- •Питання до екзамену з методики викладання математики у початкових класах
- •17. Програма державного екзамену з методики викладання математики у початкових класах пояснювальна записка
- •18.1. Список рекомендованої літератури
- •18.1. Основна:
- •18.2. Додаткова:
- •18.3. Методичні посібники
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •1. Теоретико-методичні основи методики навчання математики у і-іу класах. Завдання та зміст методики навчання математики у початкових класах школи.
- •2. Зв'язок методики навчання математики з іншими науками.
- •3. Методи дослідження, що використовуються методикою навчання математики.
- •4. Теоретико-методичні основи визначення завдань навчання математики в і-іу класах.
- •5. Теоретико-методичні основи визначення змісту курсу математики початкових класів: арифметичний, алгебраїчний і геометричний матеріал, величини, текстові задачі.
- •6. Теоретико-методичні основи побудови початкового курсу математики.
- •Малюнок № 1.1.
- •7. Зв'язок курсів математики і-іу і у-уі класів та наступність у їх вивченні.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом і.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Тмо використання різних методів навчання при навчанні математики молодших школярів.
- •3. Зв’язок методів навчання з цілями, змістом, засобами і організаційними формами навчання. Тмо вибору методів навчання відповідно конкретній дидактичній меті.
- •4. Тмо вибору методів навчання залежно від особливостей змісту математичного матеріалу.
- •5. Тмо вибору методів навчання відповідно засобам навчання.
- •6. Тмо вибору методів навчання залежно від організаційних форм навчання та вікових особливостей дітей.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом іі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Теоретико-методичні особливості проведення уроків математики з дітьми шестирічного віку. Використання ігрових форм організації навчального процесу.
- •3. Тмо підготовки вчителя до уроку: вибір змісту, методів, засобів і організаційних форм (колективні, групові, індивідуальні) навчання відповідно до освітніх, розвивальних і виховних завдань уроку.
- •4. Тмо перевірки та оцінки знань, вмінь і навичок учнів з математики. Вимоги до ведення зошитів.
- •5. Тмо організації, керівництва і контролю за виконанням домашніх завдань молодшими школярами.
- •6. Позаурочна і позакласна робота з математики у початкових класах.
- •Малюнок № 3.2.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом ііі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Стабільні підручники з математики для початкової школи, теоретико-методичні особливості їх змісту, побудови, оформлення та використання.
- •3. Наочні посібники з математики, їх класифікація і тмо їх використання.
- •4. Інструменти, моделі, прилади, таблиці, технічні засоби навчання на уроках математики у початкових класах.
- •Малюнок № 4.3.
- •М алюнок № 4.4.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом іу.
- •1. Теоретико-методичні основи організації навчання математики у малокомплектній школі.
- •2. Урок математики у малокомплектній школі: його місце в розкладі, поєднання з іншими уроками, особливості побудови з урахуванням навчання шестирічок.
- •3. Теоретико-методичні особливості керівництва самостійною роботою учнів на уроках математики у малокомплектній школі.
- •4. Тмо оснащення навчального процесу в умовах малокомплектних шкіл.
- •1. Основні недоліки у знаннях, уміннях і навичках учнів при вивченні нумерації цілих невід’ємних чисел та деякі шляхи їх подолання.
- •2. Тмо різних методичних підходів до формування поняття натурального числа і нуля. Натуральний ряд чисел та особливості десяткової позиційної системи числення.
- •Малюнок № 1.
- •3. Підготовчий період та його особливості у зв’язку з навчанням шестирічних дітей.
- •4. Тмо формування поняття натурального числа і нуля.
- •5. Тмо вивчення нумерації чисел першого десятка.
- •6. Тмо вивчення нумерації чисел другого десятка.
- •7. Тмо вивчення нумерації чисел 21-100.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •Малюнок № 1.
- •Малюнок № 2.
- •Малюнок № 3.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи студентів до уіі розділу.
- •1. Теоретико-методичні основи формування обчислювальних навичок і подолання недоліків у роботі вчителів.
- •2. Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання.
- •Малюнок 8.1.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання і віднімання у межах ста.
- •Малюнок № 7.2.
- •4. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання двоцифрових чисел.
- •5. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі “Сотня”.
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •1. Теоретико-методичні основи вивчення додавання і віднімання цілих невід’ємних чисел у концентрі “Тисяча”.
- •2. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання чисел в концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо)
- •2.Теоретико-методичні основи ознайомлення з довжиною, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними
- •3.Теоретико-методичні основи формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці вимірювання та співвідношення між ними
- •4.Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси
- •5. Теоретико-методичні основи формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю
- •6.Теоретико-методичні основи вивчення часу. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу
- •7.Теоретико-методичні основи вивчення взаємозв'язків між пропорційними величинами
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •Малюнок 8.3.
- •Малюнок 8.4.
- •8.12. Тмо розгляду табличних випадків множення і ділення.
- •Малюнок 8.5.
- •Малюнок 8.6.
- •Малюнок 8.7.
- •Малюнок № 8.8.
- •Малюнок № 8.9.
- •8.15. Теоретико-методичні основи розгляду позатабличних випадків множення і ділення.
- •8.18. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення та ділення у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Тмо недоліків у формуванні уявлень учнів про величини, способи та одиниці їх вимірювання.
- •2. Загальні тмо формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо).
- •3. Тмо вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.1.
- •4 Мірки – вкладання
- •4 Мірки - відкладання
- •4 Мірки – прикладання
- •Малюнок № 9.5.
- •Малюнок № 9.6.
- •Малюнок № 9.7.
- •4. Тмо вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.8.
- •Малюнок № 9.9.
- •Малюнок № 9.10.
- •5. Тмо вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси.
- •6. Тмо формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю.
- •7. Тмо вивчення часу, швидкості, відстані та зв'язку між ними. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.
- •8. Тмо вивчення взаємозв’язку між пропорційними величинами.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем іу.
- •2. Тмо вивчення з молодшими школярами числових виразів і виразів, що містять змінну.
- •Вирази на дві дії першого і другого ступенів, знаходження числових значень яких спирається на правила порядку виконання арифметичних дій (20-16:2, 24:(32));
- •На підбір самими учнями числових значень букви, що входить до виразу, наприклад: “Прочитайте вираз с:5. Надайте букві с два числових значення та обчисліть значення виразу”;
- •3. Тмо вивчення числових рівностей і нерівностей.
- •4. Тмо вивчення нерівностей, що містять змінну.
- •5. Тмо вивчення рівностей, що містять змінну, в тому числі і рівнянь.
- •6. Тмо формування уявлень учнів про функціональну залежність.
- •1. Тмо вивчення геометричного матеріалу в курсі математики і-іу-х класів.
- •2. Тмо ознайомлення учнів з геометричними фігурами (точкою, прямою, відрізком, ламаною, многогранниками) та їх найпростішими властивостями.
- •Малюнок № 13.1.
- •3. Методика навчання учнів виконувати елементарні геометричні побудови; позначення фігур.
- •Малюнок № 13.4.
- •Малюнок № 13.5.
- •Малюнок № 13.6.
- •4. Тмо розвитку просторових уявлень і уяви учнів.
- •5. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на розпізнавання фігур, на поділ фігур на частини та складання фігур із заданих частин.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на обчислення периметрів та площі геометричних фігур.
- •Модуль уі. «тмо вивчення алгебраїчного та геометричногоматеріалу в курсі математики початкової школи». Змістовний модуль 6.3. (зм63): «тмо ознайомлення учнів з дробами». План.
- •Малюнок № 13.10.
- •Малюнок № 13.11.
- •2. Система вивчення дробів. Тмо вивчення дробів.
- •3. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на знаходження частини від числа, дробу від числа та числа за його частиною.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.1. (зм51): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання». План.
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати текстові задачі та тмо їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •Малюнок № 10.1.
- •3. Тмо загальних прийомів роботи над текстовими задачами з молодшими школярами.
- •4. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •5. Тмо ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •Малюнок № 10.2.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання.
- •У заданій та розв’язаній задачі змінити запитання так, щоб вона розв’язувалася іншою дією;
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.2. (зм52): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення». План.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •Малюнок № 10.3.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі». Змістовний модуль 5.3. (зм53): «тмо навчання учнів розв’язувати складені задачі». План
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі та теоретико-методичні основи їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •2. Система складених текстових задач курсу математики початкових класів.
- •3. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою складеною текстовою задачею.
- •4. Тмо введення першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розв’язання цього питання.
- •5. Тмо розвитку уявлень учнів про складену текстову задачу та процес її розв’язування. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі.
- •Малюнок 11.1.
- •Малюнок 11.2.
- •Малюнок 11.3.
- •6. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на знаходження четвертого пропорційного.
- •7. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на пропорційний поділ, на знаходження невідомого за двома різницями, на знаходження середнього арифметичного, на складне правило трьох.
- •Малюнок № 11.4.
- •8. Тмо навчання учнів розв'язувати задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом.
- •Малюнок № 11.5.
- •Малюнок № 11.6.
- •Малюнок 11.7.
- •Малюнок № 11.8.
- •Малюнок № 11.9.
- •Малюнок № 11.10.
- •9. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі підвищеної складності та з логічним навантаженням.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем у.
5. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі “Сотня”.
5. Як відомо, письмові прийоми обчислень характеризуються тим, що їх виконання розпочинається з нижчих розрядів, наявний єдиний для всіх алгоритм і записуються проміжні результати. Підготовчою роботою до введення письмових прийомів додавання і віднімання, яка проводиться до ознайомлення дітей з цими прийомами, є: 1) засвоєння напам’ять табличних випадків додавання і віднімання; 2) розгляд різноманітних усних прийомів виконання цих дій; 3) додавання і віднімання круглих десятків; 4) розв'язування прикладів виду: 1 дес. 5 од.=15 од., 17 од.=1 дес. 7 од., 1 дес.=10 од. Зазначимо, що досвід роботи вчителів-новаторів, експериментальні дослідження дають підстави для висновку: підготовча робота матиме сенс, якщо вона носитиме особистісно-орієнтований характер. Для цього вчителеві необхідно мати достовірну інформацію про наявний рівень засвоєння опорних знань, умінь і навичок кожного учня класу.
На час введення письмових прийомів додавання і віднімання школярі вже достатньо володіють усними прийомами, а тому перед введенням алгоритмів додавання і віднімання у стовпчик їм слід обґрунтувати необхідність нового обчислювального прийому, переконати дітей в його доцільності. У нині діючих підручниках з математики для початкових класів М.Богдановича усні прийоми з переходом через десяток розглядаються після введення письмових прийомів. На нашу думку, такий порядок введення прийомів не є доцільним, бо, навчившись додавати і віднімати в стовпчик, діти не бачать доцільності розгляду усних прийомів додавання і віднімання з переходом через десяток. Щоб обґрунтувати дітям доцільність і необхідність введення письмових прийомів додавання і віднімання, потрібно спочатку запропонувати їм виконати усно приклад на додавання, який вимагає досить громіздких пояснень, запам’ятовування значної кількості проміжних результатів, наприклад, 57+39. 57+39=(50+7)+(30+9)= 50+30) + (7+9) = 80+16 = 96.
Вчитель запитує дітей: чи зручно так додавати? (не виключено, що частина учнів скаже, що зручно). Далі вчитель зазначає, що у математиці є інший спосіб додавання таких чисел, який називається додаванням у стовпчик. Використання нового способу дозволятиме швидше проводити обчислення, особливо для великих чисел. Як ми виконували обчислення у прикладі 57+39? – спочатку додали десятки, а потім – одиниці. А чи можна розпочинати додавання з одиниць? Якщо діти не будуть одностайними чи заперечуватимуть таку можливість, то вчитель пропонує подивитися на дошку, де у таблиці (див. таблицю № 8.23.) виконано додавання. Спочатку розглядаємо з учнями лівий і середній стовпчики, а потім правий.
Таблиця № 8.23.
Десятки |
Одиниці |
|
5 |
7 |
57 +39 96 |
3 |
9 |
|
8 |
16 |
|
9 |
6 |
Вчитель, запропонувавши розглянути правий стовпчик, пояснює: якщо при використанні усних прийомів додавання ми розпочинали розв'язування прикладів з додавання десятків, тобто з вищих розрядів, то при письмовому додаванні будемо розпочинати з одиниць, тобто спочатку будемо додавати саме їх. Скільки одиниць у першому доданку? – 7. Скільки одиниць у другому доданку? – 9. Скільки отримаємо, якщо до 7 одиниць додамо 9 одиниць? – 16 одиниць. Скільки десятків і одиниць у 16 одиницях? - 1 дес. і 6 од. 6 одиниць записуємо під одиницями, а 1 десяток запам’ятовуємо, щоб додати його до десятків. Тепер додаємо десятки. До 5 десятків додаємо 3 десятки буде 8 десятків та ще 1 десяток буде 9 десятків. Запишемо 9 десятків під десятками. Чому дорівнює сума? - 96. Чи однакові результати ми отримали в усіх випадках? - так. На нашу думку, читачам після пояснення стане цілком обґрунтованим твердження: щоб спростити дітям сприймання цього прийому обчислень, треба безпосередньо на цьому уроці перед розв’язанням такого прикладу повторити: 1) табличні випадки додавання і віднімання; 2) розв’язування вправ виду 27=2 дес. 7 од.; 3) приклади виду 5 дес. додати 3 дес.; 4) вправи виду 50 - це 5 дес., 7 дес. дорівнює 70 од.
Спостереження за роботою вчителів, дослідження психологів і методистів свідчать, що формування алгоритму письмового додавання значно полегшується, якщо діти спочатку дають найдетальніші пояснення виду: записуємо перший доданок, а під ним другий доданок так, щоб одиниці були під одиницями, а десятки під десятками. Зліва між доданками пишемо знак + і проводимо риску нижче другого доданку. Спочатку розпочинаємо додавати одиниці: до 7 одиниць додаємо 9 одиниць, буде 16 одиниць. Це 1 десяток і 6 одиниць. 6 одиниць записуємо під одиницями, а 1 десяток запам’ятовуємо. Тепер додаємо десятки: до 5 десятків додаємо 3 десятка, буде 8 десятків та ще 1 десяток, буде 9 десятків, а тому під десятками записуємо 9. Отже, 57+39=96.
У міру засвоєння дітьми письмового алгоритму усні пояснення скорочуються, але при появі помилок слід знову звернутися до детальніших пояснень. Досвід роботи вчителів дає підстави для висновку про необхідність спочатку скорочення першої частини пояснень, тобто діти вже не поясняють, як записувати числа при додаванні. Наприклад, перше скорочення пояснення може бути приблизно таким: записуємо доданки один під одним, до 7 одиниць додаємо 9 одиниць, буде 16 одиниць. Це 1 десяток і 6 одиниць. 6 одиниць записуємо під одиницями, а 1 десяток запам’ятовуємо. До 5 десятків додаємо 3 десятка, буде 8 десятків та ще 1 десяток, буде 9 десятків. Під десятками записуємо 9. Отже, 57+39=96. Наступним кроком буде скорочення пояснень у другій частині. Діти пояснюють свої дії так: додаємо одиниці, маємо 7+9=16 одиниць, це 1 десяток і 6 одиниць, 6 одиниць записуємо під одиницями. Додаємо десятки, маємо 5+3=8 та ще 1 десяток, буде 9 десятків. Записуємо під десятками 9. Отже, 57+39=96.
ТМО розгляду письмових прийомів віднімання не мають принципових відмінностей з аналогічними випадками додавання. Саме тому пропонуємо читачам для їх засвоєння виконати самостійно завдання №№ 10-12 (див. завдання у кінці розділу). Разом з тим, враховуючи індивідуальні особливості учнів класу та рівень математичної підготовленості класу в цілому, можна залучити учнів до “відкриття” алгоритму письмового віднімання. З цією метою можна провести для прикладу 98-65 таку бесіду: як будемо записувати зменшуване і від’ємник при відніманні в стовпчик? – один під одним так, щоб одиниці були під одиницями, а десятки під десятками. З чого будемо розпочинати віднімання? – з одиниць. Скільки буде, якщо від 8 одиниць відняти 5 одиниць? – 3 од. Де запишемо одержаний результат? – під одиницями. Що будемо віднімати тепер? – десятки. Скільки буде, якщо від 9 десятків відняти 6 десятків? – 3 десятка. Де запишемо одержаний результат? – під десятками. Чому дорівнює різниця? – 33. Отже, 98-65=33.
