Зростання рівня захворюваності школярів як соціальна проблема

В останні роки медики фіксують зростання рівня захворювань серед підлітків різного шкільного віку, почастішали і випадки смерті учнів на уроках фізкультури. Ця проблема є досить актуальною на сьогоднішній день, і потребує детального вивчення та прийняття невідкладних заходів.

Для початку автор вирішив з’ясувати, який відсоток дітей шкільного віку мають ті чи інші проблеми із здоров'ям. Аналіз медичної документації виявив, що на кінець 2010 року 56% школярів м.Сніжне віком від 6 до 17 років перебували на диспансерному обліку, тобто мали хронічне захворювання. У порівнянні з 2005 роком рівень захворюваності виріс приблизно на 6%. Щоб краще зрозуміти причини такого високого рівня захворюваності, автором опитав трьох дитячих лікарів. Поряд з поганим станом екології регіону, велике значення медики приділили культурному фактору, відвівши йому в структурі факторів, які впливають на здоров’я учнів, 50% впливу. Фахівці пов’язували високий рівень захворюваності з частими випадками вживання підлітками алкоголю та паління, практичною відсутністю фізичної активності, низьким рівнем побутової та виховної культури сімей, а також із недостатньою увагою закладів освіти до виховання культурних навичок особистості та прищеплення основ здорового способу життя. Тобто витоки захворюваності дітей експерти вбачають не тільки в генетичних порушеннях, а й у соціальних факторах.

Для перевірки цієї версії автором було проведено анонімне анкетування в одній із шкіл м.Сніжне. В ньому взяли участь 84 учні 9 та 10 класів. В результаті з’ясувалось, що майже 25% учнів почали вживати алкоголь раніше 13 років, понад 60% перебували в стані алкогольного сп’яніння принаймні раз в житті. Що стосується паління, 30% юнаків вперше спробували цигарку в 11 років або раніше, а 40% дівчат вперше закурили у 14-15 років. Були випадки вживання наркотичних речовин, але цей факт був досліджений додатково, поза анкетуванням.

Близько 75% опитаних практикували фізичну активність лише на уроках фізкультури, а більшість вільного часу учні схильні проводити за комп’ютером чи телевізором. Опитування стосувалося також і сімейного побуту. Більше половини учнів не доводять до відома батьків справжнє місце свого перебування у вільний від занять у школі час, у 45% підлітків батьки палять і регулярно вживають алкоголь в їхній присутності. Також траплялися випадки, коли батьки самі пропонували дітям алкоголь.

Звичайно, опитування стосується одного невеличкого регіону нашої країни, проте такі випадки не є виключенням. Дослідження доводить, що проблема захворюваності учнів має соціальне коріння та залежить від дотримання підлітками здорового способу життя. Тому клопіт про здоров’я дітей як майбутнього нації має бути піднятий на інституціональний рівень освіти та сім’ї, а не обмежуватися медичною сферою.

Для вирішення цієї соціальної проблеми, на нашу думку, слід активізувати пропагування здорового способу життя не тільки серед учнів, але й серед дорослого населення; забезпечити умови для рухової активності дітей, удосконалити заходи з підняття рівня культури українського населення через об’єднання зусиль державних структур та громадських організацій.