Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Отчет Кучер.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
08.11.2019
Размер:
139.78 Кб
Скачать

Міністерство аграрної політики України

Державний вищий навчальний заклад

“Херсонський державний аграрний університет”

Агрономічний факультет

Кафедра землеробства

ЗВІТ

про проходження виробничої практики

з ОКР 6.090101 “Бакалавр” в ДПДГ «Інституту рису» Скадовського району Херсонської області

Студента 4 курсу 2 групи

агрономічного факультету

Власова Андрія

Керівник практики: доцент, к.с.-г. наук

Жуйков О.Г

Херсон – 2011

ЗМІСТ

Вступ

  1. Загальні відомості про господарство.

  2. Грунтово-кліматичні умови господарства.

  3. Організаційно-економічна характеристика господарства.

  4. Аналіз стану агрономічної служби в господарстві.

    1. 4.1Технологія вирощування основних с.-г. культур, застосування інтенсивних та індустріальних технологій у господарстві, кормо- виробництво та насінництво.

    2. 4.2.Сівозміни, система обробітку ґрунту, боротьба з забур´яненістю полів. Використання зрошуваних земель у господарстві.

    3. 4.3Накопичення та використання органічних та мінеральних добрив.

    4. 4.4Шкідники і хвороби с.-г. культур та засоби боротьби з ними.

    5. 4.5Характеристика і оцінка механізації с.-г. робіт у господарстві.

  5. Охорона праці.

  6. Охорона навколишнього середовища.

Висновки та пропозиції.

Список використаної літератури.

Додатки

Вступ

Мета практики: закріплення, розширення і поглиблення студентами теоретичних знань одержаних на факультеті.

В завдання практики входить:

  1. Вивчити технологію вирощування різних видів продукції рослинництва.

  2. Ознайомитися з структурою і методами управління підприємства.

  3. Ознайомитися з наявністю техніки, обладнанням та механізацією виробничих процесів.

  4. Вникнути в роботу агрономічної служби та головного агронома – як спеціаліста.

  5. Як впроваджуються досягнення науки і техніки у виробництво.

  6. Підготовити розділ охорони праці і техніки безпеки в господарстві.

Розділ 1

Загальні відомості про господарство

ДПДГ Інституту рису знаходиться у с.Антонівка, Скадовського району, Херсонської області. Відстань до районного центру м. Скадовськ, до збуту та переробки сільськогосподарської продукції становить 3 км. Відстань до обласного центру – м. Херсон – 100 км. Відстань до найближчої залізничної станції - с. Мирне, Каланчакського району становить 35 км.

Загальна площа сільськогосподарських земель що входять до адміністративно-територіальних одиниць:

Загальна площа земель 2593,7 га

З них :

Сільськогосподарських 2359,2 га

Рілля 2264,2 га

Пасовища 95,0 га

Площа лісів та ін. лісовиритих площ 19,0 га

Ставки і водоймища 112,0 га

Безпосередньо за дослідним господарством для проведення наукової роботи закріпленно 160 га

Спеціалізація господарства переважно вирощування культури рису. Територія землекористування господарства розташоване у зоні південного сухого степу, ґрунтовий покрив якої представлений, в основному, темно-каштановими .

На основі даних можна зробити висновок, що середня облікова чисельність працівників в дослідного господарства на 2010рік становила 50 осіб. Відповідно адміністративно-керівний персонал становить 8 осіб. Молодші наукові співробітники 10 осіб. Головний бухгалтер 1 особа. Лаборанти 27 осіб. Механізатор 1 осіба. Водії 2 осіби. Бібліотекар 1 особа. Прибиральниця 1 особа.

Розділ 2 грунтово- кліматичні умови зони з урахуванням особливостей господарства

Південь України, де розміщена зона рисосіяння, в грунтово-гідрогеологічному і природно-економічному відношеннях є в основному відособленим регіоном і відноситься до меліоративно- несприятливого району. Рисосіючі райони Херсонської області розташовані в приморській частині на одній із древніх надзаплавних терас дельти Дніпра Краснознам’янського масиву, магістральний канал якого бере початок на 61-му кілометрі Північно-Кримського каналу, проходить із півночі на південь у напрямку до м. Скадовськ, а потім повертає на захід і тягнеться уздовж узбережжя Чорного моря. Поверхня тераси представлена слабопохилою до півдня рівниною з перевищенням поверхні землі від 0 до 20 м над рівнем моря та великою кількістю безсточних та слабосточних понижень – подів. Понад 100 тис. га площі цих понижень складають малопродуктивні землі, що займають ділянки від декількох гектарів до декількох сотень гектарів і більше, глибина яких у переважній більшості не переважає 6-8 м, але є зниження з абсолютними відмітками, близькими до рівня моря або нижче його.

Клімат Херсонської області помірно-континентальний, посушливий з великою кількістю тепла та сонячного світла, характеризується незначною середньорічною кількістю опадів (330мм) і їх несприятливим розподілом по сезонах року.

Упродовж вегетаційного періоду, як правило, переважає висока температура і низька відносна вологість повітря. Тривалість безморозного періоду коливається в межах 184 – 205 діб. Кількість днів з температурою вище 10°С – 187, вище 15°С – 137 днів. Сума середньодобових температур повітря вище 10°С складає 3411°С, вище 15° С - 2748°С.

В липні та на початку серпня середня температура повітря тримається на рівні 23 - 24°С, максимальна – 38 – 39°С, а на поверхні грунту – 60 – 61°С.

Середньорічна кількість опадів складає 330 мм, хоча в окремі роки кількість опадів коливається від 161 до 517 мм за період з температурою вище 100 С випадає в середньому 200 мм опадів. Максимальна місячна сума опадів протягом вегетаційного періоду знаходиться в межах від 70 до 150 мм. Періоди злив чергуються з тривалими періодами бездощів’я, що нерідко перевищують 50 – 60 днів. Випаровуваність для зони рисосіяння Херсонської області складає 900 – 1000 мм на рік. Умовний показник зволоження (ГТК) району дорівнює 0,42 – 0,60, средньорічна відносна вологість повітря – 70-75%, влітку вона знижується до 60-65%.

Взагалі в 2010 році склалися оптимальні погодні умови для росту і розвитку рослин рису на початку вегетації. В цей період спостерігалася середньодобова температура повітря 11,4-18,2°С, мінімальна температура повітря знижувалася до 2,0 – 9,0°С, максимальна температура повітря досягала 21 – 28,3°С. Сходи рису відмітили 21-23 травня, кущіння – в першій декаді червня.

В 2010 році міжфазний період трубкування-викидання волоті рису відмітили в першій декаді липня – третя декада серпня, в залежності від групи стиглості зразків. Температура повітря в цей період становила 23-27,4ºС, мінімальна 13-18,5ºС, а максимальна підвищувалась до 32,0-40,0ºС.

Молочна та воскова стиглість в 2009 році настала в другій декаді липня – друга декада вересня в залежності від групи стиглості зразків. Температура повітря в цей період була 26 – 16,8 мінімальна температура знижувалася до 14ºС, максимальна була дуже високою і становила 40,0ºС. Повна стиглість відмічена в першій декаді серпня – третій декаді вересня.

Тривалість вегетаційного періоду складає 96-149 діб в. Сума активних температур повітря за вегетаційний період становить 3463ºС. Погодні умови 2009 року сприятливі для росту і розвитку рослин рису.

Значним чином на клімат даної зони впливає Чорне море. Вузька 15 – кілометрова прибрежна смуга систематично підпадає під дію берегових вітрів (бризів), направлених вдень з моря на сушу, уночі з суші на море, що в значній мірі послаблює шкідливу дію суховіїв на культурні рослини. Пануючими вітрами є вітри східного і північно-східного напрямку. Середньорічна швидкість вітру складає 4 м/сек. В середньому за вегетаційний період тут буває більше 15-25 днів із суховіями.

Зима коротка, м’яка із частими відлигами і значними підвищеннями температури до 11 – 15°С. Найбільш холодним місяцем є січень, середня температура якого коливається від –4 до –20°С. Найнижчі зимові температури досягають -30°С. Нижче наведені у вигляді таблиці і графіків метеорологічні дані по опадам і температурі.

Таблиця 2.1

Середні температура повітря (град.) і кількість опадів,мм за 2011р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

рік

Температура

-3,0

-2,4

4,3

11,4

17,9

20,5

22,7

21,8

17,2

16,6

5,6

-0,5

11,0

Опади

15

14

11

0,0

18,1

24,0

0,0

28,5

72,7

29

27

27

266,3

Ґрунтовий покрив зони рисосіяння представлений темно-каштановими та каштановими солонцюватими ґрунтами в комплексі з солонцями, а самій прибрежній частині Чорного моря та його заливів переходять в солончаки.у

У зоні каштанових солонцюватих ґрунтів зустрічаються мілкі, середні, глибокі солончакуваті та осолоділі солонці, які рясно розкидані невеликими плямами серед основного ґрунтового фону. Плями солонців складають від 10 до 35%, а в прибрежній зоні – до 50% загальної площі.

За механічним складом ґрунти середньосуглинкові і характеризуються сильно ущільненою будовою, слабкою пористістю, низькою вологоємкістю, внаслідок чого схильні до запливання, а при висиханні – до утворення кірки. Реакція ґрунтового розчину звичайно коливаєтьтся від слабколужної (рН 7,0-7,5) і лужної (рН 7,7-8,5) у верхніх шарах ґрунту до лужної і сильнолужної (рН 7,6-9,0) у ґрунтовій породі. Хімічний склад ґрунтових вод відповідає сульфатно-гідрокарбонатному і гідрокарбонатно-сульфатному типам із мінералізацією 1-3 г/л, глибина їх залягання в прибрежній зоні коливається від 1 до 5 м від поверхні землі.

Вказані вище ґрунти характеризуються 40-60см шаром гумусового горизонту і мають невисоку родючість. Зокрема вміст гумусу в орному шарі коливається від 1,5 до 3,4%, кількість рухомих форм азоту біля 3,0-3,7 мг на 100 г ґрунту.

Розділ 3

Організаційно-економічна характеристика господарства.

Аналізуючи організацію виробництва сільськогосподарської продукції в господарстві можна зробити висновок, що рівень виробництва в господарстві досить високий.

Господарство рентабельне, прибуток одержують в основному за рахунок галузі рослинництва. Серед виробництва с/г продукції головне місце займають зернові культури. В структурі товарної продукції найбільшу питому вагу займає виробництво насіння озимої пшениці.

Наявних із сільськогосподарських машин, більша частина потребує капітального ремонту. Низький технічний стан техніки пояснюється тим, що вона застаріла та без належного догляду її стан був би ще гірший.

Для покращення економічного положення господарства необхідно:

- введення науково-обгрунтованої системи застосування добрив, яка забезпечує стабільні врожаї та покращить їх якість;

- скласти технології вирощування культур, які будуть відповідати економічному положенню господарства, що склалося, та застосувати їх;

- необхідність розробки прогресивних норм виробітку та тарифікації на окремі роботи;

- приділити необхідну увагу селекції та насінництву продуктивних сортів різних культур, а також розвитку садівництва, як перспективну галузь в даному регіоні.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.