- •Питання до екзамену з методики викладання математики у початкових класах
- •17. Програма державного екзамену з методики викладання математики у початкових класах пояснювальна записка
- •18.1. Список рекомендованої літератури
- •18.1. Основна:
- •18.2. Додаткова:
- •18.3. Методичні посібники
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •1. Теоретико-методичні основи методики навчання математики у і-іу класах. Завдання та зміст методики навчання математики у початкових класах школи.
- •2. Зв'язок методики навчання математики з іншими науками.
- •3. Методи дослідження, що використовуються методикою навчання математики.
- •4. Теоретико-методичні основи визначення завдань навчання математики в і-іу класах.
- •5. Теоретико-методичні основи визначення змісту курсу математики початкових класів: арифметичний, алгебраїчний і геометричний матеріал, величини, текстові задачі.
- •6. Теоретико-методичні основи побудови початкового курсу математики.
- •Малюнок № 1.1.
- •7. Зв'язок курсів математики і-іу і у-уі класів та наступність у їх вивченні.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом і.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Тмо використання різних методів навчання при навчанні математики молодших школярів.
- •3. Зв’язок методів навчання з цілями, змістом, засобами і організаційними формами навчання. Тмо вибору методів навчання відповідно конкретній дидактичній меті.
- •4. Тмо вибору методів навчання залежно від особливостей змісту математичного матеріалу.
- •5. Тмо вибору методів навчання відповідно засобам навчання.
- •6. Тмо вибору методів навчання залежно від організаційних форм навчання та вікових особливостей дітей.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом іі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Теоретико-методичні особливості проведення уроків математики з дітьми шестирічного віку. Використання ігрових форм організації навчального процесу.
- •3. Тмо підготовки вчителя до уроку: вибір змісту, методів, засобів і організаційних форм (колективні, групові, індивідуальні) навчання відповідно до освітніх, розвивальних і виховних завдань уроку.
- •4. Тмо перевірки та оцінки знань, вмінь і навичок учнів з математики. Вимоги до ведення зошитів.
- •5. Тмо організації, керівництва і контролю за виконанням домашніх завдань молодшими школярами.
- •6. Позаурочна і позакласна робота з математики у початкових класах.
- •Малюнок № 3.2.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом ііі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Стабільні підручники з математики для початкової школи, теоретико-методичні особливості їх змісту, побудови, оформлення та використання.
- •3. Наочні посібники з математики, їх класифікація і тмо їх використання.
- •4. Інструменти, моделі, прилади, таблиці, технічні засоби навчання на уроках математики у початкових класах.
- •Малюнок № 4.3.
- •М алюнок № 4.4.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом іу.
- •1. Теоретико-методичні основи організації навчання математики у малокомплектній школі.
- •2. Урок математики у малокомплектній школі: його місце в розкладі, поєднання з іншими уроками, особливості побудови з урахуванням навчання шестирічок.
- •3. Теоретико-методичні особливості керівництва самостійною роботою учнів на уроках математики у малокомплектній школі.
- •4. Тмо оснащення навчального процесу в умовах малокомплектних шкіл.
- •1. Основні недоліки у знаннях, уміннях і навичках учнів при вивченні нумерації цілих невід’ємних чисел та деякі шляхи їх подолання.
- •2. Тмо різних методичних підходів до формування поняття натурального числа і нуля. Натуральний ряд чисел та особливості десяткової позиційної системи числення.
- •Малюнок № 1.
- •3. Підготовчий період та його особливості у зв’язку з навчанням шестирічних дітей.
- •4. Тмо формування поняття натурального числа і нуля.
- •5. Тмо вивчення нумерації чисел першого десятка.
- •6. Тмо вивчення нумерації чисел другого десятка.
- •7. Тмо вивчення нумерації чисел 21-100.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •Малюнок № 1.
- •Малюнок № 2.
- •Малюнок № 3.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи студентів до уіі розділу.
- •1. Теоретико-методичні основи формування обчислювальних навичок і подолання недоліків у роботі вчителів.
- •2. Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання.
- •Малюнок 8.1.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання і віднімання у межах ста.
- •Малюнок № 7.2.
- •4. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання двоцифрових чисел.
- •5. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі “Сотня”.
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •1. Теоретико-методичні основи вивчення додавання і віднімання цілих невід’ємних чисел у концентрі “Тисяча”.
- •2. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання чисел в концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо)
- •2.Теоретико-методичні основи ознайомлення з довжиною, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними
- •3.Теоретико-методичні основи формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці вимірювання та співвідношення між ними
- •4.Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси
- •5. Теоретико-методичні основи формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю
- •6.Теоретико-методичні основи вивчення часу. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу
- •7.Теоретико-методичні основи вивчення взаємозв'язків між пропорційними величинами
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •Малюнок 8.3.
- •Малюнок 8.4.
- •8.12. Тмо розгляду табличних випадків множення і ділення.
- •Малюнок 8.5.
- •Малюнок 8.6.
- •Малюнок 8.7.
- •Малюнок № 8.8.
- •Малюнок № 8.9.
- •8.15. Теоретико-методичні основи розгляду позатабличних випадків множення і ділення.
- •8.18. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення та ділення у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Тмо недоліків у формуванні уявлень учнів про величини, способи та одиниці їх вимірювання.
- •2. Загальні тмо формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо).
- •3. Тмо вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.1.
- •4 Мірки – вкладання
- •4 Мірки - відкладання
- •4 Мірки – прикладання
- •Малюнок № 9.5.
- •Малюнок № 9.6.
- •Малюнок № 9.7.
- •4. Тмо вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.8.
- •Малюнок № 9.9.
- •Малюнок № 9.10.
- •5. Тмо вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси.
- •6. Тмо формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю.
- •7. Тмо вивчення часу, швидкості, відстані та зв'язку між ними. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.
- •8. Тмо вивчення взаємозв’язку між пропорційними величинами.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем іу.
- •2. Тмо вивчення з молодшими школярами числових виразів і виразів, що містять змінну.
- •Вирази на дві дії першого і другого ступенів, знаходження числових значень яких спирається на правила порядку виконання арифметичних дій (20-16:2, 24:(32));
- •На підбір самими учнями числових значень букви, що входить до виразу, наприклад: “Прочитайте вираз с:5. Надайте букві с два числових значення та обчисліть значення виразу”;
- •3. Тмо вивчення числових рівностей і нерівностей.
- •4. Тмо вивчення нерівностей, що містять змінну.
- •5. Тмо вивчення рівностей, що містять змінну, в тому числі і рівнянь.
- •6. Тмо формування уявлень учнів про функціональну залежність.
- •1. Тмо вивчення геометричного матеріалу в курсі математики і-іу-х класів.
- •2. Тмо ознайомлення учнів з геометричними фігурами (точкою, прямою, відрізком, ламаною, многогранниками) та їх найпростішими властивостями.
- •Малюнок № 13.1.
- •3. Методика навчання учнів виконувати елементарні геометричні побудови; позначення фігур.
- •Малюнок № 13.4.
- •Малюнок № 13.5.
- •Малюнок № 13.6.
- •4. Тмо розвитку просторових уявлень і уяви учнів.
- •5. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на розпізнавання фігур, на поділ фігур на частини та складання фігур із заданих частин.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на обчислення периметрів та площі геометричних фігур.
- •Модуль уі. «тмо вивчення алгебраїчного та геометричногоматеріалу в курсі математики початкової школи». Змістовний модуль 6.3. (зм63): «тмо ознайомлення учнів з дробами». План.
- •Малюнок № 13.10.
- •Малюнок № 13.11.
- •2. Система вивчення дробів. Тмо вивчення дробів.
- •3. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на знаходження частини від числа, дробу від числа та числа за його частиною.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.1. (зм51): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання». План.
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати текстові задачі та тмо їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •Малюнок № 10.1.
- •3. Тмо загальних прийомів роботи над текстовими задачами з молодшими школярами.
- •4. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •5. Тмо ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •Малюнок № 10.2.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання.
- •У заданій та розв’язаній задачі змінити запитання так, щоб вона розв’язувалася іншою дією;
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.2. (зм52): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення». План.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •Малюнок № 10.3.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі». Змістовний модуль 5.3. (зм53): «тмо навчання учнів розв’язувати складені задачі». План
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі та теоретико-методичні основи їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •2. Система складених текстових задач курсу математики початкових класів.
- •3. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою складеною текстовою задачею.
- •4. Тмо введення першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розв’язання цього питання.
- •5. Тмо розвитку уявлень учнів про складену текстову задачу та процес її розв’язування. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі.
- •Малюнок 11.1.
- •Малюнок 11.2.
- •Малюнок 11.3.
- •6. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на знаходження четвертого пропорційного.
- •7. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на пропорційний поділ, на знаходження невідомого за двома різницями, на знаходження середнього арифметичного, на складне правило трьох.
- •Малюнок № 11.4.
- •8. Тмо навчання учнів розв'язувати задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом.
- •Малюнок № 11.5.
- •Малюнок № 11.6.
- •Малюнок 11.7.
- •Малюнок № 11.8.
- •Малюнок № 11.9.
- •Малюнок № 11.10.
- •9. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі підвищеної складності та з логічним навантаженням.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем у.
Малюнок № 1.
вітчизняний методист-математик К.Лебедінцев [Л-7,39-40] сформулював положення про розвиток поняття числа у дітей, серед яких ми вкажемо на такі:
перші числові уявлення (1-5) виникають у дітей під впливом безпосереднього споглядання груп однорідних предметів за допомогою зору і дотику;
діти можуть мати уявлення про числа від 1 до 5, не вміючи вести лічбу;
лічба систематизує числові уявлення, які є у дітей;
подальший розвиток уявлень про числа відбувається на основі лічби.
На нашу думку, позитивними результатами досліджень К.Лебедінцева є висновок про необхідність використовувати при формуванні поняття числа у дітей як споглядання груп предметів, так і їх лічбу.
видатний психолог ХХ століття Н.Менчинська [М-18] вирішального значення при формуванні у дітей поняття числа надавала встановленню зв’язку між безпосереднім сприйманням множин предметів і відповідним словом - назвою числа, яке дитина чує від дорослих. Саме тому вона стверджувала, що числові уявлення формуються на основі об’єднання двох задач: задачі сприймання і задачі лічби;
значний внесок у розробку методики формування поняття натурального числа вніс видатний український психолог Г.Костюк, який експериментально досліджував проблеми походження поняття числа у дітей. Одержані ним результати він виклав у своїй роботі "Про генезис поняття числа у дітей" [К-9]. Г.Костюк основною операцією, за допомогою якої виникає поняття числа, вважав встановлення взаємно однозначної відповідності між елементами двох множин, що об’єднуються. Головним висновком проведених ним досліджень, на наш погляд, є, по-перше, думка про хибність спроб знайти джерело поняття числа в тому чи іншому, окремо взятому аспекті пізнання дітьми оточуючих їх предметів: в спогляданні їх груп чи в перебиранні їх предметів, в сумультанності чи сукцесивності вражень, в розрізненні предметів чи їх ототожнюванні тощо; по-друге, думка про те, що діти приходять до усвідомлення кількості в процесі скерованого дорослими дійового пізнання множин предметів: лічба елементів множини предметів, встановлення взаємно однозначної відповідності між порівнюваними множинами тощо [К-9,30-31].
Для методики формування поняття натурального числа і нуля у дітей проведене Г.Костюком дослідження вказує на необхідність використання різноманітних вправ з множинами, причому в кожну із множин можуть входити як однакові, так і різні елементи. За допомогою таких вправ відбувається абстрагування кількісної сторони множин предметів від інших їхніх властивостей – просторового розміщення, матеріалу виготовлення, форми, кольору тощо. Істотними для формування поняття числа виявляються також вправи на визначення чисельності множини і порядку розміщення елементів у множині.
Слід відзначити, що в нині діючій програмі з математики для початкових класів за основу формування поняття числа вибрано кількісну або теоретико-множинну теорію натуральних чисел, але використовуються і дві інші. Отже, формування поняття натурального числа та нуля відбувається і за допомогою операцій над множинами (встановлення взаємно однозначної відповідності між множинами, об’єднання множин, вилучення частини множини), і за допомогою операції вимірювання величин (визначення довжини відрізка, площі фігури, маси тіла тощо), і за допомогою встановлення відношення порядку (який за порядком, перед, після тощо). Для того, щоб дати кількісну характеристику множини, слід знайти порядок розміщення чисел в натуральному ряді. Практика роботи школи переконливо довела, що у формуванні числових уявлень приймають участь всі вищеназвані операції: лічба, споглядання у просторі і часі, встановлення взаємно однозначної відповідності. Більше того, відповідно до індивідуальних особливостей дітей для правильного формування поняття числа різні операції відіграють різну роль.
Що ж таке натуральний ряд чисел? Як відомо, натуральні числа розміщуються у певному порядку, причому виконуються такі умови: один є натуральним числом, яке не слідує ні за яким натуральним числом; за будь-яким натуральним числом безпосередньо слідує лише одне натуральне число, яке є сумою попереднього числа і одиниці; будь-якому відмінному від одиниці натуральному числу безпосередньо передує лише одне натуральне число, яке є різницею даного числа і одиниці. Так розміщені натуральні числа називають натуральним рядом чисел. Частина натурального ряду чисел, починаючи від одиниці до даного числа, називається початковим відрізком натурального ряду.
У курсі математики початкової школи діти поступово знайомляться з такими відрізками натурального ряду чисел: від 1 до 10; від 10 до 20; від 21 до 40; від 41 до 80; від 81 до 100; від 100 до 1000 і від 1001 до 1000000. Під відрізком натурального ряду чисел розуміють будь-яку підмножину натурального ряду чисел, для якої виконуються умови 1 і 2, причому умова 1 може замінюватися на таку: N є натуральне число, яке не слідує ні за яким натуральним числом цього відрізку натурального ряду.
На основі вказаних властивостей натурального ряду чисел можна дати тлумачення поняття лічби, як процесу встановлення взаємно однозначної відповідності між елементами заданої скінченної множини та числами, які є елементами початкового відрізку натурального ряду, при якому кожне назване число характеризує розглянуту підмножину елементів заданої множини, а останнє з названих чисел характеризує всю задану множину.
Особливістю початкового курсу математики є те, що при формуванні поняття числа діти спочатку знайомляться з 0 як із значком, тобто цифрою, яку використовують для позначення числа 10, і лише після ознайомлення дітей із дією віднімання 0 з'являється як число, яке є результатом дії віднімання у випадках виду 5–5=0.
У курсі математики початкових класів з метою узагальнення числових уявлень діти спочатку неявно, а в кінці 4-го класу і явно, знайомляться з десятковою позиційною системою числення та її особливостями (Спробуйте пригадати, яка система числення називається позиційною і чому?). Як показує вивчення методичної літератури та досвіду роботи вчителів початкових класів, досить часто поняття "нумерація" ототожнюється з "системою числення". Це в корні хибна позиція. У багатьох народів система числення, як і у нас, десяткова, але нумерація (назви чисел) різна. Нумерація залежить від системи числення, але ці поняття не тотожні. Система числення може бути двійковою, трійковою, десятковою тощо, а нумерація - усною і письмовою, позиційною і непозиційною, римською, старослов’янською, індійською та ін. У кожній системі числення числа записують за допомогою певних знаків - цифр. У позиційних системах числення значення кожної цифри залежить від того, на якому місці вона стоїть в записі числа.
Розглянемо особливості десяткової позиційної системи числення. У цій системі для запису будь-якого числа використовують всього десять знаків (цифр) 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Всяка скінченна послідовність цифр, яка не розпочинається з нуля, становить деяке число, причому кожна цифра у цьому записі означає відповідну кількість так званих розрядних одиниць. Так, наприклад, запис а=74362 означає число, яке складається з двох одиниць (двох одиниць першого розряду), 6 десятків (6 одиниць другого розряду), 3 сотень (3 одиниць третього розряду), 4 тисяч (4 одиниць четвертого розряду) і 7 десятків тисяч (7 одиниць п’ятого розряду). Це можна записати і так: 74362=7●10000+4●1000+3●100+6●10+2 або так: 74362=7●104+4●103+3●102+6●101+2●100. В останньому записі особливу роль відіграє число 10, яке називають основою системи числення, а систему числення називають десятковою.
Наступною особливістю десяткової позиційної системи числення є та, що кожні десять одиниць нижчого розряду складають одну одиницю наступного розряду. Так, десять одиниць першого розряду складають одну одиницю другого розряду - десяток, десять одиниць другого розряду – сотню тощо. Кожні три послідовні розряди, починаючи з першого, утворюють клас. Три розряди, що утворюють клас, називаються в кожному класі однаково: одиницями, десятками і сотнями, але при цьому вказується назва класу. Наприклад, одиниці тисяч, десятки мільйонів, сотні мільярдів тощо.
Назви всіх чисел у десятковій позиційній системі числення утворюються з невеликої кількості основних назв: один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять, сорок, дев’яносто, сто, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квінтильйон, секстильйон, септильйон, октильйон тощо. В основі запису чисел у цій системі числення лежить принцип позиційного (помісцевого) значення цифр, який полягає в тому, що значення цифри залежить не тільки від її вигляду, а й від місця (позиції), яке вона займає в зображенні запису цього числа. Наприклад, у числі 4444 перша справа четвірка виражає число "чотири", друга справа - "сорок" (чотири десятки), третя справа - "чотириста" (чотири сотні), четверта справа - "чотири тисячі".
Десяткова позиційна система числення дозволяє сформулювати загальні правила читання та запису чисел. Щоб прочитати число, його слід поділити, починаючи з нижчих розрядів, на класи по три цифри в кожному (в останньому зліва може виявитися і менше, ніж три цифри), а потім читати число, називаючи послідовно кожну його цифру із старшого розряду, вказуючи назву кожного класу. Щоб записати цифрами число, потрібно виділити у ньому класи (мільярдів, мільйонів, тисяч, одиниць) і виписувати послідовно числа кожного класу, починаючи з найвищого. При цьому слід пам’ятати, що у кожному класі, можливо крім найвищого, повинно бути три цифри, а тому відсутні цифри замінюємо нулями, а якщо відсутній цілий клас, то на його місці ставимо три нулі. Наприклад, число двадцять мільярдів двадцять чотири мільйона вісімдесят сім зображається так: 20024000087. Багатоцифрові числа пишуться та друкуються з невеликими проміжками (інтервалами) між класами, що полегшує читання чисел. І нарешті, у десятковій позиційній системі числення арифметичні операції над числами виконуються за відомими правилами "додавання", "віднімання" і "множення" чисел у "стовпчик" та "ділення" під "кутом".
