Глава 10. Структурна та ішесгиціиНаГнноваціина політика

Таблиця 10.1

Варіанти вирішення основних завдань структурної політики

Основні напрями структурних зрушень	Засоби впливу
Збільшення питомої ваги ресурсозаощадливих виробництв	Диференціація законодавчо встановлених платежів у бюджет в залежності від відносної енергоємності вироб­ництва. Ціни на енергоресурси.
Зменшення частки еко­логічно брудних вироб­ництв	Природоохоронне законодавство, диференціація пла­тежів у бюджет, штрафи за забруднення, екологічно оріє­нтовані податкові пільги.
Розвиток споживчого сектору економіки	Бюджетні кредити, податкові пільги, державні замов­лення, банківський процент, державні гарантії під креди­ти банків, споживчий кредит.
Зростання частки висо-котехнологічних галузей	Держзамовлення, податкові пільги, прискорена амор­тизація, бюджетні кредити, субсидії та субвенції, банків­ський процент, страхування інноваційних ризиків, звіль­нення від оподаткування прибутку, спрямованого в інно­вації.
Збільшення питомої ваги експортооріентованих галузей	Митні тарифи та акцизи, ліцензування, сертифікація продукції, банківський процент, податкові пільги, держа­вні кредити на конкурсних засадах, ціноутворення.

10.2. Інвестиційна політика: зміст, інструменти та особливості реалізації в національній економіці

Економічна теорія та господарська практика переконливо довели про­відну роль інвестицій в процесах функціонування і розвитку національної економіки. Стрижневі напрями їх впливу на коротко-, середньо- та довго­строкову макроекономічну динаміку умовно представлені в табл. 10.2.

Враховуючи, що фактичні кількісно-структурні параметри інвестицій­них процесів (табл. 10.3) та динаміка їх розгортання у часі формують май­бутнє соціально-економічної системи і є передвісниками наступних макро-економічних змін, їх постійному моніторингу приділяється значна увага.

З огляду на вищевикладене та статистичні дані, які охоплюють власну інвестиційну історію незалежної України (1991-2007 pp.), стає зрозумілим, що головною перешкодою на шляху національної економіки України до стабільного економічного зростання на засадах структурного та якісного оновлення товаропродукуючої сфери є досить низька активність процесів капіталотворення та його недосконала галузева структура.

217

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Таблиця 10.2 Напрями впливу інвестицій на економічне зростання

Період	Характер дії на економічне зростання і розвиток	Визначальні параметри
Коротко­строковий	Інвестиції як складова сукупних видатків (сукуп­ного попиту)	Темп зростання інвестиційних видатків економічних суб'єктів
Середньо-строковий	Інвестиції як інструмент розподілу і перерозподілу ресурсів між видами еконо­мічної діяльності та галузя­ми промисловості	Галузева, територіальна та інституціона-льна структура інвестицій, її динаміка
Довго­строковий	Інвестиції як фактор підви­щення продуктивності сус­пільної праці	Показники ефективності інвестиційних процесів та їхнє інноваційне наповнення; відтворювальна та технологічна структу­ра, ії динаміка

Статистика переконує, що норма нагромадження основного капіталу у ВВП за останні роки не перевищувала 22%. Враховуючи ж, що для ефек­тивного функціонування економіки та безперервного відновлення матері­ально-технічної бази загальний обсяг інвестицій в основний капітал залеж­но від фази економічного циклу повинен коливатися у межах 20-25% від ВВП, можна стверджувати, що навіть реноваціині інвестиційні потреби української економіки задовольняються не повністю, не кажучи вже про потреби розвитку.

Негаразди в інвестиційній сфері пояснюються цілою низкою причин, серед яких:

• значний інвестиційних ризик, викликаний соціально-економічною та політичною нестабільністю;

• мінливість і непередбачуваність законодавчої бази (передусім подат­кової);

• дезінтеграція реального та фінансового секторів економіки;

• загальне скорочення державних видатків (особливо державних інве­стицій та державного споживання), обмеження їх головним чином соціальними потребами;

218