Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Олія.doc
Скачиваний:
34
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
942.08 Кб
Скачать

47

міністерство аграрної політики україни

державний вищий навчальний заклад

«херсонський державний аграрний університет»

Кафедра менеджменту організацій

Самостійна робота

на тему:

«Маркетингове дослідження ринку рослинних олій»

Виконала: студентка ІІІ к. 4 г. ЕФ

Сеннікова Марина

Перевірила: к.с.-г.н., доцент

Боліла С.Ю.

ХЕРСОН2009

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 ЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ РОСЛИННИХ ОЛІЙ

    1. Значення для здоров’я людини рослинних олій …………………….....5

    2. Класифікація рослинних олій залежно від сировини……………….....6

1.3 Класифікація рослинних олій в залежності від глибини їх очищення……………………………………………………………………10

1.4 Мікси та майбутнє………………………………………………………...12

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ РИНКУ РОСЛИННИХ ОЛІЙ

    1. Аналіз світового ринку рослинних олій………………………………...13

    2. Аналіз українського ринку рослинних олій…………………………….16

2.3 Цінова ситуація на ринку рослинних олій……………………………...22

2.4 Державне регулювання ринку рослинних олій………………………...24

РОЗДІЛ 3 МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ РОСЛИННИХ ОЛІЙ

3.1 Методологія проведення маркетингового дослідження в місті

Херсоні …………………………………………………………………...26

3.2 Результати маркетингового дослідження ринку рослинних олій в місті Херсоні………………………………………………………………… 27

3.3 Пропозиції для виробників рослинних олій………………………….36

ВИСНОВКИ 38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39

ДОДАТКИ 40

ВСТУП

За сучасних умов господарювання ринок рослинних олій серед основних світових продовольчих ринків є найбільш динамічним у своєму розвитку. Даний ринок для України має стратегічно важливе значення, оскільки є стабільним джерелом валютних надходжень. Отже, подальша участь України на світовому ринку рослинних олій є досить важливою.

Актуальність вивчення олійного ринку зумовлена перш за все тим, що в сучасних умовах господарювання ефективне використання потенціалу України неможливе без дослідження світових тенденцій розвитку ринку олії, вивчення структури попиту та пропозиції як на національному, так і

на світовому ринку, аналізу конкурентних переваг України та перспективних напрямків розвитку даної галузі.

Дослідженням розвитку світового та вітчизняного ринку рослинних олій займаються такі вітчизняні науковці як В.Листопад, М. Моісеєва та

Л. Старшинська.

Однак, питання моніторингу і прогнозування кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків рослинних олій, проблеми пов’язані з формуванням конкурентної стратегії виходу на зовнішні ринки українських товаровиробників є недостатньо вивченими. Таким чином, сучасні тенденції розвитку даного ринку стали підставою для проведення данного дослідження.

Об’єктом дослідження є ринок рослинних олій.

Предметом дослідження є особливості споживання, мотивації покупців, фактори споживчих переваг, виявлення конкурентних переваг.

Метою дослідження є визначення споживчих переваг та попиту на ринку рослинних олій міста Херсона (мікрорайон Житлоселище).

Завданнями дослідження є:

  • вивчення стану та перспектив розвитку ринку рослинних олій міста Херсона та України вцілому;

  • визначення ролі державного регулювання ринку рослинних олій;

  • визначення споживчих переваг студентів Херсонського державного аграрного університету;

  • дослідження поінформованості споживачів щодо стану на ринку рослинних олій;

  • формування практичних рекомендацій для виробників та торгівельних організацій рослинних олій.

Методи дослідження:

  1. )кількісні методи отримання інформації;

  2. )виборка квотована невипадковим методом;

  3. )кореляційний аналіз;

  4. )порівняльний.

Оскільки дослідження проводиться нами вперше, то ми вибрали невипадково квотовану виборку з точністю 18%, нормоване відхилення становить 1,96.

n=

Отже, обсяг виборки становить 30 осіб.

Для отримання конкретних уявлень про стан на українському ринку рослинних олій ми використали польові дослідження. Первинну інформацію ми отримали методом опитування респондентів під час особистої зустрічі за допомогою опитувального листа (анкети).

РОЗДІЛ 1

ЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ РОСЛИННИХ ОЛІЙ

    1. Значення для здоров’я людини рослинних олій

Порівняно з іншими продуктами, жири мають найвищу калорійність і є основним джерелом енергії. Енергетичні витрати людини забезпечуються за рахунок жирів приблизно на 33 %. Разом з тим, жири виконують інші функції – беруть участь в пластичних процесах організму людини, а також захищають його від впливу зовнішніх факторів, є біологічно цінними продуктами харчування.

Недостатнє надходження жиру в організм людини призводить до порушення центральної нервової системи, послаблення імунологічних механізмів, змін шкіряного покриття, нирок, зору, скороченню тривалості життя.

Водночас надлишкова кількість жиру в раціоні харчування призводить до ожиріння, атеросклерозу, жовчно-камяного та інших захворювань.

Окремі види жирів необхідно споживати відповідно до теорії збалансованого раціонального харчування у певному співвідношенні, бо вони в процесі біологічних перетворень в організмі виявляють взаємний вплив на оптимальність їх дії і засвоюваність. Середня потреба дорослої людини в жирах - 90 г на добу, в тому числі:

- рослинної олії 25-30 г;

- вершкового масла 20-25 г;

- маргарину, кулінарних жирів 40-50 г.

В рослинних оліях міститься більше, ніж в тваринних топлених жирах, вітаміну А, каратону, а також фосфоліпідів, яких зовсім немає в тваринних жирах. Тваринні топлені жири засвоюються гірше (73-95 %), ніж олії (95-98%). Рослинні олії є найважливішими джерелами поліненасичених жирних кислот (лінолевої та ліноленової), необхідними нашому організму для побудови кліток, синтезу гормонів, підтримки імунітету. Поліненасичені жирні кислоти не синтезуються в організмі, а надходять тільки з їжею, регулюють важливі процеси життєдіяльності організму, і саме вони - кращі союзники в боротьбі з атеросклерозом, додають стійкість і еластичність кровоносним судинам, зменшують чутливість організму до дії ультрафіолетових променів і радіоактивного випромінювання, регулюють скорочення гладкої мускулатури і т.д.

Як бачимо, споживання рослинних олій має дуже важливе значення для здоров’я людини. Недостатнє ж або надлишкове їх вживання призводить до порушення нормального функціонування організму.

    1. Класифікація рослинних олій залежно від сировини

Ще з початку 19 століття соняшникова олія стала національним українським продуктом. Вона надзвичайно багата на поліненасичені жирні кислоти. Отже, для нормального повсякденного харчування більше підійде саме соняшникова олія. Вона є однією з найважливіших рослинних олій і дістала велике народногосподарське значення. Використовується безпосередньо в їжу, а також для виробництва маргарину, кулінарних жирів, у миловарінні і лакофарбовій промисловості. Соняшникова олія входить до складу різних медичних препаратів (так, наприклад, обліпихова олія готується на основі соняшникової)

Друга за популярністю в Україні олія – оливкова. Оскільки оливки у нас не ростуть, то вся олія, представлена у цьому сегменті, – імпортна. Як правило, оливкова олія імпортується з Туреччини та Греції, які є найбільшими постачальниками цієї олії у світі, а не Іспанія та Італія, як прийнято вважати у нас. Адже, тієї кількості оливкових дерев, які ростуть в Іспанії та Італії, достатньо для виробництва олії лише для цих двох країн, оскільки там дуже високе споживання саме оливкових жирів. Тому майже вся оливкова олія, яка виробляється в Італії та Іспанії, реалізується на внутрішньому ринку, а невеликі її обсяги постачають у найближчі країни Європи.

Проте, доволі часто та оливкова олія, яка потрапляє до України, і яку ми вважаємо італійською або іспанською, насправді є турецькою або грецькою, яку в цистернах завезли до Іспанії або Італії та розлили під їхніми торговими марками. Нерафінована оливкова олія маркується знаком «Extra Virgin », але така олія дуже швидко окислюється. Тобто, поки ця олія доїхала до Італії або Іспанії, там була забутильована, а потім приїхала до нас, у результаті оксидне число її дуже високе, тобто, якість її нижча.

Але в українських споживачів склався міф щодо турецької та грецької оливкової олії - її вважають менш якісною. Насправді, показники якості такої олії набагато вищі, ніж іспанської та італійської, яка представлена у нас на полицях. Адже, вона потрапила практично з оливкового саду на полицю українського магазину.

Оливкову олію одержують пресуванням м'якоті оливок. Колір оливкової олії - світло-жовтий із зеленуватим відтінком, смак і запах - приємні, проте специфічні. При температурі близько 0° градусів за Цельсієм олія застигає, при нагріванні розплавляється і стає прозорою. Оливкова олія містить менше незамінних жирних кислот і вітаміну Е, ніж деякі інші рослинні олії, але добре впливає на травну систему організму. Олія набула широкого розповсюдження та відомості у Європі завдяки так званій "середземноморській дієті", суть якої полягає у зменшенні споживання тваринних жирів та їх заміні рослинними. Кращі сорти оливкової олії одержують способом холодного віджиму (такі олії називають "extra vіrgіn"). У кулінарії таку олію застосовують як салатну та для готування різних страв при температурі не вище 180°С, тому що при більш високих температурах вона розкладається.

Арахісову олію одержують з плодів земляного горіха (арахісу). Нерафінована арахісова олія має червоно-коричневий колір, рафінована - солом'яно-жовтий. Використовують арахісову олію для смаження різних продуктів, для салатів, але особливо вона підходить до приготування запашного тіста.

Гірчичну олію добувають пресуванням насіння олійних сортів гірчиці - рослини родини хрестоцвітих. Колір олії жовтий, іноді з зеленуватим відтінком. Містить порівняно мало линолевої кислоти. Специфічний смак і інтенсивне забарвлення гірчичної олії обмежують можливість її застосування.

Кунжутну (сезамову) олію одержують з насіння кунжуту. Олія майже без запаху і з приємним смаком. Кунжутна олія - харчовий продукт, рівноцінний іншим рослинним оліям, однак в ній немає вітаміну А и мало вітаміну Е. Олія використовується в кондитерській, консервній та інших промисловостях, а також у технічних цілях.

Лляна олія, одержувана з насіння льону, належить до швидковисихаючих олій. Ця здатність обумовлена високим вмістом ненасичених жирних кислот. Лляна олія має важливе технічне значення: з неї виробляються швидковисихаючі лаки, фарби й оліфу. Вона також вживається у їжу (рафінованою), використовується в медицині (наприклад, як основа для готування мазей).

Пальмову олію одержують з плодів олійної пальми. У м'якоті плоду міститься до 70% олії, багатої каротиноїдами та пальмітиновою кислотою. Вона жовтогарячого кольору і твердішає за температури нижче 30°С. Її застосовують для виробництва маргарину, мила та свічок. Пальмове масло - взагалі саме малоцінне зі всіх рослинних масел. Воно тверде по консистенції і зовні нагадує свинячий жир. Його використовують тільки для обжарювання деяких продуктів. Більш того, для умов среднерусськіх рівнин цей різновид рослинного масла є погано сумісним із звичками організму.

Ріпакова олія, одержувана з насіння ріпаку, вирізняється високим вмістом ерукової кислоти і тому вимагає обов'язкової рафінації. Вона вважається більш технічною, застосовують її в основному в миловарній, текстильній, шкіряній промисловості, а також для виробництва оліф. Після рафінації і гідрогенізації використовується в маргариновій промисловості. Виробляється і для побутового вживання, але через свій специфічний смак, значно поступається соняшниковій. Проте, в Європі є країни, де споживання такої олії високе. Наприклад, в Польщі 70% споживання рослинних жирів складає ріпакова олія, а 15% - соняшникова, і вона там дорожча, ніж у нас. Але, ріпакова олія в Європі на порядок дешевша соняшникової, оливкової та кукурудзяної, і використовується в основному для смаження. У нас же ріпак досить дорога культура. Фахівці вважають, що зниження цін на ріпак в Україні може збільшити сегмент споживання такої олії.

Соєву олію одержують з бобів сої. Соєве масло краще за інших підходить для дитячого харчування, оскільки містить речовини, необхідні для формування центральної нервової системи і зорового апарату. Воно навіть схоже по складу з риб’ячими жирами - в них містяться одні і ті ж поліненасищенниє кислоти. У світовому виробництві рослинних олій вона займає головне місце. Вона має солом'яно-жовтий колір, характерний запах і смак. Соєву олію вживають у їжу і як сировину для виробництва маргарину. В їжу використовується тільки рафінованою. Цінним компонентом соєвої олії є лецетин. Цей вид рослинної олії найбільш розповсюджений у країнах Західної Європи, у США, Японії і Китаї. У Сполучених Штатах соєва олія займає майже 4/5 ринку олії. Соєва олія використовується так само, як і соняшникова.

Кукурудзяну олію одержують із зародків кукурудзи. За хімічним складом кукурудзяна олія подібна до соняшникової. Вона золотаво-жовтого кольору, прозора, без запаху. Ленолевої кислоти в ній до 50%. У продаж надходить тільки рафінована олія. Використовується в хлібопекарській промисловості, для приготування майонезів, для заправки салатів і смаження продуктів. Кукурудзяне масло особливих переваг перед соняшниковим і соєвим не має, проте в нім міститься велика кількість корисних супутніх речовин, які можна знайти тільки в нім.

У Середній Азії популярна бавовняна олія, яку одержують з насіння бавовнику. Нерафінована бавовняна олія - це рідина червоно-бурого кольору зі своєрідним запахом і гірким смаком; рафінована - солом'яно-жовта. В їжу застосовують тільки рафіновану олію, тому що нерафінована бавовняна олія містить отруйну речовину - госсіпол. Хімічний склад і властивості бавовняної олії залежать від сорту бавовнику, а також від району та умов його оброблення. Бавовняна олія використовується, в основному, для виробництва оліфи, а рафінованою - в їжу, для виробництва консервів, маргарину та кулінарних жирів.

1.3 Класифікація рослинних олій в залежності від глибини їх очищення

В залежності від глибини очищення виготовляють олії:

- нерафіновані;

- гідратовані;

- рафіновані недезодоровані;

- рафіновані дезодоровані.

Нерафінована олія має колір, смак і запах, притаманні сировині, і усі сукупні речовини, в тому числі біологічно активні. Ви можете запитати, чим вона відрізняється від базарної олії? Справа в тому, що вже з`явилися унікальні технології, які дозволяють виробляти олію при нижчих температурах, не вище 60 градусів. Це так званий перший холодний віджим. І в Україні є компанії, які виробляють соняшникову олію за цією технологією, наприклад, ТМ «Щедрий дар - перший віджим». Оскільки під час виробництва такої олії не використовуються високі температури, вона дійсно корисна. У ній збережені всі природні вітаміни: А, Е, К, Д. Крім того, лише у цій олії максимально присутні такі речовини, які фосфоліпіди. Вони допомагають розвитку клітин нашого організму. Варто відзначити, що, наприклад, вітаміни можна в будь-який продукт повернути штучно, а ось фосфоліпіди неможливо.

В Україні є тільки два виробники, які роблять таку олію – це ТМ «Щедрий дар – перший віджим» (Полтавський МЕЗ) та «Чумак домашня» (Приколотнянський МЕЗ).

Гідратована олія за біологічною цінністю поступається нерафінованій. Вона має характерні забарвлення, смак і запах. В процесі гідратації виділяються фосфоліпіди і частково інші речовини, що запобігає помутнінню олії під час зберігання.

За біологічною цінністю рафінована недезодорована олія поступається нерафінованій і гідратованій, бо в процесі рафінування з неї виділяють біологічно активні фосфоліпіди, караміноїди, стероли, які є одночасно інгібіторами окислення жиру. Тому рафінована недозодорована олія має меншу стійкість до окислення, але при зберіганні не мутніє, не утворює осадку і має кращий товарний вигляд. Вона прозора, майже знебарвлена, у неї властивий натуральній олії смак і запах.

Рафіновану дезодоровану олію отримують після повного циклу очищення і тому вона немає багатьох речовин, смаку, запаху, не мутніє, майже знебарвлена, але за біологічною цінністю поступається іншим видам. Рафінована дезодорована олія позбавлена смаку, запаху, кольору, властивих натуральній олії.

Але зараз з`явилися технології, які дозволяють залишити природність олії. Наприклад, на Приколотнянському МЕЗ (ТМ «Стожар») встановлена система Софтвер колумн (Soft column) – м`яке очищення, а на Полтавському МЕЗ (ТМ «Щедрий дар») встановлена так звана система холодного рафінування. Ці нові технології дозволяють провести рафінацію за короткий проміжок часу і м’якшим способом, тоді як класична рафінація триває понад годину і при вищих температурах. А майже всі інші заводи використовують стару технологію рафінації.

1.4 Мікси та майбутнє

Організму людини необхідні різні види жирів, зокрема різні види рослинних олій. Тому з`явився новий вид олій – мікси, які зроблені шляхом купажування (змішування різних видів олій).

У Європі мікси з різних видів олій дуже відомі, проте в українців культура споживання такого продукту ще не сформована. Але великі національні виробники вже вивели на український ринок перші мікси, наприклад «Соняшниковий-оливковий мікс» від ТМ «Стожар». До речі, в Європі цей вид міксу найбільш поширений. Крім того, в Європі, і вже в Росії, з`явилися мікси з чотирьох видів олій. Фахівець відзначає, що купажні олії – сегмент, що тільки розвивається в Україні. Підприємствам ще потрібні і технології, і дослідження.

Одним словом, ринок рослинних олій ще потішить українців новими продуктами. Головне, щоб споживач розібрався у всій різноманітності і обрав для себе найбільш оптимальний продукт.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ РИНКУ РОСЛИННИХ ОЛІЙ

    1. Аналіз світового ринку рослинних олій

Характерними рисами світового ринку олій є низька еластичність попиту на продукцію переробки олійних культур, сталі тенденції у пріоритетності споживання певних видів олій окремими країнами, а також широке коло країн, що вирощують олійну сировину відповідно до природно-кліматичних умов.

До найбільш важливих видів рослинної олії входять пальмова, ріпакова, соєва та соняшникова олії. Слід зазначити, що пальмова та соєва олія разом забезпечують майже 2/3 світового виробництва всіх рослинних олій. Збільшення виробництва олії спостерігається за всіма її видами.

Протягом останніх п’яти років у структурі світового виробництва рослинних олій відбулись певні зміни. Так, відбувається зниження ролі соєвої олії, у той час як ріпакова олія характеризується підвищенням споживанням у світовому виробництві. Однак, першість на олійному ринку посідає пальмова олія, частка якої на сьогодні складає 35%. За обсягами зовнішньої торгівлі пальмова олія є безперечним лідером, при чому ця тенденція залишається незмінною впродовж чверті ХХ ст. Якщо раніше обсяги експорту пальмової олії були близькими до обсягів експорту соєвої та її частка у зовнішній торгівлі становила 30%, то тепер наближається до 60% .

Таблиця 2.1.1

Світове виробництво основних олійних культур (за даними фао)

млн.т

 

 

2006/2007 МР

2007/2008 МР

2008/2009 МР

прогноз

Соєві боби

235,9

220,6

238,0

Насіння бавовни

44,6

44,1

42,4

продовж. табл..2.1.1

Ріпак

47,6

48,9

55,0

Арахіс (неочищений)

34,0

35,4

35,9

Соняшник

30,2

28,5

31,8

Пальмові ядра

10,1

11,1

11,8

Копра

5,0

5,2

5,4

Всього

407,4

393,8

420,3

Зростаючі потреби використання олій в технічній сфері, зокрема в біодизельній галузі, спричиняють збільшення попиту на пальмову олію. Достатньо низька ціна на пальмову олію стала одним з основних чинників підвищення зацікавленості, зокрема, європейських виробників біопалива до цього виду олії.

Виробництво соєвої олії в світі зростає, хоча й не так стрімко, як пальмової. Останніми роками зростання виробництва соєвої олії у світі забезпечують США – 24,2%, Бразилія – 19,2% та Китай – 18%.

Ріпакова олія посідає третє місце за обсягами виробництва після пальмової та соєвої. Стрімке зростання в ріпаковому секторі також пов’язано з розвитком біодизельної галузі. За виробництвом ріпакової олії першу позицію займає Китай, доля якого становить 30,1%. Серед інших провідних виробників даного виду олії можна виділити ЄС, який забезпечує 27% світового виробництва, Індія – 12%, Канада – 9,54% та Японія – 5,8%.

Попри структурні зміни на світовому ринку рослинних олій та жирів, соняшникова олія залишається однією із найдорожчих видів рослинних олій, особливо, якщо порівняти з лідируючими за обсягами світового виробництва соєвою та пальмовою оліями. Така ситуація пояснюється тим, що високі європейські ціни на ріпакову олію здійснили суттєвий вплив на зміну пріоритетів споживчого попиту. У світі спостерігається зменшення використання ріпакової олії на користь збільшення використання соняшникової для харчових потреб. Враховуючи, що цінова різниця між ріпаковою та соняшниковою олією суттєво скоротилась і продовжує скорочуватися, можна стверджувати, що це призведе до нарощування імпорту соняшникової олії в ЄС, головним чином з Аргентини та країн Причорномор’я.

Головними виробниками соняшникової олії в світі є країни СНД, які забезпечують 30,4% світового виробництва, тоді як країни ЄС – лише 23%, Аргентина – 17% та Китай – 1,8%.

Загалом, високі світові ціни на рослинні олії формують головні тенденції розвитку глобального ринку та визначають напрямки використання олій в різних секторах економіки.

Стан глобального ринку рослинної олії характеризується за двома головними напрямками:

1) у світі відбувається постійне та динамічне зростання попиту на олії в технічний сфері;

2) збільшення чисельності населення зумовлює зростання споживання олій у харчовому секторі.

Таблиця 2.1.2

Світовий баланс попиту і пропозиції олійних культур (оцінка usda)

млн. тонн

 

Виробництво

Пропозиція

Торгівля

Використання

Кінцеві залишки

Олійне насіння

 

 

 

 

 

2007/2008 МР

391,64

465,20

92,64

338,10

62,56

 2008/2009 МР (оцінка)

396,19

458,75

89,26

337,78

55,43

 2009/2010 МР(прогноз)

 

 

 

 

 

травень

422,12

477,54

90,72

349,20

62,69

Шрот

 

 

 

 

 

2007/2008 МР

230,87

238,80

71,21

229,57

7,25

2008/2009 МР (оцінка)

228,73

235,98

68,44

229,14

6,30

2009/2010 МР (прогноз)

 

 

 

 

 

травень

237,22

243,52

71,20

235,91

6,47

Рослинні олії

 

 

 

 

 

2007/2008 МР

127,86

137,96

52,05

125,81

9,87

2008/2009 МР (оцінка)

131,89

141,77

52,89

130,54

10,17

2009/2010 МР (прогноз)

 

 

 

 

 

травень

136,88

147,05

55,82

135,47

9,61

Головною причиною різкого зростання цін на всі види олій, а також змін співвідношення між ними є стрімке збільшення нехарчового споживання рослинних олій. Хоча для потреб біодизельної промисловості використовується всього 10% рослинних олій, тим не менш, її вплив на ринок досить суттєвий. Нехарчове використання олій щорічно зростає на 2 млн т при паралельному зниженні споживання олій в харчовому секторі, що призводить до загострення конкуренції між двома сегментами ринку.

 Таким чином, поточна ринкова кон’юнктура створює сприятливі умови для інвестицій і просування альтернативних видів палива на основі використання рослинної олії, що призводе до інтеграції світового енергетичного та агропромислового ринків, створить нові потужні

товарні та інвестиційні потоки в олійно-жировому комплексі. При цьому, загальна динаміка підвищення попиту на рослинні олії свідчить про нові пріоритети для України.

 

    1. Аналіз українського ринку рослинних олій

Функціонування олійно-жирових підприємств України має тенденцію до зростання обсягів виробництва в останні роки. Потужності олійно-жирової галузі за останні п’ять років збільшилися вдвічі.

На сьогодні в Україні налічується близько 10 найбільших виробників рослинної олії, які контролюють до 90% всього виробництва. Найбільшими виробниками соняшникової олії виступають ДП «Сан-трейд» (Bunge Ltd.), ЗАТ «АТ Каргілл» (Cargill Inc.), ЗАТ «Євротек», ОДО «Холдинг «Зерноторгова компанія», холдинг «Кернел Групп», промислова група «КМТ», ВАТ «Одеський олійножировий комбінат», ЗАТ «Пологівский МЄЗ». Поряд з великими підприємствами в країні існує декілька тисяч дрібних підприємств з виробництва рослинної олії.

Загальною особливістю галузі є боротьба за основну сировину – насіння соняшнику. Щодо цього питання слід зазначити, що намагаючись завантажити основні потужності, найбільші компанії в останній час пропонують максимальні ціни на закупівельну сировину. Високі внутрішні ціни зумовлюють те, що соняшникова галузь є рентабельною та привабливою для інвесторів.

Проте, порівняльний аналіз рівнів роздрібних цін на олію соняшникову, які склалися в Україні та інших країнах світу  у  квітні - травні 2009 року свідчить, що в основному, вітчизняна ціна є нижчою, ніж в досліджуваних країнах СНД, Євросоюзу, Америки та Азії.

Таблиця 2.2.1.