Глава 8. Екологічні імперативи національної економіки

Виснаження відтворювального природного потенціалу та масштаби екологічної деградації розраховують за показниками «екосистемної кіль­кості» та «екосистемної якості». Екосистемна кількість розраховується, як зміна площі поширення видів біорозмаїття територією України, а екосис­темна якість — як зміна чисельності видового національного біорозмаїття у поточному та базовому роках. Індекс природного капіталу (Іпк) розрахо­вується добутком агрегованих показників екосистемної кількості (Іек) та екосистемної якості (Іея):

Іпк = Іек • Іея. (8.3)

У 2006 році національний індекс природного капіталу України стано­вив 35,4%, тобто збережено та відтворено у порівнянні з 1994 роком (пері­одом ратифікації ООН Конвенції про біорозмаїття) 35,4% середньорічної величини видів біорозмаїття країни, що свідчить про катастрофічні темпи й обсяги його виснаження.

У 1997 році Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію сталого розвитку України, засадами якого є:

• перехід від ресурсовитратного екологоруйнівного до ресурсоза-ощадливого, екологобезпечного типу відтворення;

• пріоритет екології над економікою, екологічних критеріїв, показ­ників і вимог над економічними;

• оптимальне поєднання галузевого і територіального управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища, перенесення відповідальності за вирішення еколого-економічних проблем на місцеві органи влади та управління при збереженні за центром функцій контролю за дотриманням суб'єктами господа­рювання екологічних обмежень, нормативів, стандартів;

• жорсткий контроль за дотриманням вимог екологічного законо­давства, котре має охоплювати всі форми і види життєдіяльності людини, ефективне застосування важелів державного, ринкового та громадянського регулювання еколого-економічних процесів;

• радикальна структурна перебудова економіки та реалізація прива­тизаційних програм з урахуванням екологічних факторів, дотри­манням вимоги екологічної безпеки;

181

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА; НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

• екологічно орієнтована науково-технологічна, інвестиційна, інно­ваційна політика з чітким визначенням загальнодержавних пріо­ритетів відносно стабільного розвитку економіки і підвищення рі­вня екологічної безпеки держави.

Паралельно з еволюцією концепції сталого екологозбалансованого розвитку національної економіки йде процес становлення екологічної еко­номіки. Концепція екологічної національної економіки ґрунтується на ви­значенні ключової ролі людини в біосфері. Саме свідома діяльність люди­ни покликана забезпечити необхідне відновлення біоценозу, а також кое-волюційний характер взаємодії суспільства і природи.

Подальша розробка концепцій сталого розвитку та екологізації націо­нальної економіки передбачає визначення пріоритетних напрямків гармо­нізації еколого-економічних відносин як на макро-, так і на мегарівнях го­сподарювання, оскільки ефективна національна еколого-економічна полі­тика може формуватися завдяки послідовним та цілеспрямованим діям по оздоровленню довкілля всім світовим співтовариством.

У табл. 8.1 дається коротка характеристика концепцій національного природокористування.

Концепції національного природокористування розглядаються як за­соби проектування політики сталого розвитку, її методологічних та конк­ретно-теоретичних підвалин.

Для визначення засад ефективного механізму регулювання еколого-економічних процесів у національній економіці України слід враховувати специфіку протиріч вітчизняного природокористування, засобів та інстру­ментів їх подолання.

182