5. на знаходження числових значень виразів при заданих значеннях букв, наприклад: “Запишіть суму чисел к і 40. Обчисліть значення виразу, якщо к=6, к=34, к=50”;

6. На підбір самими учнями числових значень букви, що входить до виразу, наприклад: “Прочитайте вираз с:5. Надайте букві с два числових значення та обчисліть значення виразу”;

Таблиця № 12.12.
15	7	15●7
4	7	4●7
50	7	50●7
К	7	к●7
І співмножник	ІІ співмножник	Добуток

7. на перетворення таблиці з трьома графами у таблицю з двома графами і навпаки, таблиці з двома графами у таблицю з трьома графами (див. відповідні таблиці №№ 12.13. і 12.14.). За цими таблицями можна провести наступну роботу: що можна сказати про зменшувані у кожному виразі? – вони однакові. Що можна сказати про від’ємники у кожному виразі? – вони різні. Як можна записати вираз, у якому зменшуване однакове, а від’ємники – різні, використовуючи тільки одну букву? – 68-d.

Таблиця № 12.13.					Таблиця № 12.14.
b	68	68	68	68	d	20	37	2	58
d	20	37	2	58	68-d
b-d

Про які ТМО не повинен забувати вчитель при формування уявлень дітей про вирази, що містять змінну? – 1) не всі значення змінних можна підставляти у вираз, що містить змінну, наприклад: у вираз 47-а можна підставляти значення змінної, які не перевищують 47, бо інакше різниця не буде існувати; у вираз 48:к можна підставляти значення, при яких частка існує тощо; 2) букви є засобом узагальнення знань учнів про арифметичні дії та їх властивості; 3) формування уявлень про вирази, що містять змінну, слід вести на основі принципу переходу від конкретного до абстрактного і навпаки, від абстрактного до конкретного.

Формуванню яких умінь сприяє виконання розглянутих вправ? – 1) уміння записати за допомогою букв властивості арифметичних дій; 2) уміння записати за допомогою букв зв’язок між компонентами і результатами арифметичних дій, наприклад: а+а+а+а+а=а●5, с●4=с+с+с+с; 3) уміння прочитати записані з допомогою букв властивості арифметичних дій, залежності, відношення тощо, наприклад: до різниці чисел с і 35 додати число 35, тобто (с-35)+35=с; 4) уміння виконати тотожні перетворення виразу на основі знань про властивості арифметичних дій, наприклад: закінчити запис (7-с)●5=7●5-...(учні повинні міркувати так: у лівій частині рівності різницю чисел 7 і с слід помножити на 5, а у правій – зменшуване 7 множимо на 5. Отже, щоб праворуч вийшло стільки ж само, скільки ліворуч, потрібно помножити від’ємник на 5 і результати відняти); 5) уміння довести справедливість рівностей чи нерівностей з допомогою числової підстановки, наприклад: “Показати, що при будь-яких значеннях букви правильні наступні рівності чи нерівності к-7=к-7, с+27<с+25, а●0+0 тощо”. Отже, використання буквеної символіки, формування уявлень про вирази зі змінною сприяє підвищенню рівня узагальнення знань, яких набувають молодші школярі, та готує їх до вивчення систематичного курсу алгебри у сьомому класі.