Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Sbornik_2011.doc
Скачиваний:
33
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
1.7 Mб
Скачать

Використання методу дерев класифікації у дослідженні еміграційних установок сучасного українського студентства

Метод дерев класифікації як метод експлораторного аналізу даних є евристичним для вивчення феноменів, що потребують глибинних розвідок. У межах даного дослідження ми звертаємося до аналізу групи «потенційних емігрантів», який дозволив виокремити з усього масиву даних змінні, які найбільше пов'язані з прийняттям рішення про виїзд за кордон з метою ПМП. В якості змінної, що групує, ми обрали питання анкети «Чи бажаєте Ви виїхати за кордон до однієї з країн далекого зарубіжжя з метою ПМП?», а в якості незалежних змінних – усі інші питання анкети, тобто 332 ознаки (дослідження кафедри соціології ХНУ ім. В.Н.Каразіна, вибірка репрезентативна, обсяг – 3058 респондентів). На підставі аналізу побудованого дерева ми отримали певні правила класифікації, які дають можливість зробити наступні прогностичні висновки:

  1. Якщо респондент декларує згоду на зміну українського громадянства та не пов'язує свою долю та майбутнє з Україною (або не відповів на це питання), а також планує виїхати за кордон з метою тимчасового заробітку, то з ймовірністю 0,73 цей респондент є «потенційним емігрантом» (тобто він артикулює бажання щодо виїзду за кордон з метою ПМП).

Зазначимо, що цей висновок верифікує «дефіцит» громадянської ідентичності «потенційних емігрантів», що має прояв як на легітимному (відмова від громадянства), так і на особистісному рівні (відсторонення від майбутнього країни).

  1. Якщо респондент частково чи абсолютно згоден з тим, що ворогами України є країни Заходу (чи абсолютно з цим не згоден), не пов'язує свою долю й майбутнє з Україною й при цьому планує виїхати за кордон з метою тимчасового заробітку, то з ймовірністю 0,57 цей респондент прагне виїхати за кордон на ПМП.

Цей висновок є доволі неочікуваним, оскільки поєднує у собі протилежні альтернативи: якщо респондент не згоден з тим, що ворогами України є країни Заходу, не пов'язує свою долю й майбутнє з Україною, тоді бажання виїзду за кордон (скоріше за все, саме у країни Заходу) з метою ПМП є доволі логічним. Але предиктором виїзду за кордон на ПМП тут виступає згода з тим, що ворогами України є країни Заходу. Цей випадок, на наш погляд, добре ілюструє напрямок можливої еміграції студентства, оскільки далеко не завжди мова йде про виїзд до країн західної цивілізації. У цьому контексті постає питання, яким чином наші респонденти зрозуміли «Виїзд до країн далекого зарубіжжя», оскільки тут може матися на увазі виїзд до країн СНД, країн Сходу й т.ін. У цьому сенсі рішення виїхати до «ворожих» країн є своєрідним вибором «найменшого зла», адже ця група респондентів не пов'язує свою долю та майбуття з Україною (тобто декларує певне відчуження, відсторонення у ланцюгу «я-країна»).

Цікавим є той факт, що в перших двох дослідницьких висновках фігурує бажання виїхати за кордон з метою тимчасового заробітку у зв'язку із наміром виїзду на ПМП. По-перше, це підкреслює актуальність використання поняття «еміграційні установки» (а не «міграційні установки»), адже намір виїхати за кордон на тимчасову роботу далеко не завжди розуміє під собою бажання повернутися на батьківщину. По-друге, це свідчить про гомогенність складу групи «потенційних емігрантів».

  1. Якщо респондент не бажає отримати громадянство іншої країни й не прагне виїхати за кордон ні на навчання, ні з метою тимчасового заробітку, то з ймовірністю 0,96 він не має наміру залишити батьківщину назавжди. Головними особливостями зарахування до цієї групи «патріотів» є відсутність бажання виїзду за кордон поза залежністю від мети візиту й відмова від зміни громадянства.

Цікавим є той факт, що листя дерева не містили таких змінних, як громадянська ідентичність чи питання цілого блоку анкети, присвяченого вивченню ланцюга «я-країна». Це свідчить про значущу інформативну й змістову навантаженість питання щодо зміни громадянства у дослідженні феномену еміграційних установок та зумовлює пошук й розробку нового інструментарію, який буде більш «чутливим» для проведення глибинних розвідок.

Добржанська Оксана

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

(Україна, м. Чернівці)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]