Модель на графіку y – r:

Крива ІS має негативний нахил, оскільки збільшення процентної ставки зменшує інвестиції й через мультиплікативний ефект веде до зниження рівня доходу. Крива LM має позитивний нахил, оскільки процентна ставка й рівень доходу впливають на попит на гроші: ріст доходу збільшує попит на гроші, оскільки люди здійснюють більше угод. Третя крива – це лінія, що відповідає рівнянню r = r* й зображує світову ставку відсотка. Оскільки мала відкрита економіка не може вплинути на світову ставку відсотка, ця лінія є горизонтальною. На графіку всі три криві перетинаються в одній точці. Це означає, що рівень внутрішньої процентної ставки (визначається точкою перетину кривих IS та LM) дорівнює світовій ставці відсотка. Це нормальний стан для малої відкритої економіки, що забезпечується механізмом функціонування валютного ринку.

1) За умови плаваючого обмінного курсу:

r>r*  приплив капіталу в країну  ↑e  ↓NX  ← IS  r=r*.

Пояснення: Припустимо, що в малій відкритій економіці внутрішня ставка відсотка вище світової (r >r*). У цьому випадку для іноземних інвесторів внутрішні активи даної країни стануть більш привабливими (у силу їхньої більш високої прибутковості), і вони будуть прагнути їх придбати. У результаті збільшиться приплив капіталу в країну. Чистий приплив капіталу в країну обумовить, за інших рівних умов, підвищення курсу національної валюти, що, у свою чергу, приведе до скорочення чистого експорту. Крива ІS буде зміщатися вліво доти, доки буде існувати тенденція до підвищення валютного курсу, тобто поки внутрішня процентна ставка не зрівняється зі світовою.

При застосуванні грошово-кредитної політики:

• ↑M  →LM  r<r*  відтік капіталу  ↓e  місцеві товари дешевшають на світовому ринку  ↑NX  →IS  r=r*, ↑Y

При застосуванні бюджетно-податкової політики:

• ↑G  →IS  r>r*  притік капіталу  ↑e  дешевшають імпортні товари  ↓NX  ←IS  r=r*, Y=const.

2) За умови фіксованого обмінного курсу:

r>r*  приплив капіталу в країну  купівля ЦБ іноземної валюти за національну  ↑M  →LM  r=r*.

Пояснення: Якщо ж країна підтримує фіксований курс своєї валюти й внутрішня процентна ставка виявляється вище світової (r>r*), то в цьому випадку, щоб не допустити підвищення валютного курсу вище офіційно зафіксованого рівня, Центральний банк повинен буде проводити інтервенції на валютному ринку, купуючи іноземну валюту й продаючи національну. Пропозиція грошей буде збільшуватися, і крива LM буде зрушуватися вправо, поки внутрішня процентна ставка не зрівняється зі світовою і приплив капіталу припиниться.

При застосуванні грошово-кредитної політики::

• Зміна пропозиції грошей використовується лише при відхиленні валютного курсу від офіційного. При збільшенні курсу національної валюти, ЦБ зменшує пропозицію грошей, продаючи іноземну валюту. При зменшенні курсу нац. валюти – навпаки.

При застосуванні бюджетно-податкової політики:

• ↑G  →IS  ↑r  викуп ЦБ іноземної валюти за місцеву для зниження курсу  ↑M  →LM  ↑Y.

Таким чином, у малій відкритій економіці внутрішня процентна ставка при будь-якому режимі валютного курсу завжди дорівнює світовій процентній ставці (всі три криві перетинаються в одній точці).