Глава 4. Мікроршень національної економіки

Таблиця 4.1 Класифікація підприємств (фірм) ринкової національної економіки

Тип (сукупність стійких соці­ально-еконо­мічних ознак підприємст­ва, зумовле­них окреми­ми формами власності)	Економічні форми (відображають господарські зв'я­зки, які існують між підприємст­вами або всере­дині певних орга­нізаційних форм підприємства)	Органааційні форми (відображають спосіб взаємо­дії або з'єднан­ня окремих еле­ментів продук­тивних сил)
1. Державні	бюджетні, госпрозрахункові, комунальні	завод, фабрика, комбінат
2. Недержавні	індивідуальні, сі­мейні, приватні, колективні, орен­дні, акціонерні	картель, синди­кат, трест, кон­сорціум
3. Змішані	спільні (з участю або без участі іно­земного капіталу)	спільне підпри­ємство

Державні підприємства функціонують на базі державної власності у галузях, заборонених для індивідуального і колективного підприємництва, у сфері державного управління і контролю, природної монополії. В Україні існує два типи державних підприємств: державні підприємства, що базу­ються на загальнодержавній власності (наприклад, на наивидатніші пам'ятники матеріальної і духовної культури) і ті, що засновані на комуна­льній власності. Особливу роль відіграють державні підприємства, що не підлягають приватизації. Йдеться про казенні (унітарні) підприємства, які функціонують в оборонній промисловості, випускають екологічно небез­печну продукцію або представляють монополію держави (пошта, зв'язок, митниця, виробництво горілчаних виробів тощо), а також бюджетні під­приємства (переважно у соціальній сфері) і бюджетні установи, які не мають юридичної й господарської самостійності та функціонують в систе-

79

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

мі адміністративного державного управління. За своїм положенням вони безпосередньо підпорядковані або структурно входять до певних мініс­терств, відомств або органів місцевого самоврядування.

Основою створення недержавних підприємств в умовах перехідних національних економік є роздержавлення і приватизація. Роздержавлен­ня — це ліквідація монополізму держави в усіх сферах суспільно-економічного життя, передусім у відносинах власності. Приватизація, як метод роздержавлення, передбачає трансформацію державної власності у будь-яку іншу форму, перш за все у приватну.

Індивідуальне підприємство створюється і функціонує на базі приват­ної власності громадян і виключно на індивідуальній праці власника.

Сімейне підприємство базується на власності і праці членів сім'ї, на­приклад, фермерське господарство.

Приватне підприємство засноване на приватній власності і функціо­нує на основі праці найманих працівників. Законодавством України не об­межується ні розмір капіталу, який застосовує власник, ні кількість найма­них працівників.

Колективні підприємства засновані на спільній (колективній) власно­сті фізичних та юридичних осіб і виступають у таких формах: колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу; кооператив; колективне підприємство, засноване на власності громадської або релігій­ної організації.

Посередницькі, виробничі та торговельні кооперативи функціонують на базі колективної власності, яка утворюється за рахунок грошових або майнових паїв, виробленої продукції, доходів від її реалізації та іншої дія­льності, що передбачена уставом кооперативу.

Діяльність орендного підприємства заснована на договорі між орен­дарями і власниками про строкове, платне володіння і використання майна, необхідного для здійснення економічної діяльності.

Акціонерне підприємство функціонує на основі статутного капіталу, поділеного на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Воно, як юридична особа, відокремлене від акціонерів, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки своїм майном. Акціонер відповідає за майно корпо-

80