- •Питання до екзамену з методики викладання математики у початкових класах
- •17. Програма державного екзамену з методики викладання математики у початкових класах пояснювальна записка
- •18.1. Список рекомендованої літератури
- •18.1. Основна:
- •18.2. Додаткова:
- •18.3. Методичні посібники
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •1. Теоретико-методичні основи методики навчання математики у і-іу класах. Завдання та зміст методики навчання математики у початкових класах школи.
- •2. Зв'язок методики навчання математики з іншими науками.
- •3. Методи дослідження, що використовуються методикою навчання математики.
- •4. Теоретико-методичні основи визначення завдань навчання математики в і-іу класах.
- •5. Теоретико-методичні основи визначення змісту курсу математики початкових класів: арифметичний, алгебраїчний і геометричний матеріал, величини, текстові задачі.
- •6. Теоретико-методичні основи побудови початкового курсу математики.
- •Малюнок № 1.1.
- •7. Зв'язок курсів математики і-іу і у-уі класів та наступність у їх вивченні.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом і.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Тмо використання різних методів навчання при навчанні математики молодших школярів.
- •3. Зв’язок методів навчання з цілями, змістом, засобами і організаційними формами навчання. Тмо вибору методів навчання відповідно конкретній дидактичній меті.
- •4. Тмо вибору методів навчання залежно від особливостей змісту математичного матеріалу.
- •5. Тмо вибору методів навчання відповідно засобам навчання.
- •6. Тмо вибору методів навчання залежно від організаційних форм навчання та вікових особливостей дітей.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом іі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Теоретико-методичні особливості проведення уроків математики з дітьми шестирічного віку. Використання ігрових форм організації навчального процесу.
- •3. Тмо підготовки вчителя до уроку: вибір змісту, методів, засобів і організаційних форм (колективні, групові, індивідуальні) навчання відповідно до освітніх, розвивальних і виховних завдань уроку.
- •4. Тмо перевірки та оцінки знань, вмінь і навичок учнів з математики. Вимоги до ведення зошитів.
- •5. Тмо організації, керівництва і контролю за виконанням домашніх завдань молодшими школярами.
- •6. Позаурочна і позакласна робота з математики у початкових класах.
- •Малюнок № 3.2.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом ііі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Стабільні підручники з математики для початкової школи, теоретико-методичні особливості їх змісту, побудови, оформлення та використання.
- •3. Наочні посібники з математики, їх класифікація і тмо їх використання.
- •4. Інструменти, моделі, прилади, таблиці, технічні засоби навчання на уроках математики у початкових класах.
- •Малюнок № 4.3.
- •М алюнок № 4.4.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом іу.
- •1. Теоретико-методичні основи організації навчання математики у малокомплектній школі.
- •2. Урок математики у малокомплектній школі: його місце в розкладі, поєднання з іншими уроками, особливості побудови з урахуванням навчання шестирічок.
- •3. Теоретико-методичні особливості керівництва самостійною роботою учнів на уроках математики у малокомплектній школі.
- •4. Тмо оснащення навчального процесу в умовах малокомплектних шкіл.
- •1. Основні недоліки у знаннях, уміннях і навичках учнів при вивченні нумерації цілих невід’ємних чисел та деякі шляхи їх подолання.
- •2. Тмо різних методичних підходів до формування поняття натурального числа і нуля. Натуральний ряд чисел та особливості десяткової позиційної системи числення.
- •Малюнок № 1.
- •3. Підготовчий період та його особливості у зв’язку з навчанням шестирічних дітей.
- •4. Тмо формування поняття натурального числа і нуля.
- •5. Тмо вивчення нумерації чисел першого десятка.
- •6. Тмо вивчення нумерації чисел другого десятка.
- •7. Тмо вивчення нумерації чисел 21-100.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •Малюнок № 1.
- •Малюнок № 2.
- •Малюнок № 3.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи студентів до уіі розділу.
- •1. Теоретико-методичні основи формування обчислювальних навичок і подолання недоліків у роботі вчителів.
- •2. Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання.
- •Малюнок 8.1.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання і віднімання у межах ста.
- •Малюнок № 7.2.
- •4. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання двоцифрових чисел.
- •5. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі “Сотня”.
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •1. Теоретико-методичні основи вивчення додавання і віднімання цілих невід’ємних чисел у концентрі “Тисяча”.
- •2. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання чисел в концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо)
- •2.Теоретико-методичні основи ознайомлення з довжиною, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними
- •3.Теоретико-методичні основи формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці вимірювання та співвідношення між ними
- •4.Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси
- •5. Теоретико-методичні основи формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю
- •6.Теоретико-методичні основи вивчення часу. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу
- •7.Теоретико-методичні основи вивчення взаємозв'язків між пропорційними величинами
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •Малюнок 8.3.
- •Малюнок 8.4.
- •8.12. Тмо розгляду табличних випадків множення і ділення.
- •Малюнок 8.5.
- •Малюнок 8.6.
- •Малюнок 8.7.
- •Малюнок № 8.8.
- •Малюнок № 8.9.
- •8.15. Теоретико-методичні основи розгляду позатабличних випадків множення і ділення.
- •8.18. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення та ділення у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Тмо недоліків у формуванні уявлень учнів про величини, способи та одиниці їх вимірювання.
- •2. Загальні тмо формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо).
- •3. Тмо вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.1.
- •4 Мірки – вкладання
- •4 Мірки - відкладання
- •4 Мірки – прикладання
- •Малюнок № 9.5.
- •Малюнок № 9.6.
- •Малюнок № 9.7.
- •4. Тмо вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.8.
- •Малюнок № 9.9.
- •Малюнок № 9.10.
- •5. Тмо вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси.
- •6. Тмо формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю.
- •7. Тмо вивчення часу, швидкості, відстані та зв'язку між ними. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.
- •8. Тмо вивчення взаємозв’язку між пропорційними величинами.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем іу.
- •2. Тмо вивчення з молодшими школярами числових виразів і виразів, що містять змінну.
- •Вирази на дві дії першого і другого ступенів, знаходження числових значень яких спирається на правила порядку виконання арифметичних дій (20-16:2, 24:(32));
- •На підбір самими учнями числових значень букви, що входить до виразу, наприклад: “Прочитайте вираз с:5. Надайте букві с два числових значення та обчисліть значення виразу”;
- •3. Тмо вивчення числових рівностей і нерівностей.
- •4. Тмо вивчення нерівностей, що містять змінну.
- •5. Тмо вивчення рівностей, що містять змінну, в тому числі і рівнянь.
- •6. Тмо формування уявлень учнів про функціональну залежність.
- •1. Тмо вивчення геометричного матеріалу в курсі математики і-іу-х класів.
- •2. Тмо ознайомлення учнів з геометричними фігурами (точкою, прямою, відрізком, ламаною, многогранниками) та їх найпростішими властивостями.
- •Малюнок № 13.1.
- •3. Методика навчання учнів виконувати елементарні геометричні побудови; позначення фігур.
- •Малюнок № 13.4.
- •Малюнок № 13.5.
- •Малюнок № 13.6.
- •4. Тмо розвитку просторових уявлень і уяви учнів.
- •5. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на розпізнавання фігур, на поділ фігур на частини та складання фігур із заданих частин.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на обчислення периметрів та площі геометричних фігур.
- •Модуль уі. «тмо вивчення алгебраїчного та геометричногоматеріалу в курсі математики початкової школи». Змістовний модуль 6.3. (зм63): «тмо ознайомлення учнів з дробами». План.
- •Малюнок № 13.10.
- •Малюнок № 13.11.
- •2. Система вивчення дробів. Тмо вивчення дробів.
- •3. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на знаходження частини від числа, дробу від числа та числа за його частиною.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.1. (зм51): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання». План.
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати текстові задачі та тмо їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •Малюнок № 10.1.
- •3. Тмо загальних прийомів роботи над текстовими задачами з молодшими школярами.
- •4. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •5. Тмо ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •Малюнок № 10.2.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання.
- •У заданій та розв’язаній задачі змінити запитання так, щоб вона розв’язувалася іншою дією;
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.2. (зм52): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення». План.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •Малюнок № 10.3.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі». Змістовний модуль 5.3. (зм53): «тмо навчання учнів розв’язувати складені задачі». План
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі та теоретико-методичні основи їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •2. Система складених текстових задач курсу математики початкових класів.
- •3. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою складеною текстовою задачею.
- •4. Тмо введення першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розв’язання цього питання.
- •5. Тмо розвитку уявлень учнів про складену текстову задачу та процес її розв’язування. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі.
- •Малюнок 11.1.
- •Малюнок 11.2.
- •Малюнок 11.3.
- •6. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на знаходження четвертого пропорційного.
- •7. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на пропорційний поділ, на знаходження невідомого за двома різницями, на знаходження середнього арифметичного, на складне правило трьох.
- •Малюнок № 11.4.
- •8. Тмо навчання учнів розв'язувати задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом.
- •Малюнок № 11.5.
- •Малюнок № 11.6.
- •Малюнок 11.7.
- •Малюнок № 11.8.
- •Малюнок № 11.9.
- •Малюнок № 11.10.
- •9. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі підвищеної складності та з логічним навантаженням.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем у.
2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
2. Перші прості текстові задачі на множення та ділення з’являються тоді, коли діти вже ознайомлені з відповідними діями. Оскільки знайомство школярів з діями множенні і ділення розведене у часі з метою усунення зайвих труднощів при засвоєнні конкретного змісту, символіки та термінології цих дій, то і введення перших текстових задач на розкриття конкретного змісту цих дій також розведене в часі. ТМО навчання учнів розв’язувати прості задачі передбачається підготовча робота до введення задач нового виду, ознайомлення з задачами нового виду та формування умінь учнів розв’язувати задачі цього виду. Завдяки цьому навчання учнів розв’язувати прості текстові задачі на множення і ділення має багато спільних рис з навчанням школярів розв’язувати прості задачі на додавання і віднімання.
Аналіз системи задач наявних підручників з математики для початкових класів і методичних посібників для вчителів свідчить, що там є такі види простих текстових задач на множення і ділення:
задачі на розкриття конкретного змісту дії множення або задачі на знаходження суми однакових доданків (наприклад: “У кожній з 5 коробок було по 2 олівці. Скільки всього олівців у 5 коробках?”);
задачі на розкриття конкретного змісту дії ділення, які бувають двох видів: а) задачі на ділення на вміщення (наприклад: “Учень купив кілька однакових олівців по 2 коп. кожен. За всю покупку він заплатив 16 коп. Скільки олівців купив учень?”); б) задачі на ділення на рівні частини (наприклад: “Учень купив 8 однакових олівців, заплативши за всю покупку 16 коп. Яка ціна олівця?”);
задачі на збільшення або зменшення числа у кілька разів (наприклад: а) “У Наталки було 5 олівців, а у Оленки у 2 рази більше. Скільки олівців у Оленки?”; б) “У Наталки було 6 олівців, а у Оленки у 2 рази менше. Скільки олівців у Оленки?”);
задачі на збільшення або зменшення числа у кілька разів, сформульовані у непрямій формі (наприклад: а) “У гаражі стояло 8 вантажних автомобілів. Це у 2 рази менше, ніж легкових. Скільки легкових автомобілів стояло у гаражі?”; б) ”У гаражі стояло 8 вантажних автомобілів. Це у 2 рази більше, ніж легкових. Скільки легкових автомобілів стояло у гаражі?”);
задачі на кратне порівняння (наприклад: а) “У Миколки 10 олівців, а у Петрика 5 олівців. У скільки разів олівців у Миколки більше, ніж у Петрика?”; б) “ У Миколки 10 олівців, а у Петрика 5 олівців. У скільки разів олівців у Петрика менше, ніж у Миколки?”);
задачі на знаходження невідомих компонентів дій множення і ділення, які бувають таких видів: а) задачі на знаходження невідомого множника (наприклад: “Відрізок довжиною у кілька сантиметрів збільшили у 5 разів. Після цього його довжина стала дорівнювати 10 см. якою була довжина відрізка?”); б) задачі на знаходження невідомого діленого (наприклад: “У коробці було кілька олівців. Після того, як їхню кількість зменшили у 6 разів, там залишилося 7 олівців. Скільки олівців було у коробці?”); в) задачі на знаходження невідомого дільника (наприклад: “У вазі лежало 42 яблука. Після того, як їхню кількість зменшили у кілька разів, там залишилося 6 яблук. У скільки разів зменшилася кількість яблук у вазі?”).
Як же учні ознайомлюються з вказаними видами простих текстових задач на множення і ділення? Ми вже зазначали, що окрім підготовчої роботи до введення простих текстових задач на множення і ділення, є підготовчий етап до ознайомлення дітей з кожним новим видом задач. Так, підготовчою роботою до ознайомлення дітей із задачею на розкриття конкретного змісту дії множення є:
практичне розв’язування простих задач на знаходження суми однакових доданків, з якими діти ознайомлювалися ще при вивченні операцій додавання і віднімання. Основна мета розгляду цих задач полягає в тому, щоб розкрити конкретний зміст дії множення і показати доцільність введення нового способу розв’язування цих задач (ТМО цієї роботи ми розкривали під час ознайомлення учнів з дією множення, а тому пропонуємо студентам виконати завдання № 7 для самостійної роботи);
розв'язування вправ на заміну прикладів на додавання прикладами на множення, наприклад: заміни приклад на додавання 3+3+3+3 прикладом на множення;
розв'язування вправ на заміну прикладів на множення 54 прикладом на додавання;
розв’язування вправ виду: обчисли значення, користуючись таблицею множення, наприклад: 23, 46, 72 тощо.
Як же навчати дітей розв'язувати задачі на розкриття конкретного змісту дії множення? – якщо на підготовчому етапі до ознайомлення учнів з розв’язуванням таких задач школярі розв’язували їх практично, тобто за допомогою знаходження суми однакових доданків чи за допомогою малюнків, то формування уміння розв'язувати такі задачі слід проводити на основі усвідомлення учнями конкретного змісту дії множення з використанням спочатку знання табличних випадків множення, а потім і позатабличних прийомів обчислень. ТМО особистісно-зорієнтованої роботи покажемо на такому прикладі “У кожній з 5 ваз стояло по 3 жоржини. Скільки всього жоржин стояло у 5 вазах?”. Для учнів, у яких слабо розвинене абстрактне мислення, слід використати предметну наочність, для інших – умовну наочність, а для школярів, що мають високий ступінь його розвитку, необхідно розв'язувати задачу без використання будь-якої наочності.
Відповідно до ТМО навчання учнів розв’язуванню будь-яких задач розпочинати слід із ознайомлення з умовою та запитанням задачі. Для того, щоб окремі діти краще засвоїли умову задачі та з метою особистісної орієнтації навчального процесу, слід використовувати ілюстрацію умови або за допомогою наочності, або за допомогою дидактичного матеріалу. Для задачі “У кожній з 5 ваз стояло по 3 квітки. Скільки всього квіток було у вазах?” роботу слід провести так: скільки квіток у кожній вазі? – 3. Скільки є ваз? – 5. Як визначити скільки всього квіток є у 5 вазах? – слід знайти суму 3+3+3+3+3=15. Що можна сказати про доданки? – вони однакові. Скільки цих доданків? – 5. Як записати розв’язання цієї задачі, використовуючи дію множення? - 35=15. Що означає у цьому записі число 3? – кожний доданок дорівнює трьом. Що означає у цьому записі число 5? – що однакових доданків є 5. Як прочитати цей запис? – по 3 взяти 5 разів.
Досвід роботи вчителів та дослідження методистів свідчать, що необхідно для певної частини дітей якомога довше користуватися подвійною формою запису розв’язання задач цього виду. Такий підхід сприятиме формуванню у школярів конкретного змісту дії множення. Крім того, розв’язуючи такі задачі, учні засвоюють, що суму однакових доданків слід заміняти добутком, оволодівають новою формою запису та усвідомлюють значення кожного числа у цьому записі. Після того, як діти засвоять конкретний зміст дії множення, розв’язування задач цього виду записуватиметься лише за допомогою дії множення. Формування умінь учнів розв’язувати задачі продовжується протягом вивчення наступних тем курсу математики початкових класів. Реалізації такого підходу сприяє система вправ підручників математики для І-ІУ класів.
Наступним видом простих текстових задач, які розв'язуються дією множення, є задачі на збільшення числа у кілька разів, наприклад: “Наталка купила 5 зошитів, а Маринка у 3 рази більше. Скільки зошитів купила Маринка?”. Теоретичною основою формування умінь розв'язувати задачі цього виду є розуміння конкретного змісту дії множення та усвідомлення змісту висловлювання “більше у ...”. Отже, сутність підготовчої роботи до введення таких задач і повинна полягати в тому, щоб сформувати уявлення школярів про конкретний зміст дії множення та про зміст висловлювання “більше у ...”. ТМО формування уявлень дітей про конкретний зміст дії множення ми розкрили вище, а тому більш детально зупинимося на формуванні уявлень про зміст висловлювання “більше у ...”.
Аналіз методичної літератури та вивчення досвіду роботи вчителів свідчать, що розкриття змісту висловлювання “більше у ...” відбувається у процесі виконання такої системи вправ:
покладіть зліва 4 трикутника, а праворуч 2 рази по 4 трикутника. Де трикутників більше? У скільки разів трикутників праворуч більше? Де трикутників менше? У скільки разів трикутників ліворуч менше?;
покладіть ліворуч два кружечка, а праворуч у 3 рази більше. Що можна сказати про число кружечків праворуч? У скільки разів кружечків праворуч більше, ніж ліворуч? Що можна сказати про число кружечків ліворуч? У скільки разів кружечків ліворуч менше, ніж праворуч?;
покладіть праворуч 3 квадрати, а ліворуч у 4 рази більше. Що це означає? - по 3 квадрати взяти 4 рази. Що можна сказати про число квадратів праворуч? – їх у 4 рази більше. Що можна сказати про число квадратів ліворуч? – їх у 4 рази менше;
покладіть в один ряд 3 палички, а в інший у 5 разів більше. Як Ви це зробили? – поклали 5 разів по 3 палички. Скільки всього паличок у другому ряду? - 15. Як Ви це визначили? – по 3 взяли 5 разів, тобто 3 помножили на 5;
побудуй відрізок у 4 рази довший, ніж даний;
розгляньте малюнок № 10.3. і поясніть записи;
3 см
І--------І
І---------І--------І--------І--------І--------І
? |
У скільки разів нижній відрізок довший за верхній? Як визначити довжину нижнього відрізка? Як це записати за допомогою дії множення? Що слід зробити, щоб збільшити у 5 разів? |
