Додатково – менш важливі угоди:

4. Угода з субсидій та компенсаційних заходів.

Субсидія:

• державне фінансове сприяння: позики, дотації, гарантії по позиках, відмова від платежів державі;

• державна підтримка доходів і цін, результатом чого є збільшення експорту;

• різні пільги.

Форми субсидій:

• „червоні субсидії” є заборонені: прямі експортні, імпортнозаміщуючі, транспортні тарифи для експорту, зменшення прямих податків, експортні кредити за меншими ставками;

• „жовті субсидії” дають привід для розбору: специфічні для конкретного підприємства або підприємств певного регіону, мають несприятливий вплив на економіку країни (якщо субсидія є більше 5% у вартості товару, виникає привід для розбору);

• „зелені субсидії” дозволяються: допомога на наукові дослідження, допомога регіонам у межах загального регіонального розвитку, ресурси на охорону довкілля, але з обмеженнями 1% від вартості товару.

5. Угода щодо технічних бар’єрів:

• відрізняються технічний регламент (має обов’язкові характеристики) та технічні стандарти (необов’язкові);

• загальні вимоги до регламентів та стандартів:

- невикористання в протекціоністських цілях, загальні вимоги для всіх товарів;

- не повинні вести до додаткових бар’єрів у торгівлі;

- транспарентність (прозорість);

• вимоги до технічних регламентів:

- забезпечення національної безпеки;

- запобігання практики фальсифікації товарів;

- захист здоров’я та безпеки людей;

- захист життя та здоров’я тварин та рослин;

- захист довкілля.

6. Угода з правил походження:

• мета угоди – гармонізація правил походження товарів;

• правила:

1. країна походження – країна, де товар вироблено повністю, або де здійснена значна переробка товару. На практиці частка доданої вартості повинна коливатися від 30% до 50% або відбутися зміна товарної позиції в митно-товарній номенклатурі, тобто товар повинен перейти в іншу товарну групу, змінити 3 останні цифри в коді товару);

2. повинні використовуватися без дискримінації;

3. відкриті правила з урахуванням конфіденційності;

4. оцінка походження товару не пізніше 150 днів після запиту, дійсність підтвердження протягом 3–х років;

5. спори вирішуються адміністративним чи судовим рішенням;

6. зміни до правил без зворотної сили.

7. Угода із захисних заходів:

• Право країн на захисні заходи, якщо імпорт відбувається в обсягах, які наносять або загрожують нанести шкоду галузі національного виробника. (Шкода для галузі – суттєве загальне погіршення ситуації у галузі.);

• Оцінка погіршення: темп зростання імпорту, питома вага імпорту на національному ринку, зміни у рівнях продаж виробництва, продуктивності, завантаження потужностей, прибутків, доходів, зайнятості;

• Вимоги до захисних заходів:

1. захисні заходи тимчасові (без попереднього розслідування до 200 днів, з розслідуванням до 4 років, повторно до 8 років);

2. використовують, як правило, тарифи (забороняється добровільне обмеження експорту), а також квоти;

3. передбачено торговельні компенсації для країн, товари яких підпадали під захисні заходи.