Правила стягнення антидемпінгових мит згідно гатт/сот.

Якщо в результаті розслідування було встановлено факт демпінгу, то країна може ввести спеціальне антидемпінгове мито. ГАТТ/СОТ висуває такі вимоги до нього:

1) антидемпінгове мито не повинне перевищувати демпінгову маржу для товару;

2) антидемпінгове мито не повинне накладатися на товар через звільнення його при експорті від мита чи податків у країні походження та експорту;

3) товар не повинен обкладатися одночасно антидемпінговим та компенсаційним митом.

Субсидії

Субсидії – це грошова виплата, яка спрямована на підтримку національних виробників, експортерів та імпортерів продукції.

За ГАТТ/СОТ експортні субсидії заборонені (крім с/г).

Економічні ефекти внутрішньої субсидії

P_d

P₃

P_w

Варіант 1: Закрита економіка

Dd/Sd – внутрішній попит/пропозиція

Pd – цена на внутрішньому ринку; Q₀ – кількість продукції, яка споживається на внутрішньому ринку;

Варіант 2: Відкрита економіка

Sw – пропозиція;

Q₃ – споживання на внутрішньому ринку;

Q₁ –національне виробництво;

Q₁Q₃ – імпорт;

Pw – ціна на внутрішньому ринку.

Варіант 3: Ринок за умов внутрішньої субсидії

P₃Pw – субсидії;

Q₂ – національне виробництво;

Q₃-Q₂ –імпорт;

Q₃ – споживання на внутрішньому ринку;

Pw – ціна на внутрішньому ринку.

Ефекти:

(Аналогічні ефектам за умов тарифу, але за умови субсидій не виникають ефекти (c) і (d))

1. Частина субсидій іде більш ефективно господарюючим національним виробникам у формі залишку виробництва (а).

2. Ефект захисту (b) – прямі втрати національної економіки за умов збереження неефективних виробників.

Субсидії більш привабливі у порівнянні з тарифом та квотою, оскільки:

• не ведуть до деформації національних цін;

• не ведуть до появи ефекту споживання;

• супроводжуються меншими витратами для економіки - ефект (b) (разом з тим, потрібно мати на увазі додаткові витрати за рахунок фінансування субсидій державним бюджетом).

Найменші негативні економічні наслідки має економіка, яка використовує субсидії у порівнянні з тарифами та кількісними обмеженнями.

Експортні кредити

Нерідко приховане субсидування експорту здійснюється через експортне кредитування.

Експортне кредитування (export credit) — метод фінансової нетарифної зовнішньоторговельної політики, що передбачає фінансове стимулювання державою розвитку експорту національними фірмами.

Експортне кредитування може мати форму:

1. субсидованих кредитів національним експортерам — кредитів, що видаються державними банками під ставку відсотка нижче ринкової;

2. державних кредитів іноземним імпортерам при обов'язковій умові закупівлі товарів тільки у фірм країни, що надала такий кредит (пов'язаний кредит);

3. страхування експортних ризиків національних експортерів, які включають комерційні ризики (нездатність імпортера сплатити поставку) і політичні ризики (несподівані дії уряду, що не дозволяють імпортеру виконати свої зобов'язання перед експортером).

Експортні кредити бувають:

1. короткостроковими — на термін до 1 року, використовуються для кредитування експорту споживчих товарів і сировини;

2. середньостроковими — на термін від 1 до 5 років, використовуються для кредитування експорту машин і обладнання;

3. довгостроковими – на термін більше за 5 років, використовуються для кредитування експорту інвестиційних товарів і великих проектів.