Обсяг самостійної роботи на занятті

Викладач призначає хірургічні бригади із числа студентів. Одна з них розкриває клітковинні простори підщелепного трикутника, надключичний простір; друга виконує вагосимпатичну блокаду, інша - перев’язку зовнішньої та загальної сонних артерій.

Інструкція до виконання практичної роботи.

1. Розкриття клітковинних просторів:

а) Підщелепного трикутника. Хірург: виконайте розріз довжиною 5-6 см паралельно краю нижньої щелепи на 1 см нижче від нього до підшкірного м’язу включно. І асистент: тупим шляхом відведіть догори крайову нижньощелепну гілку лицевого нерва. Хірург і І асистент: пінцетами підніміть складку поверхневого листка другої фасції шиї, хірург надріжте її скальпелем або ножицями, а потім по жолобчастому зонду розсічіть на всю довжину шкірного розтину. Клітковину підщелепного трикутника розкрийте тупим шляхом. Рану зашийте 5-6 швами, залишивши в ній трубково-марлевий дренаж (трубку обгорнену марлею).

б) Надключичного простору. Розріз шкіри, підшкірної клітковини, поверхневої фасції з підшкірним м’язом і другою фасцією шиї довжиною 3-4 см виконайте паралельно і на 1,5-2,0 см вище ключиці. Гнійник розкривають тупим способом. Дренуйте марлевою стрічкою (турундою).

2. Виконання вагосимпатичної блокади за Вишневським.

Положення хворого на спині з валиком під лопатками, з головою оберненою у протилежний бік. Точку для виконання вагосимпатичної блокади знайдіть одним з наведених способів: місце перетину зовнішньої яремної вени із зовнішнім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м’язу, або посередині заднього краю цього м’язу, або в точці перетину заднього краю кивального м’язу з горизонтальною лінією, проведеною через під’язикову кістку.

Візьміть шприц з короткою голкою і в знайденій точці введіть внутрішньошкірно 0,5% розчин новокаїну до утворення “лимонної кірки”. Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз разом з судинно-нервовим пучком змістіть медіально і намацайте поперечний відросток VI шийного хребця. За допомогою шприца з довгою голкою, заповненого 0,25% розчину новокаїну виконайте прокол у медіально-верхньо-задньому напрямку до упора у поперечний відросток хребця. Після цього голку відведіть від кістки на 0,5 см. Відтягніть поршень шприца, щоб визначити, чи не поступає в нього кров. При відсутності крові в клітковинний простір введіть 40-50 мл 0,25% розчину новокаїну.

3. Перев’язка зовнішньої сонної артерії. Від кута нижньої щелепи по ходу грудинно-ключично-соскоподібного м’язу розсічіть шкіру з підшкірною клітковиною, поверхневу фасцію, підшкірний м’яз і передню стінку піхви кивального м’язу напротязі 5-6 см. Відведіть м’яз назовні і розсічіть задню стінку його піхви разом з піхвою судинно-нервового пучка. На рівні верхнього краю щитоподібного хряща знайдіть біфуркацію загальної сонної артерії та зовнішню сонну артерію, яка лежить більш поверхнево і допереду від внутрішньої і має гілки. При виділенні зовнішньої сонної артерії уникайте пошкодження спереду від неї низхідної гілки під’язичного нерва, латерально - внутрішньої яремної вену, а з задньо-латеральної сторони – блукаючого нерва. Голкою Дешана підведіть подвійну лігатуру під зовнішню сонну артерію між верхньою щитоподібною і язиковою артеріями зі сторони внутрішньої яремної вени так, щоб не пошкодити її і блукаючий нерв. Анатомічним пінцетом захопіть і фіксуйте середину подвійної лігатури. Після цього виведіть голку Дешана. Ножицями розітніть петлю лігатури, внаслідок чого утвориться дві лігатури, підведені під артерію. Зав’яжіть спочатку центральну, а потім периферичну лігатури так, щоб відстань між ними була до 1,5 см. Підведіть під артерію тупу сторону ножиць і розітніть артерію. Рану зашийте пошарово.

4. Перев’язка загальної сонної артерії. Починаючи від верхнього краю щитоподібного хряща попереду грудинно-ключично-соскоподібного м’язу виконайте пошаровий доступ до артерії розрізом довжиною 5-6 см. Тупим способом виділіть артерію, підведіть під неї лігатуру за допомогою голки Дешана збоку від внутрішньої яремної вени, щоб не захопити блукаючий нерв. Артерію перев’яжіть двома лігатурами на відстані 1,5 см одна від одної та нижче біфуркації і пересічіть між ними. Пошарово зашийте рану.

Тести для самоконтролю знань.

1. В утворенні підщелепного трикутника не приймає участь:

а) нижній край нижньої щелепи;

б) переднє черевце двочеревцевого м’язу;

в) заднє черевце двочеревцевого м’язу;

г) підборідно-під’язиковий м’яз.

2. В утворенні сонного трикутника не бере участь:

а) заднє черевце двочеревцевого м’язу;

б) шилоподібно-під’язиковий м’яз;

в) лопатково-під’язиковий м’яз; г) кивальний м’яз.

3. За В.М.Шевкуненком на шиї виділяють:

а) 4 фасціальні листки; б) 5 фасціальних листків;

в) 6 фасціальних листків; г) 7 фасціальних листки.

4. Біла лінія шиї утворена:

а) І і ІІ фасціями; б) ІІ і ІІІ фасціями;

в) ІІІ і ІУ фасціями; г) ІУ і У фасціями.

5. При розкритті глибокої підщелепної флегмони після розсічення шкіри і підшкірної клітковини розрізають:

а) поверхневу пластинку власної фасції;

б) глибоку пластинку власної фасції;

в) внутрішньо-шийну фасцію; д) передтрахеальну фасцію?

6. До складу головного судинно-нервового пучка шиї не входить:

а) загальна сонна артерія; б) зовнішня яремна вена;

в) блукаючий нерв; г) внутрішня яремна вена.

7. Внутрішня сонна артерія розташовується по відношенню до зовнішньої:

а) допереду, медіально і поверхнево;

б) допереду, латерально і вглиб;

в) дозаду, медіально і поверхнево; г) дозаду, латерально і вглиб.

8. Серед названих артерій не є гілкою зовнішньої сонної артерії:

а) язикова; б) потилична; в) верхня щитоподібна; г) хребтова.

9. При розкритті піхви головного судинно-нервового пучка шиї не розтинають:

а) поверхневу фасцію;

б) поверхневий листок власної фасції;

в) глибокий листок власної фасції; г) внутрішньошийну фасцію.

10. Назвіть клітковинні простори шиї, що не сполучаються з переднім відділом середостіння:

а) передвісцеральний; б) передтрахеальний;

в) судинно-нервового пучка; г) надгрудинний міжапоневротичний.

11. При правильному виконанні вагосимпатичної блокади за О.В.Виш­нев­ським відмічається:

а) блідість шкіри лиця та склер на боці блокади;

б) гіперемія шкіри лиця та склер на боці блокади;

в) гіперемія шкіри лиця та склер на протилежній стороні;

г) блідість шкіри лиця та склер на протилежній стороні.

12. Для синдрому Бернара – Горнера не є характерним:

а) звуження зіниці; б) розширення зіниці;

в) звуження очної щілини; г) западіння очного яблука.

13. У передрабинчастому проміжку міститься:

а) підключична вена; б) підключична артерія;

в) плечове сплетення; г) загальна сонна артерія.

14. Назвіть трикутник та проміжок шиї, в яких проходить підключична артерія:

а) лопатково-трапецієподібний, переддрабинчастий;

б) лопатково-трапецієподібний, міждрабинчастий;

в) лопатково-ключичний, переддрабинчастий;

г) лопатково-ключичний, міждрабинчастий;

15. „Френікус” – симптом перевіряють:

а) по зовнішньому краю кивального м’язу;

б) по внутрішньому краю кивального м’язу;

в) між ніжками кивального м’язу;

г) назовні від правої ніжки кивального м’язу.

Розв’яжіть ситуаційні задачі:

1. Студент під час препарування у трикутнику Пирогова, знайшов язичну вену. А де міститься артерія?

2. Розкриваючи підщелепну флегмону, хірург пошкодив нерв. Визначте, який це нерв і чим загрожує його пошкодження?

3. Під час операції на шиї (у дитини) хірург перерізав зовнішню яремну вену, але зупиняючи кровотечу спочатку перев’язав її дистальний кінець, а потім проксимальний. Чи вірна його тактика?

4. У хворого біля внутрішнього краю кивальних м’язів над грудиною є класичні ознаки запалення. При пункції припухлості одержано гній. Поставте діагноз і вкажіть шари між якими залягає процес, опишіть оперативне втручання.

5. Стан хворого (дитини) з проникаючим пораненням грудної клітки важкий. Шкірні покриви бліді, вкриті холодним потом, відмічається низький артеріальний тиск та збудження. Запропонуйте, який метод лікування необхідно застосувати, щоб вивести хворого з такого стану і підготувати його до оперативного втручання.