51. Платіжний баланс та валютний курс: механізм взаємозв’язку і взаємодії.

В ідеалі платіжний баланс будь-якої країни має знаходитись у рівновазі, проте на практиці, це трапляється дуже рідко, тому уряд відповідної країни здійснює інтервенцію в економіку. Масштаби, час та інструменти такої інтер­венції залежать від величини дефіциту/профіциту платіжного балансу та його характеру.

Основні засоби регулювання платіжного балансу (при дефіцитному платіжному балансі):

1. Офіційні резерви держави та залучення короткотермінового капіталу в країну (зовнішні джерела фінансування). Найчастіше використовується у короткотерміновому періоді, при цьому валютний курс не змінюється.

2. Дефляційна політика: спрямована на скорочення внутрішнього попиту, у тому числі обмеження бюджетних витрат переважно на громадські цілі, заморожування цін і заробітної плати, зміна дисконтної ставки центрального банку, кредитні обмеження і т.д.

2. Девальвація: зниження курсу національної валюти спрямовано на стимулювання експорту й стримування імпорту товарів.

3. Валютні обмеження: блокування інвалютного виторгу експортерів, ліцензування продажу іноземної валюти імпортерам, зосередження валютних операцій в уповноважених банках.

4. Фінансова й грошово-кредитна політика: бюджетні субсидії експортерам, протекціоністське підвищення імпортних мит, скасування податку з відсотків, виплачуваних іноземним власникам цінних паперів з метою припливу капіталу в країну, грошово-кредитна політика, особливо облікова політика й таргетування грошової маси.

5. Спеціальні заходи: обмеження норми вивозу валюти туристами даної країни; регулювання міграції робочої сили.

Звичайно застосовується компенсаційне регулювання платіжного балансу, засноване на сполученні двох протилежних комплексів заходів: рестрикційних (кредитні обмеження, підвищення процентних ставок, стримування росту грошової маси, імпорту товарів, "втечі" капіталу ін.) і експансіоністських (стимулювання експорту товарів, послуг, руху капіталів, девальвація й т.д.).

При активному платіжному балансі державне регулювання спрямоване на усунення небажаного надмірного активного сальдо. Із цією метою фінансові, кредитні, валютні й інші методи, а також ревальвація валют використовуються для розширення імпорту й стримування експорту товарів, збільшення експорту капіталів (у тому числі кредитів і допомоги країнам, що розвиваються) і обмеження імпорту капіталів.

Платіжний баланс та валютний курс (загальний механізм взаємодії):

При системі фіксованих курсів дефіцит платіжного балансу покривається за рахунок витрати центральним банком країни її золотовалютних резервів, а активний баланс супроводжується зростанням золотовалютних резервів у результаті продажу центральним банком національної валюти.

При плаваючих валютних курсах при активному платіжному балансі курс національної валюти підвищується, оскільки попит на неї зростає при відносному падінні попиту на іноземну валюту. При пасивном платіжному балансі курс валюти, навпаки, знижується, оскільки країна винна своїм партнерам більше, ніж вони їй, і, отже, її попит на іноземну валюту зростає.

Взаємозв’язок платіжного балансу та валютного курсу розглядається через рівновагу на товарному (IS) та на грошовому ринках (LM).

М одель определяет равновесные значения процентной ставки i и уровня дохода Y в зависимости от условий, сложившихся в этих секторах экономики. Поскольку кривая LM отражает изменения в монетарной политике, т.к. связана с денежным предложением, а кривая IS - изменения в фискальной политике, то модель IS - LM дает возможность оценить их совместное влияние на макроэкономику.

1 – Активний платіжний баланс через низький ВНП + неповна зайнятість

2 – дефіцит платіжного балансу + надзайнятість

Модель Манделла-Флемінга:

Мета: врівноважити баланс платежів за допомогою інструментів фіскальної та монетарної політики.

При фіксованому валютному курсі, монетарна політика не дає жодних результатів, результати дає фіскальна політика.

При гнучких валютних курсах, монетарна політика є найбільш єфективною, а фіскальна політика – неефективна.

Умова Маршала – Лернера

С уть умови: умова, за якої девальвація покращить торговельний баланс країни, а ринок іноземної валюти стабілізується

Зміна в курсах валют впливає на рівень економічного зростання, який, у свою чергу, впливає на торгівельний баланс країни. Падіння курсу місцевої валюти може призвести до більш високого рівня економічного зростання через збільшення обсягу експорту. Оскільки економічне зростання спричинить зростання прибутків, це, у свою чергу, викличе зростання сукупного попиту. У результаті, також може підвищитися попит на імпорт товарів з-за кордону. Таким чином, у довгостроковій перспективі торгові партнери країн з курсом валюти, що здешевлюється, також можуть бути у виграші. Унаслідок падіння курсу місцевої валюти експорт може перевищувати імпорт. Країна отримуватиме більше платежів з-за кордону, ніж віддаватиме, — сплачуючи за товари й послуги іноземцям. Це врешті-решт призведе до акумуляції великої кількості іноземної й недостачі місцевої валюти. Вартість місцевої валюти може поповзти вгору. У країнах з фіксованим валютним курсом центральні банки, шляхом інтервенції, яка забезпечить економіку додатковою кількістю місцевої валюти, зрозуміло, цього не допустять.

Модель торгового балансу після девальвації (J – крива)

Девальвація відбувається в часі до точки t0. Після девальвації торговий баланс ще протягом певного часу продовжує знижуватись до поворотної точки в бік зростання. Первинне падіння було спричинене низькою еластичністю в короткостроковому періоді. З часом еластичність підвищується і торговий баланс поліпшується. Ця загальна модель торгового балансу, за якої він спочатку знижується, а потім зростає, графічно нагадує літеру j.

Девальвація є важливим механізмом поліпшення торгового балансу. Однак ефект j – кривої показує, що за умов, коли девальвація підвищує ціни на іноземні товари всередині країни і знижує ціни на вітчизняні на зовнішніх ринках, у короткостроковому періоді торговий баланс погіршується. У довгостроковому періоді під впливом різної еластичності попиту і пропозиції відбувається вирівнювання і покращення стану торгового балансу.

Ефект кривої джей - запізнювання позитивної дії зниження валютного курсу на торговий баланс.