- •Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010
- •1. «Неотехнологічні» моделі міжнародної торгівлі (загальна характеристика).
- •1) Модель наукомісткої спеціалізації
- •2) Модель технологічного розриву
- •3) Теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку (у м/н торгівлі)
- •4) Модель економії на масштабах виробництва
- •2. Асеан: структура і функції.
- •Політичне та військове співробітництво
- •Економічне співробітництво
- •1.Зона вільної торгівлі
- •5. Економічне співробітництво з іншими країнами
- •Соціально-культурне співробітництво
- •3. Валютні обмеження в регулюванні мев.
- •4. Відкритість національної економіки: критерії та індикатори.
- •5. Вплив митного тарифу на виробників, споживачів та економіку в цілому.
- •6. Вплив піі на економіку приймаючих країн.
- •7. Головні напрями трансформації сучасної міжнародної валютно-фінансової системи.
- •8. Головні світові фінансові центри та їх роль на сучасному етапі.
- •9. Дохійський раунд переговорів сот
- •10. Економічна та Соціальна Рада оон (екосор): механізм врегулювання системи світогосподарських зв’язків.
- •11. Економічна глобалізація: сутність, етапи
- •12. Економічна основа розвитку сучасної цивілізації.
- •13. Економічне середовище міжнародного бізнесу (підприємництва).
- •14. Економічні системи сучасності: загальна характеристика
- •15. Єбрр: структура і функції
- •16. Зовнішньоекономічна стратегія сша в сучасних умовах
- •17. Інтеграційні об’єднання в Латинській Америці
- •18. Інтеграційні об’єднання азійських країн
- •19. Інтелектуальна власність у світовому господарстві
- •2. Права промислової власності
- •2. Міжнародні конвенції з прав інтелектуальної власності
- •20. Конкурентні переваги і конкурентоспроможність країн світу
- •21. Конференція оон з торгівлі та розвитку /юнктад/: структура і функції
- •22. Концептуальні основи формування зовнішньоекономічної стратегії України
- •Пріоритети діяльності мзс на 2010 р.
- •23. Концепції та моделі сучасного економічного розвитку.
- •24. Концепції міжнародної економічної інтеграції
- •Дирижистська школа інтеграції
- •25. Мвф: структура і функції.
- •26. Меркосур: структура і функції
- •27. Методи економіко-математичного моделювання світогосподарських зв’язків.
- •28. Механізм реалізації національної валютної політики: сутність, головні елементи.
- •29.Міжнародна Фінансова Корпорація: структура, функції.
- •30.Міжнародна міграція робочої сили: етапи, головні ринки, регулювання.
- •Організаційно - інституціональне забезпечення міжнародного руху робочої сили.
- •Нормативно-правові регулятори міжнародного руху робочої сили:
- •31. Міжнародна торгівля: Модель Хекшера - Оліна.
- •32. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (мбрр): загальна характеристика.
- •33. Міжнародний ринок позичкових капіталів: головні риси та особливості.
- •34. Міжнародний ринок послуг: динаміка, структура, регулювання.
- •1. Особливості механізму регулювання .
- •6 Основних особливостей регулювання обміну послугами на світових ринках:
- •2. Національні рівні регулювання ринку послуг.
- •2 Основні критерії визначення структури механізму регулювання руху послуг:
- •3. Роль міжнародних організацій у створенні умов функціонування світових ринків послуг
- •1. Глобальні організації:
- •2. Регіональні організації:
- •3. Галузеві організації (приблизно 60 основних):
- •Динаміка світового ринку послуг:
- •35. Міжнародний ринок портфельних інвестицій: динаміка і структура.
- •36. Міжнародні валютні ринки: динаміка, структура.
- •Розмір ринку, млрд. Дол. Сша
- •Найбільші торговці валютами (травень 2009 р.):
- •Валюти, що торгуються найбільше:
- •37. Міжнародні програми (декади) економічного розвитку.
- •38. Модель монополістичної конкуренції п. Кругмана.
- •39. Модель сталого економічного розвитку.
- •41. Нетарифні засоби регулювання міжнародної торгівлі.
- •Економічні наслідки та ефекти квотування.
- •Ліцензування
- •Фінансові методи:
- •Демпінг
- •Правила стягнення антидемпінгових мит згідно гатт/сот.
- •Субсидії
- •Економічні ефекти внутрішньої субсидії
- •Експортні кредити
- •Неекономічні заходи регулювання: правові режими торгівлі.
- •42. Обмежувальна ділова практика у світовій торгівлі.
- •Форми протидії одп у міжнародних економічних відносинах
- •43. Обмінний курс в макроекономічній політиці. Теорема Манделла - Флемінга.
- •Модель на графіку y – r:
- •1) За умови плаваючого обмінного курсу:
- •2) За умови фіксованого обмінного курсу:
- •Модель на графіку y – e:
- •44. Основні види тарифів у міжнародній торгівлі.
- •4 Основні особливості сучасної світової практики встановлення рівнів мита:
- •45. Основні напрями діяльності Світової організації торгівлі (сот).
- •46. Основні результати Уругвайського раунду переговорів гатт.
- •1. Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс)
- •2. Угода з інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею (trim, 1994 р.)
- •3. Угода сот з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності - тріпс.
- •Додатково – менш важливі угоди:
- •4. Угода з субсидій та компенсаційних заходів.
- •5. Угода щодо технічних бар’єрів:
- •6. Угода з правил походження:
- •7. Угода із захисних заходів:
- •8. Угода із санітарних та фітосанітарних заходів:
- •9. Угода із застосування Статті 7 гатт (Кодекс з митної оцінки):
- •10. Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок:
- •47. Особливості вивозу капіталу на сучасному етапі.
- •48. Особливості світової торгівлі на сучасному етапі.
- •49. Передумови та наслідки впровадження єдиної європейської валюти в єс.
- •50. Передумови формування постямайської системи міжнародних валютно-фінансових відносин.
- •51. Платіжний баланс та валютний курс: механізм взаємозв’язку і взаємодії.
- •52. Порівняльні і конкурентні переваги економіки України в міжнародному поділі праці.
- •53. Природа і види економічних циклів.
- •54. Причини та можливі наслідки кризових проявів у світовій фінансовій системі.
- •55. Причини та механізми глобальної фінансової кризи 2008-2009 р.
- •56. Проблема природних ресурсів економічного розвитку.
- •57. Проблеми ціноутворення в міжнародній торгівлі.
- •58. Проблеми формування зони вільної торгівлі України з єс.
- •59. Профіль експортної спеціалізації України.
- •2009 (Держкомстат)
- •60. Регулювання світових товарних ринків: опек.
- •61. Самміт землі в Йоганнесбурзі про Цілі тисячоліття розвитку.
- •62. Світове господарство: тенденції розвитку в сучасних умовах.
- •63. Світове фінансове середовище: загальна характеристика, тенденції та сутність.
- •64. Світовий ринок капіталів: динаміка розвитку, структура, регулювання.
- •За характером використання:
- •За строком вкладання:
- •3.Регулювання.
- •4 Основні фактори, які впливають на міжнародний рух капіталу у межах ендогенного механізму:
- •Основні тенденції розвитку механізму регулювання міжнародного руху капіталу на сучасному етапі
- •2) Рух від обмежень та контролю до стимулювання припливу іноземних інвестицій.
- •3) Перехід від розподілу зобов’язань фірм-інвесторів та прав урядів приймаючих країн через встановлення прав фірм та зобов’язань урядів до формування системи зобов’язань та прав фірм та урядів.
- •3 Складові заохочення та стимулювання іноземних інвестицій на національному рівні:
- •Лібералізація руху капіталу:
- •1.2. Країни із значними обмеженнями:
- •4 Основні сценарії розвитку глобального регулювання руху інвестицій:
- •65. Світовий ринок послуг: динаміка розвитку, структура, регулювання.
- •Особливості механізму регулювання .
- •6 Основних особливостей регулювання обміну послугами на світових ринках:
- •2.Національні рівні регулювання ринку послуг.
- •2 Основні критерії визначення структури механізму регулювання руху послуг:
- •3. Роль міжнародних організацій у створенні умов функціонування світових ринків послуг
- •Страхування:
- •Рекламна діяльність:
- •67. Структура сучасної міжнародної валютної системи: загальна характеристика.
- •68. Сутність і способи регулювання платіжного балансу.
- •Основні засоби регулювання платіжного балансу
- •69. Сутність нової архітектури міжнародної валютно-фінансової системи.
- •70. Сучасний етап розвитку економіки країн єс.
- •71. Сучасні засоби зовнішньоторговельної політики промислово розвинутих країн.
- •72. Сучасні тнк, їх вплив на процес економічного розвитку. Еклектична парадигма Дж. Дайнінга.
- •73. Сучасні концепції міжнародної економічної інтеграції.
- •1) Теорія ринкової школи інтеграції.
- •2) Ринкова інституціональна школа інтеграції.
- •3) Структурна теорія реі.
- •4) Дирижистська школа інтеграції.
- •74. Сучасній стан розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країн снд.
- •75. Тенденції розвитку локальних цивілізацій.
- •76. Теорії впливу технічного прогресу на міжнародну торгівлю.
- •77. Теорія економічного зростання і соціальний прогрес: неокласичні моделі.
- •78. Форми міжнародного бізнесу в системі світогосподарських зв’язків.
8. Головні світові фінансові центри та їх роль на сучасному етапі.
Світові фін. центри — центри зосередження банків і спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, що здійснюють м/н валютні, кредитні і фін. операції, операції з цін. паперами, золотом. Вони є основними утримувачами грошей, і для них характерна висока концентрація банків та інших фінансово-кредитних інститутів при наявності ліберального податкового режиму для здійснення кредитних операцій. М/н фін. центрами є міста і країни, які надають кошти для фінансування у валютах інших країн. Це більш дешеві та більш гнучкі (не регульовані) джерела капіталу в порівнянні з внутрішніми ринками. В наш час склались три основних регіони, де сконцентровані м/н банки: США, Зх. Європа та Південно-Східна Азія. В результаті гострої конкурентної боротьби роль м/н фінансових центрів закріпилась за такими містами, як: Нью-Йорк, Лондон, Цюріх, Токіо, Люксембург, Франкфурт-на-Майні та інші. М/н фін.центри в країнах, що розвиваються (НІК) - Гонконг, Сінгапур, Бахрейн та інші - виникли переважно в результаті швидкого господарс. розвитку цих країн або на базі пільгового податкового та валютного режиму в так званих податкових гаванях і центрах «офшор» - на Антильських, Багамських островах, в Макао та ін.
Рейтинг світових фін. центрів Oxford Economic Forecasting (максим. кількість балів - 1000) в до кризовий період - 2007
Лондон |
1 |
765 |
Лідерство більш ніж по 80 % показникам. Плюси: співробітники, доступ до ринків (ЄС, Східна Європа, Росія, Близький Схід), фінансове регулювання. Проблеми: ставки податку на прибуток, транспортна інфраструктура, операційні витрати |
Нью-Йорк |
2 |
760 |
Лідерство більш ніж по 80 % показників. Плюси: співробітники й ринок США. Мінуси: фінансове регулювання, зокрема , закон Sarbanes-Oxley (SOX: у 2005 введена вимога до всіх неамериканських компаній, чиї акції представлені на амер.фондовому ринку, відповідати нормам SOX, що передбачає підвищення прозорості компаній, змушує останніх проводити довготривалу перебудову документообігу фінан. відділу) |
Гонконг |
3 |
684 |
Успішний регіональний центр. Відмінні результати по більшості показників, зокрема в регулюванні. Високі витрати не знижують конкурентоспроможність. Реальний кандидат на перетворення в глобальний фінансовий центр |
Сінгапур |
4 |
660 |
Сильний центр по більшості показників, зокрема по регулюванню банківського сектору. Мінуси: загальна конкурентоспроможність. Другий найбільший фінансовий центр Азії |
Цюріх |
5 |
656 |
Сильний спеціалізований центр. Ніша - обслуговування багатих клієнтів (private banking) і керування активами. Мінуси: невеликий пул професіоналів і невисока загальна конкурентоспроможність |
В 2009 р. згідно з Global Financial Centres Index, складеного Z/Yen Group, Лондон і Нью-Йорк зберігають позиції (перше й друге місця відповідно), але провідні азіатські центри - у першій десятці їх рівно половина - стрімко наздоганяють лідерів. Третій і четвертий рядки займають Гонконг і Сінгапур. Шанхай, який зараз на 10 місці, демонструє істотний прогрес по набраних балах (плюс 117 балів до попереднього рейтингу). З'явилися нові учасники-представники азіатського регіону. Цікаво, що японська столиця Токіо стала "лідером" по стрімкому падінню, перебравшись із 7- го місця на 15- е.
Ще до початку поточної фін. кризи, що стала причиною краху Bear Stearns, Lehman Brothers та Merrill Lynch, Нью-Йорк почав втрачати свої позиції світового фін. центру, поступаючись Лондону. Америк. фондовий ринок як і раніше залишається найбільшим у світі, однак найбільш інтенсивні торги валютами та деривативами почали переміщатися з Уолл-стріт. Зараз, коли Goldman Sachs і Morgan Stanley припиняють своє існування як інвестиційні банки в чистому вигляді, можливості відкриваються перед конкуруючими фін. компаніями з інших країн - і не тільки в основних фінан. центрах, таких як Лондон або Гонконг. Однак є шанс, що Уолл-стріт відродиться після поточної кризи, як ще більш сильний і привабливий фінансовий центр.
За даними опитувань, Гонконг і Сінгапур відвойовують позиції в Нью-Йорка та Лондона, і фінансова криза, імовірно, дозволить прискорити цей прогрес. Однак для фін. сектора Індії, Південної Кореї та Малайзії буде потрібно ще 10-15 років, щоб дотягти того ж рівня, що вимагає не тільки наявності людей, але й цілої інституціональної інфраструктури законів, правил, контрактів і т.д
1. Лондон. У сутичці за звання світового фін. центру на першу позицію поступово виходить Лондон, перш за все завдяки ліберальнішому законодавству. На нього доводиться 70 % вторинного ринку облігацій і майже 50 % ринку деривативів. Лондон — найбільший центр торгівлі іноз.валютою, і цей ринок росте на 39 % щорічно - набагато швидше, ніж в Нью-Йорку з його 8 % приросту (в докризовий період). Майже 80 % європ. хедж-фондів управляються з Лондона. В якості світового фін. центру його виділяють головним чином чотири ринки: ринок золота, ринок валют, ринок коротко і середньострокового кредитування, ринок страхування. Основою Лондонського фін. центру є банки, біржі та біллерброкери (вексельні маклери). Валютний ринок у Лондоні є найбільшим у світі. Через Лондонську валютну біржу проходить третина усіх контрактів з валютою. Обсяг валютних угод складає близько 1000 млрд. дол. на день. Максимальна свобода вал. операцій стала однією причин перетворення Лондона у провідний світов. валютний ринок. Лондонська фондова біржа має декілька ринків: - ринок урядових цінних паперів; - ринок акцій і облігацій місцевих фірм і компаній; - ринок іноземних паперів; - ринок південноафриканських золотопромислових компаній та ін.
2. Нью-Йорк є фін. центром, на якому домінує іноземний капітал, який є основним першоджерелом євродоларів. З усіх складових Нью-Йоркського фінансового центру основне місце посідає ринок банківських кредитів. Ринок золота у Нью-Йорку не відіграє значної ролі, до 1975 взагалі не міг вважатися ринком. Хоча валютний ринок розвинений слабо, його вважають найбільшим у світі центром по торгівлі валютою як з точки зору обороту, так і з точки зору кількості валют, що обертаються. Торгівля валютою на міжнародному ринку в Нью-Йорку здійснюється з допомогою посередництва незалежних приватних валютних торговців. Інші фінансові центри США знаходяться в Бостоні, Чикаго, Сан-Франциско і Новому Орлеані. Нью-Йорк є головним розрахунковим центром країни, головним фрахтовим і товарним ринком. В Нью-Йорку проводиться сплата значної частини податків, тут переважно реалізовуються державні позики. Другим важливим моментом, який визначає роль і місце Нью-Йорку в якості фінансового центру, є розвиток операцій Нью-Йоркської фондової біржі.
3. Гонконг. Становлення Гонконгу, як світового фін. центру, нерозривно пов'язано з Великобританією. На сьогодні це дуже могутній бізнес центр сходу — головний діловий і фін. центр Азії. Корпоративне законодавство Гонконгу засноване на англійському загальному праві. Гонконг привабливий через об'єктивні чинники, пов'язані з системою оподаткування і відносною нескладністю вимог корпоративного права.
4. Сінгапур є другим серед найбільших центрів позабіржової торгівлі вторинними цінними паперами в Азії і відіграє важливу роль у сфері торгівлі товарами широкого споживання. Крім того, це одна з перших країн Азії, де успішно пройшла організація інвест. фондів по нерухомості, а сінгапурський ринок промислових облігацій — один з ринків облігацій, що найшвидше розвиваються, в Азії. Сінгапур вважається регіональним центром первинного і вторинного страхування. Прогресивна нормативна база Сінгапуру, його надійний макроекономічний фундамент, безпечний політичний клімат і зручний доступ до азіатських ринків— все це постійно привертає міжнародні інвестиції.
Роль. 1) світові фін. центри є потужними генераторами розподілу та переливу капіталу як національних так і міжнародної економіки. 2) впливають на стан валюти країни перебування й приносить їй значні доходи по статтях платіжного балансу. 3) поступово перетворюються в потужні інформаційно-аналітичні й організаційно-управлінські комплекси, що володіють значним кредитним потенціалом. 4) залучають широке коло фахівців (експертів по економічному і юридичному аналізі й ін.). Зростає значення аналітичних центрів, здатних забезпечити проведення міждисциплінарних досліджень, підготовку індексів і рейтингів ("Мооdу's", "Standard and Рооr's" і ін.). 5) провідні центри займаються аналізом стану й перспектив світового господ-ва й економіки країн світу. В останні роки однією з основних функцій світових фін. центрів є вироблення й реалізація (разом з ман фін. організаціями й провідними зх державами) довгострокової стратегії зміцнення й розширення світової фін. системи. Розробляються "правила гри" на фінансових ринках, передбачається створити інституціонально-правову систему діяльності фін.установ для забезпечення максимально вільного доступу до ринків фінансових послуг. 6) Фін.інститути центрів займаються також управлінням міжнародною заборгованістю й проводять реструктуризацію міжнародних боргів таким чином, щоб забезпечити перспективи майбутніх платежів, а також надходження максимально можливого обсягу поточних платежів. 7) міжн. фін.центри, концентруючи засоби, направляють їх у периферійні країни, які усе більше залежать від надходження нових позик і іноземних інвестицій.