Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕтаЕД конспект лекций.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
611.11 Кб
Скачать

3.3.3 Особливості господарського розвитку давньогрецьких полісів

Основою полісного господарства було сільське господарство. Кожен громадянин мав право володіти невеликою ділянкою землі (3-5 га) і обробляти її разом зі своєю родиною. Велике землеволодіння не допускалося, тому широке застосування праці рабів у сільському господарстві було обмеженим.

Спочатку селяни вирощували на своїх ділянках зернові культури (пшеницю і ячмінь), однак кліматичні умови не сприяли зерновому господарству. З розвитком торгівлі поліси одержали можливість імпортувати дешеве зерно з колоній, і центр ваги в сільському господарстві змістився - головними галузями стали виноградарство

с ' тт и ' и * гл •

й садівництво. Найважливішим предметом експорту стали вино й оливкову олію. Зі свійських тварин розводили велику й дрібну рогату худобу. Коней було мало. Скотарство стримувалося недостачею пасовищ.

Праця рабів в основному застосовувався не в сільському господарстві, а в ремеслі, у майстернях-ергастеріях, у яких виробляли залізні й бронзові вироби, зброю, різноманітні керамічні вироби (посуд, черепицю, спеціальні судини, труби), тканини. Оскільки праця раба коштувала дешево, дрібні ремісники не витримували конкуренції й розорялися.

Через невеликі розміри території деякі поліси могли відчувати потребу в якій- небудь сировині (міді, заліза, стройового лісу, каменю) і повинні були імпортувати його. Торгівля стала важливою частиною полісного життя, що відрізняло давньогрецьку цивілізацію від східних. Зростання торгівлі давало можливість швидкого збагачення, збільшувалося багатство громадян і соціальне розшарування в грецькому суспільстві.

Багато грецьких полісів розташовувалися на узбережжя або на островах, тому з давніх-давен там розвивався рибний лов, мореплавство й морська торгівля.

  1. Господарство Спарти

Спарта - держава на Пелопонеському півострові в області Лаконія, на півдні сучасної Греції. Давня Спарта персоніфікувала собою один із двох типів давньогрецької цивілізації - аграрний, з абсолютною перевагою сільського господарства, слабким розвитком ремесла й торгівлі.

Кожна спартанська родина одержувала за жеребом наділ (приблизно 25-30 га), який не можна було вільно відчужувати, але можна було передавати в спадщину. Кількість наділів була фіксованою - 9000. Господарство велося ілотами - залежними селянами, які вважалися приналежними Спартанській державі й платили натуральну подать. Ілоти вирощували зерно, розводили оливкові дерева й виноградники, випасали худобу.

Ремеслами (причому в обмежених масштабах) займалися періеки - вільні жителі міст Лаконії. Періеки були особисто вільними, могли займатися будь-якою діяльністю, і зобов'язані були платити Спартанській державі податок, а також виставляти військові загони.

У Спарті всіляко прагнули уникнути соціального розшарування серед громадян. Спартіатам була заборонена торгівля, ремесло, сільське господарство. У Спарті були скасовані золоті й срібні монети, замість яких користувалися громіздкими оболами у вигляді залізних прутів, вимочених в оцті. Основним заняттям спартанців була військова служба.