Інструкція до виконання практичної роботи.

1. Вивчення шарів мозкової ділянки голови на рані голови.

Для цього дослідіть стінки рани нанесеної на препараті. Зверніть увагу на будову підшкірної клітковини, наявність зв’язків між шкірою і апоневрозом, комірчасту будову клітковини, в яких можуть розташовуватись гематоми і гнійники, які відрізняються формою випинання і межами розповсюдження. В цьому шарі дослідіть основні судинно-нервові пучки, які на відміну від інших ділянок тіла, проходять над апоневрозом. Напрямок ходу судин і нервів знизу вверх з шиї і лиця на голову. Зверніть увагу на взаємовідношення апоневрозу з окістям. У скроневій ділянці знайдіть скроневий м’яз з його футляром, судини.

2. Виконання первинної хірургічної обробки рани

Первинну хірургічну обробку рани виконайте на трупному матеріалі, попередньо змоделювавши поранення голови. Відступивши на 0,5 см від країв рани висічіть підшкірну клітковину і апоневротичний шолом. Обережно розсічіть окістя і відшаруйте його распатором до тих розмірів, які будуть відповідати отвору в кістці. Кусачками Люера розтрепануйте отвір пошкодженої кістки до здорової тканини, надавши їй правильної овальної форми. Проведіть поетапно гемостаз: на судини м’яких тканин накладіть затискачі, судини перев’яжіть або діатермокоагулюйте. Кровотечу з кістки зупиніть втиранням в краї кістки спеціальних воскоподібних паст.

Тверду мозкову оболонку розкрийте при наявності гематоми під нею (відсутність пульсації, синє забарвлення). При пошкодженні твердої мозкової оболонки головного мозку, краї її висічіть на протязі 1-2 мм і після цього виконайте обробку рани мозку відповідно до показань. Хірургічна обробка може бути закінчена тільки тоді, коли повністю оброблений раневий канал, а мозок западає і з’являється пульсація. Сторонні тіла з мозку видаліть шляхом промивання теплим ізотонічним розчином за допомогою гумової груші. При наявності ознак западіння мозку операцію завершіть накладанням глухого шва на рану із встановленням випускників (гумових смужок) на 1-2 дні. При відсутності інфекції в рані після первинної хірургічної обробки і клінічних проявів набряку мозку і задовільному стані хворого проводять одномоментну первинну краніопластику. Якщо є ускладнення, то краніопластику виконайте не раніше, як через 1-2 місяці після травми.

Тести для самоконтролю знань.

1. До складу склепіння черепа не входить ділянка:

а) лобно-тім’яно-потилична; б) скронева;

в) коловушно-жувальна; г) соскоподібного відростка.

2. Вкажіть, в яких тканинах склепіння черепа є анатомічні умови для утворення обмежених (1) і розлитих гематом (2) та скупчень гною.

3. Яка артерія кровопостачає потиличну ділянку мозкового відділу голови?

1) a. suрraorbitalis; 2) a. supratrochlearis;

3) a. angularis; 4) a. auricularis posterior.

4. Основний судинно-нервовий пучок в ділянці склепіння черепа проходить:

а) в підшкірній жировій клітковині; б) під сухожилковим шоломом;

в) під м’язами; г) під окістям.

5. Чому в ділянці волосистої частини голови виникають скальповані рани? Які тканини входять до складу клаптя?

6. Що називають склоподібною пластинкою черепа?

1) зовнішню пластинку; 2) внутрішню пластинку;

3) губчату речовину; 4) тверду мозкову оболонку.

7. Що є причиною сильної кровотечі при пошкодженні м’яких тканин склепіння черепа?

8. Які шари м’яких тканин черепа потрібно висікти, під час первинної хірургічної обробки рани:

1)_________; 2)__________; 3) __________?

9. Тактика хірурга при непроникаючому пораненні черепа?

10. Який напрям розтину м’яких тканин склепіння черепа і чому дозволяє уникнути пошкодження крупних судин і нервів?

11. Які шари м’яких тканин потрібно проколоти голкою одночасно при зашиванні ран волосистої частини голови?

12. Як зупинити кровотечу з кісткових країв рани голови?

1. накладання затискача; 2) довенне введення хлористого кальцію; 3) втирання воску; 4) перев’язка підшкірних вен.

13. Які матеріали частіше використовують для краніопластики?

14. Поняття про краніостеноз та черепно-мозкові грижі, принципи операції при них.

Розв’яжіть ситуаційні задачі:

1. Обґрунтуйте топографо-анатомічно об’єктивні результати огляду голови при підшкірних та підокістних гематомах після травми тім’яної ділянки.

2. В лобно-тім’яній ділянці після травми утворився клапоть тканин (9х13 см). Як називається рана? Вкажіть основні етапи втручання.

3. При первинній хірургічній обробці рани тім’яної ділянки не виявлено кісткових пошкоджень. Обґрунтуйте необхідні додаткові дослідження для виключення епідуральної гематоми.

4. Відсутня пульсація судин скроневої ділянки. Яка артерія не пульсує?

5. При виконанні антротомії хірург вийшов за межі трикутника Шипо, що призвело до сильної кровотечі. Яке її джерело?