Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MEV_GOS_2010.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
2.87 Mб
Скачать

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010

1. «Неотехнологічні» моделі міжнародної торгівлі (загальна характеристика).

Повоєнний бурхливий розвиток наукомістких, високотехнологічних галузей виробва і, відповідно, стрімке зростання м/н обміну їх продукцією зумовили появу низки теорій неотехнологічного напряму, характерною особливістю яких є спроба пояснення реалій і перспектив м/н торгівлі динамічними порівн. перевагами, що виникають або створюються, використося і з часом зникають. До теорій і моделей неотехнологічного напряму належать:

1) Модель наукомісткої спеціалізації

обґрунтовує об'єктивність спеціалізації індустріально розвинутих країн на виробництві та експорті наукомістких і технологічно складних товарів, а країни, що розвиваються, мають спеціалізуватися на виробництві та експорті переважно ресурсномістких товарів.

2) Модель технологічного розриву

Основоположник - англ. економіст М. Познер, розробив у 1961 (пізніше ідея технолог. розриву розроблялася в творах америк. економістів Хафбауера, Вернона і ін.) Модель пояснює торгівлю між країнами існуванням відмінностей у рівнях їх технологічного розвитку. Країна, в якій вперше з'явилися технічні нововведення, набуває порівнял.переваг по вироб-ву традиційних товарів з меншими витратами. Якщо одна з країн першою відкрила новий продукт, то протягом певного часу вона володіє монополією на ринку даного товару і забезпечує як внутрішнє споживання, так і зовнішній попит. Тобто, прогресивні технології, якими володіє країна, створюють унікальні нові товари та послуги, які й забезпечують країні першість або суттєві переваги у пропозиції товарів на відповідних товарних і регіональних ринках. Теорія обґрунтов-ся наявністю імітаційного лага, який складається з лага попиту (часу, необхідного для формування попиту на новий продукт) і лага реагування (часу, необхідного виробникам країни–імпортера для налагоджування національного виробництва аналогічного товару). Різниця між цими двома лагами і пояснює передумови міжнародної торгівлі (експорт до іншої країни можливий, якщо лаг попиту коротший за лаг реагування). Реалізація на світовому ринку технологіч. новинок дає змогу інвестування в нові дослідження і розробки для забезпечення безперервності нововведень, що, в свою чергу, формує стабільну технологічну перевагу і відповідну спеціалізацію країн.

3) Теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку (у м/н торгівлі)

розроблена Раймондом Верноном у 1966 р., ґрунтується на теорії життєвого циклу продукту, що, в свою чергу, була запропонована на початку 60–х років фахівцями Гарвардської школи бізнесу на чолі з Теодором Левіттом. Вернон використовували концепцію життєвого циклу продукту для характеристики експорту промислових товарів США. Приймається 4-стадійна модель: 1) США мають експортну монополію на новий продукт 2) починається його вироб-во за кордоном 3) закордонне вироб-во стає конкурентоспроможним на експортних ринках 4) США імпортують новостворений продукт. Існує певна різниця між концепцією життєвого циклу продукту у маркетингу і у м/н торгівлі. Концепція життєвого циклу продукту в маркетингу передбачає, що компанія випускає продукт, який проходить 4 послідовні стадії: упровадження, нарощування виробництва, зрілість продукту та скорочення його випуску. Сутність теорії життєвого циклу продукту у м/н торгівлі полягає в тому, що один і той же товар в один і той же час знаходиться в різних країнах на різних стадіях свого життєвого циклу. Для спрощення аналізу кількість стадій життєвого циклу зменшується до трьох: новий товар, зрілий товар, стандартний (поширений) товар. А країни, в свою чергу, поділяються на країни–новатори, країни–послідовниці та інші країни, які останніми починають споживання та виробництво товару. Модель демонструє, як із часом країна–новатор з основного експортера товару перетворюється на його імпортера, а країна–послідовниця — з імпортера стає основним експортером на світовому ринку. Інші країни з часом також можуть трансформуватися в експортерів, але вже на тій стадії, коли товар є розповсюдженим і стандартним. Країна–новатор відмовляється від виробництва даного товару за умов теорій факторонаділеності і технологічного розриву.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]