- •Питання до екзамену з методики викладання математики у початкових класах
- •17. Програма державного екзамену з методики викладання математики у початкових класах пояснювальна записка
- •18.1. Список рекомендованої літератури
- •18.1. Основна:
- •18.2. Додаткова:
- •18.3. Методичні посібники
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •1. Теоретико-методичні основи методики навчання математики у і-іу класах. Завдання та зміст методики навчання математики у початкових класах школи.
- •2. Зв'язок методики навчання математики з іншими науками.
- •3. Методи дослідження, що використовуються методикою навчання математики.
- •4. Теоретико-методичні основи визначення завдань навчання математики в і-іу класах.
- •5. Теоретико-методичні основи визначення змісту курсу математики початкових класів: арифметичний, алгебраїчний і геометричний матеріал, величини, текстові задачі.
- •6. Теоретико-методичні основи побудови початкового курсу математики.
- •Малюнок № 1.1.
- •7. Зв'язок курсів математики і-іу і у-уі класів та наступність у їх вивченні.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом і.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Тмо використання різних методів навчання при навчанні математики молодших школярів.
- •3. Зв’язок методів навчання з цілями, змістом, засобами і організаційними формами навчання. Тмо вибору методів навчання відповідно конкретній дидактичній меті.
- •4. Тмо вибору методів навчання залежно від особливостей змісту математичного матеріалу.
- •5. Тмо вибору методів навчання відповідно засобам навчання.
- •6. Тмо вибору методів навчання залежно від організаційних форм навчання та вікових особливостей дітей.
- •Завдання для самостійної роботи і запитання для самоконтролю за розділом іі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Теоретико-методичні особливості проведення уроків математики з дітьми шестирічного віку. Використання ігрових форм організації навчального процесу.
- •3. Тмо підготовки вчителя до уроку: вибір змісту, методів, засобів і організаційних форм (колективні, групові, індивідуальні) навчання відповідно до освітніх, розвивальних і виховних завдань уроку.
- •4. Тмо перевірки та оцінки знань, вмінь і навичок учнів з математики. Вимоги до ведення зошитів.
- •5. Тмо організації, керівництва і контролю за виконанням домашніх завдань молодшими школярами.
- •6. Позаурочна і позакласна робота з математики у початкових класах.
- •Малюнок № 3.2.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом ііі.
- •Модуль і. «загальні питання методики викладання математики у початкових класах».
- •2. Стабільні підручники з математики для початкової школи, теоретико-методичні особливості їх змісту, побудови, оформлення та використання.
- •3. Наочні посібники з математики, їх класифікація і тмо їх використання.
- •4. Інструменти, моделі, прилади, таблиці, технічні засоби навчання на уроках математики у початкових класах.
- •Малюнок № 4.3.
- •М алюнок № 4.4.
- •Завдання для самостійної роботи та запитання для самоконтролю за розділом іу.
- •1. Теоретико-методичні основи організації навчання математики у малокомплектній школі.
- •2. Урок математики у малокомплектній школі: його місце в розкладі, поєднання з іншими уроками, особливості побудови з урахуванням навчання шестирічок.
- •3. Теоретико-методичні особливості керівництва самостійною роботою учнів на уроках математики у малокомплектній школі.
- •4. Тмо оснащення навчального процесу в умовах малокомплектних шкіл.
- •1. Основні недоліки у знаннях, уміннях і навичках учнів при вивченні нумерації цілих невід’ємних чисел та деякі шляхи їх подолання.
- •2. Тмо різних методичних підходів до формування поняття натурального числа і нуля. Натуральний ряд чисел та особливості десяткової позиційної системи числення.
- •Малюнок № 1.
- •3. Підготовчий період та його особливості у зв’язку з навчанням шестирічних дітей.
- •4. Тмо формування поняття натурального числа і нуля.
- •5. Тмо вивчення нумерації чисел першого десятка.
- •6. Тмо вивчення нумерації чисел другого десятка.
- •7. Тмо вивчення нумерації чисел 21-100.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •1. Тмо вивчення нумерації чисел концентру “Тисяча”.
- •Малюнок № 1.
- •Малюнок № 2.
- •Малюнок № 3.
- •2. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи студентів до уіі розділу.
- •1. Теоретико-методичні основи формування обчислювальних навичок і подолання недоліків у роботі вчителів.
- •2. Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання.
- •Малюнок 8.1.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання і віднімання у межах ста.
- •Малюнок № 7.2.
- •4. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання двоцифрових чисел.
- •5. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі “Сотня”.
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •1. Теоретико-методичні основи вивчення додавання і віднімання цілих невід’ємних чисел у концентрі “Тисяча”.
- •2. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання чисел в концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо)
- •2.Теоретико-методичні основи ознайомлення з довжиною, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними
- •3.Теоретико-методичні основи формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці вимірювання та співвідношення між ними
- •4.Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси
- •5. Теоретико-методичні основи формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю
- •6.Теоретико-методичні основи вивчення часу. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу
- •7.Теоретико-методичні основи вивчення взаємозв'язків між пропорційними величинами
- •Модуль 3. «Теоретико-методичні основи вивчення арифметичних дій над цілими невід’ємними числами в курсі математики початкових класів.».
- •Малюнок 8.3.
- •Малюнок 8.4.
- •8.12. Тмо розгляду табличних випадків множення і ділення.
- •Малюнок 8.5.
- •Малюнок 8.6.
- •Малюнок 8.7.
- •Малюнок № 8.8.
- •Малюнок № 8.9.
- •8.15. Теоретико-методичні основи розгляду позатабличних випадків множення і ділення.
- •8.18. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення та ділення у концентрі “Багатоцифрові числа”.
- •1. Тмо недоліків у формуванні уявлень учнів про величини, способи та одиниці їх вимірювання.
- •2. Загальні тмо формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іу класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо).
- •3. Тмо вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.1.
- •4 Мірки – вкладання
- •4 Мірки - відкладання
- •4 Мірки – прикладання
- •Малюнок № 9.5.
- •Малюнок № 9.6.
- •Малюнок № 9.7.
- •4. Тмо вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношень між ними.
- •Малюнок № 9.8.
- •Малюнок № 9.9.
- •Малюнок № 9.10.
- •5. Тмо вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси.
- •6. Тмо формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю.
- •7. Тмо вивчення часу, швидкості, відстані та зв'язку між ними. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.
- •8. Тмо вивчення взаємозв’язку між пропорційними величинами.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем іу.
- •2. Тмо вивчення з молодшими школярами числових виразів і виразів, що містять змінну.
- •Вирази на дві дії першого і другого ступенів, знаходження числових значень яких спирається на правила порядку виконання арифметичних дій (20-16:2, 24:(32));
- •На підбір самими учнями числових значень букви, що входить до виразу, наприклад: “Прочитайте вираз с:5. Надайте букві с два числових значення та обчисліть значення виразу”;
- •3. Тмо вивчення числових рівностей і нерівностей.
- •4. Тмо вивчення нерівностей, що містять змінну.
- •5. Тмо вивчення рівностей, що містять змінну, в тому числі і рівнянь.
- •6. Тмо формування уявлень учнів про функціональну залежність.
- •1. Тмо вивчення геометричного матеріалу в курсі математики і-іу-х класів.
- •2. Тмо ознайомлення учнів з геометричними фігурами (точкою, прямою, відрізком, ламаною, многогранниками) та їх найпростішими властивостями.
- •Малюнок № 13.1.
- •3. Методика навчання учнів виконувати елементарні геометричні побудови; позначення фігур.
- •Малюнок № 13.4.
- •Малюнок № 13.5.
- •Малюнок № 13.6.
- •4. Тмо розвитку просторових уявлень і уяви учнів.
- •5. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на розпізнавання фігур, на поділ фігур на частини та складання фігур із заданих частин.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на обчислення периметрів та площі геометричних фігур.
- •Модуль уі. «тмо вивчення алгебраїчного та геометричногоматеріалу в курсі математики початкової школи». Змістовний модуль 6.3. (зм63): «тмо ознайомлення учнів з дробами». План.
- •Малюнок № 13.10.
- •Малюнок № 13.11.
- •2. Система вивчення дробів. Тмо вивчення дробів.
- •3. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі на знаходження частини від числа, дробу від числа та числа за його частиною.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.1. (зм51): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання». План.
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати текстові задачі та тмо їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •Малюнок № 10.1.
- •3. Тмо загальних прийомів роботи над текстовими задачами з молодшими школярами.
- •4. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •5. Тмо ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •Малюнок № 10.2.
- •6. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання.
- •У заданій та розв’язаній задачі змінити запитання так, щоб вона розв’язувалася іншою дією;
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати прості текстові задачі». Змістовний модуль 5.2. (зм52): «тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення». План.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •1. Тмо підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на множення та ділення.
- •2. Тмо навчання учнів розв’язувати прості задачі на множення та ділення.
- •Малюнок № 10.3.
- •3. Тмо навчання учнів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення і ділення.
- •Модуль у. «тмо навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі». Змістовний модуль 5.3. (зм53): «тмо навчання учнів розв’язувати складені задачі». План
- •1. Типові недоліки у формуванні умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі та теоретико-методичні основи їх особистісно-зорієнтованого подолання.
- •2. Система складених текстових задач курсу математики початкових класів.
- •3. Тмо підготовчої роботи до ознайомлення з першою складеною текстовою задачею.
- •4. Тмо введення першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розв’язання цього питання.
- •5. Тмо розвитку уявлень учнів про складену текстову задачу та процес її розв’язування. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі.
- •Малюнок 11.1.
- •Малюнок 11.2.
- •Малюнок 11.3.
- •6. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на знаходження четвертого пропорційного.
- •7. Тмо навчання учнів розв'язувати типові складені задачі на пропорційний поділ, на знаходження невідомого за двома різницями, на знаходження середнього арифметичного, на складне правило трьох.
- •Малюнок № 11.4.
- •8. Тмо навчання учнів розв'язувати задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом.
- •Малюнок № 11.5.
- •Малюнок № 11.6.
- •Малюнок 11.7.
- •Малюнок № 11.8.
- •Малюнок № 11.9.
- •Малюнок № 11.10.
- •9. Тмо навчання учнів розв’язувати задачі підвищеної складності та з логічним навантаженням.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем у.
Малюнок № 11.9.
Задачі цього виду допускають два способи розв'язування, а тому об’єктивно мають потенційні можливості для використання особистісно-зорієнтованого підходу. Оскільки, на жаль, вчителі, як правило, їх не використовують, то покажемо як це робити. Розв’язувати цю задачу можна двома різними способами. Перший із них ґрунтується на понятті швидкості віддалення, а другий – на понятті відстані, яку проїхав кожен транспортний засіб за відповідний проміжок часу. Якщо вчитель обере перший спосіб, то вивчивши умову задачі, її аналіз слід провести синтетичним способом так: яка швидкість автомобіля? – 80 км/год. На скільки кілометрів буде віддалятися щогодини автомобіль від мотоцикла? – на 80 км. Яка швидкість мотоцикла? – 90 км/год. На скільки кілометрів віддаляється щогодини мотоцикл від автомобіля? – на 90 км. Як визначити за цими даними швидкість віддалення автомобіля та мотоцикла один від одного за одну годину? – додати їхні швидкості (або додати відстані, на які вони віддаляються один від одного щогодини). Якщо дехто з дітей не зможе дати відповідь на поставлене запитання, то роботу потрібно провести так: що можна визначити, знаючи, що автомобіль віддаляється від мотоцикла щогодини на 80 км, а мотоцикл від автомобіля - на 90 км за годину? - на скільки кілометрів віддаляються автомобіль і мотоцикл один від одного за одну годину (корисно, щоб крім такої відповіді діти спробували ще дати відповідь і на таке запитання “чи можна визначити, яка швидкість віддалення автомобіля від мотоцикла за одну годину?”). Що можна визначити, знаючи швидкість віддалення і знаючи час руху? - на яку відстань віддаляться автомобіль і мотоцикл за 4 години.
При іншому способові аналіз задачі буде таким: яка швидкість автомобіля? – 80 км/год. Який час його руху? – 4 год. Що можна визначити, знаючи, що швидкість автомобіля 80 км/год і знаючи, що він рухався 4 години? - як правило, діти говорять, що можна визначити, яку відстань проїхав автомобіль (але вчитель повинен підвести дітей до такого висновку: ми дізнаємося, на яку відстань віддалився від міста автомобіль за 4 години. З цією метою слід поставити перед дітьми такі запитання: на скільки кілометрів за одну годину віддалився від міста автомобіль? Чи можна визначити на скільки він віддалився за 4 години?). Що можна визначити, знаючи, що мотоцикл рухався із швидкістю 90 км/год, і знаючи, що він був у дорозі 4 години? – на яку відстань віддалився мотоцикл за 4 години. Що можна визначити, знаючи, на яку відстань віддалився автомобіль, і знаючи, на яку відстань віддалився мотоцикл? - на якій відстані будуть один від одного через 4 години автомобіль і мотоцикл. Після цього складається план і записується розв’язання (див. таблицю № 11.41.) задачі. Слід зазначити, що з метою особистісної орієнтації необхідно запропонувати учням, які в змозі справитися із поставленими завданнями, виконати розв’язання задачі різними способами, виконати запис розв’язання різними способами. Для того, щоб студенти набули відповідних умінь, пропонуємо виконати завдання № 38 для самостійної роботи.
Таблиця № 11.41.
І спосіб розв’язання |
ІІ спосіб розв'язання |
1) 80+90=170 (км). 2) 1704=680 (км) Відповідь: 680 км буде відстань між автомобілем і мотоциклом через 4 години. |
1) 804=320 (км). 2) 904=360 (км) 3) 320+360=680 (км) Відповідь: 680 км буде відстань між автомобілем і мотоциклом через 4 години. |
Найважче проходить формування умінь розв'язувати задач на рух навздогін. Це пояснюється тим, що більшість дітей, зокрема і студентів, не усвідомлюють поняття відстані, на яку одне тіло наздоганяє інше, за один і той самий проміжок часу. Щоб допомогти дітям засвоїти це поняття, слід розглянути такі підготовчі вправи: швидкість одного автомобіля 60 км/год, а другого 90 км/год. Який із автомобілів рухається швидше? На скільки швидше рухається другий автомобіль? На скільки повільніше рухається один із автомобілів? На скільки кілометрів щогодини буде відставати один із автомобілів, якщо вони виїдуть одночасно? На скільки кілометрів щогодини буде тікати один із автомобілів, якщо вони вийдуть одночасно?
ТМО ознайомлення дітей із задачами цього виду покажемо на прикладі такої задачі “Із двох міст відстань між якими 160 км виїхали одночасно в одному і тому самому напрямку автомобіль і мотоцикл. Швидкість автомобіля 60 км/год, а швидкість мотоцикла 80 км/год. На скільки наблизяться автомобіль і мотоцикл один до одного за одну годину?”. Вивчення методичної літератури свідчить, що кожну з названих типів задач відповідно до індивідуальних особливостей учнів можна вводити або в готовому вигляді, або отримувати її на основі складання її з двох простих. Другий варіант слід застосовувати в класі, де школярі володіють уміннями перетворювати дві прості задачі у складену.
Покажемо це на прикладі введення першої складеної задачі на рух навздогін. Пропонуємо дітям спочатку розв’язати такі дві задачі: “Із двох міст відстань між якими 160 км виїхали одночасно в одному і тому самому напрямку автомобіль і мотоцикл. Швидкість автомобіля 60 км/год, а швидкість мотоцикла 80 км/год. На скільки наблизяться автомобіль і мотоцикл один до одного за одну годину?”; 2) “Із двох міст, відстань між якими 160 км, виїхали мотоцикл і автомобіль. Щогодини мотоцикл наздоганяє автомобіль на 20 км. Через який час мотоцикл наздожене автомобіль?”. Для того, щоб учні краще усвідомили сутність другої задачі, пропонуємо їм виконати графічну ілюстрацію до неї (див. малюнок № 11.10.).
Після того, як розв’язані ці дві задачі, пропонуємо дітям скласти нову задачу, взявши умову першої задачі та запитання другої. Школярі отримують таку задачу: “Із двох міст, відстань між якими 160 км, одночасно в одному напрямку виїхали автомобіль з швидкістю 60 км/год і мотоцикл із швидкістю 80 км/год. Через скільки годин мотоцикл наздожене автомобіль?”. Перевіряючи те, як діти засвоїли умову задачі, вчитель повинен особливу увагу звернути на їхні відповіді на такі запитання: як рухаються автомобіль і мотоцикл? – в одному напрямку. Коли виїхали автомобіль і мотоцикл? – одночасно. Чому мотоцикл наздоганяє автомобіль? – бо його швидкість більша.
? 60 км/год
160 км |
