не існує відособлених (економічних, політичних, соціокультурних) видів мотивацій, як не існують і об'єктивні інститути, які діяли б виключно в одній сфері. Наприклад, функціонування економічної сфери не можна правильно зрозуміти на основі тільки того, що відноситься до сфери «ринку», навіть «економічні» ринки є скоріше соціально-політичними утвореннями, а рівень цін на справжніх ринках залежить від багатьох соціально-політичних чинників. Вся політична діяльність має на меті задоволення економічних переваг чи потреб, так само як і досягнення певних соціокультурних цілей.

Тому три сфери колективних людських дій – економічна, політична і соціальна – не є автономними сферами людської дії. Більш того, жодна модель не може розділити фактори відповідно зазначеним категоріям економічного, політичного і соціального, і обходитися тільки одним видом змінних, розглядаючи інші як константи. Існує єдиний набір правил або єдиний набір обмежень, усередині яких діють ці різноманітні структури.

На думку І. Валерстайна, ми маємо потребу у фундаментальній реорганізації всієї пізнавальної діяльності у соціальних науках в глобальному масштабі, що передбачає вихід за рамки дисциплінарного поділу соціальних наук, який склався в XIX ст. – причому швидше не через розвиток міждисциплінарних досліджень, а через метадисциплінарний аналіз єдиної і цілісної соціальної реальності. Адже переплетіння гуманітарних дисциплін все більше зростає, тому настав час вирватися з цієї «інтелектуальної трясовини», визнавши, що всі вони, по суті, – одна наука про людське суспільство, а саме – історична соціальна наука.

Оригінальність підходу І. Валерстайна полягає в тому, що він пропонує принципово нову дослідницьку перспективу аналізу соціальних, економічних і політичних процесів, – світ-системну перспективу, в якій світ виступає як певне системне і структурне ціле, закони розвитку якого визначають траєкторію руху всіх окремих національних суспільств і держав.

Література: 1.Wallerstein I. The Modern World-System. Vol. 1: Capitalist Agricultural and the origins of the European World-Economy in the sixteenth Century (New York: Academic Press, 1974).

Елсукова Алина

Донецкий государственный университет управления

(Украина, г. Донецк)