Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
оп.кон 2.doc
Скачиваний:
107
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.55 Mб
Скачать

Пам'ятка "бесіда зі співробітником, що звільняється"

  1. Реакції на повідомлення про звільнення

Повідомлення про звільнення – це завжди стресовий фактор, незалежно від того, очікувалося воно людиною чи ні. Реакції на виникаючий стрес різноманітні. Те, як реагує людина, залежить від трьох обставин:

  • від того, по чому звільнення – фактор стресу "б'є": самооцінка, плани на майбутнє, кар'єра, матеріальні проблеми і так далі;

  • від того, чи встигли людину підготувати до ситуації, виробити способи компенсації;

  • від типу психологічного контролю людини: зовнішній – коли людина шукає причини того, що відбувається з нею у зовнішніх обставинах, і внутрішній – коли те, що відбувається інтерпретується як залежне в першу чергу від її дій.

  1. Неконструктивні реакції на стрес, що найчастіше зустрічаються

Пригніченість.

Стрес виникає через зниження самооцінки. У думках: "Я гірше інших!", прокручування епізодів роботи, відсутність плану дій (як на найближче майбутнє, так і на перспективу). У почуттях: подавлений настрій, апатія, розгубленість. У поведінці: сповільненість, млявість, відсутність ініціативи в розмові.

Розгубленість.

Звільнення впливає на плани на майбутнє, можливо – породжує матеріальні проблеми. У думках при цьому – "картинки" майбутнього, безвихідність ситуації.

Образа.

Стрес – зниження самооцінки. У думках: "Інших залишають, тому що в них краще відносини з начальством (їм більше повезло)", "Життя несправедливе. Шукаються негативні якості керівника і товаришів по службі. Плани подолання ситуації відсутні. У почуттях: образа, розгубленість, роздратування. У поведінці: спроби з'ясувати причини звільнення, навести аргументи, що показують невірність рішення, у жінок можуть бути емоційні атаки на керівника і товаришів по службі.

Варіант: деструктивна образа.

Відрізняється тим, що бесіда ведеться з позицій "не маєте права". Бувають спроби консолідації тих, що звільняються в боротьбі за свої права, звинувачення компанії в неправильному керівництві.

Неконструктивність цих реакцій полягає насамперед у тім, що людина зосереджена на негативних моментах і в неї відсутній план подолання ситуації, план подальших дій.

3. Стратегія і тактика бесіди з особою що звільняється.

Дві задачі:

  • допомога особі що звільняється;

  • запобігання негативного впливу, особи що звільняється на психологічний клімат і роботу колективу.

Для цього необхідно:

  • допомогти співробітнику зняти емоційну гостроту ситуації,

  • допомогти йому побачити перспективу подолання ситуації.

У бесіді необхідно враховувати наступне:

  • Ведіть бесіду не від імені компанії, а як особисту бесіду.

  • Не апелюйте до ситуації "узагалі" або проблем компанії, а наголошуйте на конкретних проблемах – своїх і співробітника.

  • Не намагайтеся перекласти відповідальність на вище керівництво.

  • Уникайте фраз типу: "Я вас розумію!" – вони сприймаються як формальність і викликають протест ("Легко тобі говорити, не тебе звільняють!").

  • Почніть з короткого формулювання власної проблеми в ситуації розмови ("Не знаю, як почати говорити про твоє звільнення").

  • Не слід угадувати почуття і думки співрозмовника, а також пропонувати шляхи їх вирішення. Задача – допомогти співробітнику сформулювати свої проблеми й у словах виразити почуття. Це допомагає співробітнику зняти емоційну гостроту ситуації, перевести проблеми в раціональний план і настроїтися на самостійний пошук подолання, це допомагає йому взяти на себе відповідальність за вихід із ситуації. Далі можна допомогти співробітнику поставити конкретні задачі, вирішення яких є виходом із ситуації для даної людини – тобто шляхом вирішення його проблем. Важливо не нав'язувати свого бачення ситуації, а допомагати йому висловитися.

  • Після цього можна обговорити, які з задач допоможе вирішити наданий компанією пакет допомоги.

Звичайно, якщо навіть Вам далося блискуче провести процес звільнення, треба не забути подумати і про почуття тих, хто залишився в компанії! А почуття ці неоднозначні: "Слава Богу, пронесло! Але хто знає, що буде завтра?" , "Тепер працювати прийдеться більше, а одержувати менше!". Причому врахуйте – ці почуття теж можуть бути джерелом стресу! Як пожартував менеджер однієї з компаній: "Схоже, що прийдеться говорити, щось подібне до - добродії, у нас для вас неприємна звістка: ви – залишаєтеся!"