Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Sbornik_2011.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
1.7 Mб
Скачать
  1. Стрельнікова Олена

  2. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

(Україна, м. Харків)

Мотиваційні аспекти доброчинної діяльності у сучасному суспільстві

Доброчинна діяльність як вид умотивованої соціально схвалюваної діяльності може розглядатися у різних контекстах: у філософському (як добродіяння), у психологічному (як реалізація потреби у визнанні, самоактуалізації), у теологічному (як християнська чеснота) та у соціологічному (як окремий соціальний інститут). Саме у контексті розгляду доброчинності як соціального інституту, що знаходиться в стадії оформлення, аналіз мотиваційних аспектів доброчинної діяльності стає вкрай актуальним.

У науковому дискурсі проблематика дослідження мотиваційних чинників доброчинної діяльності представлена досить широко. Представники марксистської теорії вважали, що основний та взагалі єдиний мотив доброчинності полягає у прагненні отримати соціальну користь та податкові пільги, що призведуть до покращення соціального стану. Вчені, орієнтовані на пошук духовних коренів соціальної активності (М.О. Бердяєв, С.М. Булгаков, М. Вебер, Е. Ендрюс, Г.О. Миронова, В.С. Соловйов, П.О. Флоренський та ін.), акцентують увагу лише на релігійних, патріотичних та культурно-естетичних причинах доброчинності.

Сучасні дослідники (І. Антонович, Т. Журавльова, О. Кузіна, О. Костіна, Е. Тазьмін), спираючись на вивчення особливостей історичного розвитку доброчинності та на сучасну доброчинну практику, вирізняють такі мотиви, що спонукають займатися доброчинною діяльністю: наслідування народної традиції, моральний мотив, співчуття, релігійний мотив, мотив престижу, соціального визнання, мотив усвідомлення громадянської солідарності й справедливості та мотив патріотизму.

В межах мотиву престижу та соціального визнання вважаємо за доцільне говорити про виокремлення ще одного мотиву доброчинної діяльності – мотиву наслідування моди. Спираючись на одну з основних функцій моди (мода стає своєрідним індикатором соціального статусу та престижу), автор вважає, що її наслідування задовольняє потребу індивіда належати до певної спільноти (індивід отримує від цього певне задоволення).

Слід зазначити, що, на відміну від мотиву престижу та соціального визнання (в основі якого знаходяться бажання отримати схвалення та самореклама), мотив наслідування моди передбачає можливість впливу на соціальний статус, а також наслідування певних соціальних класів шляхом запозичення певних культурних зразків. Іноді дане запозичення стає одним із засобів самоствердження, іноді відбувається автоматично, без аналізу спонукальних причин (за формулою «робити як усі», де під «усіма» розуміються члени саме тієї спільноти, до якої індивід прагне належати).

Підбиваючи підсумок, можна зазначити, що дослідження мотиваційних чинників доброчинності свідчить про їх різноманітність у сучасному суспільстві (від співчуття до отримання певної користі). До наведеного вище переліку автор вважає за доцільне додати такий мотив доброчинної діяльності, як наслідування моди, що постає під час аналізу мотиваційних чинників доброчинності. На нашу думку, фактично йдеться про відсутність раціонального мотиву надання доброчинної допомоги, яка на сучасному етапі обумовлена бажанням відповідати моді. Однак, незважаючи на мотиви соціально позитивної дії, соціальна цінність власне дії та значущість доброчинності загалом не знижується.

Література: 1.Вебер М. Избранные произведения [Текст] / М. Вебер. — М.: Прогресс, 1990.— 805 с. 2.Веблен Т. Теория праздного класса [Текст] / Т. Веблен. — М.: Прогресс, 1991. — 543 с. 3.Костина Е. Ю. Благотворительность в российском обществе как социальный институт и вид социальной деятельности: На материалах Приморского края: дис… канд. соц. наук. — Владивосток, 2005. — 221 с.

Сушко Поліна

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

(Україна, м. Київ)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]