49. Передумови та наслідки впровадження єдиної європейської валюти в єс.

Основні цілі створення валютного союзу і введення євро:

• створення найбільшого світового економічного і фінансового центру, ключовим інструментом якого стає нова валюта євро.

• ліквідація бар'єрів між західноєвропейськими фінансовими ринками та їх інтеграції.

• полегшення обмінів: нестабільність обмінних курсів всередині діючої європейської валютної системи призводить до негативних наслідків для економік країн-учасниць, змушені страхуватися від обмінних ризиків. Введення євро дозволяє щороку заощаджувати 8 млрд. доларів завдяки зникненню цього ризику у Європі.

• узгодження економічних політик країн-членів.

• створення противаги впливу США та доларизації світової економіки

• посилення політичних позицій ЄС.

Етапи створення валютного союзу

3 березня 1979 почала функціонувати Європейська Валютна Система у складі 8 країн “Спільного ринку” (Німеччина, Франція, Бенілюкс, Італія, Ірландія, Данія).

Квітень 1989 року - план Делора, що передбачає створення спільного ринку, заохочення конкуренції до ЄС, координацію економічної, бюджетної, податкової політики у цілях стримування інфляції, стабілізації цін і економічного зростання, обмеження дефіциту держбюджету і удосконалення методів покриття. За підсумками “плану Делора” до грудня 1991 розробили Маастрихтський договір про Європейський Союз, який передбачає поетапне формування валютно-економічного союзу.

У грудні 1995 р на засіданні Європейської Ради у Мадриді главами держав чи урядів 15 країн ЄС було схвалено терміни введення єдиної валюти та її назву - "євро".

У травні 1998 року глави держав і урядів 15 країн- учасниць, виходячи з економічних показників за 1997 р., ухвалили критерії вступу в Валютний союз: рівень інфляції не перевищує 1,5 % від рівня трьох країн з найменшими темпами інфляції; дохідні % ставки можуть лише на 2 % перевищувати відсоткові ставки за держпозиками у трьох країнах із найбільш стабільними цінами; національні валюти мають бути без великих коливань курсу та бути частиною європейської валютної системи.

З січня 1999 р. як почалося запровадження єдиної валюти у країнах, відповідальних критеріям конвергенції. Євро-повноправна офіційна валюта. Кошик валют, що обчислювався з ЕКЮ, припинив дію. Формувалась єдина грошова політика із боку Європейської системи центральних банків (ЕСЦБ), куди входять центральні банки країн-учасниць і Європейський центральний банк. Країни-учасниці стали вести розмір свого державного боргу євро. Фінансові ринки також було переведено на євро.

З 2002 року розпочався випуск готівкових банкнотів та монет євро.

Наслідки

На сьогодні євро став однією із найстабільніших грошових одиниць світу та може перейняти головну роль у долара. Сьогодні він відіграє значну роль у міжнародній фінансовій системі. Поступово до валютного союзу приєднуються усе більше європейських країн. Більшість країн частина своїх валютних резервів тримають у євро. Розрахунки в торгівлі нафтою частково здійснюються в євро. Курс євро відносно долара США підвищився: при історичному мінімумі в $0,8225 та максимумі $1,6037, сьогоднішній курс євро знаходиться на рівні $1,5. У цьому чимала заслуга Європейського центрального банку. Його кредитно-грошова політика спрямована на стримування інфляції. Такі курсові коливання пари євро/долар викликали підвищений попит на європейську валюту – Центральний банк Ірану оголосив про наміри перевести частину своїх золотовалютних запасів у євро. Продаж готівкових євро збільшилась на 20%, очікується, що попит на них у 2010 році буде підвищуватись. За прогнозами експертів у 2010 році більшість зовнішньоекономічних контрактів буде укладено у євро. На сьогодні набуває поширення думка, що саме ЄЦБ разом з провідними банками світу повинен зайняти місце ФРС США у фінансуванні антикризових програм.

Однако, несмотря на столь успешное продвижение европейской валюты, нет никаких оснований считать ее преемницей валюты №1 – доллара, потому что его доля в мировых валютных резервах в три раза превышает долю евро. Компании, которые осуществляют свою деятельность за пределами еврозоны, по инерции выставляют счета в долларах, и весь расчет также производится в американской валюте. Еще одна причина, что не позволяет евро стать следующей мировой валютой, являются ограничения, установленные по использованию и переходу на единую валюту для других стран. Выдвинуты строгие требования к соблюдению стабильности обменного курса и Маахстритских критериев относительно дефицита, инфляции и процентных ставок. Так, прибалтийские страны давно высказали свое намерение перейти к евро, однако именно эти ограничения который год не дают им такой возможности.