- •Питання до екзамену з методики викладання математики у початкових класах
- •17. Програма державного екзамену з методики викладання математики у початкових класах пояснювальна записка
- •18.1. Список рекомендованої літератури
- •18.1. Основна:
- •18.2. Додаткова:
- •18.3. Методичні посібники
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •1. Теоретико-методичні основи методики навчання математики у і-іу класах. Завдання та зміст методики навчання математики у початкових класах школи.
- •2. Зв'язок методики навчання математики з іншими науками.
- •3. Методи дослідження, що використовуються методикою навчання математики.
- •4. Теоретико-методичні основи визначення завдань навчання математики в і-іу класах.
- •5. Теоретико-методичні основи визначення змісту курсу математики початкових класів: арифметичний, алгебраїчний і геометричний матеріал, величини, текстові задачі.
- •6. Теоретико-методичні основи побудови початкового курсу математики.
- •Малюнок № 1.1.
- •7. Зв'язок курсів математики і-іу і у-уі класів та наступність у їх вивченні.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом і.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Тмо використання різних методів навчання при навчанні математики молодших школярів.
- •3. Зв’язок методів навчання з цілями, змістом, засобами і організаційними формами навчання. Тмо вибору методів навчання відповідно конкретній дидактичній меті.
- •4. Тмо вибору методів навчання залежно від особливостей змісту математичного матеріалу.
- •5. Тмо вибору методів навчання відповідно засобам навчання.
- •6. Тмо вибору методів навчання залежно від організаційних форм навчання та вікових особливостей дітей.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом іі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Теоретико-методичні особливості проведення уроків математики з дітьми шестирічного віку. Використання ігрових форм організації навчального процесу.
- •3. Тмо підготовки вчителя до уроку: вибір змісту, методів, засобів і організаційних форм (колективні, групові, індивідуальні) навчання відповідно до освітніх, розвивальних і виховних завдань уроку.
- •4. Тмо перевірки та оцінки знань, вмінь і навичок учнів з математики. Вимоги до ведення зошитів.
- •5. Тмо організації, керівництва і контролю за виконанням домашніх завдань молодшими школярами.
- •6. Позаурочна і позакласна робота з математики у початкових класах.
- •Малюнок № 3.2.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом ііі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Стабільні підручники з математики для початкової школи, теоретико-методичні особливості їх змісту, побудови, оформлення та використання.
- •3. Наочні посібники з математики, їх класифікація і тмо їх використання.
- •4. Інструменти, моделі, прилади, таблиці, технічні засоби навчання на уроках математики у початкових класах.
- •Малюнок № 4.3.
- •М алюнок № 4.4.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом іу.
- •1. Теоретико-методичні основи організації навчання математики у малокомплектній школі.
- •2. Урок математики у малокомплектній школі: його місце в розкладі, поєднання з іншими уроками, особливості побудови з урахуванням навчання шестирічок.
- •3. Теоретико-методичні особливості керівництва самостійною роботою учнів на уроках математики у малокомплектній школі.
- •4. Тмо оснащення навчального процесу в умовах малокомплектних шкіл.
- •1. Основні недоліки у знаннях, уміннях і навичках учнів при вивченні нумерації цілих невід’ємних чисел та деякі шляхи їх подолання.
- •2. Тмо різних методичних підходів до формування поняття натурального числа і нуля. Натуральний ряд чисел та особливості десяткової позиційної системи числення.
- •Малюнок № 1.
- •3. Підготовчий період та його особливості у зв’язку з навчанням шестирічних дітей.
- •4. Тмо формування поняття натурального числа і нуля.
- •5. Тмо вивчення нумерації чисел першого десятка.
- •6. Тмо вивчення нумерації чисел другого десятка.
- •7. Тмо вивчення нумерації чисел 21-100.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •Малюнок № 1.
- •Малюнок № 2.
- •Малюнок № 3.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи студентів до уіі розділу.
- •1. Теоретико-методичні основи формування обчислювальних навичок і подолання недоліків у роботі вчителів.
- •2. Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання.
- •Малюнок 8.1.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання і віднімання у межах ста.
- •Малюнок № 7.2.
- •4. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання двоцифрових чисел.
- •5. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі “Сотня”.
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •1. Теоретико-методичні основи вивчення додавання і віднімання цілих невід’ємних чисел у концентрі “Тисяча”.
- •2. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання чисел в концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо)
- •2.Теоретико-методичні основи ознайомлення з довжиною, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними
- •3.Теоретико-методичні основи формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці вимірювання та співвідношення між ними
- •4.Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси
- •5. Теоретико-методичні основи формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю
- •6.Теоретико-методичні основи вивчення часу. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу
- •7.Теоретико-методичні основи вивчення взаємозв'язків між пропорційними величинами
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •Малюнок 8.3.
- •Малюнок 8.4.
- •8.12. Тмо розгляду табличних випадків множення і ділення.
- •Малюнок 8.5.
- •Малюнок 8.6.
- •Малюнок 8.7.
- •Малюнок № 8.8.
- •Малюнок № 8.9.
- •8.15. Теоретико-методичні основи розгляду позатабличних випадків множення і ділення.
- •8.18. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення та ділення у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Тмо недоліків у формуванні уявлень учнів про величини, способи та одиниці їх вимірювання.
- •2. Загальні тмо формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо).
- •3. Тмо вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.1.
- •4 Мірки – вкладання
- •4 Мірки - відкладання
- •4 Мірки – прикладання
- •Малюнок № 9.5.
- •Малюнок № 9.6.
- •Малюнок № 9.7.
- •4. Тмо вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.8.
- •Малюнок № 9.9.
- •Малюнок № 9.10.
- •5. Тмо вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси.
- •6. Тмо формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю.
- •7. Тмо вивчення часу, швидкості, відстані та зв'язку між ними. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.
- •8. Тмо вивчення взаємозв’язку між пропорційними величинами.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем іу.
- •2. Тмо вивчення з молодшими школярами числових виразів і виразів, що містять змінну.
- •Вирази на дві дії першого і другого ступенів, знаходження числових значень яких спирається на правила порядку виконання арифметичних дій (20-16:2, 24:(32));
- •На підбір самими учнями числових значень букви, що входить до виразу, наприклад: “Прочитайте вираз с:5. Надайте букві с два числових значення та обчисліть значення виразу”;
- •3. Тмо вивчення числових рівностей і нерівностей.
- •4. Тмо вивчення нерівностей, що містять змінну.
- •5. Тмо вивчення рівностей, що містять змінну, в тому числі і рівнянь.
- •6. Тмо формування уявлень учнів про функціональну залежність.
- •1. Тмо вивчення геометричного матеріалу в курсі математики і-іу-х класів.
- •2. Тмо ознайомлення учнів з геометричними фігурами (точкою, прямою, відрізком, ламаною, многогранниками) та їх найпростішими властивостями.
- •Малюнок № 13.1.
- •3. Методика навчання учнів виконувати елементарні геометричні побудови; позначення фігур.
- •Малюнок № 13.4.
- •Малюнок № 13.5.
- •Малюнок № 13.6.
- •4. Тмо розвитку просторових уявлень і уяви учнів.
- •5. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на розпізнавання фігур, на поділ фігур на частини та складання фігур із заданих частин.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на обчислення периметрів та площі геометричних фігур.
- •Модуль уі. «тмо вивчення алгебраїчного та геометричногоматеріалу в курсі математики початкової школи». Змістовний модуль 6.3. (зм63): «тмо ознайомлення учнів з дробами». План.
- •Малюнок № 13.10.
- •Малюнок № 13.11.
- •2. Система вивчення дробів. Тмо вивчення дробів.
- •3. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на знаходження частини від числа, дробу від числа та числа за його частиною.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.1. (зм51): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання». План.
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати текстові задачі та тмо їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •Малюнок № 10.1.
- •3. Тмо загальних прийомів роботи над текстовими задачами з молодшими школярами.
- •4. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •5. Тмо ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •Малюнок № 10.2.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання.
- •У заданій та розв’язаній задачі змінити запитання так, щоб вона розв’язувалася іншою дією;
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.2. (зм52): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення». План.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •Малюнок № 10.3.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі». Змістовний модуль 5.3. (зм53): «тмо навчання учнів розв’язувати складені задачі». План
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі та теоретико-методичні основи їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •2. Система складених текстових задач курсу математики початкових класів.
- •3. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою складеною текстовою задачею.
- •4. Тмо введення першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розв’язання цього питання.
- •5. Тмо розвитку уявлень учнів про складену текстову задачу та процес її розв’язування. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі.
- •Малюнок 11.1.
- •Малюнок 11.2.
- •Малюнок 11.3.
- •6. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на знаходження четвертого пропорційного.
- •7. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на пропорційний поділ, на знаходження невідомого за двома різницями, на знаходження середнього арифметичного, на складне правило трьох.
- •Малюнок № 11.4.
- •8. Тмо навчання учнів розв'язувати задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом.
- •Малюнок № 11.5.
- •Малюнок № 11.6.
- •Малюнок 11.7.
- •Малюнок № 11.8.
- •Малюнок № 11.9.
- •Малюнок № 11.10.
- •9. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі підвищеної складності та з логічним навантаженням.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем у.
Малюнок № 1.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Малюнок № 2.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Малюнок № 3.
Вчитель повинен звертати особливу увагу на те, щоб діти розуміли відмінності між запитаннями: а) скільки всього сотень і скільки всього сотень у числі?; б) скільки всього десятків у числі?; скільки окремих десятків у числі?; в) скільки всього одиниць у числі?; г) скільки одиниць у числі? Наприклад, у числі 1283 всього є дванадцять сотень, але сотень 2, всього десятків у числі 128, але десятків 8, всього одиниць 1283, а одиниць 3. Важливо звернути увагу учнів на особливості утворення відповідних числівників, підвести їх до потрібних узагальнень, щоб, зрозумівши принцип, вони змогли, уже, спираючись на ці знання, а не тільки на пам'ять, засвоїти послідовність і назви чисел від 100 до 1000. Формувати уявлення про числа натурального ряду чисел (від 1 до 1000) допомагають і такі вправи, подані у підручнику: 1) запишіть усі числа, розміщені між числами 597 і 605, 859 і 870; 2) скільки чисел знаходиться між числами 100 і 200, між 700 і 900, 100 і 1000? 3) полічи від 521 до 545, від 730 до 700. Корисні також практичні роботи з рулеткою: діти повинні вміти показувати куски стрічки заданої довжини. Рулетку можна використати і як наочний посібник, за яким легко повторити ті чи інші питання, пов'язані з нумерацією і заміною більших мір меншими і навпаки.
Таблиця № 7.
-
Сотні
Десятки
Одиниці
1
7
3
Потім розпочинається робота з розгляду десяткового складу чисел, їх утворення із сотень, десятків і одиниць. З цією метою використовуються такі вправи: 1) на називання числа, яке складається із вказаного числа сотень, десятків і одиниць, наприклад, назвіть число, яке складається із 8 сотень, 2 десятків і 3 одиниць? (823), 9 сотень і 5 одиниць тощо; 2) на визначення кількості сотень, десятків і одиниць у заданому числі, наприклад, скільки сотень, десятків і одиниць у числі 783, 250, 300?; 3) на обчислення виду 200+70+8, 100+8; 4) на перетворення складених іменованих чисел у прості і навпаки, наприклад, 2 крб. 70 коп. = 270 коп.; 800 см = 8 м; 5) на порівняння складених і простих іменованих чисел, наприклад: 6 м 60 см, 7 м 700 см; 6) на порівняння абстрактних чисел, наприклад 600 60, 756 765 тощо; 7) на представлення числа у вигляді суми розрядних доданків, наприклад: 458=400+50+8; 8) скільки цифр ми використовуємо для запису двоцифрових чисел? Скільки ми будемо використовувати цифр для запису трицифрових чисел? Назвіть цифри, які використані для запису числа 333, 456 тощо. Відповідно до індивідуальних особливостей дітей, вчителеві слід поступово переводити їх від використання названих вище посібників до виконання вправ за уявленнями, але при появі помилок слід перейти знову до використання наочності. Крім цього, вчитель повинен знати, що формування уявлень про число вимагає виконання значної кількості одноманітних вправ, а тому необхідно потурбуватися про зміну видів діяльності дітей при виконанні завдань.
Коли учні засвоять, як утворюються числа в межах 1000, навчаться ілюструвати їх за допомогою посібників, можна перейти до розгляду письмової нумерації. Спочатку слід, звичайно, повторити те, що вже відомо учням про особливості запису чисел у межах 100. У зв'язку з цим ще раз уточнюється зміст термінів “число” і “цифра”, відмінність між термінами, повторюються назви “одноцифрові” й “двоцифрові” числа, діти пригадують і пояснюють, з чим пов'язані ці назви. Розглянувши ще раз на відомих дітям числах питання про помісцеве значення цифр у записі чисел, доцільно виконати кілька вправ, які вимагають аналізу розрядного складу одноцифрових і двоцифрових чисел за їх записом. Спостереження за уроками вчителів свідчить, що ще непоодинокі факти, коли під час вивчення нумерації вони не завжди уважно стежать за правильністю формулювань як у власній мові, так і в мові учнів, не завжди уважно вдумуються у смисл відповідей, які учні дають на поставлені запитання. Так, допускається змішування термінів “число” і “цифра”. При відповідях на запитання скільки одиниць у тому чи іншому розряді (скільки десятків, сотень тощо)? і скільки всього одиниць цього розряду в даному числі (наприклад, можна сказати, що в числі 127 одна сотня, два десятки і сім одиниць, але всього в ньому 12 десятків, 127 одиниць)? Вчителі, не вдумуючись у сказане дітьми, допускають дві відповіді: 1) у числі 127 є сто двадцять сім одиниць; 2) у числі 127 є сім одиниць. Далі, цифра 0 вказує на відсутність одиниць у тому чи іншому розряді, але не можна говорити, що 0 означає відсутність розряду тощо.
Після такої підготовчої роботи можна переходити до розгляду письмової нумерації трицифрових чисел. Досвід роботи вчителів свідчить, що дуже корисно використовувати при цьому своєрідну нумераційну таблицю (див. таблицю № 8.), в якій числа позначаються спочатку кружечками, а потім цифрами. Наприклад, число 321 зображатиметься в цій таблиці так: у графі “Сотні” буде 3 кружечки, у графі “Десятки” — 2 і в графі “Одиниці” — 1 кружечок. Надалі в графах записуватимуться відповідні цифри.
Таблиця № 8.
Число |
Сотні |
Десятки |
Одиниці |
321 |
|
|
|
543 |
5 |
4 |
3 |
678 |
6 |
7 |
8 |
З самого початку роботи над письмовою нумерацією треба нагадати дітям, що цифра в записі числа може мати різне значення залежно від того, яке місце вона займає в ньому. Корисно повправляти дітей у читанні різних чисел, які записуються тими самим цифрами (наприклад, числа 321 і 123, 546 і 654 та ін.). Особливу увагу слід приділити використанню нуля в записі чисел, розкриттю його значення. Відповідні вправи є в підручнику. Паралельно з використанням нуля в записі абстрактних чисел доцільно ознайомити дітей з використанням його, наприклад, під час запису чисел 5 м 06 см, 2 грн 03 коп. Дуже корисно на цьому етапі використовувати, як свідчить досвід вчителів, картки, на яких записано числа 0, 1, 2, ..., 9, 10, 20, ...,90, 100, 200, ..., 900, 1000). Такий набір карток має бути у кожного учня. На уроці слід виконати кілька вправ на записування чисел з використанням цього посібника. Так, методика використання вказаних карток при виконанні завдання “записати число, в якому є 5 сотень, 4 десятки і 3 одиниці” може бути такою: учень візьме картку з числом 500, покладе на неї картку з числом 40 так, щоб вона закривала останні дві цифри в записі першого числа, і, нарешті, на цю картку, закриваючи 0, покладе картку з цифрою 3. За допомогою цього ж посібника можна виконувати й вправи на додавання. Використання описаного посібника допомагає запобігти помилкам у записі трицифрових чисел, що їх досить часто допускають діти, записуючи, наприклад, число 320 так: 30020, а число 806 так: 8006. Ці помилки свідчать про те, що учні погано засвоїли значення цифр у записі чисел. Тому важливо з ними з'ясувати, чому для зображення таких чисел треба одну з карток накладати на іншу, як це робити, і виконати якнайбільше вправ виду: 500+30=530, 870-70=800, 870-800=70, 300+40+2=342 тощо.
Навчаючи дітей читати і записувати трицифрові числа, доцільно пропонувати вправи на виявлення подібності і відмінності між числами (наприклад, такого виду: 7, 70, 700). На основі розгляду цих чисел учнів слід підвести до висновку про те, що означає у записі кожного з цих чисел цифра 7. Після цього перейти до з'ясування того, яке з цих чисел найбільше, яке — найменше. Цікаво запропонувати для порівняння і числа виду 420, 426, 406 та ін. Нові для дітей поняття “трицифрові числа”, “одиниці третього розряду” формуються на основі вже відомих їм понять “одноцифрове число”, “двоцифрове число”, “одиниці першого розряду”, “одиниці другого розряду”, а тому особливих труднощів тут не виникає.
Аналіз методичних посібників для вчителів, досвіду їх роботи, системи завдань підручника дозволяє твердити, що для формування у дітей умінь записувати трицифрові числа використовується наступна система вправ: 1) запис чисел у нумераційну таблицю, наприклад: запишіть в таблицю число, яке складається з семи сотень, трьох десятків і чотирьох одиниць; з п’яти одиниць третього розряду, двох одиниць другого розряду і семи одиниць першого розряду тощо; 2) вправи на позначення трицифрових чисел на рахівниці; 3) вправи на записування трицифрових чисел під диктовку; 4) вправи на читання чисел, зображених у нумераційній таблиці чи на рахівниці; 5) що означає кожна цифра в записі чисел? (345, 453, 534); 6) що означає кожна цифра 3 у записі кожного з чисел 375, 37, 503, 333? 7) за допомогою цифр 3, 7, 5 запишіть 6 різних трицифрових чисел; 8) за допомогою цифр 3 і 6 запишіть всі можливі одно, дво- та трицифрові числа; 9) вправи на заміну числа сумою розрядних доданків, наприклад: 534=500+300+4, 720=700+20; 10) вправи на додавання і віднімання виду: 600+30+7; 595-500; 727-20.
У результаті вивчення нумерації трицифрових чисел діти повинні оволодіти знаннями, уміннями і навичками, які вказані у відповідних нормативних документах. Перевірити рівень засвоєння їх учнями можна за допомогою запитань і завдань виду: 1) яке число йде під час лічби раніше 399 чи 400? 2) скільки чисел міститься між числами 200 і 230, 400 і 500, 100 і 1000? 3) які числа містяться між числами 498 і 503, 688 і 692? 4) яке число йде під час лічби відразу після числа 699? 5) на скільки 700 більше ніж 699, на скільки 830 більше ніж 829? (Щоб відповісти на подібні запитання, не треба виконувати віднімання, слід тільки пригадати, що число 830 йде під час лічби відразу за числом 829, отже, воно на 1 більше, ніж 829); 6) розмісти у порядку збільшення числа 369, 368, 370, 367. Розмістити ці самі числа у порядку зменшення так, щоб кожне наступне число було меншим, ніж попереднє. 7) які числа пропущено у наступних рядах: 447, 448, ..., 451? 803, 802, 801, ..., 798 та ін.? 8) прочитай числа 307, 840, 999, поясни, що означає кожна цифра в записі цих чисел; 9) як можна подати у вигляді суми розрядних доданків числа: 257, 840, 903, 400? 10) порівняй числа 567 і 675, 345 і 346, 980 і 908; 11) поясни, як записується число сімсот один і число сімсот десять та чому вони так записуються; 12) скільки десятків у сотні? Скільки в сотні одиниць? 13) скільки всього десятків у числі 340? 803? 950? Скільки всього одиниць у кожному з цих чисел? Скільки в кожному з них сотень? 14) запиши число, яке складається з 2 сотень і 3 одиниць, 5 сотень і 2 десятків; 15) вправи на перетворення складених іменованих чисел у прості і навпаки тощо. Досвід вчителів-новаторів переконливо свідчить, що з метою систематизації та узагальнення знань учнів корисно використовувати такі вправи: а) скільки ви знаєте одноцифрових чисел? - 9; б) скільки ви знаєте двоцифрових чисел? - 90; в) скільки ви знаєте трицифрових чисел? - 900; г) яке найбільше (найменше) одно-, дво-, трицифрове число ви знаєте?
