Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КУРС ЛЕКЦІЙ З МВМ - ЗВ - ПОВНИЙ.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать

17. Програма державного екзамену з методики викладання математики у початкових класах пояснювальна записка

Державний екзамен з методики викладання математики у початкових класах є підсумковою формою перевірки готовності випускників до роботи вчителем початкової школи. Він носить комплексний характер і розглядається як єдиний державний екзамен, на якому виставляється єдина оцінка. Цей екзамен є засобом перевірки теоретичної та практичної підготовки випускників до навчання математики молодших школярів. На екзамен з курсу математики виносяться питання, які є теоретичним обґрунтуванням початкового курсу математики, а із курсу методики викладання математики – лише теоретико-методичні основи навчання учнів конкретним темам. Загальні питання методики навчання математики можуть використовуватися при висвітленні теоретико-методичних основ вивчення конкретних питань.

На екзамені випускники повинні продемонструвати розуміння трактування основних понять початкового курсу математики: натуральне число, операції над цілими невід’ємними числами та їх властивості, величини, їх властивості та вимірювання, а також розуміння загальних понять математики: множина відношення, рівняння, нерівність, вираз, геометрична фігура тощо. Вони повинні знати цілі та зміст початкового курсу математики, методи, різні організаційні форми і засоби навчання математики молодших школярів, тенденції подальшого розвитку методики математики, результати найважливіших сучасних методичних досліджень в галузі методики навчання математики. Свої відповіді випускники повинні ілюструвати конкретними прикладами, власними спостереженнями, спираючись на висвітлені у методичній літературі різні підходи до розв’язання цього питання та досвід роботи вчителів-новаторів. Відповідь повинна показати зрілість оціночних суджень, критичність аналізу різних методичних положень. На державному екзамені перевіряються практичні уміння встановлювати мету, математичний і методичний зміст використовуваних завдань із підручників математики для початкових класів, застосовувати теоретичні знання до розв'язування практичних питань, уміння розв'язувати задачі та безпомилково виконувати обчислення, грамотно, логічно і доказово викладати сутність питання, користуючись науковою термінологією та символікою.

Білети для державного екзамену повинні включати три питання: перше із курсу математики, друге із курсу методики викладання математики у початкових класах, третє – це практичне завдання, в якому потрібно описати методику роботи з учнями із запропонованою вправою. При підготовці до державного екзамену студенти-випускники повинні бути ознайомлені з його програмою, вимогами до відповідей, правилами поведінки та своїми обов’язками і правами на ньому.

На екзамені випускники за рішенням Державної екзаменаційної комісії мають право користуватися програмою даного державного екзамену, програмою з математики для спеціальності “Початкове навчання”, програмою з методики викладання математики для спеціальності “Початкове навчання”, типовою та регіональною програмою з математики для початкових класів різних типів шкіл, стабільними та експериментальними підручниками з математики для початкових класів, дидактичними матеріалами та наочними посібниками до уроків математики у початкових класах.

  1. Підготовка учнів до введення поняття натурального числа і нуля.

  2. Теоретико-методичні основи формування поняття натурального числа і нуля.

  3. Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел в межах десяти.

  4. Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел другого десятка.

  5. Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел 21-100.

  6. Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел в межах тисячі.

  7. Теоретико-методичні основи вивчення нумерації багатоцифрових чисел.

  8. Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення учнів з діями додавання та віднімання.

  9. Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання та віднімання.

  10. Теоретико-методичні основи вивчення позатабличних випадків додавання та віднімання в межах ста.

  11. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання та віднімання у межах ста.

  12. Теоретико-методичні основи вивчення усних та письмових прийомів додавання та віднімання у межах тисячі.

  13. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання та віднімання багатоцифрових чисел.

  14. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання та віднімання багатоцифрових чисел.

  15. Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення учнів з діями множення та ділення.

  16. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів множення та ділення.

  17. Теоретико-методичні основи формування письмових прийомів множення та ділення.

  18. Теоретико-методичні основи вивчення ділення з остачею.

  19. Теоретико-методичні основи ознайомлення учнів з властивостями арифметичних дій та застосуванням цих властивостей до спрощення обчислень.

  20. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати прості задачі на додавання, віднімання, множення та ділення.

  21. Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до введення першої складеної задачі.

  22. Теоретико-методичні основи ознайомлення учнів з першою складеною задачею.

  23. Теоретико-методичні основи формування умінь учнів розв'язувати складені задачі.

  24. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати задачі на знаходження четвертого пропорційного (способом прямого зведення до одиниці, способом оберненого зведення до одиниці, способом відношень).

  25. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати задачі на складне правило трьох, на пропорційний поділ, на знаходження невідомого за двома різницями, на знаходження середнього арифметичного.

  26. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати задачі з конкретним типовим змістом і сюжетом.

  27. Теоретико-методичні основи формування понять “менше на”, “більше на”, “менше у”, “більше у”.

  28. Теоретико-методичні основи формування уявлень про вираз. Методика навчання учнів знаходити значення виразів, що містять більше ніж дві дії, зокрема виразів з дужками. Правила порядку виконання дій.

  29. Теоретико-методичні основи формування уявлень про рівності та нерівності в початковому курсі математики.

  30. Теоретико-методичні основи формування уявлень про рівняння. Методика навчання учнів розв'язувати рівняння.

  31. Теоретико-методичні основи ознайомлення учнів з найпростішими геометричними фігурами (точкою, відрізком, ламаною, многокутниками, кругом, колом, кутами).

  32. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати задачі на розпізнавання геометричних фігур, поділ фігур на частини та складання фігур із заданих частин.

  33. Методика навчання учнів побудовам найпростіших геометричних фігур за допомогою лінійки, кутника, циркуля.

  34. Теоретико-методичні основи вивчення найважливіших величин у початковому курсі математики. Теоретико-методичні основи формування уявлень про довжину відрізка, площу фігури, масу тіла, про час, про швидкість та про одиниці їх вимірювання і співвідношення між ними. Площа прямокутника та її обчислення.