9. Дохійський раунд переговорів сот

Раунд «Доха - Розвиток» (Doha Development Agenda, DDA) - раунд багатосторонніх торговельних переговорів в рамках СОТ, який був розпочатий з прийняттям Декларації 14 листопада 2001 р. на Конференції міністрів країн-член СОТ, що проводився в місті Доха (Катар).

Переговори раунду «Доха - Розвиток» відбуваються у рамках Комітету з торговельних переговорів, який координує роботу спеціальних сесій рад і комітетів СОТ, а також створених переговорних груп.

Основними напрямами багатосторонніх переговорів раунду «Доха - Розвиток» є:

1. питання імплементації угод СОТ (ГАТТ, Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, Угоди про сільське господарство, Угоди про технічні бар‘єри в торгівлі, Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності тощо);

2. сільське господарство;

3. доступ до ринку несільськогосподарських товарів (NАМА - Non-agricultural market access);

4. правила торгівлі (питання антидемпінгу, субсидій та компенсаційних заходів, регіональних торговельних угод тощо);

5. торгівлі послугами;

6. торговельні аспекти прав інтелектуальної власності;

7. сприяння торгівлі, що включає у себе питання свободи транзиту; зборів та формальностей, пов‘язаних з імпортом та експортом; публікації та застосування правил торгівлі;

8. електронної комерції;

9. захист навколишнього середовища;

10. питання розвитку (загальні принципи, спеціальний та диференційний режим, технічна допомога, питання імплементації, інші питання розвитку для найменш розвинутих країн;

11. вирішення суперечок;

12. інші сегментів переговорів та розділів робочої програми переговорів Доха-раунду.

(1) Імплементація охоплює такі сфери як доступ до ринків, платіжний баланс, інвестиційні заходи пов’язані з торгівлею, торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності, митна оцінка, захисні заходи, технічні бар’єри в торгівлі, санітарні та фітосанітарні заходи, сільське господарство, послуги тощо.

(2) Сільське господарство є одним із основних напрямків багатосторонніх переговорів СОТ в рамках Раунду Доха-Розвиток. Особлива увага країн-членів СОТ зосереджена на узгодженні проектів зобов’язань стосовно подальшої лібералізації торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема у сфері скорочення тарифів та обсягів субсидій, що негативно впливають на торгівлю сільськогосподарською продукцією.

Основними напрямами переговорів Доха раунду у сфері сільського господарства є:

Внутрішня підтримка: загальні заходи внутрішньої підтримки, що викривлюють торгівлю підлягатимуть скороченню щонайменше на 50%-60% для розвинених країн. Рівні de minimis також мають бути зменшені не менш ніж на 50 відсотків з першого дня періоду імплементації.

Експортна конкуренція: Розвинені країни-Члени СОТ мають скасувати свої права на експортні субсидії, які ще залишаються в їхніх Розкладах, до кінця 2013 р.

Доступ до ринку: Мінімальне середнє зниження остаточних зв’язаних тарифів, здійснення якого вимагатиметься від розвиненої країни-Члена СОТ, має складати 54 відсотки, для країн, що розвивається, скорочення має складати близько 36 відсотків. Зазначені скорочення відбуватимуться протягом певного періоду імплементації.

Спеціальні сільськогосподарські захисні заходи (стаття 5 Угоди з сільського господарства): передбачається скасування таких заходів.

тощо (наприклад, визначення чутливих товарів).

(3) Доступ до ринку несільськогосподарських товарів є одним з наріжних каменів багатосторонніх торгових переговорів в рамках Раунду "Доха-Розвиток", що охоплює зниження та скасування тарифів, в тому числі тарифних піків, визначення системного підходу до зниження високих тарифів, усунення нетарифних бар'єрів для несільськогосподарської продукції, зокрема, на товари, що представляють експортний інтерес для країн, що розвиваються. Найбільше суперечок в даному контексті викликає поняття «Спеціальний і диференційований режим», в основу якого покладено принцип асиметричних поступок для країн, що розвиваються.

Зокрема на сьогодні, країнам, що розвиваються, надається:

більш тривалий термін для виконання угод СОТ, можливість більш гнучко підходити до застосування різних положень угод СОТ аж до звільнення від зобов'язань, що розповсюджуються на членів СОТ, або скорочення рівня зобов'язань.

(4) Переговори щодо правил торгівлі спрямовано на удосконалення положень угод СОТ про антидемпінгові заходи та про субсидії і компенсаційні заходи, з урахуванням потреб країн, що розвиваються та найменш розвинених країн. Крім того, увага країн-членів зосереджена на приведенні регіональних торговельних угод у відповідність з положеннями багатосторонніх угод СОТ, що має відбуватися шляхом гармонізації торговельних угод з положеннями угод СОТ.

(5) Важливою умовою успішного завершення раунду «Доха-Розвиток» є узгодження позиції країн-членів з приводу торгівлі послугами.

Основними напрямками переговорів Доха раунду у сфері торгівлі послугами є:

Покращення умов доступу до ринків послуг:

(а) розширення специфічних зобов’язань щодо доступу до ринку та національного режиму (а саме забезпечення ринкового доступу до нових підсекторів послуг; відміна обмежень щодо участі іноземного капіталу або підвищення рівня його участі; забезпечення надання іноземним компаніям відповідних привілеїв, що надаються місцевим компаніям; відміна обмежень щодо доступу на ринок та національного режиму, тощо)

(б) усунення існуючих винятків з режиму найбільшого сприяння з метою забезпечення рівного ставлення серед всіх країн-членів СОТ (стимулювання режиму найбільшого сприяння.

Правила та дисципліни в сфері торгівлі послугами:

- положення стосовно внутрішнього регулювання (вимоги щодо ліцензування та процедури, кваліфікаційні вимоги та процедури, тести економічної необхідності, об’єктивна необхідність і транспарентність їх застосування)

- правила ГАТС, зокрема щодо механізму надзвичайних захисних заходів, державних закупівель та субсидій .

(6) Основними напрямами переговорів Доха раунду у сфері торговельних аспектів прав інтелектуальної власності є: ТРІПС та захист здоров’я населення; географічні зазначення; зв’язок між Угодою ТРІПС та Конвенцію з біологічного різноманіття; охорони традиційних знань та фольклору.

Захист здоров’я населення: вирішення проблеми країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн ефективно використовувати передбачену Угодою ТРІПС можливість видавати примусові ліцензії на виробництво, імпорт, продаж або інше використання фармацевтичної продукції з огляду на відсутність виробничих потужностей або їх недостатній потенціал.

Географічні зазначення: підвищення рівня захисту географічних зазначень, зокрема, щодо створення багатосторонньої системи нотифікації та реєстрації географічних зазначень для вин та спиртів, та щодо застосування підвищеного рівня захисту до географічних зазначень для інших товарів ніж вина та спирти.

Інше: доступу до генетичних ресурсів і спільного використання вигод, взаємозв’язок між Угодою ТРІПС і Конвенцією ООН про охорону біологічного різноманіття, захист традиційних знань і фольклору.

(7) Основна увага в межах в рамках переговорної групи з питань сприяння торгівлі переговорів приділяється свободі транзиту, а саме таким аспектам: сфера, визначення, недискримінація, збори та винагородження, прозорість, формальність та вимоги щодо документів, використання міжнародних стандартів, координація та співробітництво, періодичний огляд.

(8) Електронна комерція: а) створення та підтримання середовища, яке є сприятливим для майбутнього розвитку торгівлі через Інтернет; б) практикау незастосування митних зборів до електронних передач.

(9) Захист навколишнього середовища: а) екологічні заходи та доступ до ринку, особливо стосовно країн, що розвиваються, і зокрема найменш розвинених країн з-поміж них, б) ситуації, за яких усунення або зменшення торгових обмежень і викривлень пішло б на користь торгівлі, навколишньому середовищу та розвитку; в) вимоги маркування для природоохоронних цілей і т.д.

(10) Питання розвитку: а) інтегрована структуру для пов’язаної з торгівлею технічної допомоги; б) збільшення внесків країн для надання технічної допомоги найменш розвиненим країнам; в) посилення і уточнення положень спеціального та диференційного режиму;

(11) Врегулювання суперечок. Переговори відбуваються згідно з параграфу №30 Декларації Доха, хоча вони й не є невід’ємною частиною обов’язкового пакету раунду «Доха - Розвиток» (§47 Декларації), а їхнє завершення не пов’язане з необхідністю досягнення консенсусу в рамках загального переговорного процесу. Метою переговорів в рамках напряму є удосконалення механізму врегулювання суперечок. Переговорний процес відбувається в рамках окремих засідань Органу з врегулювання суперечок СОТ.

Загалом, переговори в рамках Дохійського раунду СОТ спрямовані на вирішення торгівельних протиріч між розвинутими постіндустріальними країнами і країнами, що розвиваються. Доха-раунд повинен був спонукати розвинуті країни зменшити рівень протекціонізму в сільському господарстві в обмін на зустрічне зменшення тарифів на промислові товари зі сторони більш бідних країн. Проте, досягти взаємних поступок в питання порядку денного Доха-раунду виявилося нелегко. Дохійський раунд переговорів триває досі. У межах Дохійського Раунду вже відбулася низка міжміністерських зустрічей та переговорів у Канкуні (2003), Гонконгу (2005), Парижі (2005), Потсдамі (2007), Женеві (2004, 2006, 2008). На жаль, за відсутності консенсусу з принципових питань не було підписано підсумкового документу. Прогнозується, що у перші місяці 2010 р. можливе підписання комюніке всіма країнами-членами СОТ, яке матиме більшою мірою рекомендаційний, а не обов’язковий характер.

Доха-раунд + Україна. Після набуття членства в СОТ у травні 2008 року Україна приєдналася до групи країн-членів СОТ, що нещодавно вступили до Організації (RAM/VRAM – Recently acceded members/Very Recently acceded members), до складу якої, крім України, входять Албанія, Вірменія, В’єтнам, Македонія, Киргизька Республіка, Молдова, Саудівська Аравія, Тонга. З метою формування та узгодження з членами СОТ позицій з найважливіших питань порядку денного раунду «Доха – Розвиток», які відповідають зовнішньоекономічним інтересам України, центральні органи виконавчої влади розробляють пропозиції до позиційних документів від України. Позиційні документи України є чинником впливу на прийняття рішень у рамках СОТ та створюють підґрунтя для узгодження зовнішньоекономічних інтересів України та держав-членів Організації. Джерело: сайт СОТ, сайт Мінекономіки України