- •Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010
- •1. «Неотехнологічні» моделі міжнародної торгівлі (загальна характеристика).
- •1) Модель наукомісткої спеціалізації
- •2) Модель технологічного розриву
- •3) Теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку (у м/н торгівлі)
- •4) Модель економії на масштабах виробництва
- •2. Асеан: структура і функції.
- •Політичне та військове співробітництво
- •Економічне співробітництво
- •1.Зона вільної торгівлі
- •5. Економічне співробітництво з іншими країнами
- •Соціально-культурне співробітництво
- •3. Валютні обмеження в регулюванні мев.
- •4. Відкритість національної економіки: критерії та індикатори.
- •5. Вплив митного тарифу на виробників, споживачів та економіку в цілому.
- •6. Вплив піі на економіку приймаючих країн.
- •7. Головні напрями трансформації сучасної міжнародної валютно-фінансової системи.
- •8. Головні світові фінансові центри та їх роль на сучасному етапі.
- •9. Дохійський раунд переговорів сот
- •10. Економічна та Соціальна Рада оон (екосор): механізм врегулювання системи світогосподарських зв’язків.
- •11. Економічна глобалізація: сутність, етапи
- •12. Економічна основа розвитку сучасної цивілізації.
- •13. Економічне середовище міжнародного бізнесу (підприємництва).
- •14. Економічні системи сучасності: загальна характеристика
- •15. Єбрр: структура і функції
- •16. Зовнішньоекономічна стратегія сша в сучасних умовах
- •17. Інтеграційні об’єднання в Латинській Америці
- •18. Інтеграційні об’єднання азійських країн
- •19. Інтелектуальна власність у світовому господарстві
- •2. Права промислової власності
- •2. Міжнародні конвенції з прав інтелектуальної власності
- •20. Конкурентні переваги і конкурентоспроможність країн світу
- •21. Конференція оон з торгівлі та розвитку /юнктад/: структура і функції
- •22. Концептуальні основи формування зовнішньоекономічної стратегії України
- •Пріоритети діяльності мзс на 2010 р.
- •23. Концепції та моделі сучасного економічного розвитку.
- •24. Концепції міжнародної економічної інтеграції
- •Дирижистська школа інтеграції
- •25. Мвф: структура і функції.
- •26. Меркосур: структура і функції
- •27. Методи економіко-математичного моделювання світогосподарських зв’язків.
- •28. Механізм реалізації національної валютної політики: сутність, головні елементи.
- •29.Міжнародна Фінансова Корпорація: структура, функції.
- •30.Міжнародна міграція робочої сили: етапи, головні ринки, регулювання.
- •Організаційно - інституціональне забезпечення міжнародного руху робочої сили.
- •Нормативно-правові регулятори міжнародного руху робочої сили:
- •31. Міжнародна торгівля: Модель Хекшера - Оліна.
- •32. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (мбрр): загальна характеристика.
- •33. Міжнародний ринок позичкових капіталів: головні риси та особливості.
- •34. Міжнародний ринок послуг: динаміка, структура, регулювання.
- •1. Особливості механізму регулювання .
- •6 Основних особливостей регулювання обміну послугами на світових ринках:
- •2. Національні рівні регулювання ринку послуг.
- •2 Основні критерії визначення структури механізму регулювання руху послуг:
- •3. Роль міжнародних організацій у створенні умов функціонування світових ринків послуг
- •1. Глобальні організації:
- •2. Регіональні організації:
- •3. Галузеві організації (приблизно 60 основних):
- •Динаміка світового ринку послуг:
- •35. Міжнародний ринок портфельних інвестицій: динаміка і структура.
- •36. Міжнародні валютні ринки: динаміка, структура.
- •Розмір ринку, млрд. Дол. Сша
- •Найбільші торговці валютами (травень 2009 р.):
- •Валюти, що торгуються найбільше:
- •37. Міжнародні програми (декади) економічного розвитку.
- •38. Модель монополістичної конкуренції п. Кругмана.
- •39. Модель сталого економічного розвитку.
- •41. Нетарифні засоби регулювання міжнародної торгівлі.
- •Економічні наслідки та ефекти квотування.
- •Ліцензування
- •Фінансові методи:
- •Демпінг
- •Правила стягнення антидемпінгових мит згідно гатт/сот.
- •Субсидії
- •Економічні ефекти внутрішньої субсидії
- •Експортні кредити
- •Неекономічні заходи регулювання: правові режими торгівлі.
- •42. Обмежувальна ділова практика у світовій торгівлі.
- •Форми протидії одп у міжнародних економічних відносинах
- •43. Обмінний курс в макроекономічній політиці. Теорема Манделла - Флемінга.
- •Модель на графіку y – r:
- •1) За умови плаваючого обмінного курсу:
- •2) За умови фіксованого обмінного курсу:
- •Модель на графіку y – e:
- •44. Основні види тарифів у міжнародній торгівлі.
- •4 Основні особливості сучасної світової практики встановлення рівнів мита:
- •45. Основні напрями діяльності Світової організації торгівлі (сот).
- •46. Основні результати Уругвайського раунду переговорів гатт.
- •1. Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс)
- •2. Угода з інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею (trim, 1994 р.)
- •3. Угода сот з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності - тріпс.
- •Додатково – менш важливі угоди:
- •4. Угода з субсидій та компенсаційних заходів.
- •5. Угода щодо технічних бар’єрів:
- •6. Угода з правил походження:
- •7. Угода із захисних заходів:
- •8. Угода із санітарних та фітосанітарних заходів:
- •9. Угода із застосування Статті 7 гатт (Кодекс з митної оцінки):
- •10. Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок:
- •47. Особливості вивозу капіталу на сучасному етапі.
- •48. Особливості світової торгівлі на сучасному етапі.
- •49. Передумови та наслідки впровадження єдиної європейської валюти в єс.
- •50. Передумови формування постямайської системи міжнародних валютно-фінансових відносин.
- •51. Платіжний баланс та валютний курс: механізм взаємозв’язку і взаємодії.
- •52. Порівняльні і конкурентні переваги економіки України в міжнародному поділі праці.
- •53. Природа і види економічних циклів.
- •54. Причини та можливі наслідки кризових проявів у світовій фінансовій системі.
- •55. Причини та механізми глобальної фінансової кризи 2008-2009 р.
- •56. Проблема природних ресурсів економічного розвитку.
- •57. Проблеми ціноутворення в міжнародній торгівлі.
- •58. Проблеми формування зони вільної торгівлі України з єс.
- •59. Профіль експортної спеціалізації України.
- •2009 (Держкомстат)
- •60. Регулювання світових товарних ринків: опек.
- •61. Самміт землі в Йоганнесбурзі про Цілі тисячоліття розвитку.
- •62. Світове господарство: тенденції розвитку в сучасних умовах.
- •63. Світове фінансове середовище: загальна характеристика, тенденції та сутність.
- •64. Світовий ринок капіталів: динаміка розвитку, структура, регулювання.
- •За характером використання:
- •За строком вкладання:
- •3.Регулювання.
- •4 Основні фактори, які впливають на міжнародний рух капіталу у межах ендогенного механізму:
- •Основні тенденції розвитку механізму регулювання міжнародного руху капіталу на сучасному етапі
- •2) Рух від обмежень та контролю до стимулювання припливу іноземних інвестицій.
- •3) Перехід від розподілу зобов’язань фірм-інвесторів та прав урядів приймаючих країн через встановлення прав фірм та зобов’язань урядів до формування системи зобов’язань та прав фірм та урядів.
- •3 Складові заохочення та стимулювання іноземних інвестицій на національному рівні:
- •Лібералізація руху капіталу:
- •1.2. Країни із значними обмеженнями:
- •4 Основні сценарії розвитку глобального регулювання руху інвестицій:
- •65. Світовий ринок послуг: динаміка розвитку, структура, регулювання.
- •Особливості механізму регулювання .
- •6 Основних особливостей регулювання обміну послугами на світових ринках:
- •2.Національні рівні регулювання ринку послуг.
- •2 Основні критерії визначення структури механізму регулювання руху послуг:
- •3. Роль міжнародних організацій у створенні умов функціонування світових ринків послуг
- •Страхування:
- •Рекламна діяльність:
- •67. Структура сучасної міжнародної валютної системи: загальна характеристика.
- •68. Сутність і способи регулювання платіжного балансу.
- •Основні засоби регулювання платіжного балансу
- •69. Сутність нової архітектури міжнародної валютно-фінансової системи.
- •70. Сучасний етап розвитку економіки країн єс.
- •71. Сучасні засоби зовнішньоторговельної політики промислово розвинутих країн.
- •72. Сучасні тнк, їх вплив на процес економічного розвитку. Еклектична парадигма Дж. Дайнінга.
- •73. Сучасні концепції міжнародної економічної інтеграції.
- •1) Теорія ринкової школи інтеграції.
- •2) Ринкова інституціональна школа інтеграції.
- •3) Структурна теорія реі.
- •4) Дирижистська школа інтеграції.
- •74. Сучасній стан розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країн снд.
- •75. Тенденції розвитку локальних цивілізацій.
- •76. Теорії впливу технічного прогресу на міжнародну торгівлю.
- •77. Теорія економічного зростання і соціальний прогрес: неокласичні моделі.
- •78. Форми міжнародного бізнесу в системі світогосподарських зв’язків.
29.Міжнародна Фінансова Корпорація: структура, функції.
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) створена в 1956 р. з метою стимулювання приватних інвестицій в економіку країн, що розвиваються, зміцнення приватного сектора. Штаб-квартира – Вашингтон. Нараховує 182 країни-члена які сформували статутний фонд у розмірі $2,4 млрд., серед них Україна (з 1993 p.).
Головними цілями організації є: надання допомоги у фінансуванні приватних підприємств, які можуть сприяти розвитку через здійснення капіталовкладень, без гарантій відшкодування з боку урядів відповідних країн-членів; поєднання можливості інвестицій місцевого й зовнішнього капіталу з передовими методами управління; стимулювання потоку приватного капіталу у виробничі підприємства країн-членів.
Організаційна структура: Рада керуючих; Директорат; Президент; Банківська консультативна комісія; Діловий консультативний комітет. Наразі виконавчий віце-президент МФК – Ларс Таннел (Швеція). Рада керуючих – вищий орган МФК. Кожний керуючий МБРР автоматично стає й керуючим МФК, якщо його країна є членом МФК. Рада проводить щороку збори водночас зі зборами МБРР, на яких обговорюються найважливіші проблеми політики банку й МФК.Директорат здійснює поточну роботу. Він складається з 24 директорів, які водночас є директорами МБРР. Президент МФК за посадою є головою директорату МФК. Він називається також виконавчим президентом. Банківська консультативна комісія складається з восьми представників провідних міжнародних інститутів. Разом з керівництвом МФК вони обговорюють ділові й політичні проблеми й стратегію корпорації. Діловий консультативний комітет сполучає провідних промисловиків, банкірів, державних діячів, які обмінюються думками з керівництвом МФК з економічних та фінансових проблем. Персонал складає 3400 співробітників.
Джерелами фінансування є: внески країн-членів в уставний капітал; кредити від МБРР; відрахування від прибутків; кошти від повернення кредитів; залучені на зовнішніх ринках кошти.
Кредитна діяльність. МФК виконує функції, багато в чому відмінні від МБРР, і тим самим істотно доповнює його ініціативи. На відміну від МБРР МФК не вимагає урядових гарантій і бере на себе ризики. Тому відбір проектів відрізняється особливою ретельністю. Виділені МФК кредити звичайно не перевищують 25% вартості проекту. МФК має в своєму розпорядженні більш широкий набір інструментів, ніж МБРР. Вона не тільки надає кредити, але і придбаває акції компаній. Але при цьому Корпорація не прагне до закріплення в якості одного з власника компанії. Її задача полягає в залученні своїми діями приватних інвесторів, особливо нерезидентів. Тому МФК регулярно оновлює структуру портфеля акцій. МФК також здійснює масштабну діяльність по наданню технічної допомоги. У 90-х роках особливу популярність отримали її зусилля в сфері приватизації. Маючи в своєму розпорядженні порівняно обмежені фінансові ресурси, МФК виконує важливу функцію як каталізатор інвестиційних процесів. Ця роль Корпорації набула особливо великих масштабів в 90-х роках в зв'язку з формуванням фондових ринків в країнах з фінансовими ринками, що розвиваються. Тим самим вона прагне залучити інвесторів-нерезидентів на ці ринки, стимулює їх розвиток. У структурному відношенні кредити і інвестиції МФК також відрізняються від позик МБРР. Якщо Банк мало кредитує промисловість, то для МФК цей один з основних напрямів діяльності. Кредити МФК надаються в середньому на термін в 7—8 років, максимально — на 15 років. Вкладення в акції не носять довгострокового характеру. МФК, як правило, кредитує тільки високорентабельні підприємства в нових індустріальних країнах. Менш розвиненим країнам важче одержати кредит через високу кредитну ставку, яка вище пересічних ставок на основних ринках позичкових капіталів. Привабливою ж стороною цих кредитів є те, що вони спрямовані на реалізацію таких проектів, які не одержали б коштів з інших джерел. Звичайно МФК фінансує не більше як 25% загальної вартості проекту, решта коштів відшукується за рахунок приватних компаній і комерційних банків. На відміну від МБРР для інвестування коштів МФК не вимагає урядових гарантій. Це відгороджує приватні компанії від державного контролю. Іншою відміною є те, що МФК не тільки надає кредити, але й здійснює інвестиції в акціонерний капітал підприємств, що створюються, з наступним перепродажем акцій приватним інвесторам. З моменту утворення й до середини 1998 р. МФК здійснила інвестицій на суму 24 млрд. доларів1. Попри своєї головної функції – заохочення приватних інвестицій – МФК надає країнам-членам також і технічну допомогу. В 1986 р. вона заснувала Консультативну службу з іноземних інвестицій для надання допомоги урядам країн, що розвиваються, щодо ефективного використання інвестицій. Сфера консультування – капітали, технологія, менеджмент. Видається регулярний довідник "База даних" по новим ринкам. Важлива риса діяльності МФК — участь у фінансуванні "ризикових" проектів, щодо яких приватний капітал спочатку виявляє стриманість. Тут МФК прокладає йому шлях, беручи на себе значну частину ризику, пов'язаного з реалізацією таких проектів. При цьому Корпорація враховує можливість збитків. Але такі випадки трапляються не часто. Фінансова допомога МФК пов'язана головним чином з тими компаніями з фінансування промислового розвитку, капітал яких формувався повністю або переважно з приватних джерел і спрямований виключно на розвиток приватного сектора. Тим самим ці компанії стають важливим каналом співробітництва бізнесменів розвинутих країн і країн, що розвиваються.
Співпраця України і МФК. Україна стала акціонером і членом IFC в 1993 р. До 4 травня 2007 р. IFC інвестувала близько 692 мільйонів доларів в 33 проекти. Інвестиційна програма IFC в Україні в цей час розширюється високими темпами, при цьому основна увага зосереджена на інвестиційних можливостях у фінансовому секторі, агробізнесі, виробництві будівельних матеріалів, роздрібній торгівлі й послугах, енергетику, виробництві встаткування для транспорту, інфраструктури. В 2006 фінансовому році (1 липня 2005-30 червня 2006), обсяг інвестицій IFC в Україну зріс другий рік підряд до $295 мільйонів. Серед проектів IFC цього року не можна не відзначити інвестиції в мережу автозаправних станцій, у розвиток складської інфраструктури й логістики, а також у виробництво керамічної плитки. Серед існуючих клієнтів, IFC надала додаткове фінансування "Сандорі" для розширення й модернізації виробництва соків і напоїв, "Нової Лінії" для будівництва нових торгових центрів, і субординирований кредит банку "Аваль" для капіталу другого рівня банку. З 1992 р. IFC реалізує в Україні масштабну програму технічної допомоги. IFC сприяла приватизації малих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва, а також приватизації земель і масової приватизації. У цей час у рамках фінансованих донорами програм розробляються рекомендації з корпоративного керування компаній і банків, розвитку агробизнеса, лізингу, ведеться робота з поліпшення умов господарювання й стимулюванню росту малих і середніх підприємств. Деякі аспекти діяльності МБРР майже із самого початку не відповідали потребам і країн-кредиторів, і країн-позичальників. Це насамперед те, що Банк не міг здійснювати прямі капіталовкладення в економіку країн, що розвиваються. Крім того, він надавав кредити компаніям тільки під урядові гарантії тих країн, де ці компанії діють. Уряди не завжди надавали такі гарантії, а самі приватні компанії вважали небажаним втручання урядів при вивченні питання про надання гарантій.