4.3.Система удобрення

Один із найважливіших засобів інтенсифікації землеробства в господарстві і підвищення його рентабельності, раціональне і грамотне використання удобрення. Таким чином система добрив в сівозмінах господарства це організаційно-господарчий, агрохімічний комплекс заходів, направлених на виконання науково-обґрунтованого плану використання добрив, строки їх внесення і способи заробки їх під с/г культури. Цей план складений в господарстві з врахуванням біологічних особливостей культур, величиною плануємого урожаю, ґрунтово-кліматичних умов, післядія добрив, особливості кожного поля, балансу поживних речовин, вплив добрив на якість врожаю і підвищення родючості ґрунту.

Система добрив і їх використання включає наступні основні задачі:

• Збільшення врожайності с/г культур і отримання продукції високої якості.

• Підвищення і постійне підтримання родючості ґрунту.

• Ефективне використання добрив, підвищення використання родючості ґрунту підвищує систему землеробства.

В господарстві зберігаються і використовуються добрива таким чином: аміачна селітра, сечовина, гранульований суперфосфат, подвійний суперфосфат, карбонат амонію. Ці добрива використовуються для внесення під основний обробіток ґрунту (карбонат амонію, аміачна вода, суперфосфати, амофос) при посіві (суперфосфатом) в передпосівну культивацію (аміачна селітра, амофос) в підживлення (сечовина, аміачна селітра) мінеральні добрива в господарстві зберігаються в сухому критому складі з вентиляцією та охороною.

4.4. Шкідники і хвороби сільськогосподарських культур та засоби боротьби з ними.

Агротехнічні заходи можуть змінювати мікроклімат (температуру, вологість) у травостої польових культур, умови життя комах і збудників хвороб у несприятливий для них бік розвитку.

Високий агрофон сприяє одержанню високого урожаю, загибелі багатьох шкідників і збудників хвороб, підвищенню стійкості рослин проти пошкодження.

Раціональне розміщення й чергування культур у сівозміні, вибір кращих попередників, дотримання оптимальних строків сівби і глибини загортання насіння мають велике значення при запобіганню розвитку тих шкідливих організмів, які продовжують свій цикл розвитку на рослинних рештках, нагромаджуються у ґрунті й здатні довгий час бути життєздатними.

На стійкість рослин проти шкідливих організмів позитивно впливає правильна система удобрення, своєчасний і якісний догляд за посівами. Знищення бур’янів заважає розселенню комах і поширенню збудників хвороб.

Важливим заходом є впровадження у виробництво стійких сортів, а також дотримання правильної системи насінництва. При розміщенні посіві слід дотримуватися просторової ізоляції, яка затрудняє переліт комах і запобігає ураженню рослин збудниками хвороб.

При використанні інтенсивних систем землеробства треба застосовувати хімічні засоби боротьби з шкідниками і хворобами рослин. Основою хімічного методу є використання отруйних для шкідників хімічних сполук – пестицидів, які залежно від призначення поділяються на інсектициди – препарати які застосовують проти шкідливих комах, акарициди – проти кліщів, фунгіциди – проти збудників хвороб, гербіциди – проти бур’янів, родентициди – проти гризунів.

Способи застосування хімічних препаратів для боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур.

Обприскування – нанесення на об’єкти обробки (рослини і ґрунт) дрібних крапель рідких отрутохімікатів за допомогою спеціальних машин (обприскувачів). Для обприскування застосовують розчини, емульсії, суспензії.

Обпилювання – нанесення пестицидів у вигляді порошку на поверхню рослин, посівного матеріалу і ґрунту за допомогою спеціальних машин (обприскувачів).

Фумігація – насичення повітря в закритому приміщенні або ґрунті хімічним препаратом у газоподібному чи пароподібному стані.

Аерозолі – дуже дрібні часточки пилу і краплі рідини, які знаходяться у завислому стані в атмосфері або пестициди у вигляді диму, туману.

Отруйні принади – кормові рослини оброблені розчином отрути або змішані з нею – розкидають в місцях нагромадження шкідників.