Малюнок № 11.5.

24 км/год 37 км/год

Малюнок № 11.6.

Крім цього, слід формувати уявлення про такі поняття як назустріч один одному, в протилежних напрямках, одночасно, неодночасно, відстань зближення, швидкість зближення, відстань віддалення, швидкість віддалення, за один і той же час тощо. Нагадаємо, що: 1) швидкість у початкових класах трактується як величина відстані, яку проходить тіло за одиницю часу. Як правило, у практичній діяльності вона вимірюється у км/год, хоча може також вимірюватися у км/хв або у м/с (основна одиниця вимірювання швидкості у системі SI); 2) під відстанню зближення необхідно розуміти відстань, на яку тіла наближаються одне до одного за одну одиницю часу; 3) під швидкістю зближення розуміють швидкість, з якою тіла наближаються один до одного за одиницю часу, тобто суму швидкостей обох тіл, що рухаються назустріч один одному. Аналогічно тлумачать інші вказані поняття.

80 км/год 60 км/год 120 км

Малюнок 11.7.

Приступаючи до формування умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі, пов’язані з рухом, вчитель повинен чітко уявляти завдання, які ставляться при цьому, та усвідомлювати ТМО проведення цієї роботи. Формування умінь дітей розв’язувати складені задачі на зустрічний рух, на рух в протилежних напрямках, на рух навздогін, на рух за течією або проти течії відбувається досить важко. Це пов’язано з тим, що дітям досить важко уявити реальну життєву ситуацію, про яку йдеться в задачі. На жаль, вчителі, не знаючи індивідуальних особливостей учнів, досить часто не допомагають дітям уявити цю ситуацію з використанням наочної опори у вигляді схеми. Саме тому школярам важко уявити такі поняття, як відстань зближення або швидкість зближення, швидкість або відстань віддалення тощо.

Розглядаючи задачі на рух, слід особливу увагу звертати на розуміння учнями поняття “одночасно” і “неодночасно”. Необхідно довести до свідомості дітей, що при одночасному початку руху тіла від початку руху до моменту зустрічі були у русі однаковий час, а при неодночасному – різний час. При розв’язуванні задач на зустрічний рух важливо довести до свідомості дітей, що у цьому випадку тіла зближаються, а при рухові у протилежних напрямках – віддаляються. При розв’язуванні задач на рух важливо фіксувати увагу учнів на таких словах чи словосполученнях: одночасно, за один і той же час, в одному напрямку, в різних напрямках тощо.

Аналіз методичної літератури (роботи М.В.Богдановича, Ю.М.Колягіна, А.А.Свєчнікова, Л.М.Скаткіна та ін.) свідчить: по-перше, ТМО ознайомлення дітей із задачами на рух включають в себе всі етапи методики роботи над будь-якою складеною задачею; по-друге, як правило, методисти єдині в тому, що ознайомлення з кожним із названих видів задач, що пов’язані з рухом, відбувається в готовому вигляді. Покажемо сутність цієї роботи на прикладі задач на зустрічний рух. Зазначимо, що вивчаючи з дітьми умови задачі, потрібно особливу увагу звернути на те, як рухалися тіла, коли вони почали рухатися, з якою швидкістю рухалися. Візьмемо задачу “Із двох міст, відстань між якими 520 км, одночасно назустріч один одному почали рухатися два автомобілі. Перший зі швидкістю 60 км/год, а другий – 70 км/год. Через який час автомобілі зустрінуться?”. Для того, щоб перевірити, як діти усвідомили умову задачі можна використати два методичних прийоми. Відповідно до індивідуальних особливостей однієї групи школярів зробити це можна з допомогою бесіди: яка відстань між містами? – 520 км. Як рухалися автомобілі? – назустріч один одному. Коли виїхали автомобілі? – одночасно. Яка швидкість першого автомобіля? – 60 км/год. Яка швидкість другого автомобіля? – 70 км/год. Що необхідно визначити в задачі? – через який час автомобілі зустрінуться.

Для учнів, яким важко усвідомлювати задачу без наочної опори, потрібно поєднати вивчення умови задачі з складанням схеми до цієї задачі. Зробити це можна принаймні так: як ми на схемах позначаємо відстань між двома містами? – відрізками. Яка відстань між містами? – 520 км. Як показати на схемі, що відстань між містами 520 км? – фігурною стрілкою. Як ми на схемі позначимо швидкість? – стрілками. Як рухалися автомобілі? – назустріч один одному. Якщо автомобілі рухалися назустріч один одному, то як будуть спрямовані стрілки? – назустріч одна одній. Яка швидкість першого автомобіля? – 60 км/год. Яка швидкість другого автомобіля? – 70 км/год. Чи однаковими за довжиною будуть стрілки, що позначають швидкість? – ні. Чому вони будуть неоднаковими? – бо автомобілі рухалися з різною швидкістю. Як ми позначаємо на схемах місце зустрічі? – прапорцем. Чому цей прапорець не можна розміщувати посередині відрізка? – бо автомобілі рухалися з різними швидкостями та проїхали різну відстань. Ближче до якого краю буде розміщено прапорець, який позначає місце зустрічі? – ближче до того краю, де показано швидкість 60 км/год, тобто до лівого краю. Чому ближче до лівого? – бо автомобіль, що рухається із швидкістю 60 км/год проїде меншу відстань. Результатом проведеної роботи стане схема, представлена на малюнку № 11.8.

60 км/год 70 км/год 520 км