Глава 12. Національна економіка в умовах економічної глобалізації

Таблиця 12.3 Прямі інвестиції з України по країнах світу в 1996-2007 pp.

(на початок року в млн дол. США)

	1996	2000	2002	2004	2006	2007
Усього, в тому числі:	84,12	98,48	155,69	166,0	219,5	221,5
Російська Федерація	52,10	16,41	84,82	86,7	102,5	93,2
Польща	—	—	—	—	20,3	24,2
Панама	2,0	46,13	18,9	18,9	18,9	18,9
В'єтнам	—	16,39	16,82	15,8	15,9	15,9
Сполучене Королівство	—	—	—	—	13,9	13,9
Іспанія	—	—	13,83	13,83	13,83	13,83
Швейцарія	8,10	6,57	3,35	4,2	4,0	4,3

За аналізом ситуації на ринку прямих іноземних інвестицій прогно­зується збільшення їх обсягів у таких галузях:

• сільське машинобудування — завдяки можливості нарощувати збут сільськогосподарської техніки місцевого виробництва;

• фармацевтична та медична промисловість — унаслідок обмеженої пропозиції українських ліків і медичного обладнання;

• промисловість будівельних матеріалів — через очікування буму в сфері індивідуального будівництва;

• електротехніка — зокрема, інвестиції будуть спрямовуватися на встановлення обладнання тепло- і гідроелектростанцій;

• галузь зв'язку, яка після приватизації «Укртелекому» протягом на­ступних 10-12 років може отримати, за деякими експертними оцін­ками, понад 2 млрд. дол. інвестицій.

Див.: Світова економіка: Підручник / А. Філіпенко, О. Шнирков та ін. — К.: Либідь, 2001. —С 144-145.

261

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

12.3. Інституціональні форми інтеграції національної економіки у світове господарство

Міжнародна економічна інтеграція відображає сучасні тенденції ін­тернаціоналізації національних продуктивних сил та набуває різних форм, етапів і вимірів. Так, початкова інтеграція національних економік відбува­ється завдяки розвитку міжнародної діяльності відносно автономних еко­номічних суб'єктів, у стадію часткової {локальної) інтеграції вступають за поширенням форм міжнародного співробітництва, розвитком діяльності ТНК, а стадії інституційної досягають з інтеграцією у регіональні угрупу-вання зі створенням органів наддержавного регулювання.

Якщо переплетення, взаємопроникнення та зрощування процесів ви­робничого відтворення проходить у формі «часткової інтеграції», то регіо­нальна інтеграція є формою «інституційної інтеграції» національних еко­номік за виміром «зона вільної торгівлі -> митний союз —» спільний ринок —> економічний союз». Регіональні об'єднання національних економік роз­різняються за глибиною та характером обраної інтеграційної стратегії, сфе­рами і масштабами діяльності, кількістю держав-членів тощо. Така інтег­рація, з одного боку, посилюючи ринкову уніфікацію економічного розви­тку країн-учасниць, прискорює процес глобалізації, з іншого — може при­вести до певних форм «закритого» регіоналізму, закладає умови міжрегіо­нальної та міжконтинентальної конкуренції.

Важливою складовою національного розвитку стає економічна та гео-політична визначеність у сучасній системі світогосподарських координат з урахуванням різних вимірів економічної інтеграції.

Україна має двосторонні відносини майже з усіма країнами світу, а в процеси транснаціоналізації включена переважно з позицій країни розташу­вання філіалів і представництв ТНК. На регіональному рівні шляхом реалі­зації стратегії багатополюсності Україна має офіційно визначений євроінте-граційний пріоритет з одночасним розвитком взаємовигідної співпраці у межах інших регіональних угод із традиційними партнерами з країн СНД, Єдиного економічного простору (ЄЕП), Організації Чорноморського еконо­мічного співробітництва (ОЧЕС) та ін. На глобальному рівні вона встанови-

262