Модель на графіку y – e:

Другий спосіб зображення моделі Манделла-Флемінга заснований на побудові графіка, на якому по осі ординат розташовані значення обмінного курсу валюти, а по осі абсцис - рівень доходу.

У цьому випадку на графіку відображаються тільки два перших рівняння моделі (криві ІS та LM), а ставка відсотка є екзогенною величиною й дорівнює світовій процентній ставці. Рівновага економіки досягається в точці перетину двох кривих, що визначає рівні валютного курсу й доходу.

Крива LM являє собою вертикальну лінію, тому що обмінний курс не входить до рівняння кривої LM. Крива ІS* має звичайний негативний нахил, оскільки, чим вище рівень обмінного курсу, тим, за інших рівних умов, нижче величина чистого експорту, а, отже, і сукупного доходу.

Висновок з моделі: Результати будь-якої економічної політики в малій відкритій економіці залежать від того, який тип обмінного курсу в ній встановлений: фіксований або плаваючий.

При плаваючому курсі на ВВП впливає лише грошово-кредитна політика, а вплив стимулюючої бюджетно-податкової політики зводиться нанівець через зростання валютного курсу.

При фіксованому обмінному курсі на ВВП впливає лише бюджетно-податкова політика, а механізм впливу грошово-кредитної політики не працює, оскільки зміна пропозиції грошей застосовується лише для підтримки обмінного курсу на оголошеному рівні.

44. Основні види тарифів у міжнародній торгівлі.

Мито – це податок, який стягується при переміщенні товару через митний кордон.

Митний тариф – це обов’язковий внесок, який стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.

Класифікація митних тарифів

Основні види мита:

• Спосіб становлення:

1. адвалорне – нараховується у відсотках до митної вартості товарів (наприклад, 20%);

Застосовується, як правило, при обкладанні товарів, які мають різні якісні характеристики в рамках однієї товарної групи.

Переваги: адвалорні мита підтримують однаковий рівень захисту внутрішнього ринку незалежно від коливань ціни на товар, змінюються лише доходи бюджету.

Недоліки: вони передбачають необхідність митної оцінки вартості товару. Оскільки ціна товару може коливатися під впливом різних економічних (обмінний курс, відсоткова ставка) та адміністративних (митне регулювання) факторів, застосування цих тарифів пов’язано із суб’єктивністю оцінок і зловживанням.

2. специфічне – визначає фіксовану суму, що стягується з одиниці виміру певного товару;

Як правило, накладаються на стандартизовані товари.

Переваги: є простими в адміністративному плані і у більшості випадків не залишають свободи для зловживання.

Недоліки: рівень митного захисту з допомогою специфічних тарифів сильно залежить від коливань цін на товари. В результаті, коли імпортні ціни збільшуються, рівень захисту внутрішнього ринку знижується.

3. комбіноване – утворе­но комбінацією перших двох видів мита.

• Країна походження товару:

1. максимальне – всі країни, з якими немає угоди.

2. мінімальне – за умов провадження режиму найбільшого сприяння.

3. преференційне – для товарів окремих груп країн за угодами або в односторонньому порядку.

• Характер встановлення мита:

1. автономне – сама країна встановлює мито поза міжнародними угодами.

2. конвенційне (договірне) – мито, яке фіксується у міжнародних угодах.

• Кількість ставок мита:

1. просте – одна ставка незалежно від країни походження товару.

2. складне – дві або більше ставок мита – в залежності від країни походження.

• Спеціальні мита:

1. сезонне – регу­лює зовнішньоторговельні відносини щодо товарів сезон­ного характеру, насамперед, сільськогосподарської про­дукції. Застосування сезонних ставок мита захищає в певні періоди року ринок вітчизняних товарів шляхом підвищення (за рахунок ставок мита) вартості імпортова­них товарів.

2. антидемпінгове – застосовується у разі виявлення факту імпорту товару за демпінговими цінами, що призводить до суттєвих збитків у національних галу­зях виробництва.

3. компенсаційне – накладається на імпорт тих товарів, при виробництві яких прямо або опосередковано використовувалися субсидії, надані державою експор­теру для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринках збуту. За міжнародними правилами сума компенсаційного мита не може перевищувати суми отриманої державної субсидії.

- За об’єктом обкладення:

1. Імпортне

2. Експортне

3. Транзитне

- В залежності від типу ставок:

1. постійне – митний тариф, ставки якого встановлюються один раз органами державної влади і не можуть змінюватися в залежності від обставин.

2. мінливе – митний тариф, ставки якого можуть змінюватися за встановлених державними органами умов (при зміні рівня світових або внутрішніх цін, рівня державних субсидій).

- За способом нарахування ставок:

1. номінальне – тарифні ставки, зазначені у митному тарифі;

2. ефективне – визначає реальний рівень митного обкладення імпортованих кінцевих то­варів, обчисленого за ставками митного тарифу.

Додатково:

Основні функції мита:

1. Створення вартісного бар’єру, що збільшує ціну імпортного товару.

2. Захист національних виробників, підвищення їх прибутку і створення можливості експорту за демпінговими цінами (збільшення доходу від внутрішніх продаж і можливість знизити експортну ціну).

3. Зростання виробництва товару, яке знаходиться під захистом мита.

4. Обмеження споживання за умов підвищення мита та зростання ціни.

5. Вплив на бюджетні надходження: чим вище мито, тим більші бюджетні надходження, але якщо ставка мита перевищує оптимальний тариф, то бюджетні надходження зменшуються. Розвинуті країни не орієнтуються на митні тарифи як значну складову частину у бюджеті (в ЄС- 2%), а у країнах, що розвиваються, до 30% бюджетних надходжень може складати мито.

6. Перерозподіл прибутків та доходів між державою, іноземними експортерами, національними виробниками і споживачами.

7. Вплив на характер конкуренції на внутрішніх ринках: зменшення мита посилює конкуренцію, збільшення мита – послаблює.

8. Вплив на розміщення ресурсів:

а) Збільшення мита веде до неефективного розміщення ресурсів, оскільки національні виробники отримують додаткову ренту без змін у використанні ресурсів.

б) Збільшення мита веде до зростання експорту капіталів у країну з ємним внутрішнім ринком.

9. Стимулювання науково-технічного прогресу: якщо національний виробник не захищений митом, він має єдину можливість покращити співвідношення витрати-доходи – впроваджувати досягнення НТП.

10. Вплив на торгівельний баланс: збільшення імпортного мита сприяє покращенню балансу за інших однакових умов.

11. Вплив на умови торгівлі (співвідношення експортних і імпортних цін): збільшення мита веде до покращення умов торгівлі за інших однакових умов.

1. компенсаційне мито – використовується за умов різниці в цінах.

Рівні ставок мита

Максимальне значення мита, яке використовується країнами у зовнішній торгівлі за сучасних умов, до 300%.

На початку 2000 років середня ставка мита у країнах-членах СОТ складала 3,2%, у 1947 році – 40-50%, у 1970 – 10%.

Існують середньоарифметичні і середньозважені системи обрахунку середніх ставок мита.